Захист права власності осіб, визнаних відсутніми або оголошеними померлими



Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ст. 43).

У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном установлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган опіки і піклування може призначити опікуна для охорони та управління майном відсутнього громадянина до закінчення одного року з дня одержання останніх відомостей про місце його перебування. Із майна особи, визнаної безвісно відсутньою, видається утримання громадянам, яких ця особа зобов’язана була за законом утримувати. Отже, вживаючи заходів з охорони майна безвісно відсутнього, суд здійснює захист його права, допускаючи можливість його з’явлення. Тому, у разі з’явлення чи виявлення місця перебування безвісно відсутнього, суд скасовує своє попереднє рішення і знімає опіку над майном.

Рішення суду про оголошення громадянина померлим приймається відповідно до вимог закону.

Юридичні наслідки:

відкривається спадщина, припиняється шлюб, припиняються зобов’язання померлого тощо.

Якщо громадянин з’являється, то він має право вимагати:

– повернення майна, що збереглося і безоплатно перейшло до особи після оголошення громадянина померлим;

– повернення майна, що збереглося і перейшло за оплатними угодами до інших осіб у разі, коли вони знали, що громадянин, оголошений померлим, є живим;

– у разі переходу майна до держави в порядку спадкування і його реалізації – повернення суми, вирученої від реалізації цього майна.

Отже, зазначені способи мають на меті захист прав та інтересів безвісно відсутнього чи оголошеного померлим як підчас його відсутності, так і після повернення, а також захист прав та інтересів інших заінтересованих осіб.

Захист інтересів власників у надзвичайних ситуаціях

Власник житлового будинку має право на компенсацію, пов’язану зі зниженням цінності будинку, спричиненим діяльністю підприємств, установ, організацій.

У разі технологічних та екологічних катастроф та за інших обставин надзвичайного характеру, що виключають можливість здійснення власником його прав щодо володіння, користування і розпорядження майном, йому відшкодовується у відповідному порядку.

Так, за обставин надзвичайного характеру (стихійного лиха, аварій, епідемій) майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено у власника в порядку і на умовах, установлених законодавством.

Зобов’язально-правові засоби захисту

Ці засоби забезпечують захист права власності та інших цивільних прав осіб, між якими виникає цивільно-правове зобов’язання: договірне та позадоговірне.

На відміну від речових засобів захисту права власності, які базуються на праві власника вимагати від будь-кого утримуватися від порушення його абсолютного права, зобов’язальні засоби захисту права власності та інших цивільних прав базуються на можливості застосування примусових заходів у правовідносинах із цілком конкретно визначеними учасниками відносних правовідносин, у яких є уповноважена і зобов’язана особа.

У договірних зобов’язаннях уповноважена особа може захистити свої права та інтереси шляхом:

– примусу боржника виконати обов’язок в натурі;

– розірвання договору;

– застосування мір відповідальності;

– застосування інших заходів, передбачених договором або законом.

У позадоговірних зобов’язаннях, що виникають унаслідок заподіяння шкоди, визначальну роль грає механізм деліктної відповідальності (шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою).

Основними способами відшкодування шкоди слугують:

– відшкодування її в натурі (надати річ того самого роду і якості, виправити пошкоджену річ);

– повне відшкодування заподіяних збитків, компенсація моральної шкоди.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!