Охарактеризуйте операції мислення



Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, складають операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо.

Операція аналізу полягає у поділі цілого на частини, елементи, у вирізненні окремих його ознак і сторін.

Синтез - це мисленнєва операція, яка полягає у пошуку цілого через утворення істотних зв'язків між вирізненими елементами цілого.

Функції мисленнєвої операції порівняння полягають у відображенні елементів ознак подібності та ознак відмінності.

Функції операції узагальнення полягають у вирізненні груп предметів та явищ за істотними ознаками, спільними для цих груп.

Абстрагування - це мисленнєва операція, якою ми вирізняємо окремі ознаки, елементи і відділяємо їх від інших і від самих об'єктів.

Операція класифікації - це пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв'язків для певної групи об'єктів, що створює основи для розподілу об'єктів на групи, підгрупи, класи.

Систематизація - це мисленнєва операція, яка спрямована на виділення істотних і загальних ознак та подальше об'єднання за ними груп або класів об'єктів.

Процеси мислення

Процес мислення характеризується такими особливостями .

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з

мовою, але виражене в мові .

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина

не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона

завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

3.Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному

конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук

розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом

є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні

формулюється завдання мислення.

4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим

розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно

відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим

тваринам.

Класифікація та види мислення

За змістом:

-наочно-дійове

-наочно-образне

-абстрактне

За характером задач:

-практичне

-теоретичне

За ступенем новизни й оригінальності:

-репродуктивне(відтворювальне)

-творче(продуктивне)

Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.

До індивідуально-психологічних особливостей мислення психологи відносять навіюваність та критичність. Навіяння - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив. Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення тощо.

Інтелéкт (ро́зум) — сукупність розумових здібностей. За допомогою розуму людина:

•                                        (розумові здібності)

o                                       вчиться, тобто здобуває нові знання та удосконалює свої розумові здібності;

•                                        (досягнутий рівень розумового розвитку)

o                                       розуміє мову та абстрактні ідеї;

o                                       обдумує бажаний для неї результат (проблеми тощо) та складає план по його досягненню, а потім безпосередньо здійснює заплановане, роблячи висновки (як зі своєї діяльності, так і діяльності інших) та удосконалюючи свій практичний досвід.

Поняття про уяву

Уя́ва — конструктивне, хоча не обов'язково творче вживання минулого чуттєвого досвіду, оживленого як образи у даному досвіді на ідейному рівні, яке у своїй сукупності не є відтворенням минулого пережиття, але новим формуванням матеріалу, що походить з минулого досвіду: така побудова є або творчою, або наслідувальною, будучи творчою, коли вона є само-розпочатою і само-сформованою, та наслідувальною, коли вона слідує формуванню започаткованим і сформованим іншим.

Фізіологічна основа уяви

У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об'єктивної реальності. Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави говорити про те, що механізми процесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у підкоркових центрах.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!