Порівняльний аналіз психіки людини і тварини
Порівняння психіки тварин з людською дає змогу виділити такі основні відмінності між ними:1. Тварина може діяти лише в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами, тобто мотивація завжди біологічна.Тварини не роблять нічого такого, що не обслуговує їхніх біологічних потреб. Конкретне, практичне мислення тварин робить їх залежними від безпосередньої ситуації. Лише в процесі орієнтувального маніпулювання тварина здатна вирішити проблемні завдання. Людина ж завдяки абстрактному, логічному мисленню може передбачати події, чинити відповідно до пізнаної необхідності - свідомо.Мислення тісно пов'язане з мовленням. Тварини лише подають сигнали своїм родичам з приводу власних емоційних станів, тоді як людина за допомогою мови інформує інших у часі та просторі, передаючи суспільний досвід. Завдяки мові кожна людина користується досвідом, який вироблено людством протягом тисячоліть і якого вона ніколи не сприймала безпосередньо.2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці. Тварини не живуть у світі постійних речей, не виконують колективних знаряддєвих дій. Навіть спостерігаючи за діями іншої тварини, вони ніколи не будуть допомагати одна одній, діяти спільно.Лише людина створює знаряддя за продуманим планом, використовує їх за призначенням і зберігає на майбутнє. Вона живе у світі постійних речей, користується знаряддями спільно з іншими людьми, переймає досвід користування знаряддями праці та передає його іншим. Третя відмінність у психіці тварин і людини полягає в почуттях. Тварини також здатні переживати позитивні чи негативні емоції, але лише людина може співчувати в горі чи радості іншій людині, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.Умови розвитку психіки тварин і людини є четвертою відмінністю. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історичними умовами. І людині, і тварині властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях. Проте присвоювати суспільний досвід, який розвиває психіку, здатна лише людина. З моменту народження дитина оволодіває способами використання знарядь та навичками спілкування. Це, своєю чергою, розвиває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує особистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах буде проявляти себе як мавпа, а людина лише тоді стане людиною, якщо її розвиток відбувається серед людей. Це підтверджують випадки виховання людських дітей серед тварин.
|
|
|
|
|
|
9. Додаток
Таблиця 1
| Тип темпераменту | Якості характеру, що природно випливають із темпераменту (розкриваємо і закріплюємо позитивне) | Якості характеру, яких не вистачає для цілісності дитини як особистості (формуємо в процесі виховання) |
| Холеричний («дитина-танк») Сангвінічний («дитина-живчик») | 1. При зіткненні з труднощами проявляється схильність йти напролом, без компромісів. 2. Безстрашність. 3. Цілеспрямованість. 4. Наполегливість. 5. Схильність до нестриманості. 1. При зіткненні з труднощами проявляється схильність проявляти гнучкість, шукати компроміси. 2. Хуткість. 3. Спритність. 4. Жвавість. 5. Дотепність. 6. Схильність до відволікання. | 1. Витримка. 2. Розсудливість. 3. Гнучкість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу поступовості, інакше виявиться негативна якість (передумова нервовості) – нестриманість. 1. Зосередженість. 2. Посидючість. 3. Цілеспрямованість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу різноманітності занять, інакше виявиться негативна якість (передумова нервовості) – відволікання. |
| Флегматичний («дитина-орач») | 1. При зіткненні з труднощами, якщо є можливість, проявляється схильність відходити в бік, якщо нема такої можливості – проявляється схильність до боротьби, хоча за своєю природою флегматик є миролюбною людиною. 2. Цілеспрямованість. 3. Наполегливість. 4. Повільність. 5. Схильність до загальмованості і замкнутості. | 1. Активність. 2. Гнучкість. Рекомендація. При формуванні врівноважуючих якостей потрібно дотримуватися принципу – не дорікати за повільність, інакше виявляться негативні якості (передумови нервовості ) – загальмованість і замкненість. |
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 384; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!