В) перетворювати дійсність, покращувати її
10B3 Твердження «Духовне – притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:
а) доби Просвітництва;
10B4 Твердження «Духовне – свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб’єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об’єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми:
б) екзистенційної онтології;
Розділ 11
Задачі рівня складності A
11A1 Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії:
г) розпредметнення;
11A2 Твердження «Дум через практику може бути співставлена з об’єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:
Б) опредметнення
11A3 Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:
в) агностицизм;.
11A4 Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання:
в) аналітичного;
11A5 Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу:
г) І.Канту;
|
|
Задачі рівня складності B
11B1 Пізнання як людська здатність:
б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
11B2 Технічна творчість:
в) пристосування, раціоналізація, винахідництво.
11B3 Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:
а) теоретико-емпіричному;
11B4 Провідний критерій наукового знання;
г) можливість емпіричної перевірки;
Розділ 12
Задачі рівня складності A
12A1 Дедукція – це: д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.
12A2 Ідеалізація – це: д) мисленне конструювання об’єктів, які не існують в об"єктивній дійсності.
12A3 Індукція – це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;
12A4 Метод історичного і логічного – це:
А) дослідження складних об’єктів, що розвиваються
12A5 Експеримент – це:
в) метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно впливає на об’єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;
Задачі рівня складності B
12B1 Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання:
|
|
а) паранауки;
12B2 Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання:
а) паранауки;
12B3 Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання:
г) рецептивної;
12B4 Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичного і логічного;
А
1) Автором філософського твору "Так і ні", - є:
Абеляр;
2) Автор філософського твору «Буття і ніщо»:
Сартр;
3) Автор філософського твору «Даодецзин»:
Лао-Цзи;
4) Автор філософського твору «Ісповідь аіри»:
Іларіон Київський;
5) Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»:
О.Конт;
6) Автор філософського твору «Листи з хутора»:
Куліш;
7) Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»:
А.Шопенгауер;
8) Автор філософського твору «Сутність християнства»:
Фейєрбах;
9) Автор філософської праці «Філософські дослідженням»:
Вітгенштгйн;
10) Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:
Аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;
|
|
11) Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на:
Тезах елеатів про те. що буття єдине та неподільне;
12) А.Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:
Доводив, що те, що ми називаємо світом, с лише наше уявлення;
В
13) Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, шо він:
Розвинув дал провідні філософські ідеї українського гуманізму;
14) Визначення поняття «Світ» розкривається у:
Об'єктивній дійсності;
15) Визначення філософії-«Щось проміжне між теорією та наукою» - належить:
Б.Расселу;
16) Висловлювання «Людина - це мірило всіх речей», - належить:
Протагору;
17) Висловлювання «Людина - це полісна істота», - належить:
Аристотелю;
18) Вольтер автор філософського твору:
Філософські листи;
Д
19) Дедукція - це:
Сосіб міркування, за допомогою якого, із запільних висновків суб'єкт приходить до висновку,
що носить конкретний характер;
20) До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:
Виникнення національних та регіональних філософій;
21) До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати:
Ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії;
|
|
Е
22) Експеримент - це:
Метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних
умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється
протікання природних процесів;
З
23) Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:
Течія що об'єднує послідовників Декарта;
24) Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:
Ототожненні природного та людського життя;
25) Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:
Відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;
26) 3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим
завданням людини внаслідок того, що:
Душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;
І
27) Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу:
Розвиток освіти, науки та техніки;
28) Ідеалізація - це:
Мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об'єктивній дійсності;
29) Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, погрібні людині
задля того, щоб:
Перетворювати дійсність, покращувати її;
30) Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:
Поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;
31) І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:
Предмет постає синтезом відчуттів, вимиканих речами-у-собі, та формами розсудку;
32) Індукція - це:
Умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;
Л
33) «Лезо Оккама» стосується:
П'яти доказів буття Бога;
34) Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:
Буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;
М
35) Метод історичного і логічного – це:
Дослідження складних об'єктів, що розвиваються;
Н
36) На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя
індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:
Естетичну, етичну, релігійну;
37) Наймасштабніша в історії західної філософії система називається:
Абсолютний ідеалізм;
38) Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:
Природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;
39) Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:
Геліоцентричної системи;
40) Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами
були:
Перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;
О
41) Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:
Людина не діє за схемою «стимул -реакція»;
П
42) Пантеїзм – це:
Визнання присутності Бога в усій природі;
43) Пізнання як людська здатність:
Виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
44) Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
Немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;
45) Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:
Світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;
46) Поняття «буття» у філософії виконує такі функції:
Виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення;
47) Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це:
Повторюваність «кісних і кількісних змін у системі;
48) Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури:
Верифікації;
49) Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження
процедури:
Верифікації;
50) Принцип верифікації в позитивізмі означає;
Досвідну перевірку на істинність;
51) Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» -
належить давньоіндійській школі:
Чарвака-Локаята;
52) Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь
свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:
Н'яя;
53) Провідний критерій наукового знання:
Можливість емпіричної перевірки;
С
54) Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а
син - сином», виражає суть:
Давньоіндійського поділу суспільства на касти;
Т
55) Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують
такий рівень свідомості:
Усвідомлення;
56) Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують
таку сферу компонентної структури свідомості;
Когнітивну;
57) Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують
таку функцію свідомості:
Онтологічну;
58) Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності
людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської
діяльності:
Духовно- практичну;
59) Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», -
застосовуються на рівні наукового пізнання:
Теоретико-емпіричному;
60) Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст
поняття:
Користь;
61) Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття:
Життя;
62) Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку
жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському
філософу:
І.Канту;
63) Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною
ідеєю у філософській творчості:
Прокоповича;
64) Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних
речей», - належить:
Касіяну Саковичу;
65) Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с
одиничністю і визначається як таке, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю
давньоіндійської школи:
Вайшешика;
66) Твердження «Воля до життя, особливо воля до влади виступає як основний спосіб
самоствердження людини і голови чинник порядку», належить до:
Філософія життя;
67) Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття:
Буття;
68) Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити
уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття:
Магія;
69) Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», -
розкриває зміст методу наукового пізнання:
Історичного і логічного;
70) Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може
бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:
Опредметнення;
71) Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й
завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до
філософської парадигми:
Доби Просвітництва;
72) Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він
складається із суб'єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними
характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми:
Екзистенційної онтології;
73) Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які
стоять перед людиною в різних життєвих ситуаціях» належить до:
Прагматизму;
74) Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світ», - розкриває
зміст поняття:
Агностицизм;
75) Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті»,- розкриває суть поняття:
Правда;
76) Твердження «Людина - гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не
ззовні, а проникаючи з середину, зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до:
Римського стоїцизму;
77) Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та
самозаглиблення» належить:
К’єркегору;
78) Твердження «Мета філософського аналізу - рефлексія свідомості щодо своїх актів і
щодо їх змісту; предметне буття свідомість - співвідносні. Завдання - розкрити смисл
предмета, що затемнений різними думками, оцінками і словами», належить до:
Психоаналізу;
79) Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто
зло незначне, маленьке», - належить:
Миколі Гоголю;
80) Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», -
дає підстави для таких висновків;
Включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;
81) Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за
своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:
Невірно;
82) Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст
поняття:
Монада;
83) Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь
світ - прояв творчої активності верховної особистості - Бога», належить до:
Персоналізму;
84) Твердження «Отож знайте, що словенська мова перед Богом більшу честь має» є
вихідною ідеєю у філософській спадщині:
Вишенського;
85) Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми
повсякденного знання:
Паранауки;
86) Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих
якостей людини», – розкриває суть поняття:
Самість;
87) Твердження «Постас безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської
діяльності», - розкриває суть виду пізнання:
Технологічного;
88) Твердження «Постійна можливість небуття поза нами га в нас обумовлює наші питання
про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу:
М.Хайдегтеру;
89) Твердження «Розуміння - це подія, у якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один
одного. Мета: розуміння світу історії, діалог між різними традиціями, взаєморозуміння
між людьми», належить до:
Герменевтики;
90) Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», -
належить:
Феофану Прокоповичу;
91) Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії:
Неотомізм;
92) Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує
щастя», - належить до:
Стоїцизму;
93) Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не школити іншому і не зазнавати
шкоди від іншого», - належить до:
Епікурейству;
94) Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст
форми наукового знання:
Паранауки;
95) Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть
поняття:
Фізікалізм;
96) Твердження «ТеТгер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить:
Ф.Ніцше;
97) Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного
знання:
Рецептивної;
98) Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через
практику так, що набуває форм загального поняття», - виражає суть категорії:
Опредметнення;
99) Твердження «Унікальна людська властивість, належати ло людського роду, але
втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття:
Індивідуація;
100) Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття
християнства» - належить українському філософу:
Чижевському;
101) Твердження «Філософія - це стислий виклад науки свого часу» - належить:
О.Конт;
102) Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей»,
розкриває зміст поняття:
Буття людини;
103) Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва,
порожнеча, в якій все перебувало»:
Вірне;
104) Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того,
що в нього привносить людина», - розкриває зміст поняття:
Екзистенціал;
105) Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до:
Суб'єктнвного ідеалізму;
106) Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття:
Емпіризм;
107) Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття:
Раціоналізм;
108) Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття:
Сенсуалізм;
109) Теза: «Течія що об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття:
Картезіанство;
110) Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням
якого є буття»розкриває зміст ключового поняття:
Метафізика;
111) Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити
уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття:
Магія;
112) Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття:
Геоцентризм;
113) Термін «атомарні факти» був запропонований:
Представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;
114) Технічна творчість:
Пристосування, раціоналізація, винахідництво;
115) Точка зору агностицизму відображена у такому судженні:
Існують принципово нерозв'язані речі;
У
116) У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що:
Справжнє буття є вічним та незмінним;
117) Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше
належить - до:
В історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу;
118) У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та
розвитку постають:
Внутрішні суперечності абсолютної ідеї;
119) «Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії:
Неопозитивізм;
120) У феноменології поняття «noesis» означає:
Мислення;
Ф
121) Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського
буття:
Через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;
122) Філософську концепцію Ф.Ніцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що
вона:
Життя постає першою і єдиною реальністю;
Х
123) Характерною ознакою гуманізму – є :
Піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;
Я
124) Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те,
варте чи не варте життя того, щоби бути живим - значить відповідати на основне
питання «клітинки» філософського знання»?
Онтологічна;
- Точка зору агностицизму відображена у такому судженні: б)існують принципово нерозв'язані речі
- Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до: б) суб'єктнвного ідеалізмк
- Автор філософського твору «Сутність християнства»: в)Фейєрбах
- Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те, варте чи не варте життя того, щоби бути живим - значить відповідати на основне питання «клітинки» філософського знання» в)онтологічна
- Твердження «Філософія - це стислий виклад науки свого часу» - належить: в) О.Конт
- Визначення поняття «Світ» розкривається у: в) об'єктивній дійсності
- Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у: б) відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах
- Зміст поняття «Міфологія» розкривається у: в) ототожненні природного та людського життя
- Визначення філософії-«Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: б) Б.Расселу
- Автор філософського твору «Даодецзин»: д) Лао-Цзи
- Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі: б) Н'яя
- Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а син - сином», виражає суть: д) давньоіндійського поділу суспільства на касти
- Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше належить - до: г) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу
- Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі: а) Чарвака-Локаята;
- Висловлювання «Людина - це мірило всіх речей», - належить: в) Протагору
- Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на: г) тезах елеатів про те. що буття єдине та неподільне;
- У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що: в) справжнє буття є вічним та незмінним.
- Висловлювання «Людина - це полісна істота», - належить: в) Арістотелю
- Автором філософського твору "Так і ні", - є: а)Абеляр;
- «Лезо Оккама» стосується: а) п'яти доказів буття Бога;
- Пантеїзм – це: а) визнання присутності Бога в усій природі
- Характерною ознакою гуманізму – є : б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;
- Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом: в) геліоцентричної системи
- 3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що: а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;
- Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням якого є буття»розкриває зміст ключового поняття: д) метафізика
- Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття: г) магія
- Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття: б) геоцентризм
- Вольтер автор філософського твору: б) Філософські листи
- Теза: «Течія що об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття: д) картезіанство
- Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття: в) раціоналізм
- Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття: г) емпіризм
- Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття: в) сенсуалізм
- До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести: б) виникнення національних та регіональних філософій;
- Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою: б) немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;
- Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження: б) течія що об'єднує послідовників Декарта
- У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають: в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;
- І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином: в) предмет постає синтезом відчуттів, вимиканих речами-у-собі, та формами розсудку;
- Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с одиничністю і визначається як такс, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю давньоіндійської школи: б) Вайшешика;
- Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття: г) магія
- Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не школити іншому і не зазнавати шкоди від іншого», - належить до: г) епікурейству
- Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує щастя», - належить до: в) стоїцизму
- Твердження «Людина - гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не ззовні, а проникаючи з середину,
зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до: а) римського стоїцизму; - Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»: в) А.Шопенгауер
- Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»: а)О.Конт;
- Наймасштабніша в історії західної філософії система називається: в) абсолютний ідеалізм
- Принцип верифікації в позитивізмі означає; г) досвідну перевірку на істинність;
- Твердження «ТеТгер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить: д) Ф.Ніцше
- Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами були: в) перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;
- А.Шопекгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він: в) доводив, що те, що ми називаємо світом, с лише наше уявлення;
- Філософську концепцію Ф.НІцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що вона: д) життя постає першою і єдиною реальністю
- Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та самозаглиблення» належить: в) К’єркегору
- Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які стоять перед людиною в різни:
життєвих ситуаціях» належить до: в) прагматизму - Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь світ - прояв творчої активності
верховної особистості - Бога», належить до: б) персоналізму - Твердження «Воля до життя, особливо воля до влади виступає як основний спосіб самоствердження людини і голови
чинник порядку», належить до: в) філософія життя - Твердження «Розуміння - це подія, у якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один одного. Мета: розуміння світу історії, діалог між різними традиціями, взаєморозуміння між людьми», належить до: б) герменевтики
- Твердження «Мета філософського аналізу - рефлексія свідомості щодо своїх актів і щодо їх змісту; предметне буття свідомість - співвідносні. Завдання - розкрити смисл предмета, що затемнений різними думками, оцінками і словами», належить до: а) психоаналізу
- Автор філософського твору «Буття і ніщо»: г) Сартр
- Автор філософської праці «Філософські дослідженням»: Вітгенштгйн
- Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття: г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;
- Термін «атомарні факти» був запропонований: б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;
- «Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії: д) неопозитивізм
- Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії: б) неотомізм
- Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням: б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;
- Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури: в) верифікації
- Позицію Ф.Ніцше виражає твердження: б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;
- Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: в) верифікації
- На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження: г) естетичну, етичну, релігійну;
- Автор філософського твору «Ісповідь аіри»: б) Іларіон Київський.
- Автор філософського твору «Листи з хутора»: в) Куліш.
- Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства» - належить українському філософу: в) Чижевському
- До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати: г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії
- Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу: б) розвиток освіти, науки та техніки;
- Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною ідеєю у філософській творчості: г) Прокоповича
- Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, шо він: г) розвинув дал провідні філософські ідеї українського гуманізму:
- Твердження «Отож знайте^ шо словенська мова перед Богом більшу честь мас» є вихідною ідеєю у філософській
спадщині: б) Вишенського - Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних речей», - належить: д)Касіяну Саковичу
- Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», - належить: д) Феофану Прокоповичу
- Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто зло незначне, м еньке», -належить: .а) Миколі Гоголю;
- Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття: б) користь
- Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття: г) життя
- Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті». - розкриває суть поняття, д) правда
- Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття: в) Буття
- Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст поняття: в) монада
- Поняття «буття» у філософії виконує такі функції: д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.
- Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що: б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій:
- Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження: в) природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;
- Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це: д) повторюваність «кісних і кількісних змін у системі
- Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть поняття: д) фізікалізм
- Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей» розкриває зміст поняття: г) буття людини.
- Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини». - розкрива суть поняття: б) самість
- Твердження «Унікальна людська властивість, належати ло людського роду, але втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття: в) індивідуація
- Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, що в нього привносить
людина», - розкриває зміст поняття: а) екзистенціал; - Твердження «Постійна можливість небуття поза нами га в нас обумовлює наші питання про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) М.Хайдегтеру;
- Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»: г) невірно
- Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків; б) включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;
- Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки: в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;
- Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебувао: а) вірне
- Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної
структури свідомості; в) когнітивну - Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують такий рівень свідомості: а) усвідомлення;
- Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності: в) духовно-практичну
- Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості: в) онтологічну
- У феноменології поняття «noesis» означає: а) мислення;
- Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що: а) людина не діє за схемою «стимул -реакція»;
- Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, погрібні людині задля того, щоб: в) перетворювати дійсність, покращувати її.
- Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми: а) доби Просвітництва.
- Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб'єктивних іпсихічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми: б) екзистенційної онтології;
- Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику гак. шо набуває фоом;
загального поняття», - виражає суть категорії: д) опредметнення. - Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії: б) опредметнення
- Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світ», - розкриває зміст поняття: в) агностицизм
- Твердження «Постас безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання: г) технологічного
- Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було 6 помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) І.Канту
- Пізнання як людська здатність: б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
- Технічна творчість: пристосування, раціоналізація, винахідництво;
- Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання: а) теоретико-емпіричному
- Провідний критерій наукового знання: г) можливість емпіричної перевірки
- Дедукція - це: г) спосіб міркування, за допомогою якого, із запільних висновків суб'єкт приходить до висновку, шо носить конкретний характер;
- Ідеалізація - це: д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об'єктивній дійсності.
- Індукція - це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;
- Метод історичного і логічного – це: а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються;
- Експеримент - це: в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;
- Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання: а) паранауки.
- Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання: а) паранауки;
- Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання: г) рецептивної
- Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичното і логічного.
А.Шопенгауер вважається засновником нскласичної філософії тому, що він:
в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;
Автор філософського твору «Сутність християнства»:
в) Фейєрбах;
Автор філософського твору «Даодецзин»:
Д) Лао-Цзи.
Автор філософського твору «Буття і ніщо»:
г) Сартр;
Автором філософського твору "так і ні",є - :
а) Абеляр;
Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»:
г) Ф.Шіллер;
Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»:
а) О.Конт;
Автор філософської праці «Філософські дослідження»:
а) Вітгенштейн;
Автор філософського твору «Ісповідь віри»:
б) Іларіон Київський;
Автор філософського твору “листи з хутора”:
в) Куліш;
Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом - базувалась на:
г) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне:
Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:
б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;
Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, що він:
г)розвинув далі провідні філософські ідеї українського гуманізму;
Визначення поняття «Світ» розкривається у:
в) об'єктивній дійсності;
Визначення філософії - «Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: а)К.Попперу;
б) Б.Расселу;
Висловлювання “Людина- це полісна істота”, належить:
в) Арістотелю;
Висловлювання «Людина -це мірило всіх речей», належить:
в) Протагору;
Вольтер автор філософського твору:
б) Філософські листи:
Дедукція - це:
д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.
До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати:
г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії;
До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:
б) виникнення національних та регіональних філософій;
Експеримент - це:
в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;
Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:
в) ототожненні природного та людського життя;
Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:
б)відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;
3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок о, що:
а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;
Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:
б) течія шо об'єднує послідовників Декарта;
Ідеалізація це:
д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об"єктивній дійсності.
Індукція- це:
в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частішу класу робиться висновок про клас в цілому:
Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, потрібні людині задля того, щоб:
в) перетворювати дійсність покращувати її;
Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:
в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;
Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу:
б) розвиток освіти, науки та техніки;
І.Кант стверджував, то предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:
в) предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами-у-собі, та формами розсудку;
Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:
б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;
«Лезо Оккама» стосується:
а) п'яти доказів буття Бога;
Метод історичного і логічного - це:
а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються:
Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:
в) природа - вся матеріальна дійсність, що існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;
На думку С.К'сркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:
г) естетичну, етичну, релігійну;
Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що ЇЇ вихідними засадами були:
в) «на перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;
Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:
в) ііоцентричної системи;
Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:
г) людина діє цілеспрямовано;
Пантеїзм це:
а) визнання присутності Бога в усій природі;
Поняття «буття» у філософії викопує такі функції:
д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення
Пізнання як людська здатність:
б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:
б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;
Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
б) немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;
Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це:
д) повторюваність якісних і кількісних змін у системі.
Принцип верифікації в позитивізмі означає:
г) досвідну перевірку на істинність;
Представники логічного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури:
в) верифікації:
Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: а) сублімації;
в) верифікації;
Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі:
а) Чарвака-Локаята;
Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:
в) Вайшешика;
Провідний критерій наукового знання:
в) фундаментальність;
Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а син - сином», виражає суть:
д) давньоіндійського поділу суспільства на касти.
Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:
а) теоретико-емпіричному;
Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної груктури свідомості:
г) мотиваційну:
Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми», - характеризують такий рівень свідомості:
а) відомлення;
Термін «атомарні факти» був запропонований:
б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;
Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності:
в) духовно-.фактивну:
Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:
в) онтологічну:
Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним гоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:
а) доби Просвітництва;
Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із об’єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої Дійсності», стосується філософської парадигми:
б) екзистенційної онтології;
Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії:
г) розпредметнення;
Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:
б) опредметнення;
Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:
в) агностицизм;
Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання:
в) аналітичного;
Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити». - належить відомому західноєвропейському філософу:
г) І.Канту:
Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебуває»:
а)вірно;
Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:
г) невірно;
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 773; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!