В) перетворювати дійсність, покращувати її

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 9Следующая ⇒

10B3 Твердження «Духовне – притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:

а) доби Просвітництва;

10B4 Твердження «Духовне – свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб’єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об’єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми:

б) екзистенційної онтології;

Розділ 11

Задачі рівня складності A

11A1 Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії:

г) розпредметнення;

11A2 Твердження «Дум через практику може бути співставлена з об’єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:

Б) опредметнення

11A3 Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:

в) агностицизм;.

11A4 Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання:

в) аналітичного;

11A5 Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу:

г) І.Канту;

Задачі рівня складності B

11B1 Пізнання як людська здатність:

б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

11B2 Технічна творчість:

в) пристосування, раціоналізація, винахідництво.

11B3 Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:

а) теоретико-емпіричному;

11B4 Провідний критерій наукового знання;

г) можливість емпіричної перевірки;

Розділ 12

Задачі рівня складності A

12A1 Дедукція – це: д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.

12A2 Ідеалізація – це: д) мисленне конструювання об’єктів, які не існують в об"єктивній дійсності.

12A3 Індукція – це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;

12A4 Метод історичного і логічного – це:

А) дослідження складних об’єктів, що розвиваються

12A5 Експеримент – це:

в) метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно впливає на об’єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;

Задачі рівня складності B

12B1 Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання:

а) паранауки;

12B2 Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання:

а) паранауки;

12B3 Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання:

г) рецептивної;

12B4 Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичного і логічного;

1) Автором філософського твору "Так і ні", - є:

Абеляр;

2) Автор філософського твору «Буття і ніщо»:

Сартр;

3) Автор філософського твору «Даодецзин»:

Лао-Цзи;

4) Автор філософського твору «Ісповідь аіри»:

Іларіон Київський;

5) Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»:

О.Конт;

6) Автор філософського твору «Листи з хутора»:

Куліш;

7) Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»:

А.Шопенгауер;

8) Автор філософського твору «Сутність християнства»:

Фейєрбах;

9) Автор філософської праці «Філософські дослідженням»:

Вітгенштгйн;

10) Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

Аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;

11) Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на:

Тезах елеатів про те. що буття єдине та неподільне;

12) А.Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:

Доводив, що те, що ми називаємо світом, с лише наше уявлення;

13) Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, шо він:

Розвинув дал провідні філософські ідеї українського гуманізму;

14) Визначення поняття «Світ» розкривається у:

Об'єктивній дійсності;

15) Визначення філософії-«Щось проміжне між теорією та наукою» - належить:

Б.Расселу;

16) Висловлювання «Людина - це мірило всіх речей», - належить:

Протагору;

17) Висловлювання «Людина - це полісна істота», - належить:

Аристотелю;

18) Вольтер автор філософського твору:

Філософські листи;

19) Дедукція - це:

Сосіб міркування, за допомогою якого, із запільних висновків суб'єкт приходить до висновку,

що носить конкретний характер;

20) До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:

Виникнення національних та регіональних філософій;

21) До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати:

Ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії;

22) Експеримент - це:

Метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних

умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється

протікання природних процесів;

23) Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:

Течія що об'єднує послідовників Декарта;

24) Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:

Ототожненні природного та людського життя;

25) Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:

Відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;

26) 3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим

завданням людини внаслідок того, що:

Душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

27) Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу:

Розвиток освіти, науки та техніки;

28) Ідеалізація - це:

Мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об'єктивній дійсності;

29) Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, погрібні людині

задля того, щоб:

Перетворювати дійсність, покращувати її;

30) Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:

Поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;

31) І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:

Предмет постає синтезом відчуттів, вимиканих речами-у-собі, та формами розсудку;

32) Індукція - це:

Умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;

33) «Лезо Оккама» стосується:

П'яти доказів буття Бога;

34) Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

Буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

35) Метод історичного і логічного – це:

Дослідження складних об'єктів, що розвиваються;

36) На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя

індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:

Естетичну, етичну, релігійну;

37) Наймасштабніша в історії західної філософії система називається:

Абсолютний ідеалізм;

38) Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:

Природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;

39) Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:

Геліоцентричної системи;

40) Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами

були:

Перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;

41) Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:

Людина не діє за схемою «стимул -реакція»;

42) Пантеїзм – це:

Визнання присутності Бога в усій природі;

43) Пізнання як людська здатність:

Виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

44) Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

Немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;

45) Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:

Світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;

46) Поняття «буття» у філософії виконує такі функції:

Виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення;

47) Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це:

Повторюваність «кісних і кількісних змін у системі;

48) Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури:

Верифікації;

49) Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження

процедури:

Верифікації;

50) Принцип верифікації в позитивізмі означає;

Досвідну перевірку на істинність;

51) Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» -

належить давньоіндійській школі:

Чарвака-Локаята;

52) Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь

свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:

Н'яя;

53) Провідний критерій наукового знання:

Можливість емпіричної перевірки;

54) Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а

син - сином», виражає суть:

Давньоіндійського поділу суспільства на касти;

55) Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують

такий рівень свідомості:

Усвідомлення;

56) Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують

таку сферу компонентної структури свідомості;

Когнітивну;

57) Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують

таку функцію свідомості:

Онтологічну;

58) Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності

людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської

діяльності:

Духовно- практичну;

59) Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», -

застосовуються на рівні наукового пізнання:

Теоретико-емпіричному;

60) Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст

поняття:

Користь;

61) Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття:

Життя;

62) Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку

жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському

філософу:

І.Канту;

63) Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною

ідеєю у філософській творчості:

Прокоповича;

64) Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних

речей», - належить:

Касіяну Саковичу;

65) Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с

одиничністю і визначається як таке, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю

давньоіндійської школи:

Вайшешика;

66) Твердження «Воля до життя, особливо воля до влади виступає як основний спосіб

самоствердження людини і голови чинник порядку», належить до:

Філософія життя;

67) Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття:

Буття;

68) Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити

уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття:

Магія;

69) Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», -

розкриває зміст методу наукового пізнання:

Історичного і логічного;

70) Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може

бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:

Опредметнення;

71) Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й

завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до

філософської парадигми:

Доби Просвітництва;

72) Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він

складається із суб'єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними

характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми:

Екзистенційної онтології;

73) Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які

стоять перед людиною в різних життєвих ситуаціях» належить до:

Прагматизму;

74) Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світ», - розкриває

зміст поняття:

Агностицизм;

75) Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті»,- розкриває суть поняття:

Правда;

76) Твердження «Людина - гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не

ззовні, а проникаючи з середину, зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до:

Римського стоїцизму;

77) Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та

самозаглиблення» належить:

К’єркегору;

78) Твердження «Мета філософського аналізу - рефлексія свідомості щодо своїх актів і

щодо їх змісту; предметне буття свідомість - співвідносні. Завдання - розкрити смисл

предмета, що затемнений різними думками, оцінками і словами», належить до:

Психоаналізу;

79) Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто

зло незначне, маленьке», - належить:

Миколі Гоголю;

80) Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», -

дає підстави для таких висновків;

Включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;

81) Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за

своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:

Невірно;

82) Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст

поняття:

Монада;

83) Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь

світ - прояв творчої активності верховної особистості - Бога», належить до:

Персоналізму;

84) Твердження «Отож знайте, що словенська мова перед Богом більшу честь має» є

вихідною ідеєю у філософській спадщині:

Вишенського;

85) Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми

повсякденного знання:

Паранауки;

86) Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих

якостей людини», – розкриває суть поняття:

Самість;

87) Твердження «Постас безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської

діяльності», - розкриває суть виду пізнання:

Технологічного;

88) Твердження «Постійна можливість небуття поза нами га в нас обумовлює наші питання

про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу:

М.Хайдегтеру;

89) Твердження «Розуміння - це подія, у якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один

одного. Мета: розуміння світу історії, діалог між різними традиціями, взаєморозуміння

між людьми», належить до:

Герменевтики;

90) Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», -

належить:

Феофану Прокоповичу;

91) Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії:

Неотомізм;

92) Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує

щастя», - належить до:

Стоїцизму;

93) Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не школити іншому і не зазнавати

шкоди від іншого», - належить до:

Епікурейству;

94) Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст

форми наукового знання:

Паранауки;

95) Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть

поняття:

Фізікалізм;

96) Твердження «ТеТгер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить:

Ф.Ніцше;

97) Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного

знання:

Рецептивної;

98) Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через

практику так, що набуває форм загального поняття», - виражає суть категорії:

Опредметнення;

99) Твердження «Унікальна людська властивість, належати ло людського роду, але

втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття:

Індивідуація;

100) Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття

християнства» - належить українському філософу:

Чижевському;

101) Твердження «Філософія - це стислий виклад науки свого часу» - належить:

О.Конт;

102) Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей»,

розкриває зміст поняття:

Буття людини;

103) Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва,

порожнеча, в якій все перебувало»:

Вірне;

104) Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того,

що в нього привносить людина», - розкриває зміст поняття:

Екзистенціал;

105) Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до:

Суб'єктнвного ідеалізму;

106) Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття:

Емпіризм;

107) Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття:

Раціоналізм;

108) Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття:

Сенсуалізм;

109) Теза: «Течія що об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття:

Картезіанство;

110) Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням

якого є буття»розкриває зміст ключового поняття:

Метафізика;

111) Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити

уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття:

Магія;

112) Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття:

Геоцентризм;

113) Термін «атомарні факти» був запропонований:

Представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;

114) Технічна творчість:

Пристосування, раціоналізація, винахідництво;

115) Точка зору агностицизму відображена у такому судженні:

Існують принципово нерозв'язані речі;

116) У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що:

Справжнє буття є вічним та незмінним;

117) Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше

належить - до:

В історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу;

118) У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та

розвитку постають:

Внутрішні суперечності абсолютної ідеї;

119) «Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії:

Неопозитивізм;

120) У феноменології поняття «noesis» означає:

Мислення;

121) Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського

буття:

Через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;

122) Філософську концепцію Ф.Ніцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що

вона:

Життя постає першою і єдиною реальністю;

123) Характерною ознакою гуманізму – є :

Піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

124) Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те,

варте чи не варте життя того, щоби бути живим - значить відповідати на основне

питання «клітинки» філософського знання»?

Онтологічна;

Точка зору агностицизму відображена у такому судженні: б)існують принципово нерозв'язані речі
Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до: б) суб'єктнвного ідеалізмк
Автор філософського твору «Сутність християнства»: в)Фейєрбах
Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те, варте чи не варте життя того, щоби бути живим - значить відповідати на основне питання «клітинки» філософського знання» в)онтологічна
Твердження «Філософія - це стислий виклад науки свого часу» - належить: в) О.Конт
Визначення поняття «Світ» розкривається у: в) об'єктивній дійсності
Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у: б) відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах
Зміст поняття «Міфологія» розкривається у: в) ототожненні природного та людського життя
Визначення філософії-«Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: б) Б.Расселу
Автор філософського твору «Даодецзин»: д) Лао-Цзи
Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі: б) Н'яя
Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а син - сином», виражає суть: д) давньоіндійського поділу суспільства на касти
Україна за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше належить - до: г) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу
Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі: а) Чарвака-Локаята;
Висловлювання «Людина - це мірило всіх речей», - належить: в) Протагору
Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом, - базувалась на: г) тезах елеатів про те. що буття єдине та неподільне;
У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що: в) справжнє буття є вічним та незмінним.
Висловлювання «Людина - це полісна істота», - належить: в) Арістотелю
Автором філософського твору "Так і ні", - є: а)Абеляр;
«Лезо Оккама» стосується: а) п'яти доказів буття Бога;
Пантеїзм – це: а) визнання присутності Бога в усій природі
Характерною ознакою гуманізму – є : б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;
Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом: в) геліоцентричної системи
3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що: а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;
Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням якого є буття»розкриває зміст ключового поняття: д) метафізика
Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття: г) магія
Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття: б) геоцентризм
Вольтер автор філософського твору: б) Філософські листи
Теза: «Течія що об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття: д) картезіанство
Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття: в) раціоналізм
Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття: г) емпіризм
Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття: в) сенсуалізм
До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести: б) виникнення національних та регіональних філософій;
Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою: б) немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;
Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження: б) течія що об'єднує послідовників Декарта
У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають: в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;
І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином: в) предмет постає синтезом відчуттів, вимиканих речами-у-собі, та формами розсудку;
Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с одиничністю і визначається як такс, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю давньоіндійської школи: б) Вайшешика;
Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття: г) магія
Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не школити іншому і не зазнавати шкоди від іншого», - належить до: г) епікурейству
Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує щастя», - належить до: в) стоїцизму
Твердження «Людина - гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не ззовні, а проникаючи з середину,
зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до: а) римського стоїцизму;
Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»: в) А.Шопенгауер
Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»: а)О.Конт;
Наймасштабніша в історії західної філософії система називається: в) абсолютний ідеалізм
Принцип верифікації в позитивізмі означає; г) досвідну перевірку на істинність;
Твердження «ТеТгер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить: д) Ф.Ніцше
Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами були: в) перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;
А.Шопекгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він: в) доводив, що те, що ми називаємо світом, с лише наше уявлення;
Філософську концепцію Ф.НІцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що вона: д) життя постає першою і єдиною реальністю
Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та самозаглиблення» належить: в) К’єркегору
Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які стоять перед людиною в різни:
життєвих ситуаціях» належить до: в) прагматизму
Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь світ - прояв творчої активності
верховної особистості - Бога», належить до: б) персоналізму
Твердження «Воля до життя, особливо воля до влади виступає як основний спосіб самоствердження людини і голови
чинник порядку», належить до: в) філософія життя
Твердження «Розуміння - це подія, у якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один одного. Мета: розуміння світу історії, діалог між різними традиціями, взаєморозуміння між людьми», належить до: б) герменевтики
Твердження «Мета філософського аналізу - рефлексія свідомості щодо своїх актів і щодо їх змісту; предметне буття свідомість - співвідносні. Завдання - розкрити смисл предмета, що затемнений різними думками, оцінками і словами», належить до: а) психоаналізу
Автор філософського твору «Буття і ніщо»: г) Сартр
Автор філософської праці «Філософські дослідженням»: Вітгенштгйн
Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття: г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;
Термін «атомарні факти» був запропонований: б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;
«Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії: д) неопозитивізм
Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії: б) неотомізм
Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням: б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;
Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури: в) верифікації
Позицію Ф.Ніцше виражає твердження: б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;
Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: в) верифікації
На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження: г) естетичну, етичну, релігійну;
Автор філософського твору «Ісповідь аіри»: б) Іларіон Київський.
Автор філософського твору «Листи з хутора»: в) Куліш.
Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства» - належить українському філософу: в) Чижевському
До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати: г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії
Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу: б) розвиток освіти, науки та техніки;
Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною ідеєю у філософській творчості: г) Прокоповича
Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, шо він: г) розвинув дал провідні філософські ідеї українського гуманізму:
Твердження «Отож знайте^ шо словенська мова перед Богом більшу честь мас» є вихідною ідеєю у філософській
спадщині: б) Вишенського
Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних речей», - належить: д)Касіяну Саковичу
Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», - належить: д) Феофану Прокоповичу
Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто зло незначне, м еньке», -належить: .а) Миколі Гоголю;
Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття: б) користь
Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття: г) життя
Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті». - розкриває суть поняття, д) правда
Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття: в) Буття
Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст поняття: в) монада
Поняття «буття» у філософії виконує такі функції: д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.
Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що: б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій:
Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження: в) природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;
Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це: д) повторюваність «кісних і кількісних змін у системі
Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть поняття: д) фізікалізм
Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей» розкриває зміст поняття: г) буття людини.
Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини». - розкрива суть поняття: б) самість
Твердження «Унікальна людська властивість, належати ло людського роду, але втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття: в) індивідуація
Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, що в нього привносить
людина», - розкриває зміст поняття: а) екзистенціал;
Твердження «Постійна можливість небуття поза нами га в нас обумовлює наші питання про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) М.Хайдегтеру;
Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»: г) невірно
Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків; б) включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;
Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки: в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;
Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебувао: а) вірне
Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної
структури свідомості; в) когнітивну
Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують такий рівень свідомості: а) усвідомлення;
Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності: в) духовно-практичну
Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості: в) онтологічну
У феноменології поняття «noesis» означає: а) мислення;
Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що: а) людина не діє за схемою «стимул -реакція»;
Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, погрібні людині задля того, щоб: в) перетворювати дійсність, покращувати її.
Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми: а) доби Просвітництва.
Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб'єктивних іпсихічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми: б) екзистенційної онтології;
Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику гак. шо набуває фоом;
загального поняття», - виражає суть категорії: д) опредметнення.
Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії: б) опредметнення
Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світ», - розкриває зміст поняття: в) агностицизм
Твердження «Постас безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання: г) технологічного
Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було 6 помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) І.Канту
Пізнання як людська здатність: б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;
Технічна творчість: пристосування, раціоналізація, винахідництво;
Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання: а) теоретико-емпіричному
Провідний критерій наукового знання: г) можливість емпіричної перевірки
Дедукція - це: г) спосіб міркування, за допомогою якого, із запільних висновків суб'єкт приходить до висновку, шо носить конкретний характер;
Ідеалізація - це: д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об'єктивній дійсності.
Індукція - це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;
Метод історичного і логічного – це: а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються;
Експеримент - це: в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;
Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання: а) паранауки.
Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання: а) паранауки;
Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання: г) рецептивної
Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичното і логічного.

А.Шопенгауер вважається засновником нскласичної філософії тому, що він:

в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;

Автор філософського твору «Сутність християнства»:

в) Фейєрбах;

Автор філософського твору «Даодецзин»:

Д) Лао-Цзи.

Автор філософського твору «Буття і ніщо»:

г) Сартр;

Автором філософського твору "так і ні",є - :

а) Абеляр;

Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»:

г) Ф.Шіллер;

Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»:

а) О.Конт;

Автор філософської праці «Філософські дослідження»:

а) Вітгенштейн;

Автор філософського твору «Ісповідь віри»:

б) Іларіон Київський;

Автор філософського твору “листи з хутора”:

в) Куліш;

Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом - базувалась на:

г) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне:

Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;

Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, що він:

г)розвинув далі провідні філософські ідеї українського гуманізму;

Визначення поняття «Світ» розкривається у:

в) об'єктивній дійсності;

Визначення філософії - «Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: а)К.Попперу;

б) Б.Расселу;

Висловлювання “Людина- це полісна істота”, належить:

в) Арістотелю;

Висловлювання «Людина -це мірило всіх речей», належить:

в) Протагору;

Вольтер автор філософського твору:

б) Філософські листи:

Дедукція - це:

д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.

До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати:

г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії;

До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:

б) виникнення національних та регіональних філософій;

Експеримент - це:

в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;

Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:

в) ототожненні природного та людського життя;

Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:

б)відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах;

3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок о, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:

б) течія шо об'єднує послідовників Декарта;

Ідеалізація це:

д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об"єктивній дійсності.

Індукція- це:

в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частішу класу робиться висновок про клас в цілому:

Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, потрібні людині задля того, щоб:

в) перетворювати дійсність покращувати її;

Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:

в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;

Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу:

б) розвиток освіти, науки та техніки;

І.Кант стверджував, то предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином:

в) предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами-у-собі, та формами розсудку;

Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

«Лезо Оккама» стосується:

а) п'яти доказів буття Бога;

Метод історичного і логічного - це:

а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються:

Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:

в) природа - вся матеріальна дійсність, що існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;

На думку С.К'сркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:

г) естетичну, етичну, релігійну;

Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що ЇЇ вихідними засадами були:

в) «на перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;

Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:

в) ііоцентричної системи;

Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що:

г) людина діє цілеспрямовано;

Пантеїзм це:

а) визнання присутності Бога в усій природі;

Поняття «буття» у філософії викопує такі функції:

д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення

Пізнання як людська здатність:

б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:

б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;

Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

б) немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;

Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це:

д) повторюваність якісних і кількісних змін у системі.

Принцип верифікації в позитивізмі означає:

г) досвідну перевірку на істинність;

Представники логічного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури:

в) верифікації:

Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: а) сублімації;

в) верифікації;

Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» - належить давньоіндійській школі:

а) Чарвака-Локаята;

Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:

в) Вайшешика;

Провідний критерій наукового знання:

в) фундаментальність;

Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а син - сином», виражає суть:

д) давньоіндійського поділу суспільства на касти.

Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:

а) теоретико-емпіричному;

Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної груктури свідомості:

г) мотиваційну:

Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми», - характеризують такий рівень свідомості:

а) відомлення;

Термін «атомарні факти» був запропонований:

б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;

Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності:

в) духовно-.фактивну:

Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:

в) онтологічну:

Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним гоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:

а) доби Просвітництва;

Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із об’єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої Дійсності», стосується філософської парадигми:

б) екзистенційної онтології;

Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії:

г) розпредметнення;

Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:

б) опредметнення;

Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:

в) агностицизм;

Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання:

в) аналітичного;

Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити». - належить відомому західноєвропейському філософу:

г) І.Канту:

Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебуває»:

а)вірно;

Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»:

г) невірно;

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 773; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 789 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!