Тема 4. Порядок підготовки і проведення місцевих виборів в Україні



Конституційні засади місцевих виборів. Види місцевих виборів, порядок і строки їх призначення. Визначення загального складу місцевих рад. Виборчі округи та виборчі дільниці при виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних та міських голів. Система, порядок формування та статус виборчих комісій на місцевих виборах.

Загальний порядок висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах. Відмова в реєстрації кандидата на місцевих виборах.

Строки, форми і умови проведення передвиборної агітації на місцевих виборах. Загальний порядок використання засобів масової інформації на місцевих виборах. Особливості використання друкованих та електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації на місцевих виборах. Обмеження щодо ведення передвиборної агітації на місцевих  виборах. Гарантії діяльності місцевих організацій партій (блоків), їх уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати та їх довірених осіб.

Порядок голосування та встановлення результатів місцевих виборів. Організація голосування за місцем перебування виборця. Порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці на місцевих виборах. Встановлення підсумків голосування. Встановлення результатів виборів сільського, селищного, міського голови, депутатів в одномандатних виборчих округах. Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі. Визнання виборів недійсними та проведення повторного голосування. Реєстрація обраних депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад, сільських, селищних та міських голів.

 

Тема 5. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів

 Фінансування виборів. Фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів.Оплата праці членів виборчої комісії та осіб, які залучаються до роботи у комісії.Виборчий фонд партії, кандидата у на виборну посаду. Розпорядники виборчого фонду. Формування виборчого фонду та використання його коштів. Матеріально-технічне забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів.

 

Тема 6. Інформаційне забезпечення виборів в Україні

 Основні засади інформаційного забезпечення виборів. Загальне інформаційне забезпечення виборів. Спеціальне інформаційне забезпечення виборів. Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів. Особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаного з виборами.

 

Тема 7. Виборчі спори та юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні

 Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів депутатів. Строки оскарження. Форма та зміст скарги. Порядок і строки розгляду скарги. Докази, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб. Рішення за результатом розгляду скарги.

 Поняття та види порушень виборчого законодавства. Порядок оскарження порушення виборчих прав. Конституційно-правова відповідальність за виборчим правом. Попередження та скасування реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати. Адміністративно-правова відповідальність за порушення виборчих прав. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих прав. Судова практика щодо захисту виборчих прав громадян.

 

Структура навчальної дисципліни

Назви розділів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л п лаб. інд. с.р. л п лаб. інд. с.р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Розділ 1.Загальна теорія виборчого права

Тема 1. Вибори як конституційна форма безпосередньої демократії 8 2 2     4 10         8
Тема 2.Виборче право як інститут конституційного права 9 2 2     5 11 2 2     7
Тема 3.Принципи виборчого права 8 2 2     4 7         7
Тема 4.Виборчі системи 8 2 2     4 7         7
Тема 5.Виборчий процес 8 2 2     4 7         7
Тема 6.Міжнародні виборчі стандарти 8 2 2     4 7         7
Разом за розділом 1 54 12 12   5 25 52 2 2   5 43

Розділ 2. Виборче право України

Тема 1.Конституцій-но-правові засади виборів в Україні 9 2 2     5 9         9
Тема 2.Порядок підготовки і проведення виборів народних депутатів України 9 2 2     5 12 2 2     8
Тема 3.Порядок підготовки і проведення виборів Президента України 9 2 2     5 8         8
Тема 4.Порядок підготовки і проведення місцевих виборів в Україні 9 2 2     5 10 2       8
Тема 5.Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів в Україні 9 2 2     5 8         8
Тема 6.Інформаційне забезпечення виборів в Україні 8 2 2     4 8         8
Тема 7.Виборчі спори та юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні 8 2 2     4 8         8
Разом за розділом 2 66 14 14   5 33 68 4 2   5 57
Усього годин   120 26 26   10 58 120 6 4   10 100

Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Денна форма Заочна форма
1 Вибори як конституційна форма безпосередньої демократії 2 -
2 Виборче право як інститут конституційного права 2 2
3 Принципи виборчого права 2 -
4 Виборчі системи 2 -
5 Виборчий процес 2 -
6 Міжнародні виборчі стандарти 2 -
7 Конституційно-правові засади виборів в Україні 2 -
8 Порядок підготовки і проведення виборів народних депутатів України 2 2
9 Порядок підготовки і проведення виборів Президента України 2 -
10 Порядок підготовки і проведення місцевих виборів в Україні 2 -
11 Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів в Україні 2 -
12 Інформаційне забезпечення виборів в Україні 2 -
13 Виборчі спори та юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні 2 -
  Разом 26 4

Завдання для самостійної роботи

№ з/п Назва теми Денна форма Заочна форма
1 Вибори як конституційна форма безпосередньої демократії 5 8
2 Виборче право як інститут конституційного права 5 7
3 Принципи виборчого права 5 7
4 Виборчі системи 5 7
5 Виборчий процес 5 7
6 Міжнародні виборчі стандарти 5 7
7 Конституційно-правові засади виборів в Україні 5 9
8 Порядок підготовки і проведення виборів народних депутатів України 5 8
9 Порядок підготовки і проведення виборів Президента України 6 8
10 Порядок підготовки і проведення місцевих виборів в Україні 6 8
11 Фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів в Україні 6 8
12 Інформаційне забезпечення виборів в Україні 5 8
13 Виборчі спори та юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства в Україні 5 8
  Разом 68 100

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання розвивають можливості самостійної роботи і сприяють більш поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Індивідуальні завдання з дисципліни «Виборче право» полягають у підготовці презентації за визначеною або обраною студентом за допомогою викладача темою та інших видів робіт, які затверджуються кафедрою. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються програмою навчальної дисципліни.

Індивідуальні завдання виконуються особою, яка навчається, самостійно із одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника. Допускаються випадки виконання робіт комплексної тематики кількома особами.

Індивідуальні завдання розвивають можливості самостійної роботи і сприяють більш поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Індивідуальні завдання можуть виконуватисяу формі наукових статей, виступів (доповідей) на наукових конференціях тощо.

За надруковану наукову статтю студент може отримати 10 балів, виступ (доповідь) на науковій конференції – 7 балів, презентацію – 5.

Правила виконання презентацій

Створення презентацій є однією з форм науково-дослідницької роботи.

Презентація виконується за допомогою програми Microsoft Office PowerPoint и повинна складатися не менше, ніж з 15 слайдів.

Матеріал на слайді можна розділити на головний і додатковий. Головний необхідно виділити, щоб при демонстрації слайда він ніс основне смислове навантаження: розміром тексту або об'єкта, кольором, спецефектами, порядком появи на екрані. Додатковий матеріал призначений для підкреслення основної думки слайда.

Для різних видів об'єктів рекомендуються різні розміри шрифту. Заголовок слайда краще писати розміром шрифту 22-28, підзаголовок і підписи даних в діаграмах – 20-24, текст, підписи і заголовки осей в діаграмах, інформацію в таблицях – 18-22.

Для виділення заголовка, ключових слів використовуйте напівжирний або підкреслений шрифт. Для оформлення другорядної інформації та коментарів – курсив. На всіх слайдах презентації використовуйте шрифт одної назви.

Для гарного сприйняття презентації з будь-якої відстані в залі, текст краще набирати шрифтом Arial, Bookman Old Style, Calibri, Tahoma, Times New Roman або Verdana.

1. На першому слайді слід вказати назву МОН, назву ВНЗ, кафедру, прізвище, ім’я та по-батьковi студента і тему презентації, номер навчальної групи.

2. На другому слайді подається зміст презентації.

3. На інших слайдах – наповнення теми.

4. У тексті на слайдах не допускається скорочення слів, крім загальновживаних (ООН, ЄС, ОБСЄ та iн.).

5. Слайди повинні бути тезисними. Для надання презентації PowerPoint наочності і, якщо це необхідно, барвистості на деяких слайдах можна розмістити різні схеми, графіки, фотографії, малюнки, колажі. Вставлені фотографії або картинки повинні бути високої якості і досить великого розміру, інакше при розтягуванні вони втрачають різкість, чим можуть тільки зіпсувати ефект від презентації. При підготовці презентації може бути використаний звуковий супровід.

6. Презентація повинна бути підготовлена у наданому фоні (шаблон слайда). Не слід робити слайди занадто строкатими і розрізненими за колірним рішенням. Це шкодить формуванню нестійких зорових образів.

7. Слайди повинні або акцентувати увагу на чомусь, або візуалізувати матеріал (ті ж таблиці, схеми, малюнки з позначеннями, якщо є). Не ставте на одному слайді відразу кілька блоків зорової або текстової інформації. Це відволікає, розсіює увагу, погіршує концентрацію.

8. Слайд повинен бути простим для сприйняття – небагато тексту на одному слайді.

Створення презентації включає ряд етапів:

1. Вибір теми.

Студент самостійно вибирає тему з переліку тем індивідуально-дослідних завдань. При цьому слід враховувати, що студент має право в обсязі навчальної програми з громадських об’єднань в Україні самостійно обрати тему презентації, яка повинна бути погоджена з викладачем.

2. Аналіз літератури з даної теми.

Презентація – це супровід доповіді або виступу, тому спочатку необхідно розробити концепцію виступу, а потім вже братися за складання презентації.

В основному презентація повинна базуватися на матеріалах з підручників. Тому створенню презентації повинне передувати ретельне й поглиблене вивчення літератури, що відноситься до даної теми. Насамперед, корисно ознайомитися з науковою працею (або зазначеними главами, параграфами, сторонками) у цілому, щоб одержати про неї початкове загальне уявлення, яке може бути розширене за рахунок перегляду передмови, змісту i висновку роботи, якщо вони є. Головне на цьому етапі – виявити стрижневі проблеми досліджуваної теми й зробити їх основними пунктами плану презентації.

3. Виклад змісту теми за допомогою слайдів.

У презентації повинні бути послідовно розглянуті всі питання плану. Важливо прагнути до того, щоб теоретичний зміст роботи пов’язувався з аналізом практично-правових явищ. Студент повинен уміти показати, яке практичне значення має знання принципів, закономірностей i категорій.

Під час створення слайдів не варто користуватися застарілими джерелами, у яких можуть міститися помилкові погляди, неточні формулювання i висновки, застарілі цифрові дані. Отже, вміння виділяти головні теоретичні питання i роз’яснювати їх на конкретному матеріалі, використовуючи при цьому сучасну літературу, – такі основні вимоги до підготовки презентації.

Теми для презентацій

1. Еволюція виборчого права України за роки незалежності: «quo vadis?».

2. Правова культура виборів в Україні: поняття та особливості.

3. Виборча реформа в Україні: причини, напрямки, проблеми реалізації.

4. Регламент Центральної виборчої комісії як джерело виборчого права України.

5. Кодифікація як перспективний напрямок розвитку виборчого законодавства України.

6. Гарантії виборчих прав громадян України.

7. Виборчі цензи: світовий досвід та українська практика.

8. Гендерні квоти на виборах: «за» і «проти».

9. Проблеми правового статусу суб’єктів виборчого процесу в Україні.

10. Роль політичних партій у виборчому процесі в Україні.

11. Проблеми правового статусу членів виборчих комісій в Україні.

12. Чи потрібна в Україні електоральна гілка влади?

13. Спостереження за виборами: суб’єкти, об’єкт, порядок здійснення.

14. Взаємодія виборчих комісій з іншими органами публічної влади в Україні.

15. Порядок складання списків виборців: Україна і зарубіжний досвід.

16. Правовий статус виборчих фондів в Україні.

17. Фінансування виборів: Україна і зарубіжний досвід.

18. Проблеми подолання електоральної корупції в Україні.

19. Територіальна організація виборів в Україні: сучасний стан і шляхи удосконалення.

20. Виборчий процес як різновид юридичного процесу.

21. Форми і засоби передвиборної агітації.

22. Голосування на спеціальних дільницях: забезпечення рівноправності чи загроза конституційному ладові?

23. Форми та способи голосування в зарубіжних країнах.

24. Електронне голосування на виборах: «за» і «проти».

25. Абсентеїзм: причини та шляхи подолання.

26. Вибори народних депутатів України: у пошуках оптимальної виборчої системи.

27. Новації Закону України «Про місцеві вибори»: спроба експертного аналізу.

28. Передвиборні програми кандидатів: програми дій чи програми цілей?

29. Процесуальні особливості судового розгляду виборчих спорів в Україні.

30. Проблеми юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства в Україні.

Критерії оцінювання презентацій

При перевірці та оцінці презентацій звертається увага на наступні критерії:

1. Ступінь досягнення мети.

2. Зрозумілість і точність викладення авторської позиції.

3. Індивідуальність (авторство, неповторність).

4. Аргументованість (переконливість) позиції.

5. Володіння нормативною, навчальною та науково-монографічною базою.

 

Методи контролю

Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, які дозволяють здійснювати зворотний зв’язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу.

Контрольні заходи визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти.

Самоконтроль призначений для самооцінки здобувачами вищої освіти якості засвоєння навчального матеріалу навчальної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках для семінарських занять передбачаються питання для самоконтролю.

Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з навчальної дисципліни на різних етапах її вивчення і здійснюється у вигляді вхідного, поточного, рубіжного та семестрового контролю.

В освітньому процесі використовуються такі види контролю результатів навчання: вхідний, поточний протягом семестру, контрольні роботи, передбачені навчальним планом, приймання індивідуальних завдань, курсових робіт, підсумковий семестровий, відстрочений контроль.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, що відповідають програмам попереднього навчання. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах та засіданнях методичних комісій спільно з науково-педагогічними працівниками, які проводять заняття із забезпечувальною дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування освітнього процесу.

Поточний контроль проводиться на всіх видах аудиторних занять протягом семестру. Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового контролю на практичних, семінарських заняттях, лекціях, у формі колоквіуму, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, у формі комп’ютерного тестування тощо. Конкретні форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються програмою навчальної дисципліни. Результати оцінювання роботи студентів мають бути доведені до відома студентів своєчасно. Формою поточного контролю є ректорські контрольні роботи. Результати оцінювання ректорських контрольних робіт можуть зараховуватися як результати виконання контрольної роботи, передбаченої навчальним планом.

Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни є обов’язковою формою оцінювання результатів навчання студента. Він проводиться в терміни, встановлені графіком навчального процесу, та в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою навчальної дисципліни. Семестровий контроль проводиться у формі заліку або семестрового екзамену з конкретної навчальної дисципліни. Студента допускають до семестрового контролю за умови виконання ним усіх видів робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Семестровий залік– форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами лекційного матеріалу, а також виконаних ними певних робіт на семінарських заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр.

Семестровий екзамен– форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу. Екзамени складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов'язковому порядку повинен ознайомити студентів зі змістом екзаменаційних питань, зразком екзаменаційного білету на початку вивчення навчальної дисципліни.

Максимальна сума балів, яку може набрати студент при складанні екзамену (заліку) з навчальної дисципліни, складає 40.

Оцінка підсумкового контролю виставляється за національною шкалою як сума балів, набраних здобувачем вищої освіти протягом семестру при виконанні контрольних заходів, передбачених програмою навчальної дисципліни (практики) та балів, набраних при складанні семестрового екзамену (заліку).

Максимальна сума балів, які може набрати студент при вивченні навчальної дисципліни (проходженні практики), складає 100.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 287; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!