Характеристика дітей із розладами аутистичного спектра
Ау'гизм - важке порушення розвитку, що характеризується значними недоліками у формуванні соціальних і комунікативних зв’язків із реальністю; виявляється в зосередженості на власних переживаннях, обмеженні спілкування з іншими людьми а також проявами стереотипних інтересів. У деяких дітей уже в перші роки життя виявляється дисгармонія розвитку окремих сторін особистості. Основною ознакою РДА є неконтактність дитини, її соціальна ізольованість, яка починається протягом перших трьох років життя. У таких дітей порушені усі форми довербального спілкування (експресивно-мімічні, предметно-дійові), виявляється нездібність використовувати зоровий контакт, міміку, поставу, жестикуляцію для регулювання соціальної взаємодії, як це роблять діти з порушеннями мовлення або слуху. Часто відзначається відсутність белькоту і слабкий розвиток функції наслідування. Зростаючи, діти нездібні вступати у контакт із однолітками, знаходити спільні інтереси, дії і почуття, мають збіднену або девіантну реакцію на емоції інших людей, недостатність емоційної та комунікативної поведінки. Дитина з РДА може не помічати відсутності батьків, близьких родичів, але хворобливо, збуджено реагувати на переміщення неживих предметів, на зміну звичних щоденних рутинних дій.
Своєрідний характер має ігрова діяльність, її характерною ознакою є використання незвичного ігрового матеріалу, часто предметів домашнього побуту. Дитина грає одна, одноманітно, використовуючи різні предмети (взуття, папір, ганчірки, провід тощо). Сюжетно-рольова гра відсутня. Спостерігається своєрідне патологічне перетворення в той чи інший образ (наприклад, тварини) у поєднанні з аутистичним фантазуванням.
|
|
|
Серед характерних ознак РДА велике місце займають недорозвинення або повна відсутність усного мовлення, яке не супроводжується спробою компенсації за допомогою жестикуляції або міміки як альтернативи комунікації. Характерне стереотипне і повторне використання слів і фраз. Типовими є відстрочені чи безпосередні ехолалії. Подовжений час відсутні такі відповіді, як «так» чи «ні», особистий займенник «я». Недорозвинений лексико-граматичний бік мовлення, спостерігаються своєрідні фонетичні розлади і порушення голосу з превалюванням високої тональності наприкінці фрази або слова, подовжена відсутність у мовленні слів, які позначають близьких для дитини людей (мати, тато) або окремі предмети, до яких у дитини є особливе ставлення: острах, нав'язливий інтерес, їхнє оживлення.
На відміну від ЗНМ, при РДА на ранніх етапах мовлення може розвиватися нормально, і дитина за темпами його розвитку може випереджати своїх однолітків. Потім, зазвичай у віці до 30 місяців, воно втрачається: дитина перестає спілкуватися з людьми, що оточують, хоча може говорити сама з собою або уві сні. Втрата мовлення завжди поєднується з втратою виразного жестикулювання та імітаційної поведінки. Найчастіше це спостерігається у дівчаток.
|
|
|
Мовленнєві порушення у дітей із РДА можуть варіюватися за своїми проявами, ступенями складності і багато в чому залежать від етіології, патогенезу, мікросередовища, своєчасної адекватної лікувальної та психолого-педагогічної роботи.
Вже в ранньому дошкільному віці спостерігається дисгармонія психічного, мовленнєвого і моторного розвитку. Так, у деяких дітей можна відзначити пришвидшений інтелектуальний розвиток за недостатньої моторики. Такі діти відрізняються моторною незграбністю, у них зі значними труднощами можна розвинути навички самообслуговування.
Дисгармонія психічного розвитку при аутизмі виявляється, насамперед, у відсутності кореляції між станом інтелекту та повсякденною продуктивністю дитини, яка завжди буде нижчою від її інтелектуальних можливостей.
Дошкільний вік - це період найбільш виражених, «класичних» проявів дитячого аутизму. Цей вік, імовірно, є найважчим періодом життя для близьких таких дітей. Спроби активного втручання дорослих у життя дитини, порушення сформованого стереотипу життя зазвичай закінчуються драматично - фіксується негативізм дитини, наростають страхи, збільшуються частота й інтенсивність агресивних і самоагресивних реакцій, посилюються, вдосконалюються стереотипні способи аутостимуляції, що закривають її від навколишнього світу.
|
|
|
Загальновідомо, що за нормального розвитку в цьому віці відбувається найактивніше ознайомлення зі світом, вивчення способів взаємодії з ним, удосконалення розвитку мовлення, мислення, творчості, фантазії, становлення характеру; дитина починає розуміти емоційний аспект взаємин між людьми, а також усвідомлювати себе. У грі вона виражає себе, готується до майбутнього. Що ми бачимо під час розладів аутистичного спектра?
Характерною особливістю дітей з аутизмом є недостатній розвиток навичок наслідування та перцептивних процесів. Тактильний, нюховий і смаковий аналізатори часто розвиненіші, ніж зорові та слухові. Дитина не здатна реагувати на два або більше подразнення відразу. Ці особливості перцептивного розвитку виявляються у поведінці та грі дитини з аутизмом. Така дитина, бачачи нову іграшку, починає «досліджувати» її, пробуючи на смак, нюхаючи, облизуючи. Аутична дитина ніби зорово ігнорує нових для неї людей, а іноді й нові предмети, вона може наштовхуватися на навколишні предмети, викликаючи у дорослих підозру щодо вади зору. Така сама гіпореактивність відзначається в перші роки життя і щодо тактильних і больових подразників: дитина пасивно випускає вкладений у руку предмет, належно не реагує під час падіння. Всі сенсорні сприймання різняться вираженою дисгармонією: гіпореактивність до багатьох сенсорних стимулів може поєднуватися з підвищеною чутливістю до інших подразників. Так, дитина може не переносити шуму пилососа, іноді навіть шелесту паперу. Чуючи ці звуки, вона затуляє вуха, але водночас сама може годинами створювати низку вкрай неприємних звуків (дряпати по склу, стукати покришками, скреготати зубами і о що). Майже не реагуючи на зовнішні зорові стимули, ці діти іноді годинами розглядають свої руки, пальці, різні дрібні деталі одягу.
|
|
|
Багато рухів повторюються, мають стереотипний характер. Діти кружляють, гойдаються, повертають голову, змахують руками, плескають у долоні. Своєрідна гіперактивність змінюється періодами нерухомості, при цьому тривалий час може зберігатися найнезручніша поза. Хода дітей з аутизмом має також характерні особливості: вони часто ходять на носочках, але, на відміну від хворих із церебральним паралічем, не постійно, а лише в період збудження. Всі ці особливості створюють враження дивної, незрозумілої, часто химерної поведінки. Існує думка, що особливості незвичайної моторики та гри дитини з аутизмом мають своєрідний компенсаторний характер.
Емоційна сфера під час аутизму характеризується відсутністю безпосередності та цілісності переживань. Серед дітей з аутизмом спостерігаються емоційно холодні, дратівливі, мляві, тихі. Вони заячі чай не висловлюють жодних скарг, але не відчувають і особливої радості. У деяких з них відзначається підвищена дратівливість, примхливість, упертість або, навпаки, невмотивовано піднесений настрій, підвищена балакучість, метушливість. Відсутність потреби в спілкуванні з іншими є основною ознакою клінічної картини. Рівень пристосування цих дітей до навколишнього середовища, до колективу завжди тією чи тією мірою знижений.
Особливості психічного розвитку дітей із розладами аутистичного спектра залежать від ступеня важкості порушення.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1537; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!