На які групи поділяють студентів за ставленням до навчання? Охарактеризуйте їх

Тема 2. Студент як об’єкт та суб’єкт навчання. (2 год.)

Як ви розумієте Поняття «Студент як об’єкт і суб’єкт навчання»?

Хто такий студент?

Студент - як особистість, що перебуває на кон­кретній стадії розвитку, може характеризуватися такими вимі­рами: психологічним (характер, темперамент, воля, здібності); біологічним (фізичні дані, тип вищої нервової діяльності, безу­мовні рефлекси, інстинкти).

Що таке студентство?

Студентство – це особлива соціальна група, що формується з різних соціальних утворень суспільства і характеризується особливими умовами життя, праці, побуту, особливою суспільною поведінкою і психологією, для якої набуття знань і підготовка себе для майбутньої роботи у суспільному виробництві, науці і культурі є головним і здебільшого єдиним заняттям.

 

Основні шляхи становлення студента як суб'єкта навчально-професійної діяльності ?

Як уже зазначалося, навчальна діяльність студента професійно спрямована, вона є навчально-професійною діяльністю (освоєння способів та досвіду професійного рішення тих практичних завдань, з якими можна зіштовхнутися в майбутньому, оволодіння професійним мисленням та творчістю) [6, 132].Студент є об'єктом педагогічної діяльності.

Об'єктом діяльності студента є наукова, теоретична і практична інформація, якою він має оволодіти. Продукти його діяльності є відповіді: усні, письмові.

Який зміст ви вкладаєте в поняття «Студентський вік».

Як ви розумієте поняття студентський вік?

Студентський вік — пора активної самооцінки.

Студентський вік характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного і соціального розвит­ку. В цей період найвища швидкість пам´яті, реакції, пластич­ність у формуванні навичок. В особистості на цьому етапі домі­нантним є становлення характеру та інтелекту. Активно розвива­ються морально-ціннісні й естетичні почуття. Швидко освоюють­ся соціальні ролі дорослого: громадянські, професійні, економіч­ні, сімейні. Формуються і закріплюються схильності, інтереси.

Формуються і зміцнюються позитивні особистісні риси — відпо­відальність, почуття обов´язку.

Які труднощі ускладнюють процес адаптації студентів до навчання у ВНЗ?

Які проблеми адаптації студентів-першокурсників?

Першокурсники тільки починають адаптуватися до нових умов навчання вони ще недостатньо знають свої інтелектуальні можливості, відчувають невпевненість у зв"язку з деякими труднощами в навчальній діяльності. Можна виділити чотири види труднощів, що ускладнюють процес адаптації студентів:

- дидактичні, або навчальні;

- соціально-психологічні;

- професійні;

- психофізіологічні.

Аналіз первісного періоду навчання на різних ступенях безперервної освіти показав, що при усій своєрідності особистих труднощів три їх взаємозалежні групи інваріантні по відношенню до змін умов навчання:

1. Труднощі адаптації до нових умов навчання, підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки: сприйняття нового змісту навчання; нових форм навчально-виховного процесу; нових його суб"єктів; іншої науково-професійної кваліфікації і т.ін.

2. Труднощі самовиявлення особистісних якостей у нових умовах. Новий ступінь безперервної освіти висуває інші вимоги до спрямованості і активності особистості, до її вольових якостей, здібностей тощо.

3. Труднощі оволодіння новими видами діяльності, відповідними знаннями, вміннями, навичками.

 

Перехід від прямої опіки шкільних педагогів і батьків до статусу віднос­ної самостійності породжує низку труднощів. Викликані вони передусім значними відмінностями у методах навчання. Умови життя і навчання у ВНЗ різко відрізняються від шкільних. Відбувається так званий злам багаторічного, звичного стереотипу.

У ВНЗ можна відносно тривалий період нічого не вчити, самостійно не працювати і ніхто за це не спитає. Такі можливості створюють у частини першокурсників ілюзію, що у ВНЗ можна вчитися, не напружуючись.

Потрібно навчити вчорашнього школяра самостійно навчатися, конспектувати лекції, готуватися до практичних за­нять, працювати з першоджерелами, з великими масивами інфор­мації, довідниками, словниками, хрестоматіями. Студентам, які проживають у відриві від сім´ї, треба допомогти в налагодженні побуту, виробленні оптимального режиму навчання і відпочин­ку. Особливу увагу слід приділити харчуванню, санітарно-гі­гієнічним умовам, допомогти у веденні самостійних фінансових справ тощо.

На які групи поділяють студентів за ставленням до навчання? Охарактеризуйте їх.

З огляду на ставлення до навчання виокремлюють три групи студентів:

■ серйозні студенти, які прагнуть до всього нового, незалежно від галузі знань. Вони успішно вивчають усі передбачені навчальним планом предмети, відвідують різноманітні гуртки, виховні заходи, читають художню і науково-популярну літературу, переглядають телепередачі, відвідують музеї, театри, виставки тощо, а також беруть активну участь у громадському житті закладу і за його межами;

■ студенти, які захоплюються однією галуззю знань, мають глибокі знання в цій галузі, багато читають, стежать за новинками, усвідомлюючи водночас, що необхідно знати й інші предмети, оволодівати професією, намагаються старанно вивчати всі дисципліни, передбачені навчальним планом;

■ студенти, які, надавши перевагу певній навчальній дисципліні й маючи з неї глибокі і ґрунтовні знання, нехтують решту. Нерідко вони належать до посередніх або навіть невстигаючих студентів. Саме вони потребують спеціального виховного впливу щодо самоосвіти та самовиховання.

2.5. Назвіть чинники активізації навчально-пізнавальної діяльності сту дента У сучасній педагогічній літературі детально досліджуються й широко обговорюються інноваційні педагогічні технології [3; 4; 14; 15]. При цьому серед них центральне місце посідають педагогічні методи, спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів [8; 11; 12; 15].

 

У вітчизняній педагогічній науці напрацьована широка розмаїтість класифікацій методів активізації навчально-пізнавальної діяльності. У табл. 1 представлено назви методів навчання, їх класифікація й авторство науковців, які над ними працювали.

 

Таблиця 1

Класифікація методів активізації навчально-пізнавальної діяльності

Назва методів навчання та їхні автори	Класифікація
Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності Ю. К. Бабанський	Методи стимулювання інтересу до навчання пізнавальні ігри навчальні дискусії створення ситуацій емоційно-моральних переживань створення ситуацій пізнавальної новизни створення ситуацій зацікавленості   Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в учінні переконання у значущості навчання вимоги, вправи з виконання вимог заохочення, покарання
Проблемне навчання І. Я. Лернер М. М. Скаткін	проблемний виклад частково-пошуковий метод дослідницький метод
Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності А. І. Кузьмінський В. Л. Омеляненко	проблемний виклад (проблемно-інформаційний метод) дослідний метод частково-пошуковий метод
Методи стимулювання й мотивації учіння Н. Є. Мойсеюк	Методи стимулювання інтересу пізнавальні ігри навчальна дискусія   Методи стимулювання обов’язку й відповідальності роз’яснення значимості учня пред’явлення навчальних вимог заохочення й осудження в учінні
Активізація навчально-пізнавальної діяльності В. В. Ягупов	Імітаційні: ігрові (метод інсценування, ділові ігри) неігрові (аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, метод круглого столу)   Неімітаційні: лекційні (лекція-бесіда, лекція-аналіз конкретної ситуації, лекція з використанням техніки зворотного зв’язку, лекція-консультація, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь запланованими помилками) нетрадиційні семінарські (практичні) заняття (семінар-дискусія, семінар-взаємонавчання) інтелектуальна розминка сократична бесіда
Методи активного навчання Н. Софій В. Кузьменко	обговорення інтерактивні лекції рольові ігри розклад практичних ситуацій (кейс-стадії) «мозковий штурм» і його варіанти

 

---

Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!