Обмеження засобів та методів ведення війни в міжнародному праві
Інші міжнародні договори присвячені забороні або обмеженню застосування певного засобу або методу ведення війни. Серед них необхідно відмітити наступні: Санкт-Петербурзька декларація про відміну застосування вибухових і запалювальних куль 1868 р.; Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газш та бактеріологічних засобів 1925 р.; Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р.; Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р.; Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що мають можливість наносити надмірні ушкодження чи мають невибіркову дію, 1981 р.і три Протоколи до неї (Протокол про осколки,які не піддаються виявленню; Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв; Протокол про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї).
Засоби ведення військових дій - це зброя і інша військова техніка, що застосовується збройними силами воюючих для знищення живої сили і матеріальних засобів противника, придушення його сил і здатності до опору. Методи ведення військових дій - це порядок, різні способи використання засобів ведення війни у вказаних цілях.
Згідно зі ст. 35 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р. право сторін, що знаходяться в конфлікті, обирати методи і засоби ведення війни не є необмеженим. Забороняється застосовувати зброю, снаряди, речовини і методи ведення військових дій, здатні заподіяти зайві пошкодження або зайві страждання або такі, що роблять смерть неминучою, а також що ведуть до масового руйнування і безглуздого знищення матеріальних цінностей.
|
|
|
Сучасне міжнародне право забороняє застосування в збройних конфліктах такі види зброї масового знищення, як хімічна і бактеріологічна. Юридичною основою заборони вживання даного виду зброї масового знищення є Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення 1972 р. Ця Конвенція зобов'язує держави не тільки не розробляти, не проводити і не набувати будь-який вид бактеріологічної зброї, але і знищити цю зброю. Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення прийнята у 1992 р., вступила в силу у 1997 р.
З приводу ядерної зброї існує декілька міжнародно-правових актів, метою яких є обмеження її кількості і подальшого якісного вдосконалення, на звуження сфери її просторового розповсюдження, тоді як прямої заборони на використання ядерної зброї поки що немає.
|
|
|
Згідно з Додатковим протоколом І забороняється застосовувати зброю, снаряди, речовини і методи ведення військових дій, здатні заподіяти зайві пошкодження або страждання, а також обширну, довготривалу і серйозну шкоду природному середовищу. Крім того, при вивченні, розробці, взятті на озброєння нових видів зброї» засобів або методів ведення війни учасник Додаткового протоколу І повинен визначити, чи підпадає їх застосування під заборону, що міститься в Протоколі або в інших нормах міжнародного права, що застосовуються до вказаного учасника (ст. 36).
Заборонені також наступні методи ведення військових дій:від-дання наказу не «залишати нікого в живих», незаконне використання емблем Червоного Хреста, ООН, а також прапорів, емблем, форменого одягу нейтральних держав або держав, що не беруть участь в конфлікті. Забороняється вбивати, заподіювати поранення або брати у полон противника, вдаючись до віроломства, під яким розуміються дії, спрямовані на те, щоб викликати довіру противника і примусити його повірити, що він має право на захист або зобов'язаний надати такий захист згідно з нормами міжнародного гуманітарного права.
|
|
|
З питань застосування нових засобів і методів ведення війни, які не заборонені міжнародними документами, міжнародне право виходить з Декларації Мартенса, сформульованої ним у 1899 р. на Гаазькій конференції: «В очікуванні того, щоб змогло бути обнародуване більш повне зведення законів війни, конференція вважає за необхідне констатувати, що у випадках, не передбачених у цій угоді, населення і воюючі залишаються під охороною і дією міжнародного права, оскільки вони випливають із встановлених звичаїв між утвореними народами, із законів людяності та вимог суспільної свідомості». Тобто в усіх випадках відсутності конкретних правових норм, присвячених встановленню заборон або обмежень або інших правил поведінки воюючих, у будь-якому разі до них застосовується міжнародне право.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 338; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!