Класифікація важкості адаптації дітей до дошкільного закладу
| Симптоми | Адаптація | |||
| Легка | Середньої важкості | Важка | ||
| І ступінь | II ступінь | |||
| Нормалізація реакції поведінки (апетит, сон, негативні емоції, спілкування з дітьми та дорослими, відновлення мовної активності, страх простору) | До 10-20 днів | 20-40 днів | 60 днів | Немає нормалізації протягом 60 днів і більше |
| Симптоми | Адаптація | |||
| Легка | Середньої важкості | Важка | ||
| І ступінь | II ступінь | |||
| Нервово- психічний розвиток | Немає відставання у порівнянні з вихідними даними | Затримка темпів мовної активності на 1-2 місяці | Відставання в розвитку на 1-2 місяці | |
| Гостра захворюваність у перші дні (кратність і тривалість) | 10 днів, одноразово | 10 днів, можуть бути повторні випадки | Більше 10 днів, повторні випадки з ускладненнями | Невротичні реакції |
| Маса тіла та зріст | Без змін | Втрата маси тіла протягом 30-40днів | Затримка росту та маси тіла до 6 місяців | |
1) Гострий період. У цей час спостерігаються найбільші зрушення у поведінці дитини - сон, апетит, мовна активність, спілкування з дорослими та ровесниками. Крім того, адаптаційний синдром характеризується блідістю шкірних покривів (не зважаючи па нормальний рівень гемоглобіну в крові), легким ціанозом носогубного трикутника, синюшністю навколо очей, незначною пастозністю обличчя. Знижений також тургор тканин, спостеріга- ється нахил до м'язової дистонії (переважає тонус згиначів), кисті рук та стопи холодні на дотик. У всіх дітей у період гострої адаптації підвищена сухість слизових оболонок, спрага. Крім того, спостерігається збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. Вище описані симптоми спостерігаються протягом 50-ти днів перебування в дошкільному закладі.
|
|
|
2) Підгострий період. У цей час дитина активно освоює нове середовище та виробляє стереотип поведінки в нових умовах існування. Зрушення в системах організму, які мали місце в гострому періоді, поступово зменшуються. Найшвидше (з параметрів поведінки) відновлюється апетит, потім емоційний стан, значно повільніше - мовна активність, спілкування з ровесниками та дорослими.
3) Період компенсації. В цей час нормалізуються всі вищевказані параметри поведінки дітей. Крім того, адаптацію дітей до умов перебування в дошкільному закладі можна поділити на легку, середньої важкості та важку. В основі цієї класифікації лежать строки нормалізації поведінки, частота появи та тривалість простудних захворювань, темпи наростання маси тіла та росту.
Легка адаптація. Порушення поведінки дитини спостерігається протягом 20-30 днів, а також незначне зниження апетиту. Проте апетит нормалізується протягом 10 днів перебування в дошкільному закладі. Поганий апетит компенсується підвищенням його в той період, коли дитина знаходиться в колі сім'ї. Сон відновлюється також протягом 10 днів. Вдома сон не порушений. Взаємовідносини з дітьми відновлюються протягом 15-20 днів.
|
|
|
Що ж до стосунків з дорослими, то варто відзначити, що вони майже не порушені. Зміни функціональних систем організму незначні та нормалізуються протягом 15-30 днів перебування дитини у дошкільному закладі. Діти, які легко переносять адаптацію, як правило, не хворіють.
Адаптація середньої важкості. Всі порушення в поведінці дитини спостерігаються протягом більшого проміжку часу та виражені сильніше. Зокрема, нормалізація сну та апетиту проходить протягом місяця, контакт з дітьми відновлюється протягом 40 днів, знижується рухова активність дітей.
Функціональні зрушення систем організму приводять до простудного захворювання, яке протікає без ускладнень. Взаємовідносини з дорослими людьми, зокрема з обслуговуючим персоналом, не порушені.
Важка адаптація. Кількість дітей, що важко переносять адаптацію у дошкільному закладі невелика, але саме вони потребують значної уваги. Цей вид адаптації протікає у дітей по-різному : одні протягом року хворіють простудними захворюваннями 6-8 разів. Вони практично не бувають здоровими і знаходяться в стані реконвалесценції, або в гострій фазі захворювання. Лише через рік після вступу до дошкільного закладу частота захворювань поступово шижується, дитина починає відвідувати заклад і адекватно реаг увати на обставини, які виникають.
|
|
|
У інших дітей тривалий час спостерігається неадекватна поведінка. Спостерігається тривале зниження апетиту (до 1,5-2 місяців). Дитина зовсім не спить вдень, емоційний стан її порушений. Иона або плаче, або знаходиться в пасивному стані.
Із вищевказаного можна зробити висновок, що часті захворю-вання та неправильне виховання дітей дошкільного віку в сім'ї підбиваються на функціональному стані центральної нервової системи.
Важка адаптація до зміни умов перебування в ранньому віці прог нозує поведінку дитини в стресових ситуаціях у подальшому.
Дані анамнезу дозволяють прогнозувати ступінь важкості адаптаційного періоду. Розглянемо окремо біологічні та соціальні фактори анамнезу. Серед біологічних факторів мають значення токсикози першої та другої половини вагітності, ускладнення перебігу пологів, захворювання дітей в періоді немовляти та в перші три місяці життя. Серед соціальних факторів належить відзначити відсутність режиму дня (відповідно до віку), неправильне виховання в сім'ї.
|
|
|
Щоб дитина легше пристосувалася до нових умов перебування, необхідно її підготувати до цього. Насамперед треба, щоб режим дни у сім'ї максимально наближався до режиму дня у дошкільному закладі, а саме: годувати дитину треба в певні визначені години, внести до режиму сон вдень, відучити від поганих звичок (засинати при колисанні, смоктати пальчик, спати з іграшкою). Якщо дитина вступає до старшої ясельної групи, то потрібно, по можливості, навчити її самостійно одягатися, пити з чашки, їсти ложкою.
Якщо зроблене профілактичне щеплення, то вступ до дошкільного закладу треба відкласти на один місяць.
Вихователь повинен намагатися полегшити проходження адаптації у дітей, які вступили. Треба сказати дітям про появу нового хлопчика (дівчинки) в групі, визначити, де він (вона) буде сидіти під час приймання їжі, на якому ліжку спати. Діти, які вступили, повинні бути оточені підвищеною увагою, ласкою. Не можна приймати одночасно багато нових дітей у групу.
Влітку найкраще приймати дітей не пізніше половини липня тому, що деякі батьки забирають переважну більшість дітей на час відпустки. В групі залишається менша кількість дітей і вихователь може більше приділити уваги новим, які недавно вступили.
Кількість годин на які дитина буде залишатися в дошкільному закладі, треба збільшувати поступово. Протягом перших п'яти- шести днів можна залишити дитину в дошкільному закладі не більше як на дві-три години на добу. Час перебування збільшується в залежності від емоційного стану. Отже, необхідно, як мінімум, два тижні, поки дитину можна буде залишити в дошкільному закладі на 10-12 годин.
На час адаптації треба, по можливості, зберігати ті звички, до яких дитина звикла в колі сім'ї. Не можна насильно годувати її чи вкладати спати, бо в такому разі можна викликати захисне негативне відношення і формування захисно-оборонної реакції. Таке тимчасове збереження звичних умов дозволяє легше адаптуватися до нових умов перебування.
Іноді важко звикнути до нових групових приміщень. Необхідно, щоб у такий період дитина знаходилась ближче до вихователя, розмовляти з нею, брати на руки, погодувати. Все це дає можливість скоріше звикнути до великої кількості ровесників у групі.
Недопустимо в адаптаційному періоді проводити будь-які травмуючі процедури, профілактичні щеплення.
Значно швидше і легше проходить адаптація тоді, коли в колі сім'ї батьки стараються підтримувати режим дня і прийоми виховання дошкільного закладу.
Основними об'єктивними показниками закінчення періоду адаптації є глибокий сон, хороший апетит, бадьорий настрій, активна поведінка, відповідний до віку та росту приріст маси тіла.
Проведення комплексних методико-педагогічних заходів до вступу дитини до ясел-саду і в період адаптації в дошкільному закладі сприяє швидкому звиканню дитини до нових умов перебування.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!