КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. ГРУПИ ЗДОРОВ'Я
Лекція № 3 ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ЗІ ЗДОРОВИМИ ДІТЬМИ План лекції: 1. Гігієнічні основи охорони та зміцнення здоров‘я дітей. 2. Критерії оцінки стану здоров‘я дітей дошкільного віку. Групи здоров‘я.
Адаптація дітей до дошкільного закладу.
Зміст лекції
ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ТА ЗМІЦНЕННЯЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ
Охорона здоров'я дітей і підлітків - одне з важливих завдань сьогодення. Адже відомо, що фундамент здоров'я закладається ще в дитячому віці.
Розробка ефективних заходів, спрямованих на охорону здоров'я дітей дошкільного віку, базується на даних про стан здоров'я цих контингентів. Ці дані повинні не тільки з максимальною точністю, але й об'єктивно характеризувати фактори, що впливають на його формування.
Матеріали про стан здоров'я дитячого населення — основа для планування лікувально-оздоровчих заходів у масштабах країни, для розробки програм соцільно-економічного розвитку області, міста, району. Динаміка показників здоров'я дітей використовується для оцінки профілактичних заходів, є одним із критеріїв якості та ефективності роботи дитячих поліклінік, медичного персоналу дошкільних закладів.
Стан здоров'я дітей дошкільного віку формується під впливом факторів зовнішнього середовища, які мають як позитивну так негативну дію на організм, що росте. Під поняттям „навколишнє середовище" треба розуміти систему взаємопов'язаних біологічних факторів і соціальних явищ, в яких проходить життя дітей. До цього поняття входять особливості протікання вагітності та пологів, раннього розвитку дитини, матеріально-побутові умови сім'ї, умови суспільного виховання та навчання, організація навчально-виховного процесу та відпочинку, фізичного виховання та харчування, санітарно-гігієнічні умови в дошкільних закладах тощо.
|
|
|
За останнє десятиліття значно знизилася частота інфекційних захворювань серед дошкільнят, різні форми патології стали проходити більш доброякісно.
Але не зважаючи на позитивні результати, які досягнуті за цей період серед дітей, поширені ще неінфекційні захворювання, а саме: захворювання носоглотки, органів травлення, алергічні захворювання, порушення зору, опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної та інших систем організму. Характер відхилень залежить від віку дітей. Так, у дітей 2-4 років найчастіше зустрічаються зворотні зміни функціонального характеру, а сформована хронічна патологія аиявллється надзвичайно рідко. Хронічна патологія формується в 4-7-річному та шкільному віці. Проте сформоване хронічне захворювання може бути також і в 4- річної дитини (захворювання верхніх дихальних шляхів, органів травлення, порушення постави, хаороби нервової та серцево-судинної систем та ін.). Серед дітей, які часто хворіють простудними захворюваннями, в подальшому розпивається тяжка хронічна бронхолегенева патологія. Формуванню 11 етології носоглотки сприяють погані кліматичні умови, гіподинамія ги нераціональне харчування.
|
|
|
У структурі захворюваності дітей дошкільного віку особливе місце посідають захворювання органів зору, зокрема короткозорість. Захворювання формується під впливом спадкових факторів, і іиодинамії, нефізіологічного положення тіла під час сидіння (невідповідність меблів росту дитини), нераціонального харчування (нестача в раціоні харчування вітаміну А), недостатнього освітлення н і рунах дошкільного закладу. Поширені серед дітей також такі шнорювання, як порушення постави, деформація грудної клітки, плоскостопість. Ці захворювання формуються під впливом вищевказаних факторів. Серед дітей 6-7 років зростає кількість утворювання органів травлення. Формуванню їх сприяє нераціональне харчування в колі сім'ї, недоліки в організації харчування в дошкільних закладах, мала рухова активність дітей у закладах, не достатній відпочинок і сон.
|
|
|
Профілактика нервово-психічних розладів — одна з основних проблем дошкільного віку. Пластичність психофізіологічних функцій організму, що росте, з одного боку, та ускладнення соціальних умов, і Іншого - створюють умови для перевантаження нервової системи і й розвитку нервово-психічних захворювань в дошкільному віці. Кількість дітей з даними захворюваннями збільшується. Це пояснюється значною перевтомою організму в зв'язку із збільшенням обсягу навчального навантаження. Розлади центральної нервової системи найчастіше формуються у дітей, в яких зареєстрована наявність хронічних захворювань. Формуванню цих захворювань сприяє також порушення режиму дня (недостатня тривалість сну, прогулянки та перевага пасивних видів діяльності в дошкільних закладах - додаткові заняття музикою, малюванням, математикою тощо).
У зв'язку з наявністю у дітей вищевказаної патології виникають нагальні потреби в оздоровленні. Оздоровчий ефект може викликати вплив біологічних і соціально-економічних факторів. Так, оптимізація рухової активності в дошкільних закладах підвищує стійкість організму до несприятливих умов навколишнього середовища та зростаючого обсягу навчально-виховного навантаження.
|
|
|
Отже, використовуючи оздоровчий ефект вищевказаних факторів можна позитивно впливати на ріст, розвиток, ступінь резистентності органіму, тобто керувати станом здоров'я.
У системі управління станом здоров'я можна виділити такі напрямки:
1. Отримання статистичних показників про стан здоров'я дитячих колективів за даними диспансеризації дітей та підлітків.
2. Установлення причинно-наслідкових зв'язків з ведучими факторами, що формують здоров'я дитячого населення.
3. Здійснення санітарного нагляду в дитячих дошкільних закладах на основі гігієнічних норм і правил, які існують.
4. Розробка комплексу профілактичних заходів та реалізація цих заходів шляхом впливу на навколишнє середовище та на організм.
Контроль за станом здоров'я - це основа профілактичної, оздоровчої та виховної роботи в дошкільному закладі.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. ГРУПИ ЗДОРОВ'Я
Здоров'я— природній стан організму, який характеризується врівноваженістю його з навколишнім середовищем і відсутністю нких-небудь хворобливих станів.
Для дітей дошкільного віку врівноваженість з навколишнім середовищем означає можливість відвідувати дошкільні заклади й оволодівати вміннями та навичками, передбаченими для їх віку програмою дитячого дошкільного закладу.
Комплексна оцінка стану здоров'я досягається використанням таких критеріїв:
- наявністю або відсутністю в момент обстеження хронічних
захворювань;
- рівнем фунціонального стану основних систем організму;
- ступенем резистентності організму несприятливим факторам;
- рівнем досягнутого фізичного та нервово-психічного розвитку та ступенем його гармонійності.
Оцінка стану здоров'я дітей дається на момент обстеження при огляді так: гостре респіраторне захворювання, перенесені хвороби, ммцо вони не перейшли в хронічну форму, можливість рецидиву (вигострення), стадія реконвалесценції; можливість виникнення иічнорювання, зумовлена спадковістю чи умовами життя, не приховується.
Рівень основних функцій організму визначається характером поведінки. Оцінюють сон дитини, апетит, емоційний настрій, відносини і Іншими дітьми. Крім того, кожна дитина має індивідуальні особливості, що визначають її поведінку: плаксивість, пасивність чи ібудливість, надмірну рухливість.
Рівень функціонального стану основних систем організму встановлюється шляхом визначення фізіологічних і біохімічних показників з використанням інструментальних методів дослідження.
Відомості про поведінку та додаткові дослідження функціонального стану організму (частота серцевих скорочень та дихання, рівень артеріального тиску, вміст гемоглобіну в крові тощо) важливі для достовірної оцінки стану здоров'я.
Ступінь резистентності організму до захворювань визначається за тривалістю і кількістю перенесених за рік гострих захворювань. У дітей дошкільного віку найчастіше зустрічаються гострі респіраторні вірусні інфекції, дитячі інфекції (вітряна віспа, скарлатина, краснуха та інші), гострі кишково-шлункові захворювання, гострі отити.
За кількістю перенесених гострих захворювань за рік дітей поділяють на групи: не хворілих жодного разу за рік; хворілих 1-3 рази (епізодично) в рік; часто і довго хворілих (це свідчить про знижену стійкість до захворювань).
Рівень і ступінь гармонійності фізичного розвитку визначається антропометричними дослідженнями з використанням регіональних стандартів фізичного розвитку.
Досягнутий рівень фізичного розвитку визначається шляхом порівняння із середніми показниками біологічного розвитку для даного віку, а ступінь гармонійності - з використанням оціночних таблиць.
Для оцінки нервово-психічного розвитку дитини дошкільного віку необхідно зіставити її уміння і навички з контрольними показниками для даного віку.
Групи здоров'я. Діти дошкільного віку в залежності від стану здоров'я діляться на п'ять груп
Перша група об'єднує здорових дітей, які не мають відхилень у стані здоров'я за всіма критеріями, а також ті діти, які мають незначні морфологічні відхилення, що не потребують корекції.
До другої групи відносяться діти, в яких відсутні хронічні захворювання, але є деякі функціональні та морфологічні відхилення. До цієї групи відносяться реконваленсценти (видужуючі) після інфекційних захворювань; діти з загальною затримкою фізичного розвитку без ендокринної патології; діти зі значним дефіцитом маси; діти, які часто та довго хворіють.
Третя група об'єднує хворих дітей із хронічними захворюваннями без порушення загального стану та самопочуття, з наявністю функціональних відхилень лише однієї, патологічно зміненої системи чи органу, без клінічних проявів функціональних відхилень інших систем організму.
Четверта група - це діти з хронічними захворюваннями, вродженими вадами розвитку в стадії субкомпенсації, яка визначається наявністю функціональних відхилень не лише патологічно зміненого органу чи системи, але й інших органів чи систем, з частими загостреннями основного захворювання, порушеннями загального стану та самопочуття, затяжним рекон валесцентним періодом.
П'ята група включає дітей з важкими хронічними захворюваннями, важкими вродженими вадами розвитку в стадії декомпенсації. Стан декомпенсації визначається важкими функціональними відхиленнями, як з боку патологічно зміненого органу і системи, так і інших органів і систем організму. Діти, які за станом здоров'я відносяться до цієї групи, не відвідують дошкільні заклади.
При масових медичних оглядах іноді складно встановити групу здоров'я дітей, особливо другу і третю групи, оскільки важко ми значити різницю між хворобою, що настала, і лише функціональним відхиленням організму, зокрема, підвищення чи пониження артеріального тиску, гіпертрофія мигдаликів, порушення постави можуть розглядатися як функціональні відхилення, а можуть бути вже ознакою хвороби.
Іноді можуть виникати труднощі і при розмежуванні третьої та четвертої груп здоров'я. Диференціювати належить у залежності від ї ї у і існя прояву патології та при цьому враховувати функціональний стан організму дитини. Доцільно, щоб при огляді декількома спеціалістами групу здоров'я визначав кожний лікар, а остаточний висновок у цілому (до якої групи здоров'я віднести дитину) визначав лікар педіатр. Але і триба мати на увазі: якщо у дитини при обстеженні виявлено декілька захворювань, на основі кожного з яких дитину треба віднести до третьої групи здоров'я, то її треба віднести до четвертої групи.
Цінність такого групування полягає в тому, що це дає можливість оцінити стан здоров'я в цілому, а також визначити соціальну дії здатність колективу дітей.
Особливо важливе соціальне значення має друга група здоров'я. Таких дітей часто відносять до категорії практично здорових, не враховуючи функціональних змін, які мають у них місце. Функціональні можливості дітей з другою групою здоров'я знижені та потребують уваги, оскільки можуть перейти у хворобу.
Другу групу здоров'я мають діти групи ризику (часто та довго хворіють, зі зниженою резистентністю організму), тобто в таких дітей є небезпека для виникнення хронічних захворювань і переходу із другої в третю групу здоров'я. Такі діти потребують постійної уваги з боку вихователів та медичного персоналу дошкільних закладів. З такими дітьми потрібно постійно проводити оздоровчі та корекційні заходи.
Визначивши, до якої групи здоров'я відноситься дитина, для встановлення причинно-наслідкових зв'язків повинні бути обстежені умови виховання в дошкільному закладі та в сім'ї.
Оцінка зрушень стану здоров'я на практиці використовується: при вивченні законів росту та розвитку, для розробки заходів, що зміцнюють здоров'я, при оцінці ефективності впровадження гігієнічних заходів у роботу дошкільного закладу; при оцінці ефективності оздоровчих заходів; при вивченні впливу на здоров'я дітей різноманітних факторів навколишнього середовища і умов виховання (праці, навчання, спорту тощо).
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 886; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!