Особливості становлення людини в дитинстві та юності

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Розвиток людини може тривати впродовж усього її життя. Наприклад, французький філософ Клод Гельвецій(1715—1771), будучи вже зрілою людиною, писав:

«Я і далі вчуся: моє виховання ше не закінчене. Коли ж воно закінчиться? Коли я не буду більш здатний до нього: після моєї смерті. Все моє життя є, власне кажучи, лише одне довге виховання».

Однак найінтенсивніше становлення людини відбувається саме в її дитинстві та юності.

Вступивши у світ, дитина починає звикати до нового середовища. Для її нормального розвитку у цей час необхіднінасамперед

- чистота,

- свіже повітря і

- повноцінне харчування, яким є в першу чергу молоко матері.

Але не менш важливе значення для немовляти мають також ласка та уважне до нього ставлення. Всесвітньо відомий автор книги «Дитина і догляд за нею» — американець Бенджамін Спокпише:

«Кожній дитині життєво необхідно, щоб її пестили, усміхалися їй, розмовляли і гралися з нею, любили її і були з нею ніжні. Вона потребує цього не менше, ніж вітамінів і калорій. Саме це навчить її любити інших людей і насолоджуватися життям. Дитина, якій не вистачає любові й ласки, виросте холодною і байдужою».

Кожен день у житті дитини — це певний крок у її становленні. І не тільки у фізичному, а й у розумовому. Мозок дитини,розвивається швидше, ніж інші частини її організму. Його вага у новонародженого становить 25 % від ваги мозку дорослої людини, у 6 міс. дитини — майже 50, у 5 років — 90 і 9 років — 95 %.

Водночас вага тіла новонародженого становить усього 5 % від ваги дорослої людини. Вже навіть ці факти свідчать про великі можливості духовного розвитку в дитинстві.

У свій час французький письменник-гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері(1900—1944) писав, що йому стає моторошно від думки про те, що, можливо, у кожній дитині гине геній.

І це — не просто високі слова. У дитинстві майже кожен володіє необмеженими можливостями свого розвитку.

І якщо вчасно розкрити і цілеспрямовано розвивати ці можливості, то дитина вже в досить ранньому віці може досягти неабияких успіхів. Про це свідчать і приклади з життя видатних людей. Так, Ріхард Вагнер(1813—1883) написав свою першу оперу ще в ранньому дитинстві.

Філософ Бейтам почав вивчати грецьку мову, не вміючи ще ходити, а в три роки він уже освоював граматику латинської мови.

Засновник кібернетики Норберт Вінер(1894—1964) у трирічному віці уже вмів розмовляти і читати трьома мовами.

Про те, що такі випадки — не лише наслідок спадковості, свідчить ще один приклад. На початку 1800 року німецький пастор Карл Віттечитав лекцію викладачам гімназій, у якій доводив, що здібності людини — це наслідок її виховання у перші 5—6 років життя. Його ж слухачі вважали, що здібності передаються за спадковістю. Тоді Вітте вигукнув: «Якщо Бог пошле мені сина..., то я, як і вирішив, зроблю з нього видатну людину». Невдовзі у Вітте справді народився син.

Уважне ставлення до нього з боку батьків і цілеспрямоване керівництво його розвитком дали й справді чудові наслідки. У 7 років він вільно володів чотирма мовами, у 9 — вступив до Лейпцизького університету, у 13 — став доктором філософії, у 16 — доктором права, а у 18 — професором Гейдельберзького університету.

Досить інтенсивно, хоча й не так, як у дитинстві, відбувається становлення людини і в юності, коли вона вже спроможна сама керувати своїм розвитком. Деякі вчені вважають, що кульмінації свого розвитку в багатьох відношеннях людина досягає саме у 18—25 років. Щоправда, в даному разі слід враховувати, що формування різних властивостей людини відбувається нерівномірно.

І якщо, наприклад, найважливіші фізіологічні зміни в організмі відбуваються у 12—15 років, то найсприятливішим для розвитку розумових здібностей вважається періоду 18—20 років. Ще на солідніший вік припадає «пік» соціального становлення людини, яке передбачає її професійне самовизначення і набуття нею певних громадянських якостей.

Неоднаково відбуваються також процеси розвитку і становлення у хлопчиків і дівчаток. Для останніх характерне насамперед швидше (на 2—3 роки) фізичне і статеве дозрівання. Починаючи з підліткового віку, у взаємостосунках дівчаток з іншими людьми більшу роль відіграють почуття та емоції. Вони вразливіші, а в спілкуванні надають перевагу утаємниченим стосункам. Нарешті, якщо у юнаків більш розвинене абстрактне мислення, то у дівчат мислення предметніше, конкретизоване. Інколи, враховуючи ці особливості, кажуть про своєрідну «жіночу логіку» мислення, яка має не тільки мінуси, а й свої переваги.

Відмінності, що існують між представниками різної статі, при вдалому їх поєднанні не виключають, а гармонійно доповнюють одна одну. І враховувати це необхідно не тільки для того, щоб уміти гармонізувати свої стосунки з представниками своєї чи іншої статі, а й для того, щоб свідомо керувати власним розвитком.

Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 23

Мы поможем в написании ваших работ!