Показники та критерії оцінювання рівня та якості життя населення



         Рівень та якість життя постійно змінюються і залежать від стану економі-ки держави. Ефективність соціально- економічного розвитку держави та її регіонів оцінюється відповідно до економічних або соціальних критеріїв, які, безумовно, взаємопов’язані та взаємозалежні. Це обумовлює необхідність дослідити критерії та показники (індикатори), що відображають і оцінюють ефективність держави та її регіонів. Адже, прагнення України увійти в Європейську співдружність та у Європейський союз неможливе без суттєвого покращення якості та рівня життя населення.  Оцінка якості та рівня життя населення потребує використання системи відповідних показників з метою зіставлення і впровадження адекватних заходів щодо підвищення якості та рівня життя населення. Зведені показники якості та рівня життя населення широко використовуються в теорії та практиці міждержавного та міжрегіонального макроекономічного аналізу та зіставлення.

     Для характеристики рівня і якості життя використовуються різні показники: частні, натуральні, вартісні, інтегральні, причому є різні підходи з включення різних критеріїв, що характеризують окремі сторони життя населення [8].

     Серед багатьох запропонованих у світі методик до­тепер одним з набільш відомих і визнаних на міжнарод­ному рівні об’єктивних підходів до вимірювання якості та рівня життя виступає методологія ООН, згідно з якою з 1990 р. розраховується спеціалістами ПРООН і публікується ін­декс людського розвитку – ІЛР, який також називають індексом розвитку людського потенціалу – ІРЛП. Розрахунок цього індексу ґрунтується на мінімаль­ному наборі показників, за якими можна зібрати об’єктивні достовірні порівнянні дані практично по усіх країнах світу, а саме: показниках довголіття, освіченості населення та рівня матеріального добробуту. Первісна схема розрахунку цих показників мала пев­ні недоліки. З метою їх усунення, а також враховуючи про­грес, що був досягнутий у сфері людського розвитку, ІРЛП у 2010 р. піддався істотному коригуванню. З 2010 р. при розрахунку ІРЛП три базових показни­ка визначаються таким чином:

- показник довголіття: середня очікувана трива­лість життя при народженні;

- показники освіченості: очікувана тривалість на­вчання дітей шкільного віку та середня тривалість навчання дорослого населення;

- показник матеріального добробуту: валовий націо­нальний дохід (ВНД) на душу населення, у доларах США за паритетом купівельної спроможності.

Змістовне значення показника таке – чим він ближче до 1, тим вище можливості для реалізації людського по­тенціалу завдяки зростанню освіти, довголіття і доходу, а, отже й вище якість життя населення [12].

Щороку спеціалісти ООН оцінюють соціально-економічний стан держав із призначен-ням кожній країні міжнародного рейтингу. Серед головних його результатів є показник “якість життя [15].

     Цей показник формується за допомогою дев’яти ознак: вартість проживання, відпочинок та рівень культури, економічна ситуація, стан довкілля, свобода населення, рівень здоров’я, рівень промисловості, рівень безпеки життя, кліматичні умови [15].

     Узагальнюючи  підходи авторів [8] до оцінки якості життя населення було визначено основні критерії та показники якості життя населення.

                                                                                                        Таблиця 1.1

Критерії і показники якості життя населення регіону

Критерії і показники Зміст
Індекс розвитку людського потенціалу Розраховується як середньоарифметичне трьох індексів: очікувальної середньої тривалості життя, рівня освіти, ВРП на душу населення ІРЛП=(Ітрив. життя+Іосвіченості+ІВВП):3
Індекс інтелектуального потенціалу суспільства регіону Характеризує рівень освіти населення і стан науки. Розраховується на основі часткових показників, що визначають рівень освіти населення, питома вага студентів, питома вага зайнятих в науці та науковому обслуговуванні в загальній чисельності зайнятості, питома вага витрат на науку. К=L/S, де К- коефіцієнт охоплення населення освітою; L - чисельність тих, хто здобуває освіту; S - загальна чисельність населення у віці, який є офіційним для одержання освіти / рівня.

                                                                                       Продовження таблиці 1.1

Соціально-демографічні індикатори 1)Тривалість життя розраховується за формулою: Ітж=іmin тж):(Хmax тжmin тж); де Хі – очікувана тривалість життя при народженні і – тої території, роки; Хmax.тж – максимальне значення показника (прийнято на рівні 85 років); Хmіn.тж – мінімальне значення показника (прийнято на рівні 25 років); 2)динаміка захворювань; 3)  динаміка народжуваності; 4) динаміка смертності Демографічні показники розраховуються для року в цілому. Обчислення проводиться за коефіцієнтом інтенсивності: К=NDE/S*1000; де K – річний коефіцієнт інтенсивності, ; NDE – кількість демографічних подій (народжень, смертей, захворювання) за рік; S – середньорічна чисельність населення, осіб.
                                                            Показники розвитку соціальної сфери Частка витрат на освіту, охорону здоров’я, культуру, житлові умови. Розраховується як сума розрахункових показників.

 

         У структурі оцінки якості життя населення регіонів України, дослідники [5] рекомендують використовувати факторні характеристики – базові, об’єднані в сім функціональних блоків, що відповідають компонентам якості життя, і результуючий зведений інтегральний показник (індекс), що дозволяє кількісно оцінити якість життя в кожному регіоні та в країні в цілому. Дана система показників виступає необхідною основою для розробки методології інтегральної порівняльної оцінки якості життя населення регіонів України.

 

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 1006; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!