Шкіри, слизових оболонок, нігтьових пластинок
Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій
§ поліпрагмазія
§ супутні захворювання шлунка, кишеч-
Ника, печінки, нейроендокринної
С-ми, обмінні порушення
§ пероральне призначення хіміотера-
Певтичних препаратів хворим із еро-
Зивно-виразковим ураженням ШКТ
§ доза препарату, що не відповідає масі й віку хворого
§ одночасне введення несумісних ліків
Загальні принципи лікування МА
Ø Відмінити всі лікарські препарати, крім життєво необхідних.
Ø Призначити голодну паузу чи гіпоалергенну дієту з рясним питтям, ентеросорбенти. При потребі – очисна клізма. При ознобі, гарячці – інфузійна терапія.
Ø Застосування антигістамінних
Препаратів, при неефективно-
Сті – ГКС. При розвитку асфік-
Сії – негайна трахеотомія.
Ø Посиндромна терапія основних проявів МА.
Ø Зробити запис в історію хвороби про наявність МА.
Анафілактичний шок
Анафілактичний шок – це надгостра системна алергічна реакція І-го типу, що виникає внаслідок швидкого масивного виділення медіаторів у разі повторного контакту організму з антигеном і супроводжується вираженими порушеннями різних органів і систем.
Основні порушення при АШ:
• гемодинаміки (зниження АТ);
• дихання (бронхоспазм, ядуха);
• ШКТ (нудота, блювання, пронос);
• шкіри (висипання, набряк Квінке).
Варіанти анафілактичного шоку
|
|
|
v типовий
v гемодинамічний
v асфіктичний
v церебральний
v абдомінальний
При парентеральному введенні ліків АШ розвивається відразу ж, при пероральному – через 30-60 хв.
Диф. діагностика анафілактичного шоку
АШ інколи може бути подібним до психопатологічного стану (зомління, втрата свідомості тощо), анафілактоїдних реакцій, що обумовлені виділенням медіаторів без імунологічної стадії – за рахунок надмірного прийому певної їжі, продуктів з високим вмістом гістаміну.
Лікування АШ
Надати хворому горизонтального положення тіла з піднятими н/к.
Часто (кожні 2-5 хв) перевіряти параметри (ЧСС, АТ).
Якщо шок виник на в/в введення ліку, негайно припинити інфузію; на кінцівку вище місця введення накласти джгут, який ослаблювати кожні 10-15 хв. на кілька секунд.
4. При в/м введенні ліку місце ін’єкції обколюють 0,3-0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну з 4,5 мл 0,9% р-ну NaCl; прикласти до цього місця лід на 15 хв.
При п/о введенні – промивання шлунку, прийом ентеросорбентів, надалі – послаблюючі та очищуючі клізми.
6. П/ш чи в/м ввести 0,1-0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну (при потребі повторити через 10-20 хв. під контролем АТ). При загрозі життю 1 мл 0,1% р-ну адреналіну + 100 мл 0,9% р-ну NaCl вводиться в/в крап. з початк. швидкістю 1 мл/хв, далі до 2-10 мл/хв.
|
|
|
Ввести в/в 4-5 мг/кг гідрокортизону, 1-2 мг/кг преднізолону, при потребі повторювати кожні 6 год.
Для л-ня гіпотензії також проводять інфузійну терапію; можна в/в вводити р-н допаміну чи мезатону.
Підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів.
Ввести антигістамінні засоби (дімедрол 25-50 мг парентерально).
11. Для л-ня бронхоспазму – β2-агоніст з інтервалами чи постійно; можна еуфілін в/м (1-2 мл 24% р-ну) або в/в повільно (10 мл 2,4% р-ну).
Оксигенотерапія (8-10 л/хв).
У разі надання допомоги в амбулаторних умовах – госпіталізувати пацієнта в реанімаційне відділення.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!