Картопляна запіканка з м’ясом
Продукти:
Картопля 1000г
Свинина 150г
Жир 40г
Яйця 1шт.
Цибуля 100г
Гіркий перець 10г
Сухарі 20г
Вершкове масло 40г
Вихід 1000г
Приготування:
Картоплю обчищають, відварюють, протирають крізь сито, солять і заправляють сирими яйцями.
М'ясо промивають, видаляють кістки, нарізують кубиками, тушкують до готовності, пропускають через м'ясорубку і заправляють січеною, злегка підсмаженою цибулею, меленим перцем і сіллю.
Половину підготовленої картоплі кладуть рівним шаром у змащений жиром і посипаний сухарями сотейник або каструлю. Зверху картоплі кладуть заправлений м'ясний фарш, а потім решту картоплі, вирівнюють поверхню, змащують яйцем, посипають сухарями і запікають в духовці.
При подачі на стіл запіканку нарізують порціонними кусками, розкладають на тарілки і поливають розігрітим вершковим маслом.
Деруни
Продукти:
Картопля 1000г
Цибуля 100г
Яйця 2шт.
Борошно 40г
Сіль
Перець чорний мелений
Олія
Вихід 1000г
Приготування:
Картоплю очищують і труть на маленьку терку разом з цибулею. Картоплю і цибулю труть по черзі, щоб картопля не потемніла. Додають яйця, борошно, сіль, перець і все добре перемішують. Жарять на олії як оладки. Подають гарячими з сметаною.
Голубці з м’ясом
Продукти:
Яловичина 1000г
Капуста 1000г
Рис 100г
Цибуля 100г
Вершкове масло 40г
сіль, перець
Для соусу:
Сметана 100г
М'ясний бульйон 250г
Борошно 25г
|
|
|
Вершкове масло 25г
Вихід 1500/350г
Приготування:
З невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть у киплячу підсолену воду й варять до напівготовності 15 – 20 хвилин, потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізують або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Голубці укладають у сотейник або каструлю, заливають сметанною підливою й тушкують у духовці до готовності.
Приготування сметанної підливи. Борошно пасерують на вершковому маслі так, щоб воно не змінило кольору, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, проварюють 8 – 10 хвилин на малому вогні, солять, проціджують, доводять до кипіння й заправляють вершковим маслом.
Узвар з яблук та журавлини
Продукти:
Яблука 500 г
Журавлина 150г
Цукор 200г
Вода 400г
Вихід 1000г
Приготування:
Журавлину перебирають і промивають, кладуть у каструлю, видавлюють сік, а вижимки заливають водою, добре дають прокипіти і проціджують відвар.
Обчищені яблука нарізують великими кубиками.
У проціджений журавлиний відвар кладуть цукор, проварюють, кладуть підготовлені яблука, варять до готовності, змішують з соком і ставлять у холодне місце для остигання.
|
|
|
Холодець з вишень
Продукти:
Вишні 600 г
Цукор 150г
Лимонна кислота 0,1 г
Кориця 20г
Гвоздика 10г
Столове червоне вино 300г
Холодна переварена вода 100г
Вихід 1000г
Приготування:
Вишні перебирають і промивають, три чверті взятої кількості вишень роздавлюють разом з кісточками, а потім протирають крізь сито. Протерте вишневе пюре кладуть у чисту посудину, додають мелену корицю і гвоздику, цукор, холодну переварену воду, вино, лимонну кислоту і решту вишень, які треба промити відчистити від кісточок. Все добре змішують. Посудину ставлять у холодне місце для застигання.
Кисіль молочний
Продукти:
Молоко 800г
Картопляне борошно 100г
Ванільний цукор 10 г
Цукор 200г
Вихід 1000г
Приготування:
Молоко кип’ятять, додають цукор, ванільний порошок і розведене у молоці картопляне борошно. При вливанні картопляного крохмалю треба безперервно мішати, щоб не зварились галушки.
Масу доводять до кипіння, викладають на блюдо, загладжують ложкою і ставлять у холодне місце для остигання.
До киселю можна подавати варення.
|
|
|
Пінник шоколадний
Продукти:
Молоко 600г
Пшеничне борошно 80г
Розтертий шоколад 80г
Цукор 80г
Вершкове масло 50г
Яйця 6шт.
Вихід 800г
Приготування:
Картопляне або пшеничне борошно, цукор і розтертий шоколад розмішують з вершковим маслом і розводять, потроху мішаючи, теплим молоком. Масу ставлять на слабкий вогонь і, весь час помішуючи, дають їй загуснути. Коли маса загусне, її знімають з плити, остуджують, кладуть збиті з однією чайною ложкою цукру жовтки і збиті в піну білки, обережно перемішують, викладають у змащену маслом форму і ставлять на 20 хвилин в духовку (температура помірна). Коли пінник зарум’яниться і підніметься, його подають на стіл прямо з формою.
До пінника подають вершки.
Бабка з вишень
Продукти:
Вишні 500 г
Цукор 150г
Борошно 150г
Сметана 100г
Яйця 5шт.
Кориця 10г
Вершкове масло 10г
Сухарі 30г
Вихід 800г
Приготування:
Вишні перебирають, промивають, очищають від кісточок і посипають третьою частиною цукру. Решту цукру, корицю, сирі жовтки і сметану кладуть в одну посудину, добре розмішують, висипаючи при цьому борошно. Коли маса буде розмішана, до неї додають збиті білки і підготовлені вишні, після чого викладають у змащену маслом і посипану сухарями форму і ставлять в духовку запікатись.
|
|
|
ТРАДИЦІЙНІ СТРАВИ
ХЛІБ - найвиразніший, найпопулярніший, найбільш значущий атрибут слов'янського харчування. Хліб - усьому голова, Хліб та вода - козацька їда, Без хліба суха бесіда - таких прикладів української народної мудрості можна наводити безліч. Хлібу споживали завжди багато, бо харчування в цілому було низьким за калорійністю. З хлібом їли й рідкі страви, й картоплю, й навіть кашу. З ним улітку їли на полуденок (підвечірок) свіжі огірки, фрукти, ягоди, баштанні.
До найдавніших архаїчних видів хлібу можна віднести прісні коржі. Але улюбленим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом на Україні був учинений, тобто виготовлений на розчині, заквасці. Як і в давнину, у XIX ст. розчину робили на хмелю, потім залишали шматок тіста від попередньої випічки. Виготовляли закваску, потім тісто, яке не раз перемішували. Пекли хліб у добре напаленій печі на поду (черені), підкладаючи під хлібини сушене капустяне листя, і робили це раз на тиждень, розраховуючи, щоб хліба вистачило до нової випічки.
На Україні завжди віддавали перевагу житньому хлібу. Слово жито, ще за часів Київської Русі мало таке широке значення, що ним називали і хліб, і їжу взагалі. У неврожайні роки, аж до середини XX ст. селянам доводилося пекти хліб не лише з житньої, а з домішками ячмінної муки, висівок, картоплі, буряків, лободи, навіть жолудів. Пшеничний хліб випікали на великі свята: Різдво, Паску, весілля.
За звичаєм випічкою хлібу для потреб сім'ї займалися жінки. І лише у пізньому середньовіччі, коли в містах почали з'являтися пекарські цехи, право виготовляти хліб набули й чоловіки. Але деякі звичаєві привілеї та заборони продовжували існувати як у домашньому побуті, так і у цеховому спілкуванні: тіста не могли торкатися люди, що обмивали покійних, гицелі, колії. І навпаки - пекар чи кухарка, що виготовляли хліб, користувалися особливою повагою.
Хліб здавна є символом добробуту, гостинності, хлібосольства. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього, як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося недоїсти шматок хлібу, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти. У традиційному інтер'єрі селянської хати хліб-сіль, покриті рушником, були необхідним атрибутом. Запрошуючи до столу, господар казав: Просимо до нашого хліба-солі!, а після застілля гості дякували за хліб-сіль. Розділити з кимось хліб-сіль - означало подружитися, побрататися. Зустрічати хлібом-сіллю дорогих гостей - цей звичай, що має глибоке коріння, дійшов до нашого часу.
Хліб - один із найважливіших атрибутів української обрядовості. При цьому його утилітарна функція відходить на другий план, а пріоритетною стає знакова, символічна. Так, усі різновиди весільного печива виражали ідею єдності родини, міцності шлюбу, продовження роду, благополуччя й злагоди в сім'ї. Чільне значення мав хліб у родильній та поховальній обрядовості, без нього не обходилося жодне календарне чи трудове свято. Традиції, пов'язані з хлібом, який уособлює повагу до праці й людини праці, кращі моральні засади взагалі, продовжують жити й сьогодні.
БАЛАБУШКИ (балабухи) - невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові дні чи в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного борошна. У деяких районах (Слобожанщині, півночі Полтавщини) балабушки не пекли, а варили.
На печених балабушках ворожили у новорічну ніч і на Андрія. Воду для тіста слід було принести від колодязя ротом. При цьому хлопці смішили дівчат, щоб ті випустили з рота або проковтнули воду. Нарешті, принісши воду, дівчата замішували нею тісто, випікали балабушки та, поклавши декілька на низенькому ослоні, впускали голодного собаку. Чию балабушку собака з'їдав першою, та з дівчат першою повинна була вийти заміж. Інший спосіб ворожіння полягав у тому, щоб з'їсти на ніч пересолену балабушку, тоді присниться суджений, який принесе дівчині напитися.
Аналогічні балабушкам були пампушки та шишки, що випікали на весілля.
ГАЛУШКИ - типова для української кухні страва. Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1 - 1,5 см. Різали тісто смужками шириною 2-3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку). Це були щипані, або рвані галушки. Коли ж від тіста шматочки не відривали, а відрізали ножем, виходили різані галушки. Тісто для галушок найчастіше готували з пшеничного або пшенично-гречаного борошна. Варені на воді галушки зціджували й заправляли засмажкою з цибулею на олії чи салі. Варені на молоці або у юшці галушки їли разом з рідиною. Галушки з гречаного борошна дещо відрізнялися за способом виготовлення. Гречану муку розколочували водою з яйцем до густини сметани, потім, змочивши у воді ложку, брали тісто, й обережно опускали в окріп. Коли тісто спливало, галушки виймали лозяним друшляком.
Галушки готували майже щодня, здебільшого на вечерю. Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. Широко популярні й сьогодні, галушки поряд із борщем є певною мірою символом української національної кухні.
ГАРБУЗОВА КАША. Гарбузи вирощували у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений гарбуз споживали майже цілорічне - завдяки можливості тривалого зберігання. Гарбузову кашу готували у такий спосіб: очищений від насіння та шкірки гарбуз різали на невеликі шматки, заливали коров'ячим, а в піст маковим чи конопляним молоком і варили до готовності. Приварене пшоно з'єднували з вареним гарбузом в однаковому співвідношенні, розмішували й запікали. Готували гарбузяну кашу і запечену з яйцями - запіканку, бабку.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!