Християнізація Римської імперії і кінець Стародавнього світу
История христианства в Римской империи охватывает период от зарождения христианства в первой половине I века до распада Западной Римской империи. В течение II века христианство распространилось практически по всей Римской империи, во II веке появилась обширная апологетическая литература, а также послания и сочинения авторитетных христианских авторов.
Само превращение Римской империи из языческой в христианскую состоялось медленно, в течение нескольких столетий; мы различаем в нём следующие эпохи:
· эпоху зарождения и начального развития Христианства в Римской империи под сенью иудаизма, до еврейского восстания и второго разрушения иерусалимского храма (полвека после смерти Иисуса Христа);
· эпоху гонений и в то же время открытого распространения христианства до признания его равноправной религиейКонстантином Великим, с подразделением её на:
· эпоху спорадических гонений (при Домициане, Антонинах и Северах) и
· эпоху гонений универсальных, имевших целью уничтожение христианской церкви (в смутный период и при Диоклетиане);
· эпоху перевеса христианства и разрушения язычества (от Константина Великого до шестого века).
Во всех названных периодах следует различать:
· политическую и культурную историю христианства,
· историю развития христианских догматов в борьбе с ересями и
· историю христианской литературы.
Другими словами, чисто историческую, богословскую и литературно-историческую точку зрения.
|
|
|
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті, а звідти — поширилося на Захід.
Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос.
Наприкінці І ст. н.е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу - Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах.
За римськими законами, "секта християн" належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях.
Центральна ідея християнства — спасіння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних.
З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи - диякони і т.д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії , глибоко синкретичні. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!