Основи конституційного права Болгарії. Держава створює умови для вільного розвитку науки, освіти і мистецтва, допомагає їм



469

Держава створює умови для вільного розвитку науки, освіти і мистецтва, допомагає їм. Вона має піклуватися про збереження національного історичного і культурного спадку (ст. 23).

Держава заохочує освіту, створюючи й фінансуючи навчальні заклади, допомагає здібним учням і студентам, створює умови для професійного навчання і перекваліфікації, здійснює контроль за всіма видами і ступенями навчальних закладів (ст. 53). При цьо­му визнається академічна автономія за вищими навчальними за­кладами.

Політична система.Головним принципом політичного життя Болгарії є політичний плюралізм. Жодна політична партія чи ідео­логія не може оголошуватися державною.

Болгарія характеризується як республіка з парламентарним правлінням, але через те, що Президент обирається прямими ви­борами, її не можна віднести до парламентарних республік. А такі інститути, як вотум недовіри, можливість розпуску Парламенту Президентом, наявність посади глави уряду, свідчать про те, що вона не є президентською республікою. Отже, Болгарія є респуб­лікою зі змішаною формою правління.

Певній частині болгарського суспільства ближче монархічне правління, яке має глибокі історичні корені. Монархісти почали виявляти політичну активність вже у 1989 р., коли впав тоталі­тарний режим, із лозунгом «Хочемо свого царя» (мова йде про спадкоємця болгарського престолу Симеона II з династії Кобургів, який був відновлений у болгарському громадянстві, проживає у Мадриді). Монархісти на виборах 1991 р. не пройшли 4 % бар’єр і не отримали місць у парламенті.

Уся влада в державі виходить від народу і здійснюється ним безпосередньо або через представників. Державна влада ґрун­тується на принципі розподілу влади.

Болгарія характеризується як правова, світська, демократич­на держава. Вона є єдиною державою з місцевими самоврядуван­ням; закріплена неможливість створення автономних територі­альних утворень (статті 2 і 3).

Зовнішня політика держави здійснюється відповідно до прин­ципів і норм міжнародного права, її основними цілями є націо­нальна безпека і незалежність держави, благоденство й основні права та свободи болгарських громадян, сприяння встановленню справедливого міжнародного порядку.

470

Розділ 28

Політичні партії, які сприяють формуванню і вираженню полі­тичної волі громадян, є єдиним видом суспільних об’єднань (ст. 12 – «об’єднання громадян, в тому числі профспілкові, не можуть ста­вити політичні цілі й здійснювати політичну діяльність, властиві тільки політичним партіям»). На політичній арені Болгарії діють: Рух за права і свободи (РПС), Комітет із захисту прав, свобод і духовних цінностей, Незалежне об’єднання «Екогласність», Клуб репресованих після 1945 р., рух «Громадська ініціатива», Союз демократичних сил (СДС) тощо. Болгарська компартія була пе­ретворена на партію соціал-демократичного спрямування (у 1990 р. вона була перейменована у Болгарську соціалістичну партію (БСП). Була поновлена робота у 1989 р. Болгарської соціал-де-мократичної партії, Болгарського хліборобського народного со­юзу «Н. Петков» і Болгарської радикал-демократичної партії.

Поряд із трьома найкрупнішими – РПС, БСП, СДС – у парла­менті представлені Євролевіца (більшість керівників якої вийшли з БСП) і популістська організація «Болгарський бізнес-блок».

Порядок організації і діяльності політичних партій регулюєть­ся законом про політичні партії 1990 р., де встановлено, що партія створюється за згодою не менше 50 болгарських громадян, які мають активне виборче право. Політичні партії вносяться до ок­ремого реєстру Софійського міського суду за письмовим прохан­ням відповідного партійного органу, яке розглядається у 7-ден-ний термін у відкритому судовому засіданні з участю прокурора. Рішення суду про внесення партії до реєстру публікується у «Дир-жавен вестник», з цього моменту партія набуває статусу юридич­ної особи. Політичним партіям забороняється створювати свої організації на підприємствах, в установах й інших організаціях і брати участь у керуванні ними, а також свої дитячо-юнацькі організації. Партії можуть здійснювати організовану політичну діяльність (мітинги, демонстрації, збори, публічна агітація на підтримку або проти політичних партій, кандидатів на виборах, висувати кандидатів на усі виборні посади, крім суддів).

У1989 р. відродилися незалежні профспілки, які об’єдналися у Конфедерацію праці «Подкрепа» («Підтримка») і виступають опонентом Конфедерації незалежних профспілок (яка є наступ­ницею болгарських професійних спілок соціалістичного періоду у реформованому вигляді).


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 198; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!