Основи конституційного права Болгарії. Правове положення органів держави регулюється главами 3–6 (відповідно: «Народні збори», «Президент Республіки»



463

Правове положення органів держави регулюється главами 3–6 (відповідно: «Народні збори», «Президент Республіки», «Рада міністрів», «Судова влада»).

Сьому главу присвячено місцевому самоврядуванню і місцевій адміністрації.

Восьма має назву «Конституційний суд» і містить норми, які регулюють порядок утворення і діяльності цього суду. Його спеці­ально відокремлено від інших органів держави, чим підкреслено, що Конституційний суд стоїть окремо від усіх гілок влади.

Дев’ята глава регулює питання внесення змін і доповнень до чинної Конституції, а також прийняття нової.

Десята глава «Герб, печатка, прапор, гімн, столиця» присвяче­на головним чином символам держави.

Перехідні й заключні положення встановлюють порядок фор­мування і функціонування державних органів у перехідний пе­ріод (до формування нових органів), межі дії старого законодав­ства.

Конституція Болгарії 1991 р. разом із врахуванням власного досвіду, парламентських традицій використовує в основному післявоєнний конституційний досвід і тому є досить «соціалізо­ваним» актом: проголошуються не тільки право на труд і заборо­на примусової праці, на соціальне забезпечення у випадку безро­біття і у зв’язку з непрацездатністю, а й заборона дитячої праці, нічної роботи для жінок, соціальна функція власності, охорона навколишнього середовища.

У Конституції збережено положення про об’єкти виключної державної власності (ст. 18), хоча й дещо змінене.

Закріплена заборона оголошувати чи засновувати будь-яку політичну партію або ідеологію як державну (ст. 11); заборонено примусову асиміляцію (ст. 29). Оголошено про неможливість ска­сування основних прав громадян (ст. 57).

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 Конституція є верховним законом, інші закони не можуть протирічити їй, а її приписи мають безпосеред­ню дію.

Передбачений своєрідний порядок зміни й доповнення Консти­туції. Народні збори можуть змінювати та доповнювати усі поло­ження Конституції, окрім тих повноважень, зміна яких віднесена до повноважень Великих народних зборів. Правом ініціативи зміни й доповнення Конституції наділені 1/4 народних депутатів і Пре-

464

Розділ 28

зидент. Пропозиції розглядаються Народними зборами не раніше, ніж через місяць, і не пізніше, ніж через три місяці після її внесен­ня. Закон про зміни чи доповнення Конституції приймається На­родними зборами 3/4 усіх народних представників трьома голосу­ваннями у різні дні. Якщо пропозиція отримала менше 3/4, але не менше 2/3 голосів, вона виноситься на розгляд не раніше, ніж че­рез 2, і не пізніше, ніж через 5 місяців і приймається, якщо прого­лосували за нього не менше 2/3 загального числа народних пред­ставників. Закон про зміни чи доповнення Конституції підписуєть­ся і обнародується головою Народних зборів.

Для найсуттєвіших конституційних реформ повинен бути скли­каний спеціальний орган установчої влади – Великі народні збо­ри, які складаються з 400 народних представників, що обирають­ся у загальному порядку. До їх компетенції входять: а) прийнят­тя нової Конституції; б) рішення питання про зміни території республіки і ратифікацію міжнародних договорів, що передбача­ють такі зміни; в) рішення питань про зміни у формі державного устрою і державного управління; г) рішення питань про зміни по­ложень конституції щодо безпосередності дії її норм, пріоритету міжнародних договорів перед внутрішнім законодавством, про не-скасовування основних прав громадян, про обмеження прав гро­мадян в умовах війни і надзвичайного стану; д) рішення питань про зміну і доповнення гл. 9 Конституції.

Право ініціативи за такими питаннями мають не менше 1/2 числа народних представників і Президент. Проект нової Консти­туції чи зміна чинної, проект територіальних змін розглядаються Народними зборами у термін від 2 до 5 місяців після внесення. Народні збори вирішують питання про проведення виборів до Ве­ликих народних зборів більшістю 2/3 від загального числа народ­них представників. Після цього у тримісячний строк Президент призначає вибори до Великих народних зборів, з проведенням яких повноваження Народних зборів закінчуються.

Великі народні збори не можуть вирішувати інші питання, ніж ті, для рішення яких вони скликані. Рішення з внесених проектів приймається більшістю 2/3 усіх народних представників трьома голосуваннями у різні дні. У невідкладних випадках воно вико­нує функції і Народних зборів. Акти Великих народних зборів підписуються і оприлюднюються їх головою у семиденний термін від їх прийняття.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!