Основи конституційного права Франції. п’ять років. Обмежень для переобрання не існує



329

п’ять років. Обмежень для переобрання не існує. Кандидат у Прези­денти повинен задовольняти всім вимогам, що ставляться до осіб, які обираються до Парламенту. Через те, що у Франції немає інсти­туту Віце-президента, у випадку дострокової вакансії посади Пре­зидента його обов’язки тимчасово виконує Представник Сенату, а якщо він теж не в змозі виконувати ці обов’язки, їх виконує уряд.

Нові вибори проводяться не раніш як через 20 і не пізніш як через 35 днів після відкриття вакансії. За весь час існування П’я­тої республіки двічі мали місце випадки дострокової вакансії по­сади Президента і проведення дострокових виборів: у 1969 р. у зв’язку з відставкою Президента де Голля і у 1974 р. у зв’язку зі смертю Президента Жоржа Помпіду.

Відповідно до ч. 11 ст. 7 період, коли Президент відсутній або не може здійснювати свої функції, не допускається ні голосуван­ня довіри уряду, ні перегляд Конституції.

Повноваження виконуючого обов’язки дещо обмежуються. Зокрема, він не може проводити референдум і розпустити Націо­нальні збори.

Президент Республіки має широкі повноваження. Згідно зі ст. 19 Конституції існує дві основні групи повноважень:

— ті, що здійснюються Президентом самостійно, тобто в диск­реційному порядку (особисті повноваження);

— ті, що потребують для свого здійснення контрасигнатури Прем’єр-міністра (іноді також окремих міністрів, відповідальних за виконання даного акта Президента).

До першої групи особистих повноважень Президента належать:

1. Право розпуску Національних зборів (з цього питання Пре­зидент повинен проконсультуватися з головами палат Парламен­ту і Прем’єр-міністром, хоча ці консультації його ні до чого не зобов’язують). Це право Президента обмежене трьома умовами: не може бути здійснений розпуск протягом року після поперед­нього розпуску; під час дії надзвичайного стану або виконуючим обов’язки Президента.

2. Право призначати Прем’єр-міністра і за його поданням інших членів уряду, а також відкликати їх. Призначення уряду Прези­дентом потребує наступного схвалення урядової програми ниж­ньою палатою парламенту, а це означає, що при призначенні Прем’єр-міністра Президентові доводиться враховувати позицію партійної більшості Національних зборів.

330

Розділ 21

3. Право на пропозицію уряду під час сесії парламенту або на спільну пропозицію обох палат передавати на референдум будь-який законопроект з питань організації публічної влади, еконо­мічних або соціальних реформ і публічних служб, що сприяють їм або дозволяють ратифікацію міжнародного договору, який не суперечить Конституції, впливає на функціонування державних інститутів.

4. Право звертатися з посланнями до палат на їх роздільних засіданнях.

5. Право на свій розсуд головувати в Раді міністрів. Ніяке засі­дання уряду у формі Ради міністрів неможливе за відсутності Президента, крім випадку, коли він безпосередньо уповноважив іншу посадову особу здійснювати голосування на конкретному засіданні й у зв’язку з конкретним порядком денним.

6. Право вводити в країні надзвичайний стан. До введення над­звичайного стану Президент повинен провести такі самі консуль­тації, як і при розпуску Національних зборів.

7. Право звернення до Конституційної ради із запитами і при­значення однієї третини його членів.

8. Президент – глава Збройних сил, він головує у вищих радах і комітетах Національної оборони. У разі потреби Прем’єр-міністр може заміщати Президента як голова на засіданнях рад і комі­тетів Національної оборони.

9. Право помилування.

До повноважень Президента, що потребують контрасигнату-ри прем’єр-міністра або окремих членів уряду, належать: скли­кання парламенту на надзвичайну сесію; підписання декретів і ордонансів, прийнятих Радою міністрів; призначення вищих ци­вільних і посадових осіб та їх усунення; ратифікація окремих міжнародних договорів; призначення дипломатичних представ­ників; участь у розгляді законопроектом уряду.

Президенту належить право законодавчої ініціативи з питань, що стосуються конституційних переглядів, передачі законопро­ектів на референдум; а також право відкладального вето на зако­ни, прийняті парламентом, або право звернення і до Конститу­ційної ради на предмет відповідності закону Конституції.

Президент має широку регламентарну владу. У зв’язку з тим, що парламент вправі регулювати своїми законами тільки ті сус-


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 224; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!