Основи конституційного права Сполучених Штатів Америки 267
Офіційні вимоги до лобістської діяльності полягають у тому, що згідно з прийнятим у 1946 р. Федеральним законом про регулювання лобізму, особи й організації, які виступають у ролі лобістів, повинні реєструватись у палатах конгресу. Однак ця вимога на практиці нерідко порушується.
У США ніколи не було державної Церкви. Релігія, за Конституцією США, є особистою справою громадян. Проте це положення у реальній дійсності порушується. Уряд утримує капеланів у Конгресі, в армії, на флоті, у в’язницях. Церковна власність не оподатковується, Президент приймає клятву на Біблії, національним девізом є слова: «Ми покладаємось на Бога». У США фактично відсутній масовий атеїзм. За результатами опитування, 98% американців – віруючі, з них 40% щотижня відвідують храм своєї конфесії.
Для США характерний високий ступінь релігійного плюралізму. Усього в країні нараховується близько 2 тис. об’єднань, які мають різні віросповідання. Основне релігійне спрямування в США – протестантизм. Протестанти складають 57% населення країни, у південних штатах їх 74%, у західних – 63%. Найбільшим із спрямувань американського протестантизму є баптизм (20% населення). Лютерани (7% населення) – в основному нащадки німецьких і скандинавських емігрантів. Також існує Єпископальна церква (3% населення). Об’єднана Церква Христа – 2% населення і деякі інші. Католицизм сповідують 28% населення; в основному це нащадки емігрантів з католицьких країн. 2% населення сповідують іудаїзм; це найзаможніша та найосвіченіша з релігійних общин. Помітну роль відіграє в США і православ’я. У країні існує 26 окремих незалежних церков, які поділяються за етнічною ознакою. Діють тут також багато релігійних сект, що виникли на місцевому ґрунті.
|
|
|
У політичних системах США певне місце посідають профспілки. Перші профспілки були створені на початку XIX століття. Це були організації кваліфікованих робітників ремісничого типу, тобто цехові профспілки. Об’єднання йшло суворо за цехами в певній місцевості. Переломним моментом у розвитку руху були 30-і роки минулого століття, коли основною силою стала маса на-півкваліфікованих робітників. На цей час почали виникати профспілки на виборчих засадах. Вони об’єднували робітників незалежно від відмінностей у професії та рівня кваліфікації.
268
Розділ 19
Тепер профспілки нараховують у своїх лавах понад 24 млн осіб. Найбільшою профспілкою є Американська федерація праці – Конгрес виробничих профспілок, створений 1955 р. АФП-КВП – най-впливовіша організація, яка представляє інтереси профспілкового руху в державних органах – Конгресі й федеральних відомствах. Мета діяльності АФП-КВП така: законодавчо захищати інститут укладення колективних угод від його руйнування корпораціями та державою; домагатися від держави проведення такої соціальної та економічної політики, яка б сприяла повній зайнятості й зменшенню соціальної нерівності у суспільстві. У середині 90-х років АФП-КВП об’єднувала понад 90 галузевих і багатогалузевих профспілок, які нараховували у своїх лавах близько 15 млн осіб.
|
|
|
Другим за розміром у США є Об’єднання профспілкових дій, створене 1966 р. Понад 4 млн осіб, що входять до об’єднання, зосереджують свої зусилля на вирішуванні внутрішніх проблем США. Є у країні ще дві великі профспілки – автомобілебудівників, а також водіїв вантажних машин і складських робітників (3,5 млн). Неорганізованою залишається основна маса робітників хімічної, текстильної, харчової і деяких інших галузей.
Політичні партії.Історично в США склалася двопартійна система, тобто політичне панування двох найбільш впливових політичних партій – республіканської і демократичної. Спочатку партії достатньо чітко розмежовували свої інтереси. У той самий час, уже в 50-х роках XIX ст. в Америці суспільних суперечностей було набагато менше порівняно з європейським суспільством.
|
|
|
Наприкінці XVII ст. виділилися два основних угруповання. По-перше, це федералісти, які прагнули створення сильного союзу штатів, тобто унітаризації держави. Пізніше це угруповання перетворилося на ядро демократичної партії. І, по-друге, республіканці, які вимагали політичного життя і збереження широкої автономії штатів. Заслугою республіканців у той час було здійснення ряду прогресивних реформ, які були пов’язані переважно з діяльністю Президента Т. Джефферсона. Проте у другій половині XIX ст. у цьому питанні сталися істотні зміни. Демократична партія, яка мала як соціальну базу південні штати, перетворилася на партію, що боролася за збереження рабства. Республіканська партія очолила боротьбу Півночі проти Півдня. Таким чином, колись дві головні партії в США у той час являли собою
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!