Особливості конституційного права держав-членів...                253

У конституціях Бельгії, Іспанії та ФРН можна знайти лише загальну вказівку на ці права. Конституції інших держав, наприк­лад, Австрії та Португалії, містять досить детальні норми. Деякі конституції встановлюють несумісність мандата депутата Євро-парламенту з іншими представницькими мандатами.

Отже, членство в Європейському Союзі здійснює серйозний вплив на конституційне право держав-членів. Більше того, право ЄС здійснює колосальний вплив також на держави, що не мають членства у ЄС і навіть не планують такого членства. Мова йде про адаптацію законодавства таких держав до права ЄС, що є не­обхідною передумовою належного виконання міжнародних угод (переважно з питань економічного співробітництва). Це повною мірою стосується й України, законотворчий процес якої орієн­тується на врахування положень права ЄС.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ 19

Основи конституційного права

Сполучених Штатів Америки

Сполучені Штати Америки (США) займають більше третини континенту в Північній Америці. Мають володіння: Пуерто-Ріко і Віргінські острови, низку островів в Океанії. Територія – 9373 тис. кв. км. Столиця – м. Вашингтон. Населення – 270 млн чол. Офіційна мова – англійська.

Існуюча американська правова система почала складатися в колоніальний період на початку ХVП століття. Англійські посе­ленці, які прибували до Америки, принесли з собою і англійське право, яке було єдиним діючим правом. У кожній з 13 британсь­ких колоній застосовувались англійські закони та норми загально­го права, але вони мали значні обмеження, які були пов’язані з спе­цифікою соціально-економічних та політичних умов.

Після створення США в них діяли англійські закони, якщо їх суть не суперечила прийнятій Федеральній Конституції, та кон­ституціям штатів і новим законам. Англійське право застосову­валося з обмовкою «в тій мірі, в якій його норми відповідають умовам колоній». На основі цих норм у штатах склалися свої си­стеми загального права, які мали подібні та відмінні моменти у кожному штаті. Для кожного штату силу обов’язкового судового прецедента мало рішення Верховного суду цього штату. Рішення інших судів мають у кожному штаті силу лише «переконуючого прецедента».

Американська революція висунула ідею створення національ­ного, суто американського права. Прийняття Федеральної Кон­ституції 1787 р. та конституцій штатів, які увійшли до складу США, було важливим кроком у цьому напрямі.

Однак у цілому переходу американського права до романо-гер-манської правової сім’ї не відбулося. Лише деякі штати, розташо­вані на територіях, відторгнутих від Іспанії та Франції, прийняли

Основи конституційного права Сполучених Штатів Америки    255

кодекси, які мають риси романської правової системи (Каліфор­нія, Луїзіана)¹.

На сьогодні у США існує дуалістична система, яка має багато східного з англійською: прецедентне право у взаємодії з законо­давством. Право в США в цілому має структуру, аналогічну струк­турі загального права. Але це тільки зовнішній погляд. При до­сить пильному вивченні цього питання виявляються дуже суттєві відміни. Одна з таких відмін пов’язана з територіальним устроєм США. Штати, які входять до складу США, мають досить широку компетенцію, що дає їх змогу створювати своє законодавство і свою систему прецедентного права.

Отже, можна вважати, що в США існує 51 система права (одна федеральна та правові системи у кожному штаті). Найбільш суттє­ва відміна американської правової системи від англійської – най­важливіше значення Конституції як головного джерела права.

Конституція

Конституція США була прийнята у 1787 р. Це одна з найдавні­ших діючих на цей час конституцій та одна з найбільш «жорст­ких»: більш ніж за 200 років до неї було внесено всього 27 попра­вок. У протилежність юридичній конституції існує, за виразом аме­риканських теоретиків, «жива конституція». Іншими словами, Конституція 1787 р. діє у даний час з багатьма доповненнями у вигляді судових прецедентів, законів Конгресу, актів президента.

Конституція – порівняно неважкий документ, за визначенням, яке міститься в ній самій, – є «основним законом країни». Це оз­начає: якщо конституції окремих штатів або закони, проведені законодавчими органами штатів чи всієї країни, суперечать Фе­деральній Конституції, вони не мають сили. Рішення, внесені Вер­ховним судом США за два сторіччя, підтвердили й закріпили док­трину превалювання Конституції всієї країни.

Влада посадових осіб обмежена, їхня діяльність повинна відпо­відати статтям Конституції чи законам, складеним згідно з її по­ложеннями. Обрані посадові особи повинні переобиратися у певні строки, і тоді їх послужний список підлягає пильному розгляду

¹ Слід зауважити, що у деяких штатах півдня США вплив іспанської пра­вової системи існує і сьогодні (Техас, Невада, Нью-Мексіко тощо).

256

Розділ 19

громадськістю. Призначені посадові особи повинні виконувати завдання, покладені на них, і можуть бути усунені з посади у тому разі, якщо їхня діяльність буде визнана незадовільною. Виняток становлять члени Верховного суду і федеральні судді, які довічно призначаються Президентом США.

Найчастіше волевиявлення американського народу здійсню­ється шляхом голосування. У Конституції, однак, передбачаєть­ся можливість зняття посадових осіб у випадках особливо знач­них посадових злочинів чи неправомірних дій шляхом спеціаль­ної процедури, відомої під назвою «імпічмент». Розділ IV ст. 2 говорить: «Президент, Віце-президент і всі громадські посадові особи Сполучених Штатів відсторонюються від посади, якщо при засудженні в порядку імпічменту вони будуть визнані залучени­ми у зраді, хабарництві чи інших тяжких злочинах і провинах». У таких випадках Палата представників повинна провести законо­проект про імпічмент, потім посадова особа постає перед судом, роль якого виконує Сенат під головуванням Голови Верховного суду Сполучених Штатів.

Імпічмент вважається у Сполучених Штатах заходом ради­кальним. За двісті років існування Штатів тільки тринадцять по­садових осіб федеральної системи підлягали цій процедурі. Се­ред них: дев’ять федеральних суддів, один член Верховного суду, один військовий міністр, один сенатор і один Президент – Ендрю Джонсон. (Юридична комісія Палати представників пропонува­ла застосувати процедуру імпічменту щодо Президента Річарда Ніксона, але він подав у відставку до того, як законопроект був проведений у Палаті.) У цих тринадцяти випадках тільки четве­ро федеральних суддів були засуджені і зняті з постів, які вони займали. Посадові особи в адміністрації окремих штатів також можуть підлягати імпічменту з боку законодавчих влад свого штату.

Принципи державного управління.Хоча з часів свого прийнят­тя Конституція зазнала деяких змін, її головні положення зали­шаються такими, якими вони були у 1789 р.: законодавча, вико­навча і судова влада відокремлені одна від одної і розрізняються за своїм завданням. Повноваження, надані кожній з них, врівно­важуються правами двох інших. Кожна здійснює контроль за мож­ливими перевищеннями повноважень з боку інших гілок влади.

Мы поможем в написании ваших работ!