Конституційний контроль у зарубіжних країнах. ревіряють конституційність закону, застосованого або належного до застосування у конкретній справі
181
ревіряють конституційність закону, застосованого або належного до застосування у конкретній справі.
Важливим для правозастосовної діяльності є право органів конституційного контролю давати загальнообов’язкове тлумачення конституції.
Крім викладених вище повноважень органи конституційного контролю у багатьох зарубіжних країнах мають різноманітні специфічні функції. Так, відповідно до ст. 149 Конституції Болгарії Конституційний Суд виносить рішення у спорах про законність обрання президента та віце-президента, народного представника. За Конституцією Словаччини (статті 125–129) Конституційний Суд вирішує скарги на затвердження чи незатвердження мандата депутата Національної ради, ухвалює рішення про консти-туційність і законність виборів до Національної ради та до органів територіального самоврядування, вирішує скарги щодо результатів референдуму. У Франції Конституційна рада здійснює контроль за проведенням референдумів і виборів президента. Він може приймати рішення про скасування виборів. Під час здійснення формального конституційного контролю особливо виділяється дотримання конституційних умов і процедурних вимог, що стосуються, наприклад, видання акта або установленого порядку висунення обвинувачення Президента (наприклад, п. 7 ст. 125 Конституції Російської Федерації).
Незважаючи на численність повноважень органів конституційного контролю, основною їх діяльністю є перевірка конститу-ційності актів законодавчої влади.
|
|
|
Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю
Конституції, закони про конституційні суди та їх регламенти закріплюють загальну процедуру органів конституційного контролю, яка визначає порядок підготовки справ, суб’єктів конституційного контролю, ведення судових засідань і винесення рішень.
Конституційний контроль у конституційних судах здійснюється звичайно за правилами судової процедури, а у конституційних радах – в іншому порядку.
Коло об’єктів конституційного контролю, тобто фізичних і юридичних осіб, а також державних органів, що мають право звер-
182
Розділ 14
нення до Конституційного Суду, залежить як від підходу законодавця до цього питання у кожній конкретній країні, так і від категорії справ, підвідомчих конституційним судам.
В одних зарубіжних країнах коло суб’єктів конституційного контролю досить широке, а в інших, навпаки, – вузьке.
Так, згідно зі ст. 125 Конституції Російської Федерації Конституційний Суд вирішує справи про відповідність Конституції за запитами Президента Російської Федерації, Ради Федерації, Державної Думи, однієї п’ятої членів Ради Федерації чи депутатів Державної Думи, уряду, Верховного Суду та Вищого Арбітражного Суду, органів законодавчої та виконавчої влади суб’єктів Російської Федерації.
|
|
|
За Конституцією Республіки Болгарія (п. І ст. 150) Конституційний Суд діє за ініціативою не менш як однієї п’ятої народних представників, Президента, Ради Міністрів, Верховного касаційного суду, Верховного адміністративного суду та головного прокурора, а також громадських рад у спорах між органами місцевого самоврядування та центральними виконавчими органами.
Досить широке коло суб’єктів конституційного контролю існує в Австрії, Іспанії та деяких інших зарубіжних країнах.
Скорочення кількості суб’єктів конституційного контролю (Франція, Ірландія, Італія) приводить до того, що виконавча влада (глава держави та уряд) уможливлює обмеження повноваження законодавчої влади.
У деяких зарубіжних країнах передбачена процедура розгляду в Конституційному Суді індивідуальної скарги на порушення конституційних прав (Російська Федерація, Німеччина, Словаччина та ін.). Як правило, конституційна скарга може бути подана особою, конституційне право якої порушене, тільки після розгляду справи у звичайному судовому порядку.
|
|
|
Проте слід пам’ятати, що широке коло суб’єктів конституційного контролю можливе за умов розвинутої правової системи.
У тих країнах, де органами конституційного контролю виступають загальні суди, оспорювати конституційність закону чи іншого акта може будь-який громадянин, але тільки у зв’язку з розглядом конкретної справи, для вирішення якої застосовується оспорюваний закон (США, Австрія, Індія та ін.). В Японії громадяни мають право звертатися до загального суду з позовом про неконституційність закону.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!