Політико-територіальний устрій держави. Федеративна форма політико-територіального устрою
89
Федеративна форма політико-територіального устрою
Федеративна форма політико-територіального устрою менш поширена порівняно з унітарною формою.
Сьогодні у світі існують такі федеративні держави, як Росія, США, Канада, Австралія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Союзна Республіка Югославія, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія та ін., тобто країни, які відіграють провідну роль в економіці світу. Вони розташовані на різних континентах, вирізняються площами своїх територій (від Австралії, яка займає весь континент, до невеликих – Австрії та Бельгії) та є унікальними за ступенем свого політичного й культурного розвитку, а також за національним складом населення. Загальна кількість їх населення наближається до півтора мільярди громадян.
Спочатку федерація виникла у США (1787 р.). Політико-те-риторіальний устрій окремих країн не є сталим. Про це свідчить досвід деяких європейських держав. Так, протягом XX ст. Чехо-словаччина була унітарною державою (1918 – 1968 рр.), федеративною державою (1969 – 1992 рр.), а з січня 1993 р. Чехословацька Федерація взагалі припинила своє існування. На її території утворилися дві унітарні держави – Чеська Республіка і Словацька Республіка (Словаччина).
У 1946 р. була утворена Югославська Федерація, до складу якої входили шість республік і два автономних краї. Події кінця 80-х – початку 90-х років XX ст. призвели до розпаду федерації у тому вигляді, який був передбачений Конституцією 1974 р., і утворена нова Югославська Федерація – Союзна Республіка Югославія, суб’єктами якої стали лише дві республіки – Сербія та Чорногорія. Решта колишніх суб’єктів Югославської Федерації тепер існує як самостійні національні держави.
|
|
|
У 1993 р. завершився довгий процес перетворення Бельгії з унітарної держави на федеративну.
Федерація – це союзна держава, що складається з окремих державних утворень (республік, штатів, земель, провінцій). До складу Російської Федерації входять різноманітні суб’єкти федерації: республіки; краї; області; автономна область; Москва, Санкт-Петербург – міста федерального підпорядкування – та автономні округи. Ці державні утворення мають назву «суб’єкти федерації».
90
Розділ 8
Правове становище республік, штатів, земель, провінцій регулюється конституцією федерації та власними конституціями суб’єктів федерації, що мають відповідати конституціям спілки (союзу). В Індії, наприклад, тільки один штат з 25 (Джамму й Кашмір) має власну конституцію.
Обов’язковість відповідності конституцій суб’єктів федерації конституції союзу передбачена у законах Німеччини, Австрії та інших федеративних держав. Так, ст. 28 Основного Закону ФРН проголошує, що конституційний устрій земель має відповідати основним завданням республіканської, демократичної та соціальної правової держави згідно з вимогами сучасного Основного Закону. Суб’єктам федерації надається право в межах їх компетенції приймати закони, що не суперечать загальнофедеративному законодавству.
|
|
|
В окремих федераціях (США, Бразилія, Мексика, Австралія та ін.) утворені своєрідні територіальні одиниці. Так, у США, Мексиці та інших федеративних державах існують федеральні округи, є острівки, рифи, континентальний шельф, внутрішні морські води, які не є суб’єктами федерації.
Конституції федеративних держав не надають суб’єктам федерації права виходу з федерації, тобто права сецесії.
Проте, як свідчить історія федералізму, інколи цього не досить, щоб стати перешкодою для виходу з федерації окремих суб’єктів за їх бажанням.
Так, Конституція Югославії 1974 р. і Конституційний закон про Чехословацьку Федерацію 1968 р. не надавали суб’єктам федерації права на вихід з неї. Проте колишні суб’єкти федерації, зокрема Хорватія, Словенія та інші суб’єкти, розірвали федеративну спілку, провівши референдум.
|
|
|
Чехословацька Федерація припинила своє існування на підставі прийнятих Федеральними зборами Чехословаччини низки конституційних законів.
Політичній історії відомі інші випадки виходу з федерації та створення незалежних держав. Це розпад СРСР та утворення суверенних незалежних держав, вихід Бангладеш із Пакистанської Федерації, а Сінгапуру – з Федерації Малайзії. Однак у деяких випадках спроба вийти зі складу федерації придушувалася збройними федеральними силами. Закінчилася поразкою у жовтні 1995 р. спроба з допомогою референдуму вийти зі складу пере-
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 424; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!