Конституційно-правові основи суспільного ладу. Світовий досвід переконливо свідчить, що країна процвітатиме тільки тоді, коли будуть успішними малий і середній бізнес
35
Світовий досвід переконливо свідчить, що країна процвітатиме тільки тоді, коли будуть успішними малий і середній бізнес, створюючи міцну основу для всієї економічної системи. Так, у Німеччині та Франції частка середніх і малих підприємств у економіці сягає понад 95% загальної кількості. У переробній промисловості Японії (з кількістю працюючих на одному підприємстві до 20 чоловік) вони складають 90%, причому третина їх – сімейні підприємства, де взагалі не застосовувалася наймана праця. Понад 50% таких підприємств Японії зайняті у сфері роздрібної торгівлі та обслуговування. Малі та середні підприємства Японії виробляють 68% усього валового національного продукту країни. У США це складає три чверті валового національного продукту. Середні та малі підприємства – це, так би мовити, капілярні судини будь-якого здорового економічного організму. Вони володіють технологіями, яких немає у «гігантів», тобто великих фірмах і корпораціях.
За даними ЮНКТАД (Конференції ООН з торгівлі та розвитку) у 1999 р. з 20 провідних транснаціональних корпорацій (ТНК) світу – 6 американських, 5 – японських, 4 – німецьких, інші — з Західної Европи. Лідерство зберігають японські: «Іточі», «Міцуі», «Міцубісі», «Суміто», «Марубені». За ними йдуть американські ТНК: «Дженерал моторс», «Форд», «Екссон». Водночас зміцнення позицій середніх і дрібних підприємців призводить до того, що розвиток економіки відбувається за умов зіткнення інтересів різних груп підприємців – великих, середніх і дрібних. Тоді держава згладжує, «утихомирює» їх суперечності, генерує соціальні згоди й компроміси. Цьому сприяє й антимонопольне законодавство, спрямоване на захист малого та середнього бізнесу від монополій.
|
|
|
Таким чином, на ґрунті різних форм власності складається ще більш різноманітна система форм господарювання. Сучасна зарубіжна економіка спирається на малий і середній бізнес, великі корпорації; державне господарювання і регулювання.
До інституту приватної власності близька кооперативна форма власності. Відомо, що піонером кооперативів була Великобританія, де у 1844 р. був створений перший кооператив робіт-ників-ткачів. Нині членами кооперативів у країнах Європейського Союзу є понад 40% працездатного населення. Значна частина їх економічного потенціалу сконцентрована у сільському госпо-
36
Розділ 4
дарстві. Сільськогосподарські кооперативи виробляють понад 50% сільськогосподарської продукції. Далі йдуть споживча, виробнича, банківська (кредитна) кооперації.
Кооперативна форма власності розвинута у Франції, Італії, Німеччині, Скандинавських країнах, а також у багатьох постсо-ціалістичних державах – Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та ін. У Великобританії розвинені маркетингові кооперативи, що займаються збутом продукції. В економіці США кооперативна форма власності відіграє незначну роль.
|
|
|
Аналізуючи різні форми власності зарубіжних країн, не можна не звернути увагу на постійно зростаючу роль ТНК. Як економічні структури вони з’явилися в основному за останні три десятиріччя. Сьогодні вони мають дві форми: а) національні корпорації та концерни зі своїм капіталом і підприємствами за кордоном; б) міжнаціональні, міжнародні монополії. До перших належать всесвітньо відомі корпорації Великобританії – «Жиллет», «Бри-тіш петролеум»; США – «Дженерал моторс», «Екссон»; в Японії – «Мацусіта денкі», «Тойота» і багато інших. Американська нафтова фірма «Екссон» має підприємства у понад 130 країнах, а швейцарська корпорація «Нестле» (харчова промисловість) здійснює за межами Швейцарії 96% свого обігу.
Серед найбільших ТНК головне місце посідають американські корпорації. На підприємствах американських ТНК за кордоном виготовляється продукція, що становить за вартістю від третини до половини національного валового продукту США.
|
|
|
За приклад другої форми ТНК може правити об’єднання зусиль американської корпорації «Дженерал моторс» і японської корпорації «Тойота» у виробництві екологічно чистого автомобіля.
За розрахунками спеціального центру ООН щодо ТНК, що вивчає їх діяльність і здійснює своєрідний моніторинг за ними, на початку 90-х років минулого століття частка ТНК у світових капіталістичних активах перевищила 40%, а у світовій торгівлі – понад 50%. У сучасному світі до категорії ТНК разом із філіями й дочірніми компаніями належать понад 100 тис. підприємств. Зрозуміло, що за таких розмірів діяльності ТНК справляють досить значний вплив на стан і розвиток не тільки світової економіки, а й світової політики. Саме цим зумовлено створення на початку 70-х років при ООН Комісії щодо ТНК і Центру з питань вивчення їх діяльності.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 343; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!