Система позакласної роботи з української мови.
Плануючи зміст позакласної роботи, учитель керується програмою з, української мови для відповідного класу. Для позакласних заходів добираються теми і питання, які передусім сприяють поглибленню і зміцненню знань, здобутих учнями на уроках, поліпшенню культури мовлення. Немає сумніву, що повторення вивченого на уроках у новій, властивій позакласній роботі формі допомагає всебічному розгляду і міцному засвоєнню питань граматики, фонетики і графіки, орфографії, стилістики. На позакласні заняття виносяться, крім того, мовні теми, безпосередньо не передбачені програмою. Це питання мовознавства, які дадуть можливість розширити знання про мову цілим рядом нових явищ і понять, важливих для загального розвитку і виховання діалектико-матеріалістичного світогляду учнів.
Добираючи тематику позакласної роботи, учитель враховує, по-перше, інтереси учнів, по-друге, підготовленість і знання їх, по-третє, важливість теми для навчання, культури мовлення, виховання. Актуальність теми і підготовленість учнів до її сприймання встановити легко. Важче всебічно вивчити і визначити запити дітей, їх інтереси в галузі мовознавства.
Щоб задовольнити пізнавальні інтереси учнів з мовознавства, потрібні не окремі заходи, а добре продумана система позакласної роботи протягом усіх років навчання дітей у школі — від початкових до старших класів. Виробляючи, таку систему, особливо в змісті занять гуртка, учитель мусить, на наш погляд, орієнтуватись в основному на програму.
|
|
|
Теми й розділи, які вивчаються або тільки зачіпаються за програмою відповідного класу, варто розглядати на позакласних заходах з учнями цього або наступного класів (наприклад, «Словникове багатство» — в IV—V класах, «Прикметник» — у V, «Прислівник» — у VІ, «Наука про українську мову, її історія, дослідники» — у VIII класі і т. д.). Теми, зв'язані з різними розділами програми (скажімо, «Норми сучасної української літературної мови») або зовсім не передбачені нею («Мови світу», «Історія навчання рідної мови»), можуть опрацьовуватись на різному рівні в усіх класах. Система позакласної роботи, в якій враховуються і лінгвістичні запити дітей, і важливість окремих питань мови, намічається учителем так, щоб планово з року в рік розширювати знання учнів, збагачувати їх словник, удосконалювати мову.
У методичній літературі розрізняють дві основні форми позакласної роботи: систематичну, що постійно ведеться протягом року, та епізодичну — заходи, які організовуються один-два рази на рік. Систематична позакласна робота з мови проводиться за складеним на півріччя планом при постійному складі учнів. Епізодичні мовні заходи між собою мало пов'язані або й зовсім не пов'язані ні темою, ні метою проведення. Обидві форми роботи з мови поєднуються, переплітаються.
|
|
|
До систематичної позакласної роботи відноситься мовний гурток (товариства, клуби любителів словесності, школи юних лінгвістів), динамічні кутки мови, стінна мовна преса, журнали чи альманахи, сплановані на півріччя, лінгвістичні радіопередачі (певний цикл).
Види епізодичної роботи надзвичайно різноманітні, їх можна об'єднати в кілька споріднених методикою і метою проведення груп: заходи, що пропагують науку про мову (виставки, лекції, бесіди, окремі радіопередачі про мову, зустрічі з видатними людьми, які працюють над словом); мовні конкурси (письмові, усні, КВК, вікторини, аукціони, олімпіади); свята мови (вечори, ранки, дні, декади, тижні); конференції й учнівські збори з питань мови; мовна преса, екскурсії (до бібліотеки, редакції, друкарні, поштамту або з метою розвитку мовлення в природу, на підприємство).
Позакласні заходи з мови можуть бути масовими (тижні мови, вечори, ранки, піонерські збори, лекції тощо) і гуртовими (гуртки, олімпіади, стінгазети і т. ін.). Масова позакласна робота з мови охоплює всіх учнів школи, гуртова — частину, групу їх.
|
|
|
При—підготовці і проведенні всіх мовних заходів ведеться копітка індивідуальна робота з окремими учнями — учасниками позакласної роботи. Індивідуальні консультації під час підготовки доповідей, повідомлень, добору матеріалу до них багато дають учням, які цікавляться мовою. А виконання індивідуальних завдань при вивченні особливостей мови художніх творів, матеріалів ономастики, говірки жителів рідної місцевості навчають елементам ведення самостійних лінгвістичних досліджень. Велика індивідуальна робота проводиться з юнкорами, авторами творів до конкурсів та збірок. Учні з творчими нахилами потребують особливої уваги, гнучкого індивідуального керівництва їх роботою.
Добір виду позакласної роботи залежить від мети, яку ставить при проведенні її колектив словесників.
Розширенню знань учнів, озброєнню їх новими лінгвістичними відомостями найбільше сприяють повідомлення про мову вчених-мовознавців, учителів, студентів, підготовлених словесниками учнів; читання й обговорення книг з мовознавства, лінгвістичних сторінок газети; прослухування радіожурналів, телепередач з мови тощо. Результативною є організація циклу лекцій з мовознавства. Особливо цінні вони для старшокласників, оскільки мова: як навчальний предмет виведена з планів IX—X класів. Лекції про походження мови, про місце української мови серед інших слов'янських мов, літературну мову й діалекти, становище української літературної мови, розквіт її, про найвидатніших мовознавців і т. ін. багато дадуть для розширення кругозору, поглиблення знань з мови, для виховання учнів.
|
|
|
Повторення і закріплення знань, одержаних на уроках або позакласних заходах, чи не найефективніше здійснюється під час конкурсів, вікторин, олімпіад, виконання різного типу завдань — задач, загадок, шарад. Емоційність, активність учнів, цікава форма проведення сприяє доброму повторенню та усвідомленню знань, проникненню в таємниці рідної мови.
Позакласна робота з мови передбачає працю учнів над мовознавчою літературою. Прищеплення любові до книг про мову, формування навичок працювати над ними, звертатись до них за довідками — важлива складова частина позаурочної мовної роботи, яка має неабияке значення для освіти виховання учнів.
Пропаганда нових книг про мову здійснюється через стінну пресу, радіо, виставки, через спеціальні оголошення з анотаціями під рубрикою «Прочитай!» у кабінеті чи кутку мови. Рекомендуються учням нові словники, науково-популярна лінгвістична література, книги з «цікавої мови», збірники ігор, задач та інших вправ.
Щоб стежити за читанням дітьми рекомендованої мовознавчої літератури, учитель організовує бесіди й обговорення окремих книг. Немає сумніву, що читання й обговорення таких книг, як «У світі крилатих слів» В. В. Коптілова; «З біографії слова» і «Складні випадки українського слововживання» Є. Д. Чак; «Невмирущі знаки» Паоли Утевської; «Сила слова» В. І. Кононенка; «Живой, как жизнь» К. І. Чуковського; «Слово о словах. Ты и твое имя», «По закону буквы», «Загадки топонимики», «Имя дома твоего» Л. В, Успенського; «Из жизни слов» й «Путешествие в слово» Е. А. Вартаньяна; «Дорогами тисячоліть» В. С. Драчука; «Книга о языке» Фолсома Франкліна та ін., поповнять знання учнів багатьма новими, фактами мови, покажуть, що мова разом з суспільством розвивається, збагачується за властивими їй законами.
Читаючи книги про мову, учні пересвідчаться, що в ній надзвичайно багато цікавого, спірного, ще не відкритого; що мовознавство багатством і різноманітністю фактів, складністю розвитку, взаємозв'язків між ними нічим не поступається перед іншими науками— фізикою, біологією, історією, географією, літературою.
Робота над літературою з мовознавства здебільшого є частиною різних позаурочних занять. Використовуються, крім того, й спеціальні позакласні заходи, пов'язані з роботою над книгами про мову. У методичній літературі описані зокрема тематичні конференції і лінгвістичні журнали за книгами про мову.
У розгортанні позакласної роботи з мови, особливо на перших її етапах, велика роль належить різним видам пропаганди та інформації. Випуск спеціальних бюлетенів, оформлення кутків мови, листки-інформації про деякі нові питання мовознавства, виставки цікавих книг з мови, радіопередачі про життя слів, фразеологізмів і т. ін. викличуть у дітей інтерес до позакласної роботи.
У школах досить поширені зустрічі учнів з цікавими людьми — героями війни, ветеранами праці. Такі зустрічі мають важливе навчальне і виховне значення, їх використовують учителі-словесники для написання учнівських творів, зокрема нарисів. У практику позакласної роботи входять також зустрічі з працівниками в галузі мови. Розповіді лінгвістів про свої дослідження, письменників, акторів, редакторів, досвідчених учителів про особливості творчої роботи над словом озброять учнів новими знаннями і зацікавлять їх рідною мовою як предметом навчання.
Збудивши інтерес учнів до позакласної роботи, учителі легко підтримують його, планово організовуючи позаурочну мовну роботу в усіх її різновидах. При цьому й надалі велике місце відводяться пропаганді науки про мову, хоч прийоми її можуть змінюватись: у газетах, бюлетенях, бесідах дедалі зростає роль завдань і запитань. Із інших видів перевага, крім гуртка, надається масовим заходам, під час яких над мовою працює якнайбільше учнів.
Види диктантів
1. Загальне поняття про диктанті, види диктантів
Диктант - це вид орфографічного вправи, сутність якого для учнів полягає в запису сприйманого на слух речення, слова, тексту.
Спостереження свідчать, що роль диктантів при навчанні російській мові значна. Ефективність його досягається тим, що учень, мовчки вимовляє звуки, вчиться співвідносити звуки і букви і відчувати звук як фонему. Диктант вимагає посиленої уваги, яку визначає швидкість і точність освіти навичок. Це і дає підставу рекомендувати диктант як один з основних видів роботи під час навчання правопису.
Диктантом зі зміною тексту називається будь-який диктант, під час запису якого продиктований текст змінюється за завданням вчителя: вибирається вказаний матеріал, змінюються конструкції продиктованих пропозицій, вставляються нові слова або словосполучення та інше. Такі диктанти не записуються дослівно і вимагають активної розумової діяльності, що допомагає краще зрозуміти і запам'ятати матеріал
Диктанти проводяться за зв'язного тексту. Текст повинен бути зрозумілий учням, цікавий за змістом і формою викладу, повинен давати нову інформацію про навколишній світ, виховувати. При роботі над диктантами зі зміною тексту учні потребують додаткового часу, тому диктувати потрібно повільніше, ніж звичайні диктанти.
- Вибірковий диктант - це письмова робота, в процесі якої школярі з продиктованого тексту вибирають і записують слова, словосполучення або - рідше - пропозиції на закрепляемое правило.
- Розподільний диктант - це письмова робота, в процесі якої учні записують весь диктуються текст, розподіляючи його по групах за вказівкою вчителя.
- Вибірково-розподільний диктант - це письмова робота, при виконанні якої проводиться не лише вибіркова запис диктуемого тексту, але й розподіл записаного на групи.
- Творчий диктант - це запис тексту під диктовку з граматичним, орфографічним, пунктуаційних чи стилістичним зміною кожного пропозиції за завданням вчителя.
- Вільний диктант - це проміжна робота між диктантом та викладом, при якій текст, прослуханий учнями, не записується під диктовку, а переказується вільно.
- Відновлений диктант - це робота по зв'язного тексту, в процесі якої школяр спочатку прослуховує запропонований уривок, потім пише по ньому вибірковий диктант і нарешті, відновлює зв'язний текст за виписаними категоріям.
- За аналогією - це така творча робота, в процесі якої учень прослуховує читається вчителем текст, а потім записує самостійно складений зв'язний текст, подібний з продиктованим за композицією і граматичній структурі, але відрізняється від нього за змістом.
- Попереджувальний диктант використовується з метою відпрацювання прийомів застосування правил і спрямований на оволодіння учнями алгоритмом дій. Перед записом тексту або в процесі запису (при так званому коментувати лист) учні пояснюють, як напишуть слово і чому.
- Пояснювальний диктант включає доказ написання орфограми після запису пропозиції або тексту в цілому. Даний вид диктанту представляє собою свого роду колективну перевірку написаного, розвиває увагу учнів до орфограмма. У процесі запису учні підкреслюють орфограми, що потребують перевірки, після запису - контролюють запис виконання роботи.
- Самодіктант або лист по пам'яті: учні запам'ятовують текст, візуально або на слух сприйнятий, і потім пишуть його самостійно.
- Візуально-слухові диктанти починаються з самостійного читання учнями тексту, потім йде пошук і пояснення орфограмм.
Розглянемо деякі види диктантів на прикладах.
Вибірковий диктант.
Виписати з тексту підмет.
У двір прийшла сім'я лосів. Біля них зібралися люди і побачили на задніх ногах лосицю рани. Тварина мучилося від ран. Добров приніс марганцівку, йод, бинти і став обробляти рани.
Через три дні сімейство покинуло гостинний двір.
Розподільний диктант.
Виписати речення з повними дієприкметниками в один стовпчик, а з короткими - в іншій.
У вересневий ранок йде першокласник, супроводжуваний батьками, в школу, щоб скористатися своїм правом на освіту. І важко сказати, хто схвильований в цю годину більше - дитина або батьки. Право на освіту гарантовано Конституцією. На педагогів покладено обов'язок вчити і виховувати дітей. А школярі повинні стати освіченими, багато знаючими людьми. Це їхня головна цивільний обов'язок, вирішальна їх подальшу долю.
Вибірково - розподільний диктант.
Виписати імена прикметники, розподіляючи їх на якісні та відносні.
Мова йшла про хліб, про дбайливе відношення до великого дару землі. Я слухав, а сам згадував той день, який не зазначений у календарі червоною цифрою, а для мене на все життя залишився чудовим святом. Ми поверталися зі школи, дорога до дитячого будинку була не близька. Перш ніж повернути на путівець, ми обов'язково заходили в сільмаг. Ми дивилися, що дають по продовольчих картках. Картки - це прості паперові талончики. Тільки якщо у тебе їх немає, то й купити навіть хліба ти не можеш. Так от, в той пам'ятний день 1947 ми купили буханець хліба без всяких талончиків. У цей день було скасовано в нашій країні карткова система.
Творчий диктант.
Відновити первісний текст, поставивши слова з основою на шиплячий в однині.
Літні ночі короткі. Скоро перші промені сонця зазирнули в намет і розбудили мене. Товариші мої забрали під плащі і міцно спали. Я дістав обручі, м'ячі та вийшов з намету. Подивився на курені, де спали сторожа. Там було тихо. Я пішов на річку. На березі шурхотіли очерет. Над моєю головою пролетіли стрижі.
Вільний диктант.
Визначити основну думку тексту.
Тихонович думав, як би він вчинив у важку хвилину. Адже вона буває в житті кожного. І не обов'язково тільки на війні. Хоч один раз на долю людини випадає таке випробування, коли перечекати або сховатися не можна.
І відразу стане ясно, як ти є. Здатний ти на відважні вчинки або смалодушнічал, злякаєшся.
Відновлений диктант.
Відновити текст в тих же синтаксичних конструкціях за виписаними іменам числівником.
Відстань від Землі до Сонця дорівнює майже 150 мільйонів кілометрів. Пішохід, долаючи щодня по 30 кілометрів, Йшов би до Сонця 14000 років. Поїзд, що йде без зупинок зі швидкістю 100 кілометрів на годину, досяг би Сонця через 170 років. Літак, що летить зі швидкістю 100 кілометрів на годину, долетів би до Сонця через 17 з гаком років. Звук, що досягає в атмосфері швидкості 350 метрів в секунду, від Землі до Сонця дійшов би за 14 років.
Диктант за аналогією.
Після проведення спостережень та бесіди написати про калину, горобині або черемшині.
Абрикосове дерево розквітло - воно стало дивно нарядним. Всі його гілочки, унизані рожево-білими квітами, виглядали невагомими. Подуй вітер - не стане ошатного дерева: віднесе він його весняний вбрання за тридев'ять земель.
Незабаром квіти дали зав'язь, - це були маленькі абрікосікі, на смак гіркувато - кислі. Зав'язь обліпила всі гілочки - стало тяжким дерево. Зелені абрикоси з ранку до вечора дивилися на сонце, самі ставали схожими на маленькі шматочки сонця. Золотому
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 11; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!