Методи і прийоми навчання фонетики. Система вправ з фонетики.



При вивченні фонетики і графіки використовуються різні методи і прийоми навчання, їх вибір і застосування залежать од характеру матеріалу. Так, під час ознайомлення учнів із звуковою системою української мови, її якостями, походженням і становленням української графіки варто застосувати слово вчителя (розповідь чи пояснення), під час вивчення ролі звуків у мовленні, їх акустико-фізіологічних властивостей, позначення звуків на письмі широко використовуються методи бесіди, спостережень, аналізу мовних явищ з елементами проблемного навчання, під час закріплення алфавіту, правил написання апострофа, м'якого знака, звукового значення букв я, ю, е, ї корисним буде самостійна робота з підручником тощо.

Характер відомостей з фонетики і графіки — голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м'які приголосні, звуки і букви — обумовлює застосування прийому зіставлення. Матеріалом для зіставлень часто служать фонетичні і графічні явища двох братніх мов — української і російської.

Одним з важливих прийомів у навчанні фонетики і графіки є звуко-буквений, або фонетико-графічний аналіз (розбір). У поєднанні з методом спостережень над звуковим складом слова, його графічним зображенням аналіз сприяє усвідомленню, закріпленню і узагальненню теоретичних відомостей, формуванню правописних і орфоепічних навичок.

Фонетико-графічний аналіз слів проводиться за таким порядком: 1) поділ слова на склади, визначення наголошеного складу; 2) характеристика звуків за їх артикуляційними ознаками (голосні наголошені і ненаголошені, приголосні дзвінкі й глухі, тверді й м'які) та способи графічного позначення звуків; 3) співвідношення звуків і букв у слові.

Фонетичний аналіз буває різним за характером розбору, ступенем повноти, самостійності, місцем виконання тощо.

Одним з ефективних засобів розбору є застосування елементів фонетичної транскрипції, з якими учні знайомляться в процесі засвоєння класифікаційної характеристики звуків мовлення. Це звільняє учнів від гіпнозу букви, поглиблює розуміння фонетико-графічних явищ, учить розмежовувати звукову мову від її графічного позначення. Транскрипція допомагає в засвоєнні орфоепічних норм.

Фонетичний розбір проводиться усно і письмово. Але перевагу треба надавати усному аналізові, оскільки така його форма сприяє удосконаленню фонематичного слуху учнів '. Письмовий розбір варто використовувати як засіб контролю знань учнів.

Зразок розбору:

Усного: слово земля

У слові земля два склади, перший склад закритий, другий — відкритий. Наголос падає на другий склад. Слово складається з п'яти звуків — 2 голосних і 3 приголосних. Голосні звуки: [е"] — ненаголошений, вимовляється з наближенням до [й], позначений буквою е, [а] — наголошений, позначений буквою а. Приголосні звуки: [з] — дзвінкий, твердий, позначений буквою з?, [м] — дзвінкий, твердий, позначений буквою ем, [л'] — дзвінкій, м'який, позначений буквою ел. У слові земля 5 звуків і 5 букв.

Фонетико-графічний розбір застосовується і під час вивчення інших розділів шкільного курсу мови — лексики, морфології, синтаксису, орфографії. Він проводиться не ізольовано, а в комплексі з іншими видами аналізу, що забезпечує внутріпредметний зв'язок і систематизацію відомостей з мови, одержаних учнями під час опрацювання різних розділів. Такий розбір називають змішаним. Наприклад, під час вивчення будови слова використовується фонетико-морфемний розбір, що сприяє виробленню умінь правильно визначати морфемну будову слова. Змішаний розбір допомагає правильно визначити будову слів. Так, у словах мрія, діяти звук [й] входить до складу кореня [мрій-а], [дій-а-ти], а у словах читають, співають другий суфікс — звук [й] — відноситься до закінчення [чит-а-йуть], [спів-а-йуть].
Систематичне застосування різних видів фонетичного аналізу сприяє засвоєнню учнями фонологічної і графічної систем української мови. Застосування різних методів і прийомів повинне супроводжуватись наочними посібниками і технічними засобами навчання.

Засвоїти правильну артикуляцію звуків, подолати орфоепічні відхилення допомагають грамзаписи. Вони сприяють розвиткові фонематичного слуху, виховують естетичні смаки дітей. Прослуховування записів на магнітофонній плівці є ефективним засобом правильної вимови і може використовуватись не тільки на уроках фонетики, але й лексики, морфології, синтаксису.


Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!