Методи страхування кредитного ризику.
Система захисних застережень.
Методи страхування валютного ризику.
Методи страхування кредитного ризику.
1.Суть валютних та кредитних ризиків.
Валютні ризики – небезпека грошових втрат у результаті зміни курсів валют.
Кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного боргу і процентів по кредиту, які належать кредитору. Цей ризик несе кредитор при неплатоспроможності позичальника.
Процентний ризик - небезпека втрат, пов'язаних із зміною річної процентної ставки у порівнянні із ставкою, передбаченою кредитною угодою в період між її підписанням і здійсненням платежу. Позичальник несе ризик зниження ринкової процентної ставки, а кредитор – ризик її підвищення.
Трансфертний ризик - ризик неможливості переказу коштів у країну кредитора (експортера) у зв'язку із валютними обмеженнями в країні позичальника та іншими причинами.
В основі валютного ризику лежить зміна реальної вартості грошового зобов'язання у вказаний період.
Експортер несе втрати при зниженні курсу валюти ціни по відношенню до валюти платежу, бо він отримає меншу реальну вартість у порівнянні з контрактною. Аналогічним буде валютний ризик для кредитора, який ризикує не отримати еквівалент вартості, що була передана у тимчасове користування позичальнику.
Для імпортера і боржника валютні ризики по позиці виникають якщо підвищується курс валюти, ціни (позики) по відношенню до валюти платежу. В обох випадках еквівалент у національній валюті боржника буде менше суми, на які контрагенти розраховують при підписанні угоди.
|
|
|
Валютні ризики банків виникають при відкритій валютній позиції.
Валютна позиція – це співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог в певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов`язань в цій самій валюті. Вона буває:
· відкрита – не дорівнює нулю, несе за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.
· відкрита довга – вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов`язань у кожній іноземній валюті. Банк може понести втрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти.
· відкрита коротка – вартість пасивів та позабалансових зобов`язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк може понести додаткові втрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.
· закрита – дорівнює нулю.
Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на національних і міжнародних валютних ринках.
|
|
|
Серед довгострокових чинників коливань валютних курсів передусім необхідно виділити такі:
— загальна економічна ситуація в країні;
— політична ситуація;
— рівень відсоткових ставок;
— рівень інфляції;
— стан платіжного балансу;
— система валютного регулювання та ін.
Короткострокові зміни валютних курсів є наслідком постійних щоденних коливань, зумовлених частою зміною попиту і пропозиції на ту чи ту валюту. Оскільки обсяги зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й торговельних, постійно зростають, а світовий валютний ринок функціонує цілодобово, такі тимчасові коливання є неминучими, що стає постійним джерелом валютного ризику.
2. Класифікація валютних ризиків.
За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють на:
— операційні;
— трансляційні (бухгалтерські);
— економічні.
Операційний ризик пов'язаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та дивідендних платежів. Цей ризик може виникати під час підписання угод на здійснення платежів або на отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.
Трансляційний (бухгалтерський) ризик пов'язаний з переоцінюванням активів і пасивів та прибутків закордонних філій в національну валюту, а також може виникати за експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одержані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у національну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності. На відміну від операційного, трансляційний ризик не пов'язаний з грошовими потоками чи розмірами сплачуваних сум. Ризик збитків чи зменшення прибутків виникає за складання консолідованих звітів міжнаціональних корпорацій та їхніх іноземних дочірних компаній чи філій.
|
|
|
За складання консолідованого звіту про активи, пасиви і розмір прибутків відповідні показники балансів дочірних компаній, розраховані в окремих національних валютах, перетворюються на провідну валюту консолідованого балансу за місцем розташування материнської компанії.
Економічний валютний ризик пов'язаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального економічного стану як країн-партнерів, так і країни, де розташована компанія. Насамперед, він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операціями, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від коливань валютних курсів.
|
|
|
Економічний валютний ризик підрозділяють на два види:
— прямий, коли передбачається зменшення прибутку за майбутніми операціями внаслідок зниження обмінного курсу валют;
— опосередкований (побічний), пов'язаний з утратою певної частини конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників порівняно з іноземними.
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!