Технічна експлуатація пластинчатого холодильника 4 страница
Розраховуємо тривалість вражаючої дії Т (год.) сірководню:
= 
=0.57ч
де: К2 = 0,042 – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей сірководню (таблиця 2);
К4 = 2,67 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (таблиця 3);
К7ІІ =1 – коефіцієнт, що враховує вплив температури навколишнього повітря на швидкість утворення вторинної хмари (таблиця 2);
Км = 0,2 – коефіцієнт, що враховує вплив місцевості на швидкість поширення хмари сірководню (таблиця 4);
vп = 35 – швидкість перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (таблиця 5).
Табл.5.2.3. Значення коефіцієнту К4 залежно від швидкості вітру.
| Швидкість вітру (u), м/с | 1≤ | 6 | ||||||||
| К4 | 1,33 | 1,67 | 2,0 | 2,34 | 2,67 | 3,0 | 3,34 | 3,67 | 4,0 |
Розраховуємо еквівалентну кількість сіреоводню Qэ2 (т) у вторинній хмарі:
=
=0.0703т,
де: К1 = 0,27 – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР (таблиця 2);
К3 = 0,36 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози сірковуглецю (таблиця 2);
К5 = 0,23 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря для ізотермії (п. 3.2. Методики прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах морського транспорту);
К6 = N 0,8 = 1 0,8 = 1– коефіцієнт, що залежить від часу N, що пройшов з моменту початку аварії; за умовами завдання N= 1 год.
2.4. Визначення глибини і площі зони зараження.
|
|
|
Глибину зони зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР при аваріях на технологічних ємностях, сховищах і транспорті визначаємо за допомогою таблиці 6.
Для Qэ1 = 0,010 т та швидкості вітру u = 6 м/с визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою сірковуглецю: Г1= 0,15 км.
Для Qэ2 = 0,0703 т та швидкості вітру u = 6 м/с визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою сірковуглецю: Г2= 0,48 км.
Табл.5.2.4. Значення коефіцієнту Км залежно від впливу характеру місцевості.
| Рельєф місцевості, вид рослинності і забудови | Вертикальна стійкість повітря | ||
| конвекція | ізотермія | інверсія | |
| Водна поверхня, відкрита місцевість | |||
| Рівнинний, поодинокі дерева | 0,5 | 0,6 | 0,6 |
| Рівнинний, густий ліс | 0,3 | 0,4 | 0,4 |
| Пагорби, поодинокі дерева | 0,2 | 0,3 | 0,4 |
| Пагорби, густий ліс | 0,1 | 0,2 | 0,3 |
| Передгір'я, поодинокі дерева | 0,1 | 0,2 | 0,3 |
| Передгір'я, густий ліс | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Поодинокі будівлі | 0,2 | 0,3 | 0,4 |
| Міська (промислова) забудова | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
| Територія порту | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
Табл.5.2.5. Швидкість (км/год) перенесення vп переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
| Ступень вертикальної стійкості повітря | Швидкість вітру (u), м/с | |||||||||
| 1≤ | ||||||||||
| Інверсія | - | - | - | - | - | - | ||||
| Ізотермія | ||||||||||
| Конвекція |
|
|
|
Визначаємо повну глибину зони зараження ГΣ (км), що обумовлена дією первинної і вторинної хмари СДОР:
ГΣ = Г’ + 0,5 Г = 0.48 + 0,5 
0.15=0.56
де: Г’ - найбільший, Г’’ - найменший з розмірів Г1 и Г2.
Визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас Гп (км):
Гп = N · vп=1 
=35
За остаточну розрахункову глибину зони зараження Г (км) приймаємо менше з двох порівнюваних між собою значень ГΣ и Гп :
= 0.56 км.
Табл.5.2.6. Глибина (км) зони зараження
| Швидкість вітру, м/с | Еквівалентна кількість СДОР, т | ||||||||
| 0,01 | 0,05 | 0,1 | 0,5 | ||||||
| 1 и менше | 0,38 | 0,85 | 1,25 | 3,16 | 4,75 | 9,18 | 12,53 | 19,20 | 29,56 |
| 0,26 | 0,59 | 0,84 | 1,92 | 2,84 | 5,35 | 7,20 | 10,83 | 16,44 | |
| 0,22 | 0,48 | 0,68 | 1,53 | 2,17 | 3,99 | 5,34 | 7,96 | 11,94 | |
| 0,19 | 0,42 | 0,59 | 1,33 | 1,88 | 3,28 | 4,36 | 6,46 | 9,62 | |
| 0,17 | 0,38 | 0,53 | 1,19 | 1,68 | 2,91 | 3,75 | 5,53 | 8,19 | |
| 0,15 | 0,34 | 0,48 | 1,09 | 1,53 | 2,66 | 3,43 | 4,88 | 7,20 | |
| 0,14 | 0,32 | 0,45 | 1,00 | 1,42 | 2,46 | 3,17 | 4,49 | 6,48 | |
| 0,13 | 0,30 | 0,42 | 0,94 | 1,33 | 2,30 | 2,97 | 4,20 | 5,92 | |
| 0,12 | 0,28 | 0,40 | 0,88 | 1,25 | 2,17 | 2,80 | 3,96 | 5,60 | |
| 0,12 | 0,26 | 0,38 | 0,84 | 1,19 | 2,06 | 2,66 | 3,76 | 5,31 |
Визначаємо площу зони можливого зараження Sв (км2) хмарою сірководню:
Sв = π · Г2 · φ / 3600=3.14·0.56·45/ 3600 = 0.22(км2),
де: Г= 0,56 – розрахункова глибина зони зараження, км;
|
|
|
φ = 450 - кутовий розмір зони зараження, град (таблиця 7).
Табл.5.2.7. Кутові розміри зони можливого зараження СДОР залежно від швидкості вітру.
| Швидкість вітру (u), м/с | ≤ 0,5 | 0,6 - 1 | 1,1 - 2 | >2 |
| φ, град |
Визначаємо площу зони фактичного зараження Sф (км2):
Sф = К8 · Г2 · N0,2= 0.133 ·0.562 ·1= 0.0417
де: К8 = 0,133 – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря – ізотермії (п. 3.4. Методики прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах морського транспорту).
2.5. Розрахунок глибин поширення хмари СДОР у вражаючих концентраціях при смертельному, важкому, середньому і легкому ураженні.
Територія можливого хімічного зараження представляє собою сектор, що має кутовий розмір φ = 450 (таблиця 7) і радіус, який дорівнює значенню розрахунковій глибині зони зараження Г= 0.56 км. Центр сектора співпадає з джерелом зараження - місцем розливу сірководню. Бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари та орієнтована по напряму вітру.
У районі хімічного зараження виділяють зони смертельної концентрації, важкого, середнього і легкого ураження.
Розраховуємо глибину зони смертельних уражень Г 
(км):
1.20 
0.0236
|
|
|
де:
λ = 1,34; Ψ= 0,537 – коефіцієнти, що залежать від швидкості вітру (табл. 8);
Qэ = Qэ1 + Qэ2 = 0,010 + 0,07 = 0,080 – загальна еквівалентна кількість СДОР, що перейшла в первинну і вторинну хмару, т;
Д = 6,0 – летальна токсодоза для cірководню, мг.хв/л.
Табл.5.2.8. Коефіцієнти λ и ψ, що залежать від швидкості вітру.
| Коефіцієнти | Швидкість вітру (u), м/с | |||||||
| 1 и менше | ||||||||
| λ | 3,73 | 2,31 | 1,80 | 1,52 | 1,34 | 1,20 | 1,11 | 0,92 |
| ψ | 0,606 | 0,580 | 0,563 | 0,551 | 0,542 | 0,537 | 0,531 | 0,515 |
Розраховуємо глибину зони важких уражень 
(км):
1.20 
0.0386
де: Д0,4 
= 0,4 
Д = 0,4 
- значення токсодози, що відповідає 40% летальної токсодози для сірководню, мг.хв/л.
Розраховуємо глибину зони уражень середньої важкості Г0,2 
(км):
=1.20 0.2 
=0.056
де: Д0,2 = 0,2 Д = 0,2 
- значення токсодози, що відповідає 20% летальної токсодози для хлору, мг.хв/л.
Глибина зони легких уражень відповідає значенню розрахунковій глибині зони зараження Г = 0,56 км.
Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту (судна).
Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту t (год.) залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
0.057,
де: x – відстань від джерела зараження до заданого об'єкту, км.
Висновки і рекомендовані заходи для зменшення людських втрат.
Проведена оцінка масштабів хімічного зараження території в результаті аварійного розливу сірководню на контеровозі показала, що хмара зараженого повітря досягне межі судна, через 3,42 хв. так як судно знаходиться в зоні легких уражень і швидкість вітру 6 м/с.
При досить швидкому підході зараженого повітря до житлової надбудови час дії вражаючих концентрацій хмари буде значним – 34,2 хв
Клініка отруєння розвивається при вдиханні протягом години парів сірководню в концентрації 0,006 г/м3. При цьому з'являється різь в очах, головний біль, сльозотеча, світлобоязнь, нежить.
При більш великих концентраціях - біль в очах, подразнення слизових оболонок очей, носоглотки, світлобоязнь, блефароспазм, нежить, металевий присмак у роті, головний біль, стиснення за грудиною, нудота. Можливий бронхіт зі слизовим, інколи кров`янистим харкотінням.
Для зменшення людських втрат пропонується виконати наступні заходи:
- об’явити судову тривогу;
- якнайшвидше прибрати усіх людей з палуби всередину надбудови судна;
- по можливості максимально герметизувати усі приміщення в надбудові судна, в яких укрився екіпаж;
- підготувати наявні на судні дихальні апарати (захисна дія дихальних апаратів обмежена часом у 30 хв.);
- встановити контроль концентрації СДОР на відкритому повітрі і в повітрі приміщень судна;
- підготувати екіпаж до можливої евакуації;
- підтримувати зв’язок з аварійною службою;
- заборонити виходити на палубу судна протягом дії яду (35 хв.).
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!