Види анкетних запитань

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒

Запитання

За змістом

За функціями

За структурою

За формою

Про події, факти

Про мотиви

Основні

Контрольні

Буферні

Контактні

Питання-пастки

Відкриті

Закриті

Прямі

Непрямі

За функціями

Якщо основні питання призначені для отримання інформації про соціальних фактах, то призначення фільтруючих питань – відсіяти некомпетентних респондентів. Наприклад, перш ніж запитати, якими видами спорту займається респондент, треба дізнатися, чи займається він спортом взагалі. Якщо респондент дає негативну відповідь на запитання-фільтр, то йому марно ставити інші запитання про заняття спортом.

Контрольні питання покликані перевірити достовірність відповідей на основні питання. З їх допомогою оцінюється якість одержуваної інформації. Зазвичай в анкеті основні і контрольні запитання розташовуються так, щоб респондент не зміг вловити будь-якого зв'язку між ними. Так, якщо основним є питання: "якою мірою ви задоволені своєю роботою?", то контрольним може бути питання: "чи Хотіли б ви змінити місце роботи?".

Буферні запитання призначені для перемикання уваги респондента на новий тематичний блок анкети, а також для нейтралізації впливу попередніх питань на наступні, зняття монотонності. Наприклад, після питань про дозвілля дається таке формулювання: "Значну частину свого життя людина проводить на роботі. Прикрості і радості, успіхи і невдачі на виробництві, службі небайдужі для вас. Тому не дивно, що ми хочемо поговорити з вами про роботу".

Контактні питання дозволяють встановити доброзичливі стосунки між дослідником і респондентом, їх мета – "зламати лід" у спілкуванні сторін.

Питання-пастки спрямовані на виявлення сумлінності, щирості респондента. Їх можна розглядати як своєрідні детектори брехні. Так, респонденту задається серія запитань типу: "чи Бувають у вас думки, які хотілося б приховати?", "Чи трапляється так, що ви говорите про речі, в яких не розбираєтеся?", "Буває, що, розсердившись, ви виходите з себе?" (особистісний тест Р. Айзенка). Якщо респондент на всі питання методично відповідає "Ні", то в його щирості доводиться засумніватися.

За структурою

У відкритих питаннях респондент самостійно, у довільній формі відповідає на поставлене питання.

У закритих питаннях міститься перелік варіантів відповідей, складений дослідником, з якого опитуваний вибирає прийнятний для нього.

Розробляючи закриті питання, треба дотримуватися певних правил. Зокрема, спектр можливих варіантів відповідей повинен вичерпувати обсяг питання; шкала позитивних і негативних варіантів відповідей повинна бути збалансована, не мати зміщення ні в одну сторону. Розрізняють три різновиди закритих питань:

1) питання, які передбачають відповідь типу "так – ні";

2) альтернативні питання, що передбачають вибір однієї відповіді з переліку можливих;

3) питання-меню, дозволяють респонденту вибрати кілька відповідей.

Перевага відкритих питань полягає в тому, що відповіді на них носять нерегламентований характер. Коли неможливо передбачити всі варіанти відповідей, доцільно використовувати відкриті запитання. У відповідях на них нерідко можна виявити несподівані судження. Разом з тим відкриті питання мають свої недоліки:

1) велика ймовірність довільної інтерпретації питання респондентом, і тоді соціолог може отримати інформацію, яка "не працює" на мету і завдання дослідження;

2) існує можливість спотворення отриманої інформації під час її обробки соціологом;

3) обробка відкритих питань технічно складна і потребує багато часу;

4) на відкриті запитання відповідати складніше, ніж на закриті, а тому досить часто респонденти залишають їх без відповіді.

За формою

Прямі питання стосуються ситуації і звернені безпосередньо до респондента: "чи Знаєте ви?.."; "Що ви думаєте?.."; "Чи задоволені ви?.."; "Ваша думка з приводу?..".

У непрямих питаннях ситуація моделюється, передбачається. Ось приклад питання, сформульованого в непрямій формі: "Припустимо, що з якихось причин ви тимчасово не працюєте. Повернулися б ви на колишнє місце роботи?".

Види анкетування
Найпоширенішим є роздаткове анкетування, за якого респондент одержує анкету безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування в даний час найбільш надійний, є достатньою гарантією сумлінного заповнення анкет, забезпечує їх повне повернення.	Поштове анкетування являє собою поширення анкет поштою. Її серйозний недолік – низький відсоток повернення анкет.	При пресовому анкетуванні анкети публікуються в пресі. Недоліки даного виду анкетування схожі з вадами поштового анкетування.

Використане джерело:

Анкетирование [Электронный ресурс] //Социология.- Режим доступа: http://studme.org/1584072028711/

Композиція анкети

I Вступ	Введення знайомить опитуваного з цілями наукового дослідження, змістом анкети, дає йому необхідну інформацію про правила заповнення анкети. Воно покликане показати, яку користь отримає респондент, взявши в ньому участь. Головне завдання вступу — переконати респондента взяти участь в опитуванні. У вступі до анкети обов'язково треба вказувати на анонімність та конфіденційність, а також розміщувати правила заповнення. У разі анонімності респондент повинен бути впевнений, що його ім'я та інші реквізити не будуть відомі дослідникам. У разі конфіденційність передбачається, що ім'я респондента відомо тільки досліднику, але аж ніяк не замовнику даного обстеження. У телефонному опитуванні та при опитуваннях, пов'язаних з присутністю інтерв'юерів, опитування носить тільки конфіденційний характер. У практиці західних соціологів у вступі прийнято приводити приклади питань зі складною технікою заповнення і пояснювати правила роботи з ними.
II Реквізитна частина	У реквізитній частині наводиться інформація, що стосується респондентів. Крім того, тут ідентифікується сам запитальник, тобто йому дається назва, зазначаються дата, час і місце проведення опитування, прізвище інтерв'юера.
III Інформативна частина	Інформативна частина складається із змістовних питань (закритих і відкритих, прямих і не прямих тощо), які дають спеціалісту всю необхідну інформацію про об'єкт дослідження. Питання випливають з наростанням ступеня труднощі.
IV Класифікаційна частина	Класифікаційна частина містить соціально-демографічні та професійно-кваліфікаційні відомості про респондентів. Інакше її називають «паспортичкою».
V Заключна частина	Заключна частина анкети містить подяку відповідальному за участь у дослідженні.

Використане джерело:

Добреньков В.И. Общая композиция анкеты / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко //Методы социологического исследования.- 2004.- С.323

Види інтерв’ю

За ступенем стандартизації вербального діалогу
1. Формалізоване інтерв'ю	Бесіда за детально розробленою програмою, що включає в себе послідовність і конструкцію питань, варіанти можливих відповідей із закритими і відкритими питаннями. Цього виду можна було б дати максимальну оцінку по шкалі стандартизації, якби ми її побудували.
2. Неформалізоване інтерв'ю	Тривала бесіда за загальною програмою, але без уточнення конкретних питань, з мінімальною деталізацією поведінки інтерв'юера. Воно характеризується мінімальним рівнем стандартизації.
За кількістю обговорюваних тем
1. Фокусоване, або спрямоване	Докладне обговорення однієї теми, з якої респондент заздалегідь ознайомлений, може бути формалізованих і неформалізованих). На уявній шкалі стандартизації цей вид зайняв би проміжне-точне положення, оскільки являє собою наступний щабель до зменшення несвободи у взаємодії інтерв'юера і опитуваного.
2. Нефокусоване (ненаправлене)	Інтерв'ю, де немає предметного єдності, загальної теми або дослідницького задуму. Тут царює тематична солянка, питання на різні теми перемежовують один одного, не утворюючи логічній послідовності.
За кількістю учасників
1. Індивідуальне чи особисте інтерв'ю	бесіда тет-а-тет інтерв'юера з одним опитуваним у довірливій обстановці при відсутності сторонніх спостерігачів
2. Групове інтерв'ю	Бесіда одного інтерв'юера, який в цьому випадку називається модератором, з декількома людьми для з'ясування колективної думки, встановлення загальної точки зору на предмет). Головні різновиди — фокус-група, мозкова атака.
За місцем проведення
1. Інтерв'ю за місцем проживання	У домашній обстановці людина володіє великим часом. У звичних умовах він охоче відповідає на гострі питання, які потребують повідомлення критичної інформації про негативні факти і явища. Бесіда набуває менш офіційний характер, ніж у службовому приміщенні. Домашня обстановка налаштовує на досить тривалий інтерв'ю з високим ступенем концентрації на проведеному обстеженні. Для маркетолога цей спосіб цінний ще й тим, що легко встановлюються довірчі відносини, можливий показ зразків товару, рекламних матеріалів і т. п. Бажано попереднє узгодження термінів інтерв'ю по телефону. Однак це найдорожчий метод збору даних.
2. Інтерв'ювання відвідувачів магазинів	Компанії, що проводять такі обстеження, можуть у великих магазинах мати свої офіси. Відвідувачі магазину опитуються інтерв'юером в приміщенні магазину або можуть запрошуватися на інтерв'ю в офіс. За допомогою даного методу без використання спеціальних методичних підходів важко забезпечити репрезентативність результатів обстеження і вдумливе ставлення опитуваних до заданим питань. Порівняно з першим методом даний метод є більш дешевим.
3. Інтерв'ю за місцем роботи	Інтерв'ю за місцем роботи, занять, може проходити в службовому приміщенні. Для багатьох категорій респондентів саме трудова обстановка є більш звичною, природного і спонукає до продуктивного обміну думками. Це найбільш доцільно, коли вивчаються виробничі або навчальні колективи, а предмет дослідження пов'язаний з трудовою або економічною тематикою. Перевага виробничого середовища полягає в тому, що навколо знаходяться предмети, які активізують свідомість у потрібному напрямку, можуть підказати або нагадати щось важливе. У маркетингу подібні інтерв'ю зазвичай використовуються при зборі інформації про продукцію виробничо-технічного та офісного призначення. Цей метод по суті володіє тими ж перевагами і недоліками, що і перший метод, однак має більш високу вартість, обумовлену використанням більш кваліфікованих інтерв'юерів і витратами робочого часу, що оплачується фірмою.

Використане джерело:

Добреньков В.И. Типология интервью / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко//Методы социологического исследования.- 2004.- С.416-420

Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 28; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!