Пояснювальна записка
ПРОГРАМА
для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
5.12010102 “Сестринська справа”
Київ
іноземна мова
(за професійним спрямуванням)
німецька мова
Укладачі:
Н.С. Шамрай — викладач ІІ категорії Самбірського медичного коледжу;
Ю.В. Гутнікевич — викладач-методист, викладач вищої категорії Самбірського медичного коледжу;
О.Я. Семененко — викладач вищої категорії Львівського державного базового медичного коледжу ім. Андрея Крупинського;
Т.Б. Криворук — викладач ІІ категорії Чортківського базового державного медичного коледжу.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін Самбірського медичного коледжу.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії ВМ(Ф)НЗ І—ІІІ рівнів акредитації МОЗ України.
Рецензенти:
Л.О. Прима — канд. філол. наук, доцент кафедри іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка;
С.Д. Чапля — викладач вищої категорії, старший викладач Бориславського медичного коледжу;
І.В. Головчак — викладач-методист, викладач вищої категорії Бориславського медичного коледжу;
В.Є. Лященко — викладач вищої категорії Львівського медичного коледжу “Монада”.
Ó МОЗ України, 2011
Ó ВСВ “Медицина”, 2011
Пояснювальна записка
|
|
|
Навчальну програму з дисципліни “Іноземна мова (за професійним спрямуванням). Німецька мова” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010102 “Сестринська справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.
Відповідно до навчальної програми “Іноземна мова (за професійним спрямуванням). Німецька мова” здійснюється поступовий перехід від загальномовного до спеціального етапу вивчення німецької мови, який передбачає засвоєння спеціальних текстів з анатомо-фізіологічних систем людини в плані: анатомія — клінічні ознаки — лікування. Така логічна послідовність вивчення німецької мови значно сприяє полегшенню засвоєння знань, набутих на заняттях природничо-наукових та клінічних дисциплін. Таким чином, здійснюється своєрідна міждисциплінарна інтеграція.
Термінологічна спрямованість більшості тем на спеціальному етапі вивчення німецької мови повинна сприяти реалізації міждисциплінарної інтеграції українсько-німецько-латинської термінології при вивченні анатомічної номенклатури та українсько-німецько-грецької термінології при вивченні патології та клініки основних захворювань.
|
|
|
На спеціальному етапі вивчення медичної термінології ставляться такі завдання: підготувати студентів до читання зі словником і розуміння оригінальної (адаптованої) медичної літератури з метою здобуття інформації, навчити студентів робити висновки з прочитаного тексту, статей чи анотацій.
Як свідчить практика, до медучилищ і коледжів вступають випускники шкіл з різним рівнем підготовки з німецької мови. Тому програма розрахована на повторення і узагальнення всього курсу німецької граматики, починаючи з відмінювання та вживання артикля, до складних синтаксичних конструкцій.
Самостійна робота студентів, яка проводиться відповідно до навчальних планів, передбачає поглиблене вивчення запланованих навчальних розділів. Завдяки такому підходу та розумінню змісту самостійної підготовки студентів можна досягти цілісності й довершеності в навчанні.
На вивчення іноземної мови (за професійним спрямуванням) зі спеціальності “Сестринська справа” відведено 216 год: 141 — практичні заняття та 75 — самостійна робота студентів.
Програма складається з шести розділів.
|
|
|
Завданням першого розділу є вивчення анатомічної лексики та застосування її в різних видах мовленнєвої діяльності.
Другий розділ охоплює теми, які пов’язані з охороною здоров’я в Україні та Німеччині.
Третій розділ охоплює найбільш поширені захворювання внутрішніх органів. У цьому розділі особлива увага приділяється розвитку навичок діалогічного мовлення.
До четвертого та п’ятого розділів включено тексти про методи обстеження статевих органів, вагітність та пологи.
У шостому розділі наведено інформацію про надання першої допомоги при різних нещасних випадках.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:
¾ основи граматики для вірного перекладу складних анатомічних та клінічних текстів, які ґрунтуються переважно на пасивній формі дієслів, вжитих в Präsens, Imperfekt Passiv;
¾ орієнтуватися в різниці між дієслівними конструкціями, вжитими у Futurum I та Präsens Passiv, щоб правильно перекласти речення;
¾ основні способи побудови речень (простих, питальних, наказових, складнопідрядних та складносурядних);
¾ чітко пам’ятати про місце в реченні допоміжних дієслів “haben”, “sein”, “werden” та Partizip II відмінюваного дієслова;
¾ керування прийменників;
|
|
|
¾ окремі способи словотворення в німецькій мові, насамперед — словоскладання типу Vorhofkammeröffnung, Durchblutungstörungen тощо;
¾ основи фонетики, щоб правильно читати і розуміти складні анатомічні та клінічні терміни типу: Leukämiebehandlung, Hauptschlagader, Körperkreislauf з анатомії та Insulinüberdosierung, Durchblutungstörungen, Hemoglobinsynthese, Herzmuskelentzündung, Herzinsuffizienz, Kreislaufveränderung з клініки.
¾ спосіб тлумачення анатомічних та клінічних термінів за допомогою етимолого-порівняльної характеристики німецьких і латинізованих грецьких дублетів, що має винятково важливе значення, оскільки таким чином здійснюється міждисциплінарна українсько-німецько-латинсько-грецька інтеграція типу: Muskelentzündung — myositis, Stirnhöhlentzündung — frontitis, Magenentzündung — gastritis, Magensmcherz — gastralgia, Lungenabszeß — abscessus pulmonis, Herzbeutel — pericardium;
¾ майже 2000 термінів та складних словосполучень медичного характеру.
Студенти повинні вміти:
¾ читати і перекладати зі словником адаптовані та спеціальні медичні тексти середньої складності;
¾ вести діалогічне мовлення типу: “Медична сестра — пацієнт”, “В аптеці“ тощо;
¾ розповісти про структуру лікарні, роботу поліклініки, відвідування аптеки, функціональні обов’язки медичної сестри в лікарні;
¾ вести бесіди на різні теми;
¾ будувати різні типи запитань у процесі ведення діалогу німецькою мовою;
¾ розшифровувати складні медичні терміни шляхом їх поділу на смислові словотворчі компоненти типу: Durch-blut-störungen, Ventil-taschen-klappen, Vorhof-kammer-öffnung.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ значення практичного володіння діловою німецькою мовою медика в медичній практиці;
¾ відмінності буквального та літературного перекладів спеціальних медичних термінів;
¾ особливості перекладу оригінальної медичної літератури;
¾ реферування та анотування першоджерел, що містять необхідну фахову інформацію.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № з/п | Тема | Кількість годин | ||
| Загальний обсяг | Практичні заняття | Самостійна робота | ||
| Розділ 1. Анатомія та фізіологія людини | ||||
| Клітина. Тканина | ||||
| 1.1 | Клітина. Тканина. Артикль. Відмінки | |||
| Скелетна і м’язова системи | ||||
| 2.1 | Скелетна система. Скелет. Іменник. Роди іменника | |||
| 2.2 | М’язова система. Особливі випадки відмінювання іменників | |||
| Головний мозок. Центральна нервова система. Органи чуття | ||||
| 3.1 | Головний мозок. Прийменник. Прийменники, які керують родовим і давальним відмінками | |||
| 3.2 | Центральна нервова система. Прийменники, які керують знахідним відмінком | |||
| 3.3 | Органи чуття. Прийменники, які керують давальним та знахідним відмінками | |||
| Серцево-судинна система | ||||
| 4.1 | Система кровообігу. Займенник. Особові займенники | |||
| 4.2 | Серце. Неозначений займенник man та безособовий займенник es | |||
| Дихальна система | ||||
| 5.1 | Дихальна система. Прикметник. Головні суфікси прикметників | |||
| Травна система | ||||
| 6.1 | Травна система. Відмінювання прикметників | |||
| Сечова система | ||||
| 7.1 | Сечова система. Ступені порівняння прикметників | |||
| Ендокринна система | ||||
| 8.1 | Ендокринна система. Невідокремлювальні дієслівні префікси | |||
| Жіноча репродуктивна система. Чоловіча репродуктивна система | ||||
| 9.1 | Жіноча репродуктивна система. Відокремлювальні дієслівні префікси | |||
| 9.2 | Чоловіча репродуктивна система. Дієслівні префікси, які можуть бути відокремлювальні чи невідокремлювальні | |||
| Імунна система | ||||
| 10.1 | Імунна система. Модальні дієслова | |||
| Розділ 2. Охорона здоров’я | ||||
| У поліклініці та лікарні | ||||
| 11.1 | У поліклініці. Утворення часових форм дійсного способу. Präsеns | |||
| 11.2 | Лікарня. Futurum. Imperfekt | |||
| 11.3 | Охорона здоров’я в Німеччині. Perfekt | |||
| Аптека | ||||
| 12.1 | Лікарські засоби. Сполучник | |||
| 12.2 | В аптеці. Прислівник. Прислівники місця та часу | |||
| Здоров’я. Захворювання | ||||
| 13.1 | Здоров’я. Прислівники способу дії | |||
| 13.2 | Захворювання. Прислівники причини і мети | |||
| Розділ 3. Медсестринство у внутрішній медицині | ||||
| Захворювання органів кровообігу | ||||
| 14.1 | Методи обстеження пацієнтів при захворюваннях органів кровообігу. Вживання пасиву | |||
| 14.2 | Ішемічна хвороба серця. Утворення пасивної форми Präsens Passiv | |||
| 14.3 | Інфаркт міокарда. Утворення пасивної форми Imperfekt Passiv | |||
| 14.4 | Інсульт. Утворення пасивної форми Perfekt Passiv | |||
| 14.5 | Атеросклероз. Tромбоз. Утворення пасивної форми Plusquamperfekt Passiv | |||
| 14.6 | Артеріальна гіпертензія. Утворення пасивної форми Futurum Passiv | |||
| Захворювання крові | ||||
| 15.1 | Залізодефіцитна анемія. Інфінітив. Вживання Infinitiv без частки zu | |||
| 15.2 | Лейкемія. Інфінітивні групи з um+zu+Infinitiv statt+zu+Infinitiv ohne+zu+Infinitiv | |||
| Захворювання органів дихання | ||||
| 16.1 | Нежить; збільшення мигдалин (симптоми). Речення. Двочленні і одночленні речення | |||
| 16.2 | Гострий бронхіт. Типи речень залежно від мети висловлювання | |||
| 16.3 | Бронхіальна астма. Типи речень за своїм складом | |||
| 16.4 | Рак бронхів. Сполучник | |||
| 16.5 | Пневмонія. Словосполучення | |||
| Захворювання органів травлення | ||||
| 17.1 | Методи обстеження пацієнтів при захворюваннях органів травлення. Головні члени речення. Підмет | |||
| 17.2 | Виразкова хвороба. Головні члени речення. Присудок | |||
| 17.3 | Діарея та закреп (симптоми). Другорядні члени речення. Додаток | |||
| 17.4 | Гострий апендицит. Другорядні члени речення. Обставина | |||
| 17.5 | Гепатит. Другорядні члени речення. | |||
| 17.6 | Холецистит. Означення | |||
| 17.7 | Жовчнокам’яна хвороба. Порядок слів у підрядному реченні | |||
| Захворювання нирок і сечової системи | ||||
| 18.1 | Хвороби нирок. Хронічна ниркова недостатність. Порядок слів у підрядному реченні | |||
| 18.2 | Сечокам’яна хвороба. Класифікація підрядних речень за способами зв’язку з головним реченням | |||
| 18.3 | Гострий гломерулонефрит. Класифікація підрядних речень за місцем підрядного речення в складнопідрядному реченні | |||
| 18.4 | Простатит. Рак простати. Класифікація підрядних речень за місцем підрядного речення в складнопідрядному реченні | |||
| Розділ 4. Медсестринство в гінекології | ||||
| Організація сестринського процесу в гінекології | ||||
| 19.1 | Методи обстеження гінекологічних хворих. Класифікація підрядних речень за місцем підрядного речення в складнопідрядному реченні | |||
| 19.2 | Захворювання жіночих статевих органів. Підрядні підметові речення | |||
| 19.3 | Доброякісні пухлини матки. Підрядні присудкові речення | |||
| 19.4 | Злоякісні пухлини матки. Підрядні додаткові речення | |||
| 19.5 | Рак грудної залози. Означальні підрядні речення | |||
| Розділ 5. Медсестринство в акушерстві | ||||
| Організація сестринського процесу в акушерстві | ||||
| 20.1 | Вагітність. Підрядні речення причини | |||
| 20.2 | Збирання анамнезу у породіллі. Підрядні умовні речення | |||
| 20.3 | Пологи. Підрядні речення часу | |||
| 20.4 | Кесарів розтин. Підрядні речення обставини способу та дії | |||
| 20.5 | Ускладнення після пологів. Підрядні речення місця | |||
| Розділ 6. Невідкладні стани | ||||
| Невідкладна медична допомога. Кон’юнктив. Утворення Präsens Konjuktiv. | ||||
| Перша медична допомога при кровотечах. Утворення Imperfekt Konjuktiv | ||||
| Перша медична допомога при переломах. Відмінювання дієслів sein, haben, werden у Präsens та Imperfekt Konjuktiv | ||||
| Перша медична допомога в разі опіків. Відмінювання дієслів sein, haben, у Perfekt та Plusquamperfekt Konjuktiv | ||||
| Перша медична допомога при хімічних опіках. Відмінювання дієслів werden у Futurum Konjuktiv | ||||
| Перша медична допомога при переохолодженні та обмороженні. Вживання кон’юнктива у головному реченні | ||||
| Перша медична допомога при утопленні. Вживання кон’юнктива у підрядному реченні | ||||
| Усього |
Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.
ЗМІСТ
Розділ 1. Анатомія та фізіологія людини
Тема 1. Клітина. Тканина
Практичне заняття
Граматичний матеріал: Артикль. Відмінки. Вживання артикля з власними назвами. Відсутність артикля.
1.1. Клітина. Тканина
Лексичний матеріал: die Zelle; das Zellleib; der Zellkern; aus dem Protoplasma bestehen; die Eiweißstoffe; die Zellhaut; die Teilung; das Gebilde; der Bau; das Gewebe; das Oberflächengewebe; das Bindegewebe; das Stützgewebe; das Epithelgewebe; das Muskelgewebe; das Nervengewebe; die Gewebeflüssigkeit.
Практичні навички:
¾ правильно вживати означені та неозначені артиклі, роди іменника та вміти провідмінювати за відмінками;
¾ на основі поданої лексики побудувати речення;
¾ передати коротко зміст прочитаного тексту.
Тема 2. Скелетна і м’язова система
Практичні заняття
Граматичний матеріал: Іменник. Роди іменника. Особливі випадки утворення множини іменників. Відмінювання іменників. Особливі випадки відмінювання іменників.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!