II. Основна частина уроку
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади використання ігрових методів на уроках історії.
Розділ 2. Практичні розробки уроку з використання методу гри.
2.1. Використання вікторини на уроці історії.
2.2. Застосування КВК для визначення здібностей учнів.
2.3. Гра – подорож, як ефективний метод навчання на уроці історії.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність. Оволодіння учнями середніх загальноосвітніх шкіл ґрунтовними знаннями, необхідними уміннями й навичками виступає однією з найважливіших проблем у сучасній освіті. Розв’язання цієї проблеми неможливе без удосконалення технологій навчання, а, отже, й методів навчання. Сьогодні у педагогіці активізувався пошук адекватних цьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Серед них вирізняється ігрова діяльність, яка для дитини є нагальною потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу.
Практика доводить, що у роботі деяких викладачів вищої й середньої школи домінують репродуктивні методи навчання, які вимагають заучування матеріалу і його наступного точного відтворення. Наслідком цього є безпорадність перед необхідністю встановлення причинно-наслідкових зв’язків, творчого перенесення знань у змінені умови, прикутість до шаблону, догми, традиції, нерозвиненість критичного мислення тощо.
Отже, актуальним стає впровадження активних методів навчання в практику роботи загальноосвітніх шкіл. Саме дидактична гра і належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
|
|
|
Доведено, що дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості і як наслідок підвищують рівень успішності учнів. В той же час, практика сучасної школи вказує на наявність невикористаного потенціалу дидактичної гри у навчально-виховному процесі.
Таким чином, вищезазначене зумовлює необхідність розгляду даної проблеми.
Об’єкт дослідження. Використання ігрових методів на уроці історії.
Предмет дослідження. Гра, як прийом навчальної діяльності на уроках історії.
Мета дослідження. Розкрити роль гри в організації навчальної діяльності на уроках історії.
Відповідно до поставлені такі дослідницькі завдання:
|
|
|
1) Теоретично розглянути ігрові методи навчання і суть кожного з них.
2) Висвітлити ефективність методів навчання історії в школі.
3) За допомогою план-конспектів уроків навести приклади використання ігрових методів навчання на уроках історії в школі.
Теоретико-методологічна база.
До першої групи джерел можемо віднести підручники з психології та педагогіки. Так в роботі використовувалася праця В.А. Крутецького, Р.С. Немова “Психологія”, в ній розкрито психологічні особливості навчальної гри, дана охарактеризована гра, як метод і одночасно прийом навчальної діяльності.
До другої групи джерел увійшли науково-історичні та навчально-методичні посібники. Так в роботі використано навчально-методичний посібник О. Кожем’яки “Інтелектуальні ігри на уроках історії”, де розкрито значення гри; наведені зразки прийомів навчально-ігрової діяльності; розроблена пам’ятка гравця, в якій сформульовані загальні правила.
Вагоме значення відіграв науково-методичний посібник під авторством Л.П. Борзової “Ігри на уроці історії”, ця книга зацікавила нас перш за все тим, що в ній викладено теоретичні підходи до ігрової діяльності в навчанні; подана коротка класифікація ігрової діяльності; методичний аналіз навчальної гри на різних етапах уроку; розроблена структура організації гри; представлені варіанти навчальних ігор на закріплення, повторення і узагальнення історичного матеріалу. О.П. Мокрогуз в посібнику “Інноваціїні технології на уроці історії” подає навчальну гру, як одну із форм інноваційного навчання.
|
|
|
Особливий інтерес викликає робота провідного науковця в сфері сучасної шкільної історії, доктора педагогічних наук О. Пометун. Важко знайти галузь шкільної історії, яку б вона не досліджувала. Її фундаментальною працею можна вважати “Методику навчання історії в школі”, видруковану в співавторстві з Г. Фрейманом.
До третьої групи увійшла серія статтей, зокрема було використано працю О. Охредька ”Гра - це діяльність”, де висвітлено питання гри, як діяльності, подана структура гри, наведені приклади ігор, які можна використовувати на уроках вивчення історії стародавнього світу та узагальнено досвід автора щодо використання гри на уроках історії.
Стаття О. Кожем’яки “Навчатися і творити граючи. Розвиток творчих здібностей на уроці історії засобами гри”, розкриває психологічний аспект розвитку творчої особистості. В статтях М. Короткової та Я. Камбалової, які розроблена систематизація та характеристика навчально-ігрової діяльності.
|
|
|
Серія публікацій присвячена інноваційним методам навчання історії, зокрема К. Баханов “Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі”, де опрацьовано питання інноваційної моделі навчання історії К. Баханов порівнює його з традиційним та описує інноваційні моделі навчання.
Структура та обсяг роботи. Структура курсової роботи підпорядкована меті та завданням. Складається зі змісту, вступу, 2 розділів і 3підрозділів, списку літератури (10 назв). Основний текст – 28 с.
Розділ 1. Теоретичні засади використання ігрових методів на уроках історії.
Фундаментальні перетворення в усіх галузях суспільного життя України призводять до трансформації уявлення соціуму щодо якостей особистості, необхідних для її діяльності у сучасному інформаційному просторі. Це зумовлює появу нових пріоритетів у системі освіти, що вимагають формування учнівських компетенцій, зокрема, уміння застосовувати знання на практиці та адаптуватися до стрімких змін у світі.
Завдання історії як навчального предмета полягає у підготовці учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формуванні відповідних компетенцій [4, с. 20].
Розв’язання цих задач потребує впровадження таких методичних розробок, які б дозволили реалізувати нову освітню парадигму. Серед них чільне місце посідають ігрові методи. Загальновідомим є факт, що гра унікальна за своєю сутністю: потужний навчальний, розвивальний та виховний потенціал, який вона має, дає змогу перевести її з виключно розважальної площини у навчально-виховну. Вона виникає тоді, коли з’являються тенденції, які не можна негайно реалізувати, і разом з тим зберігається тенденція до негайної реалізації бажань [2, с. 63].
Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Зацікавити їх стає все важче. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості, уяви тощо. Нестандартні форми роботи, які з’явились, як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться грі [1, с. 21-23].
Успіх у навчанні та вихованні забезпечується не лише тим, наскільки точно реалізується методична система, але й тим, наскільки творчо педагог підходить до реалізації використання широкого спектру різних галузей знань, дотримання методичних вимог і основних психолого-педагогічних принципів. Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства. Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю учнів є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці. Тому, враховуючи ці особливості дітей, ігрову систему можна зробити незамінимою помічницею вчителя при проведенні уроків та виховних заходів. Ігровий механізм допомагає внести проблемність у пізнавальний процес. Тому, мабуть, правильною буде схема: гра-навчання-розвиток. З впевненістю можна стверджувати, що гра – це шлях до пізнання. Тому слід сміливіше педагогам впроваджувати в практику проведення уроків та виховних заходів ігрову методику, віддавати перевагу активним методам, які стимулюють ініціативу, творчу співпрацю, взаємодію, зацікавленість. Види ігор можуть бути різноманітними: рольові, пізнавальні, розвиваючі, розважальні. Але важливо, щоб їх використання у навчально-виховному процесі давало можливість дітям набути навички, необхідні в дорослому житті: здатність мислити, робити висновки, приймати рішення, виробляти вміння орієнтуватися і адаптуватися в різних умовах, захищати свої і поважати інтереси інших.
Розробка гри потребує значних витрат часу. Аналізуючи структуру активних методів навчання, можна легко помітити, що єдиного підходу до їх класифікації не існує, як немає і єдиного погляду на визначення поняття “гра”.
Ігри, що використовуються на уроках історії можуть бути різними: гра - вправа, вікторина, загадка, подорож, кросворд, їх можна віднести до творчих ігор, ігор змагань або ігор з роздавальним матеріалом. Розглянемо деякі з них детальніше.
Дидактична гра – вправа належить до індивідуальних форм і не має на меті прямого спілкування її учасників. Але, якщо така гра здійснюється серед підлітків, вона забезпечує “публічний ефект”, внаслідок якого змінюється поведінка підлітка. Сьогодні все більшого поширення набуває такий вид ігор – вправ, як тестування. Їх особливість полягає в тому, що вони не потребують об’ємного викладу матеріалу, економні за часом, витраченим на їх безпосереднє виконання, мають певну гнучкість у виявленні цілей, завдяки чому вдається у подробицях формулювати і точно окреслювати завдання кожного тесту. Використання тестів для перевірки знань учнів під час будь-якого уроку, в тому числі ігрового, підвищує її об’єктивність [5, с.54].
Ділова гра - це моделювання реальної діяльності у спеціально створеній проблемній ситуації. Вона є "засобом і методом підготовки та адаптації до трудової діяльності та соціальних контактів", методом активного навчання, який сприяє досягненню конкретних завдань, структурування системи ділових стосунків учасників. її конструктивними елементами є проектування реальності, конфліктність ситуації, активність учасників, відповідний психологічний клімат, між-особистісне та міжгрупове спілкування, розв'язання сформульованих на початку гри проблем.
Застосування ділових ігор під час навчання дає змогу максимально наблизити навчальний процес до практичної діяльності, врахувати реалії сьогодення, приймати рішення в умовах конфліктних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, розвивати в учасників гри колективізм та відчуття команди, отримати результати за досить обмежений час. У спеціально створених умовах студент "проробляє" найрізноманітніші життєві ситуації, які дають йому змогу сформувати світогляд, відстояти свою позицію [6, с.15]..
Рольова гра дає можливість виявити свої творчі можливості, свою індивідуальність, розвиває вміння входити в чужу роль, краще розуміти інших, більш об’єктивно аналізувати та краще розуміти власну поведінку і поведінку інших людей. Вона сприяє розвитку креативності учасників, стимулюючи їхню дослідницьку діяльність, і допомагає з’ясуванню своїх проблем і пошуку ресурсів та шляхів їх вирішення [2, с. 239-240].
Комп’ютерні імітаційні ігри мають на меті дати можливість тим, хто навчається, застосувати знання, які вони мають, або засвоїти деякий обсяг інформації у формі засвоєння певних умінь. При цьому комп’ютерна гра виконує ілюстративну функцію. По суті в імітаційних інтерактивних іграх має місце зв'язок між ігровими ситуаціями і реальною професійною та соціальною діяльністю [9, с. 84].
Непідробний інтерес викликають в школярів ігри - загадки. Ця група дидактичних пізнавальних ігор використовується на уроках для перевірки глибини та стійкості знань із вивченої теми та як засіб розвитку мислення дітей. У бажанні відгадати проявляється людська сутність. А вірш-загадка, пов'язаний з історією, посилює інтерес до вивчення цього предмета, розвиває логічне мислення, часто викликає азарт змагання - хто швидше відгадає. Через такі ігрові завдання легше засвоюються історичні назви, поняття.
Деякі вчені вважають гру формою спілкування людей. І дійсно, без контактів, взаємодії, взаєморозуміння ніякої гри між людьми бути не може. Тому найбільше захоплення викликають у школярів ігри - змагання. Готуючись до змагань, школярі не тільки набувають навичок самостійної роботи, поглиблюють чи розширюють знання з теми, але й здобувають досвід спілкування, вчаться жити інтересами колективу. Власне, саме це у поєднанні з боротьбою та змаганням, захопленість та азартом є, по суті, основним змістом гри [8, с. 146-147].
Близькими за змістом та виховним значенням до сюжетно - рольових є ігри - подорожі, які дають можливість у яскравій, захоплюючій формі розвивати інтереси, формувати пізнавальну та творчу активність.
Подорож по темі - одна з форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів на швидкість проходження “маршруту”, подоланні перешкод у вигляді численних завдань, запитань та досягненні кінцевої мети подорожі. Основна мета - активне, нестандартне повторення матеріалу, демонстрація “мандрівниками”, крім необхідних за програмою знань, свого кругозору, обізнаності з іншими джерелами, вміння орієнтуватися у будь - яких обставинах. Гра - подорож дає багато можливостей для фантазування, розвитку уяви. Мандрувати можна різними країнами, епохами [10, с. 24-27].
Найбільше ігрова діяльність використовується в 5-7 класах, це обумовлено не лише психолого-педагогічними особливостями, а й змістом навчального матеріалу. Елементи гри і ігри повинні бути присутні майже на кожному уроці історії, оскільки з їх допомогою ефективніше проходить ознайомлення з новим матеріалом, добре засвоюється та узагальнюється раніше вивчений матеріал, відбувається засвоєння певних понять і уявлень, повніше й глибше осмислення фактів, формування історичних умінь та навичок, розвиваються основні прийоми мислення, розширюється світогляд. А результат гри завжди буде позитивним не зважаючи на те, на якому етапі уроку використовувалася гра: чи то на початку (вивчаючи новий матеріал), чи в середині (на стадії осмислення), чи в кінці (на стадії закріплення). Слід лише вдало підібрати гру, яка відповідатиме тому чи іншому етапу уроку, а арсенал ігор що передбачені для різних типів уроків і різних етапів уроку надзвичайно великий [7, с. 96-97].
Розділ 2. Практичні розробки уроку з використання методу гри.
2.1. Використання вікторини на уроці історії.
Тема 3: Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. (7 клас)
Мета:
- узагальнити та систематизувати знання про становлення та занепад середньовічної державності на українських землях;
- розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну думку, давати характеристику історичним діячам;
- виховувати повагу до історії своєї країни та свідому дисципліну.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Вид уроку: вікторина.
Обладнання: роздатковий матеріал (картки з датами).
Основні поняття: князь, язичництво, племінні союзи, князівство, десятина, варяги, гості, данина.
Педагогічні методи: словесні: бесіда, опитування, тестування, ігрові методи.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання двох команд. Клас заздалегідь об’єднується у дві команди, кожна з яких обирає собі капітана.
Правила гри
1. На уроці учні будуть працювати в групах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.
2. Командам буде запропоновано сім конкурсних завдань, за які будуть нараховуватися бали. За кожне завдання — певна кількість балів.
3. За учнів, які не працювали впродовж уроку, з команди будуть зніматися бали (один учень — один бал).
4. За кожне порушення правил гри з команди знімається один бал.
5. За кожне доповнення команда отримує додатковий бал.
6. Учні з команди-переможниці отримують наприкінці уроку оцінки, на один бал вищі від зароблених.
7. Перемагає та команда, яка отримає більшу кількість балів.
У кінці уроку капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд. Ці оцінки будуть узгоджені з учителем.
II. Основна частина уроку
Завдання 1. Історичний марафон.
Команди називають по черзі поняття і терміни з теми та пояснюють їх.
Наприклад: Князь (княгиня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.
Язичництво — релігії, для яких характерними є віра в багатьох богів, поклоніння явищам природи, предметам тощо.
Племінні союзи — об’єднання племен. На території України мешкали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни (дуліби, бужани), сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати). Згадуються в «Повісті минулих літ», назви перестають вживатися в XI ст.
Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем.
Десятина — у Київській державі відрахування на користь церкви з доходів усіх князівських володінь та прибутків усіх землевласників.
Варяги — давньоруська і візантійська назва жителів Скандинавії, відомих у Зах. Європі під іменем норманів. У ІХ-ХІ ст. в. наймалися на службу до руських князів, воювали, виконували функції послів, торгували на шляху «з в. у греки».
Гості — купці, які торгують з далекими країнами.
Данина — у стародавні часи назва натурального або грошового податку, що сплачувався підкореними племенами своїм переможцям. У IX ст. київські князі перетворили д. на прямий держ. податок, що сплачувався всім населенням держави
Цей перелік триває доти, поки не будуть названі всі основні терміни теми. У цьому конкурсі перемагає та команда, яка останньою називає якийсь термін. Вона отримує п’ять балів, а друга команда – три бали.
Завдання 2. Історичний поєдинок.
Команди задають одна одній питання (по три — кожній команді).
Завдання 3. Фахівці з культури.
1. При якому храмі Русі, згідно з літописом, була створена перша бібліотека? (у Софіївському соборі в Києві)
2. Із рук правителя якої держави княгиня Ольга прийняла хрещення? (Візантійської імперії – Василя Мономаха)
3. Вплив якої культури мав вирішальне значення для розвитку культури Київської Русі? (візантійської)
4. Главою християнської церкви в Київській Русі був. (митрополит)
5. Хто був засновником нинішнього російського міста Ярославля? (Ярослав Мудрий)
6. Який монастир був заснований у 1051 р. монахами Антонієм та Феодосієм? (Києво-Печерський)
7. Ким було започатковано на Русі школи? (Володимиром Великим)
8. Які історичні особи Київської Русі були причислені до лику Святих? (Ольга, Володимир, Борис, Гліб, Антоній, Феодосій)
9. Який матеріал використовувався для написання книг у Київській Русі? (пергамент)
10. Про якого князя літописець писав: «Став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне? (Володимира Святославича)
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали.
Завдання 4. Кому належать вислови?
1) «Хай це буде матір’ю городам руським». (Олег)
2) «Я, сину, пізнала Бога і радуюся, а коли і ти пізнаєш Бога, то почнеш радіти». (Ольга)
3) «Хочу іти на ви». (Святослав)
4) «Ти, княже, чужу землю шукаєш і глядиш, а свою залишив» (Кияни)
5) «Оце приходили до мене болгари, кажучи: «Прийми закон наш». Потім прийшли німці, і ті хвалили закон свій...». (Володимир)
6) «От я і відходжу із цього світу, а ви, сини мої, живіть між собою в любові, бо всі ви брати від одного батька і однієї матері». (Ярослав)
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали.
Задання 5. Відгадай подію.
Завдання полягає в тому, що учні мають записати якомога більше дат, наведених у таблиці (кожній команді надається таблиця з датами), та пояснити зміст подій, пов’язаних із ними. Та команда, яка краще розкриє своє завдання виграла.
Табл. 1. Для першої команди.
Табл. 2. Для другої команди.
• 860 - Аскольдове хрещення;
• 882 - вбивство Олегом Аскольда і Діра;
• 907 - похід Олега на Візантію (прибив щит на воротах Царгорода);
• 945 - повстання древлян, вбивство Ігоря;
• 957 - дипломатична місія Ольги до Візантії;
• 965 - розгром Хозарського каганату Святославом;
• 988 - хрещення Русі;
• 1036 - розгром печенігів під Києвом Ярославом;
• 1037 - закінчення будівництва Софійського собору;
• 1039 - заснування Київської митрополії;
• 1043 - останній похід Русі на Візантію;
• 1051 - митрополитом стає Іларіон - русин; заснування Києво-Печерської лаври;
• 1068 - повстання в Києві проти Ізяслава; битва на річці Альта проти половців;
• 1072 - з’їзд князів у Вишгороді, «Правда Ярославичів»;
• 1097 - Любецький з’їзд;
• 1113 - повстання в Києві, початок правління в Києві Володимира Мономаха.
За правильну відповідь команда отримує 1 бал, за відповідь питання суперника 2 бали, за доповнення відповіді опонентів 1,5 бали.
Завдання 6. Відгадай битву.
Учитель зачитує уривки з основних битв, а учні повинні назвати, про яку йдеться. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.
1. …а у города того залишились два (татарські) воєводи Цигиркан і Тешюкан на Мстислава і зятя його Андрія і на Олександра Дубровицького: бо було два князя з Мстиславом. Тут ж бродники з татарами були, і воєвода їхній Плоскиня, і той окаянний цілував хрест чесний Мстиславу і обом князям, що їх не уб'ють, але відпустять за викуп, і збрехав окаянний: передав їх, зв'язавши, татарам; а город взяли і людей посікли і тут кістьми пали; а князів вони задавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли обідати, і так життя їх (князів) скінчилось. (Битва на Калці)
2. І коли побачив Данило, що ляхи кріпко ідуть на Василька, «кєрліш» співаючи, і сильним голосом ревли у війську їх, коли ж побачив Данило зблизька битву Ростиславову і Філю, воєводу угорського, що стояв у задньому полку із хоругвою і казав: «Руси скорі є на битву, але вистіймо перед натиском їх, бо вони не видержують довгий час у січі»,— бог, однак, не послухав нахваляння його,— то рушив на нього Данило зі стольником Яковом Марковичем і з боярином Шелвом. (Битва під Ярославом)
3. І коли ото були вони один поблизу одного, то бог розігнав млу і прояснилось. І таким чином стали війська насупроти, дивлячись одні на одних... І зступилися полки, і була січа люта, і билися вони од полудня до вечора, і настало серед них замішання, і не знали вони, котрі побідили: Ізяслав гонив галичан, а брати його повтікали. Бо тоді побіг Святополк [Мстиславич], володимирський князь, а вслід за ним і Володимир Мстиславич, і Мстислав Ізяславич. Ізяслав же тут і став на бойовищі на ніч, а галичани вбігли тоді в город свій Теребовль. Ізяслав бо захопив галицьких мужів, а галичани захопили Ізяславових у розвідці. (Битва над Серетом)
4. Святополк же, прогнавши Давида, почав замишляти проти Володаря і проти Василька, говорячи: «Адже се є волость отця мойого і брата». І пішов він на них, і коли почули це Володар і Василько, [то] пішли вони насупроти, взявши хреста, якого він цілував із ними на тім, що «на Давида я прийшов, а з вами обома хочу мати мир і любов». І переступив Святополк хреста, надіючись на множествовоїв. (Битва на Рожному Полі).
5....обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами. (Облога Києва 1240)
6. Я, Святослав, князь руський, як і клявся, так і скріпляю договором цим клятву свою. І хочу мати мир і справжню любов з кожним із великих, царів грецьких, і з Василем, і з Костянтином, і з богоданними царями, і з усіма людьми вашими, як і вся мені підвладна Русь, бояри і інші,— до кінця віку. Я ніколи не буду посягати на землю вашу, ані збирать [проти неї] людей, ані іншого народу не приведу на землю вашу чи на інші землі, що під владою грецькою, ані на володіння Корсунські з усіма їхніми городами, ані на землю Болгарську. (Доростольська оборона)
Завдання 7. Складання історичного есе.
Есе буде складатися з трьох частин:
1. Вступ. Одне-два речення, які пояснюють головну ідею або тему есе.
2. Основна частина. Факти, докази, пояснення, які підтримують головну ідею (4–6 речень).
3. Висновок. Підсумкове речення, яке висловлює головну думку всього сказаного.
Потім команди отримують теми для складання есе.
• 1 команда. Які особливості політичного життя спостерігались в Київській Русі?
• 2 команда. Які основні тенденції економічного розвитку спостерігалися в Київській Русі?
Для складання есе учням дається 5 хв. Слово для відповіді надається одному представнику, який висловлює точку зору всієї команди. Максимальна оцінка конкурсу 6 балів.
ІІІ Підбиття підсумків. Оголошення результатів
Капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд.
Оцінки узгоджуються з учителем.
ІV. Домашнє завдання
1. Готуватися до контрольної роботи
2. Скласти кросворд.
3. Двом-трьом учням підготувати повідомлення на 2-3 ст. на вільну тематику.
2.2. Застосування КВК для визначення здібностей учнів.
Тема IV. Матеріальний і духовний світ Європейського Середньовіччя (7 клас)
Мета:
- закріпити та узагальнити знання учнів по темі;
- сприяти формуванню історичного мислення на основі розвитку їх
пізнавальної активності і творчих здібностей;
- виховувати повагу до культурної спадщини народів.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Вид уроку: квк.
Обладнання: роздатковий матеріал: картки з висловами, зображення споруд; карта середньовічної Європи.
Педагогічні методи: словесні: бесіда, опитування, тестування, метод гри з командами.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання двох команд. Клас заздалегідь об’єднується у дві команди, обирає назву команди та речівку та капітана.
Правила гри
1. На уроці учні будуть працювати в групах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.
2. Кожна команда обирає одного учня від команди в журі.
3. Командам буде запропоновано вісім конкурсних завдань, за які будуть нараховуватися бали. За кожне завдання — певна кількість балів.
4. За кожне доповнення команда отримує додатковий бал.
5. Учні з команди-переможниці отримують наприкінці уроку оцінки, на один бал вищі від зароблених.
6. Перемагає та команда, яка отримає більшу кількість балів.
У кінці уроку члені журі на чолі з вчителем оголосять результат квк і оголосять команду яка перемогла.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!