Психологічне вимірювання в експерименті
Лекція № 11
Вимірювання як метод психологічного дослідження
План:
1. Психологічне вимірювання в експерименті;
Процес шкалювання і характеристика шкал
Психологічне вимірювання в експерименті
Нині у психології класична теорія вимірювань витіснена репрезентативною та операціональною, проте інколи вдаються до її застосування. Вимірювання може бути як самостійним дослідницьким методом, так і компонентом цілісної процедури експерименту. З його допомогою виявляють індивідуальні відмінності поведінки суб'єкта і відображення ним навколишнього світу, досліджують адекватність відображення (традиційне завдання психофізики) і структуру індивідуального досвіду. Вимірювання в експерименті є методом реєстрації стану об'єкта дослідження і зміни цього стану у відповідь на експериментальну дію.
Сутність теорії вимірювань
Вимірювання дає змогу визначити ступінь вираженості будь-якої властивості предмета. Його здійснюють шляхом встановлення зв'язку між числами і предметами — носіями властивостей, які можна виміряти. Метою вимірювання є отримання інформації про ознаки об'єктів, організмів або подій, а не про сам об'єкт.
Вимірювання — емпіричний метод виявлення властивостей або станів об'єкта шляхом організації взаємодії об'єкта з вимірювальним приладом, зміни показань якого залежать від зміни стану об'єкта.
|
|
|
Відповідно до класичної теорії вимірювання сучасна психологія є кількісною наукою. Засновник психофізіології німецький експериментальний психолог Вимірювання є оцінкою кількості. З його допомогою визначають, якою кількістю певного атрибута володіє об'єкт (кількість маси, інтелекту тощо). Оцінка кількості просто прикладається до кількісних змінних, і для того щоб бути виміряним, атрибут має відповідати дефініції кількісної змінної. Однак такі атрибути як маса можна виміряти тільки тому, що вони кількісні, а національність взагалі не підлягає вимірюванню. Відмінність між кількісними і некількісними атрибутами міститься в самій структурі атрибута.
Проводять вимірювання як у природних, так і в штучно створених умовах. Відмінність його від експерименту полягає в тому, що дослідник не прагне впливати на об'єкт, а реєструє його характеристики такими, якими вони е незалежно від дослідника і методики вимірювання.
На відміну від спостереження вимірювання здійснюють під час приладово-опосередкованої взаємодії об'єкта і вимірювального інструмента: природна «поведінка» об'єкта не модифікується, проте її контролює і реєструє прилад. При вимірюванні неможливо виявити причинно-наслідкову залежність, але можна встановити зв'язки між рівнями різних параметрів об'єктів. У такий спосіб воно перетворюється на кореляційне дослідження.
|
|
|
Вимірювання є операцією, за допомогою якої отримують кількісну характеристику певних речей. Із математичного погляду, така характеристика вимагає визначення відповідності між властивостями чисел і речей. Основою психологічних вимірювань є математична теорія вимірювань — розділ математичної психології, що інтенсивно розвивається у взаємодії з розвитком процедур психологічного вимірювання і дає змогу будувати психологічні теорії на основі математично-статистичного оброблення та узагальнення результатів емпіричного дослідження.
Із математичного погляду, вимірюванням називають операцію встановлення взаємно однозначної відповідності багатьох об'єктів і символів (як виняток - чисел). Символи (числа) присвоюють речам за певними правилами.
Із методичного погляду, вимірювання — це реєстрація стану об'єкта (об'єктів) на основі реєстрації зміни станів іншого об'єкта (приладу), яка передбачає визначення функції, що пов'язує стани об'єкта та приладу. Операція приписування чисел об'єкту вторинна: числові значення на шкалі приладу є не його показниками, а кількісними характеристиками стану об'єкта. Фахівці з теорії вимірювань більшу увагу приділяють інтерпретації показників, а не опису взаємодії приладу та об'єкта. В ідеалі операція інтерпретації має точно описувати процес взаємодії об'єкта і приладу, тобто вплив характеристик об'єкта на його показники.
|
|
|
У природничих науках розрізняють (С. Паповян) три види вимірювання:
1. Фундаментальне вимірювання. Воно ґрунтується на фундаментальних емпіричних закономірностях, що дають змогу безпосередньо вивести систему числових відношень з емпіричної системи.
2. Похідне вимірювання. Це вимірювання змінних на основі закономірностей, що пов'язує їх з іншими. Для похідного вимірювання потрібне встановлення законів, які описують зв'язки між окремими параметрами реальності, що уможливлюють виведення прихованих змінних на основі змінних, які безпосередньо вимірюють.
3. Вимірювання «за визначенням». Його проводять тоді, коли можна довільно припускати, що система спостережуваних ознак характеризує саме визначену властивість або стан об'єкта, а не будь-яку іншу.
Зіставлення результатів вимірювання різних параметрів об'єкта дає змогу виявити зв'язки між ними. Таке визначення зв'язків між різними властивостями об'єктів називають кореляційним дослідженням.
|
|
|
Отже, вимірювання є проміжним методом між спостереженням та експериментом, тобто інструментальним спостереженням.
Психологічне вимірювання в експерименті
Метод, який поєднав ознаки інструментального спостереження і лабораторного експерименту, називають психологічним вимірюванням. Оскільки результати таких вимірювань інтерпретують на основі тієї самої моделі вимірювань, а обробляють із використанням тих самих математичних процедур, що й результати вимірювання поведінки досліджуваних, у психології поняття «психологічне вимірювання» функціонує у двох значеннях:
1) оцінювання величини певних параметрів реальності, схожості і відмінностей її об'єктів, яке здійснює досліджуваний. На підставі оцінок дослідник вимірює особливості його суб'єктивної реальності. У цьому значенні психологічне вимірювання є завданням, поставленим перед досліджуваним;
2) оцінювання дослідником особливостей поведінки досліджуваного, яке є завданням психолога.
Психологічне вимірювання — процедури отримання числових характеристик для досліджуваних у психології властивостей явищ і об'єктів (моторних і мовних реакцій, відчуттів, здібностей, мотивів, установок (настанов) і вчинків особистості тощо).
У психології розрізняють три основні процедури психологічного вимірювання з огляду на його об'єкт:
1. Процедура, під час здійснення якої психолог може виміряти особливості поведінки людей із метою визначення відмінностей одного індивіда від іншого з позиції вираження певних властивостей, наявності певного психічного стану або для зарахування людини до певного типу особистості. Психологічне вимірювання стає вимірюванням досліджуваних.
2. Процедура, за якої дослідник може використовувати вимірювання як завдання досліджуваного, який у процесі його виконання вимірює (класифікує, рангує, оцінює) зовнішні об'єкти: інших людей, стимули або предмети зовнішнього світу, власні стани. Часто ця процедура є вимірюванням стимулів (будь-яких шкальованих об'єктів). Поняття «стимул» використовують у широкому значенні, а не у вузькопсихофізичному або поведінковому.
3. Процедура спільного вимірювання (або сумісного шкалювання) стимулів і людей. При цьому «стимули» і «досліджувані» можуть розміщуватися на одній осі. Поведінку досліджуваного розглядають як вияв взаємодії особистості та ситуації. Такою процедурою послуговуються при тестуванні знань і завдань за Кумбсом, Гуттманом або Луї Рашем.
Зовнішньо процедура психологічного вимірювання не відрізняється від процедури психологічного експерименту. У психологічній дослідницькій практиці поняття «вимірювання» і «експеримент» часто є синонімами. Проте метою проведення психологічного експерименту є встановлення причинних зв'язків між змінними, а психологічного вимірювання — зарахування досліджуваного або оцінюваного ним об'єкта до певного класу, точки шкали або простору ознак.
У вузькому розумінні психологічним вимірюванням можна назвати лише вимірювання поведінки досліджуваних. У процесі психофізичного експерименту психологічне вимірювання стимулів є завданням не експериментатора, а досліджуваного. У цьому разі вимірюванням послуговуються як методичним прийомом разом з іншими методами психологічного дослідження; досліджуваний відіграє роль вимірювального приладу.
Процедура психологічного вимірювання передбачає етапи, аналогічні етапам експериментального дослідження:
1) теоретичний етап (вивчення стану проблеми, визначення цілей і завдань, предмета та об'єкта дослідження, висунення гіпотез);
2) підготовчий етап (планування дослідження, визначення вибірки досліджуваних, методів і методик);
3) власне експериментальний етап (проведення психологічних вимірювань, збір емпіричних даних та їх систематизація) ;
4) інтерпретаційний етап (опрацювання даних, у т. ч. з використанням математико-статистичних методів; представлення результатів; обговорення та інтерпретація результатів вимірювань у межах початкової дослідницької концепції; оцінювання результатів перевірки гіпотез; зіставлення результатів з існуючими концепціями і теоріями; формулювання загальних висновків).
Психологічне вимірювання проводять із максимальним використанням інструментарію, що сприяє об'єктивній фіксації поведінки. Ця процедура максимально стандартизована і наближається до експериментальних умов. Інструментарієм психологічного вимірювання є різні завдання, тести, опитувальники.
З огляду на особливості психологічного вимірювання виокремлюють такі його види:
- нормативне вимірювання (визначається порівнянням тестового показника розвитку властивості досліджуваного із середньогруповим);
- критерійне вимірювання (ґрунтується на прямому оцінюванні якості виконання тесту досліджуваним без порівняння з іншими відповідно до певного об'єктивного рівня (критерію) розвитку якості; об'єктивним критерієм може бути оптимальне виконання функцій);
— іпсативне вимірювання (спрямоване на оцінювання внутрішньоіндивідних співвідношень і не пов'язане з вивченням міжіндивідних відмінностей. Воно є зіставленням показника тесту в різних ситуаціях із показником у нормальному стані (порівняння частоти пульсу до і після навантаження, настрою до і після введення незалежної змінної тощо)).
Нині вимірювання - це конструювання будь-якої функції, яка ізоморфне перетворює емпіричну структуру на символічну. Такою структурою не обов'язково є числова, однак вона має уможливлювати вимірювання характеристики об'єктів, замінивши їх іншими, більш зручними у використанні (у т. ч. числами).
Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!