Структура навчальної дисципліни



Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л п лаб інд ср л п лаб інд ср
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Мотивація у структурі навчальної діяльності

Тема 1.             17 4 1 - 12  
Тема 2.             17 4 1 - 12  
Разом – зм. модуль1 34 8 2 - 24

Змістовий модуль 2. Мотиваційна сфера особистості

Тема 3.             17 4 1 - 12  
Тема 4.             17 2 1 - 12 2
Разом – зм. модуль 2 34 6 2 - 24 2
Усього годин             68 14 4 - 48 4

 

Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1 Аналіз концепцій навчання 2

 

Теми практичних занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1 Складаання плану-конспекту уроку 4

 

Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кількість годин
1 Конспектування літературних джерел 20
2 Виконання індивідуального завдання 28
  Разом  

Індивідуальне навчально - дослідне завдання

Практичні завдання

Література: Молодцова Н. Г. Практикум по педагогической психологии. – СПб.: Питер, 2007. – 208 с.

  1. Аналіз індивідуального стилю викладання. – С. 118 – 126.
  2. Вивчення мотивації научіння. – С. 71 – 73.

 

Методи контролю

Завдання контрольної роботи

Мета завдання: написання тезового плану уроку з психології у школі

Інструкція:

1. За основу інформаційної бази уроку вибрати статтю з науково-практичного фахового журналу з психології “Практична психологія та соціальна робота”

На основі статті:

1.1. сформулювати назву теми уроку з психології,

1.2. зазначити, для учнів якого класу передбачено проводити урок.

2. Розробити тезовий план уроку.

У тезовому плані уроку мають бути вказані:

2.1. Тип методики навчання, ефективність застосування якої має бути обгрунтована для даного уроку та віку учнів.

2.2. Мета уроку

2.3. Ключові компетенції, формування та/або розвиток яких в учнів передбачається при вивченні даної теми

2.4. Основні стилі пізнання учнями інформації з теми

2.5. Тези інформаційного змісту уроку (1 – 2 стор.)

2.6. Тип(-и) завдань, що передбачається задіяти у вивченні матеріалу з урахуванням специфіки теми, стилів пізнання учнів та методики навчання

2.7. Розроблені самостійно два завдання з визначених попередньо

2.8. Критерії оцінювання рівня виконання учнями цих двох завдань

 

Вимоги до оформлення контрольної роботи:, 1) обсяг роботи – 5 – 6 сторінок формату А4 (робота може бути надрукована або написана від руки на аркушах формату А4), 2) до роботи додається ксерокопія статті, на основі якої було розроблено тему уроку, 3) в кінці роботи подається список літератури, використаної при розробці завдань.

Критерії зарахування контрольної роботи: контрольна робота виконана вчасно відповідно до навчального плану, її оформлення відповідає вказаним вимогам, у роботі наявні усі завдання, що вказано за інструкцією, завдання виконано правильно.

Критерії оцінювання контрольної роботи

Кількість балів – 33. Кожен пункт завдання контрольної роботи та її відповідність до вимог оформллення оцінюється максимально у 3 бали: 3 бали – завдання виконано правильно, самостійно, творчо, наявне обгрунтування, 2 бали – завдання виконано самостійно, творчо, наявне обгрунтування, але є помилки у вживанні наукових термінів, 1 бал – невідповідність запропонованого варіанту методичного розв’язання завдання до зазаначеної концепції навчання, 0 балів – завдання невиконано, виконано повністю неправильно або ідентичне з роботию іншого студента.

 

 

Приклад ситуаційного завдання до іспиту

ІНСТРУКЦІЯ: прочитайте статтю, виконайте завдання до ситуації

“Поняття мобінгу не є новим в контексті професійної діяльності, та, на жаль, воно стало актуальним в учнівських колективах. Аналогія між місцем роботи і шкільним класом очевидна: щоденне, багатогодинне перебування в замкненій групі, взаємозалежність, спільні обов’язки тощо.

Солово “мобінг” походить від англ “mob” – натовп, глум, й означає психічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості. Проблема мобінгу, як психологічна, була окреслена ще у 79 – 80-х роках минулого століття у Швеції, потім у Німеччині, Польщі та інших країнах Європи, де йдуть відкриті дискусії і це має свій позитивний результат. Важливим є те, що зі словом “мобінг” пов’язане довготривале виключення особистості, учня, дитини з групи, класу, колективу. Мобінг – це регулярне та цілеспрямоване завдання фізичної й душевної шкоди людині, дитині. <...>

Від тих, хто застосовує психічний терор, найчастіше не можна чекати визнання почуття вини. Мобінг є явищем, яке характеризує загальну поведінку людей, поведінку натовпу, яку можна побачити і спостерігати сьогодні всюди і в якій кожен з нас якоюсь мірою бере участь чи може опинитись. <...> У такій ситуації діти вчаться несвідомо дратувати іншу людину, ця зла “колективна забава” їм дуже подобається, бо допомагає інтеграції в групі, колективі; санкції за такий вчинок незначні, але дошкільнята дуже добре починають розуміти, що ніколи не варто самому входити у роль відторгнутого.

Досвід та спостереження українських психологів та педагогів показують, що ознаки такої поведінки можна знайти також у шкільних групах серед підлітків і, навіть, в старших класах. Організатори мобінгу часто не відчувають ніякої відповідальності за свої вчинки. Ці люди не реалізувались у житті, часто-густо це невдахи, як в особистому, так і професійному планах. Їхня аргументація спирається на твердження, що їнші діють так само, і ніхто того не засуджує. Шукається завжди хтось винний, “крайній”, а жертва такої ситуації часто приховує факт ізоляції чи переслідування й продовжує поводитись у ті способи, які для більшості є передумовою для насильства. Психічні та фізичні наслідки відторгнення, ізольованості, самотності дуже важкі. <...>

Приниження, невдачі і фрустрація створюють страх чи, навіть, агресію, домагаючись реакції, яка призводить несформовану особистість до роздратування та психічного зриву. Фактичні організатори поганого самопочуття недосяжні або невідомі, тому що займають високе положення в соціальній ієрархії. Роздратування найслабших у групі приносить тимчасове полегшення її членам, котрі переповнені агресією без будь-яких наслідків. <...> Причиною мобінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга та монотонність, бажання розважитись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються завжди на особистості, і вони сьогодні відомі в медицині: виразка шлунку, мігрені, порушення кишково-шлункового тракту, м’язове напруження, ослаблення імунітету <...>”

Філіппова І. Ю., Матвійчук О. С. Мобінг як психолого-педагогічна проблема // Практична психологія та соціальна робота. – №2. – 2006. – с. 74 – 75.

ЗАВДАННЯ ДО СИТУАЦІЇ

1. Сформулюйте назву теми уроку з психології за матеріалами статті. Обгрунтуйте критерії доцільності запропонованого вами варіанту.

2. Визначте навчальну та виховну мету уроку.

3. Обгрунтуйте власну думку щодо найбільш ефективної методики навчання для вивчення даної теми.

4. Складіть план уроку.

5. Визначте ключові компетенції, що передбачається сформувати в учнів при вивченні даної теми.

6. Визначте локус оцінювання знань та умінь учнів на уроці.

7. Сформулюйте для учнів завдання на застосування на практиці знань за даною темою.

8. Сформулюйте для учнів завдання на аргументацію певних фактів за даною темою.

9. Сформулюйте п’ять різнопланових запитань з теми для учнів.

10. Визначте два основних поняття з теми і дайте їхнє пояснення для учнів своїми словами.

 

Критерії оцінювання ситуаційного завдання

Максимальна кількість балів за виконання ситуаційного завдання складає 50 балів. Відповідь на кожне з десяти ситуаційних завдань оцінюються максимум у 5 балів: 5 балів – відповідь є цілісною, обгрунованою, самостійною, 4 бали – у відповіді неправильно вживаються деякі наукові терміни, відповідь недостатньо обгрунтована, 3 бали – відповідь не розкриває поставленого завдання, не обгрунована, 2 бали – відповідь є неправильною, хоча може містити деякі терміни, що стосуються вірного напряму розв’язання завдання,1 бал – відповідь представлено лише деякими термінами або тезами, обгрунтування відсутнє, 0 балів – відповідь відсутня або ідентична з відповіддю іншого студента.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ

1. До основних принципів програмованого навчання належать:

а) принцип малих кроків,

б) негайне пред’явлення відповіді для самоконролю,

в) принцип негативного підкріплення.

2. Навчальна ситуація, в якій учні не можуть розв’язати завдання, оскільки не мають необхідних знань, створюється педагогом у концепції:

а) розвиваючого навчання,

б) проблемного навчання,

в) евристичного навчання.

3. Творчість є важливішою ніж правильність виконання завдання при оцінюванні у концепції:

а) експеріентного навчання,

б) проблемного навчання,

в) евристичного навчання.

4. Понятття “алгоритмізованість навчання” так відноситься до поняття “програмоване навчання” як поняття “рефлексія особистого досвіду” до поняття:

а) “інтерактивне навчання”,

б) “експеріеннтне навчання”,

в) “евристичне навчання”.

5. Що є результатом інтелектуальної діяльності учня за концепції евристичного навчання:

а) особистий досвід,

б) проблема,

в) гіпотеза.

6. За якою концепцією учень спочатку створює навчальний продукт, а потім співставляє його з культурно-історичними досягненнями, що вже існують:

а) розвиваючого навчання,

б) експеріентного навчання,

в) евристичного навчання.

7. Високий темп вивчення матеріалу, домінування теорії у знаннях, навчання на високому рівні складності – це властивості:

а) розвиваючого навчання,

б) болонської системи навчання,

в) обдарованого учня.

8. За розвиваючого навчання:

а) навчання спрямоване на фомування і розвиток певних здібностей учня,

б) враховано сензитивні періоди розвитку особистості ,

в) навчання випереджає розвиток особистості учня.

9.  Експеріентне навчанння не відбудеться, якщо немає:

а) проблемної ситуації,

б) рефлексії життєвого досвіду,

в) обміну думками.

10.  Наявність особистого досвіду щодо ситуації необхідна для навчання за концепцією:

а) проблемного навчання,

б) есперіентного навчання,

в) евристичного навчання.

11. Поняття “експеріентне навчання” так відноситься до поняття “досвід” як поняття “інтерактивне навчання” до поняття:

а) “спільна думка”,

б) “обмін думками”,

в) “прийняття рішення”.

12.  За розвиваючого навчання правильною є послідовність розвитку:

а) здібності – компетенції – компетентність,

б) компетенції – компетентність – здібності,

в) компетентність – здібності – компетенції.

13. За евристичного навчання правильною є послідовність розвитку:

а) здібності – компетенції – компетентність,

б) компетенції – компетентність – здібності,

в) компетентність – компетенції – здібності.

14.  Високий темп научіння є характеристикою:

а) наявності здібностей,

б) научуваності учня,

в) розвиваючого навчання.

15.  Поняття “компетентність” так відноситься до поняття “компетенція” як:

а) “талант” до “здібності”,

б) “талант” до “вправляння”,

в) “методологія” до “методика”.

16.  Аналіз і відбір необхідної інформації, її перетворення, володіння сучасними інформаційними технологіями – це характеристики:

б) навчально-пізнавальної компетенції,

в) інформаційної компетенції,

г) інтелектуальної компетенції.

17. Зміст ціннісно-смислової компетенції полягає у:

а) фомуванні світогляду,

б) наявності ціннісних орієнтацій,

в) прагненні до самовизначення.

18.  Психологічна компетентність охоплює вміння людини:

а) адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості,

б) вибрати найефективніший варіант власної поведінки у певній ситуації,

в) регулювати власні емоційні стани, долати критичні життєві ситуації.

19.  Знання способів взаємодії з навколишніми, навички роботи у групі, володіння різними  соціальними ролями – це характеристики:

а) учня, який успішно навчається за програмою інтерактивного навчання,

б) комунікативної компетентності,

в) комунікативної компетенції.

20. У програмованому навчанні можна сформувати компетенцію:

а) навчально-пізнавальну,

б) інформаційну,

в) ціннісно-смислову.

21.  У евристичному навчанні можна сформувати компетенцію:

а) загально-культурну,

б) особистісного самовдосконалення,

в) ціннісно-смислову.

22.   У інтерактивному навчанні можна сформувати компетенцію:

а) комунікативну,

б) інформаційну,

в) ціннісно-смислову.

23. У розвиваючому навчанні можна сформувати компетенцію:

а) загально-культурну,

б) навчально-пізнавальну,

в) ціннісно-смислову.

24.  У експеріентному навчанні можна сформувати компетенцію:

а) особистісного самовдосконалення,

б) загально-культурну,

в) ціннісно-смислову.

25. У проблемному навчанні можна сформувати компетенцію:

а) загально-культурну,

б) ціннісно-смислову,

в) інформаційну.


Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!