Марксистська теорія: ХІХ-ХХ ст.ст. – Маркс, Енгельс, Ленін.
Ідеї:
- право – це зведена до закону воля пануючого класу;
- зміст класових інтересів, що відображенні у праві, визначається матеріальними відносинами, носіями яких є власники основних засобів, що утримують державну владу;
- право – це соціальне явище, в якому воля класу отримує державно-нормативний вираз.
Позитивні риси:
- розуміння права як закону дало можливість визначити критерії правомірної та протиправної поведінки;
- визначена залежність права від соціально-економічних факторів, що суттєво впливають на право;
- охарактеризовує зв'язок права та держави.
Негативні риси:
- перебільшена роль класових основ права над загальнолюдськими;
- обмежена роль права історичними рамками класового суспільства;
- надто суттєво пов’язували право з матеріальними факторами.
(М., Е. Маніф.К.П.-твори. Т.4; Ленін Держава і революція.- т.33).
7. Інші школи
Для сучасних теорій, що стосуються сутності та призначення права характерно або ж:
- зведення до модернізації вже існуючих концепцій;
- пошук нових підходів до право розуміння;
- об’єднання найбільш загальних вчень про право.
2. Лібертарно юридична теорія (Нерсесянц В.С., Четвернін В.О.) – Философия права.-М.,2000. Лекции по теории права.-М.,2000.
- право це нормативна форма виразу свободи за допомогою принципа формальної рівності людей у суспільстві;
- право визнається вимогами свободи людей; розрізняються категорії права та закону; сутність державної влади визначається через її підпорядкування праву.
|
|
|
2. Інтегративна юриспруденція (В.В. Лазарєв, А.В. Поляков) відображає необхідність врахування багатоманітності цінностей, якими володіє право.
- виникнення невід’ємності прав людини, соціологічних та психологічних аспектів права, впливу на право економіки та політики, значення юридичної техніки для оформлення правових положень;
- він синтезує теоретично значимі моменти, вироблені іншими юридичними теоріями і складається з наступних аспектів:
а) нормативного, що вироблений правовим етатизмом;
б) суб’єктивно - діяльнісного (соціологічна школа);
в) ціннісного (юснатуралізм);
г) психологічний (психологічна школа).
Важливим різновидом інтегративної школи є феноменально – комунікативний , що систематизує найважливіші ідеї класичних типів право розуміння:
| Аспекти | Юснатуралізм | Етатизм | Соціологізм | Психологізм |
| генетичний | природа | держава | суспільство | психіка людини |
| онтологічний | ідея | норма | відносини | імперативно-атрибутивні переживання |
| гносеологічний | розум | закони | практика | самоспостереження |
| аксеологічний | абсолютна цінність | відносна цінність | індивідуальні цінність |
Право – це ідея і реальний факт, норми та правовідносини, імперативно-атрибутивні переживання та соціалізовані цінності, тексти та діяльність по його тлумаченню та реалізації.
|
|
|
В наукових цілях, в інтересах ефективної правотворчості та правозастосування слід визнавати різні підходи до права, різні визначення права та прагнути до їх синтезу в межах єдиного поняття.
Сучасний етап право розуміння характеризується появою трьох шкіл:
1. Лібертарно-юридична теорія (школа), представниками якої є Нерсесянц, Четвернін.
Ідеї:
- право є нормативною формою виразу свободи шляхом закріплення принципу формальної рівності людей у суспільстві;
- право засновується на вимозі свободи людей, забезпечує розрізнення категорій права і закону та через підпорядкування праву визначає сутність держави;
2. Інтегративна юриспруденція (Лазарєв, Поляков) відображає необхідність врахування багатоманітних цінностей, якими володіє право.
Ідеї:
- визначення невідємності прав людини, соціологічних та психологічних аспектів права, впливу на право економічних та політичних факторів та необхідності заснування процесу право творення на правилах юридичної техніки.
|
|
|
- право потребує синтезу теоретичних та практичних основ. Структурно воно складається з наступних аспектів:
а) нормативного, що виробляється правовим етатизмом;
б) субєктивнодіяльнісного, що є результатом соціологічного розуміння;
в) ціннісного соціального розуміння, що забезпечує юс натуралізм;
г) психологічного, що обґрунтований психологічною школою права.
3. Феноменолого-комунікативний підхід як самостійний аспект інтегративної школи.
Ідеї:
1) право це соціальне явище, що синтезує найважливіші ідеї класичних шкіл право розуміння. Його основу складають 4 рівні:
- генетичний, що визначає процес формування права;
- аксіологічний, що характеризує цінність права;
- онтологічний, що визначає поведінку у сфері права;
- психологічний, що характеризує природу права.
2) право – це засіб відображення парних категорій, оскільки воно є :
- ідея і реальний факт;
- психологічні переживання та реальна поведінка;
- цінність і мета;
- текст і юридичний документ.
Література:
1. Графський В.Г. Общая теория права П.А. Сорокина: На пути к интегральному правопознанию //Гос. И право, 2000,№1.
|
|
|
2. Илюшин В.А. Учение В.М. Гессена о естественном праве// Правоведение, 2003.№1.
3. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Гос. и право, 2000,№3.
4. Мартышин О.В. О либертарно – юридической теории права и государства // Гос. и право, 2002 №10.
5. Поляков В.А. Либеральный консерватизм Б.Н. Чичерина //Правоведение, 1993,№5
6. Серегин Н.С. Всероссийская научно-практическая конференция «Понимания права» // Гос. и право, 2003 №8.
Література:
7. Графський В.Г. Общая теория права П.А. Сорокина: На пути к интегральному правопознанию //Гос. И право, 2000,№1.
8. Илюшин В.А. Учение В.М. Гессена о естественном праве// Правоведение, 2003.№1.
9. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Гос. и право, 2000,№3.
10. Мартышин О.В. О либертарно – юридической теории права и государства // Гос. и право, 2002 №10.
11. Поляков В.А. Либеральный консерватизм Б.Н. Чичерина //Правоведение, 1993,№5
12. Серегин Н.С. Всероссийская научно-практическая конференция «Понимания права» // Гос. и право, 2003 №8.
Типи праворозуміння
Розуміння права пов’язується з такою категорією як типи праворозуміння.
Типи праворозуміння – це сукупність ідей та положень, які об’єднують декілька шкіл розуміння права, акцентуючи увагу на спільних ідеях щодо характеристики права та його призначення в суспільстві.
Сучасна наука характеризує тип праворозуміння як самостійну категорію, якій притаманні такі ознаки:
1) це засіб пізнання права;
2) це сукупність ідей про сутність і призначення права;
3) це засіб визначення співвідношення категорій право, держава та закон;
4) це засіб наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності права.
Існує два типи праворозуміння:
1. Юридичний (від use – право).
2. Легіський (від lex – закон).
Зазначені типи мають спільні ознаки оскільки:
- торкаються розуміння права;
- об’єднують ідеї та теорії про право;
- мають науковий характер;
- мають наступницький характер оскільки засновуються на класових підходах до права.
Відмінні риси:
| Юридичний тип | Легіський тип |
| 1. Право це складне соціальне явище, що має об’єктивну природу | 1. Право це політичне явище, що має суб’єктивну природу |
| 2. Право не залежить від волі чи свавілля державної влади | 2. Право з це сукупність норм прийнятих державою |
| 3. Заснований на розмежуванні категорій право та закон | 3. Право і закон є тотожними категоріями |
| 4. Право залежить від потреб суспільства | 4. Право залежить від волі держави |
| До цього типу відносять такі школи права: - природну; - історичну; - психологічну; - соціологічну | До цього типу відносять такі школи права: - аналітична; - нормативіська; - позитивістка; - марксистка |
4. Етапи вітчизняного праворозуміння
Вітчизняне праворозуміння - це категорія, що характеризує наукові ідеї про право, обґрунтовані вітчизняними вченими.
Особливості:
1. Залежить від розвитку пострадянської науки і особливостей російської.
2. Значний вплив марксиських ідей та ідеології.
3. Панування протягом тривалого періоду ідей про соціалістичне право як найбільш справедливе.
4. Залежність від партійної ідеології.
5. Залежність від етапів розвитку державності.
6. Вплив ідей про буржуазний характер концепцій правової держави та громадянського суспільства.
Історія вітчизняного праворозуміння налічує 7 етапів:
1. Початок ХХ століття (до 1917 року) характеризується як період плюралізму правових поглядів. В цей період поряд із ідеями позитивізму формуються школи природного, історичного, соціологічного, психологічного праворозуміння.
Були обґрунтовані ідеї щодо визначення людської особистості в якості перешкоджання права та характеристика закону як однієї із форм права.
2. 1917-1920 роки визначаються як період правового нігілізму, тобто ігнорування самостійного значення права як засобу регулювання суспільних відносин.
Причиною є негативне відношення революціонерів до права, які вважали його ознакою буржуазної держави і були об’єктом застосування права, а також ідея про всесвітню революцію та норми самоврядування.
3. 20-ті роки є періодом панування класового розуміння права, що визнавалось засобом впровадження інтересів диктатури пролетаріату та знищення буржуазної держави. Хоча в цей період були обґрунтована соціальна ідея права (Стучка), економічна концепція права (Пашуканіс), психологічна концепція права (Рейснер), нормативна (Криленко), проте вони були визнані антикомуністичними та шкідливими.
4. 30-40 роки – період вузько нормативного чи тоталітарного право розуміння. Його основу склала перша всесоюзна нарада з питань науки радянської держави і права (липень 1939), яка обґрунтувала ідею про єдність партії та народу і тому рішення партійної верхівки визнавалось загальнообов’язковим.
5. 50-60 роки – «Хрущовська відлига». Це етап нормативного право розуміння. Право ототожнювалось з радянським законодавством, яке засновувалось на ідеї належності влади радянським органам.
6. 70-80 роки характеризується зародженням ідей багатоаспектного права, які існують поряд з нормативним розумінням. Вперше з’явились ідеї про рівні у праві, які визначались як
- соціологічний рівень – право як поведінка суб’єктів (Лукашова);
- право як правовідносини, що забезпечують впровадження норм (Халфіна Р.О.);
- генетичний рівень, що характеризує фактори формування та вдосконалення права (Козюбра М.І.).
7. 90 роки…. – період становлення і панування широкого розуміння права, що базується на розмежуванні права і законодавства. Право є багатоаспектним явищем пізнання якого залежить від існування різноманітних підходів до його розуміння.
Це надання можливостей охарактеризувати право як справедливу і рівну міру свободи людей.
Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!