Вибір привабливих ринків для здійснення міжнародної підприємницької діяльності підприємства
Методика аналізу привабливості міжнародних товарних ринків
В умовах глобалізації світогосподарських процесів
Однією з найхарактерніших рис сучасного економічного, соціально-політичного, культурного розвитку є дедалі інтенсивніші процеси глобалізації, які мають об’єктивний характер і є результатом еволюції світової економіки. Активізація процесів інтернаціоналізації та глобалізації світової економіки приводить до наростання відкритості національних економік, загальної лібералізації зовнішньоекономічних зв’язків і сприяє залученню національних підприємств до глобальної світогосподарської системи. Підприємствам, що орієнтовані на міжнародні ринки, слід враховувати вплив динамічної світової економіки та проводити ретельний аналіз середовища міжнародного підприємництва з метою вибору привабливих для ведення міжнародної підприємницької діяльності ринків. Глобалізація означає встановлення безпосереднього зв’язку національної економіки та світового господарства, їх глибокий взаємовплив, що означає необхідність ретельного врахування даних особливостей у розгляді можливостей проникнення підприємств на міжнародні ринки. За таких умов для проникнення підприємств на міжнародні ринки особливої актуальності набувають питання оцінювання їх привабливості, яке вимагає врахування особливостей міжнародного середовища підприємництва. Незважаючи на значну кількість літератури, що досліджує питання вибору привабливих для ведення підприємницької діяльності ринків, практично відсутні проці, в яких визначено економічний зміст поняття привабливості товарного ринку, процес проведення аналізу міжнародних товарних ринків і питання формування ефективних ринкових стратегій вітчизняних підприємств на міжнародних товарних ринках.
|
|
|
Розглянемо сутність поняття привабливості міжнародного товарного ринку та сучасні методи вибору привабливих для здійснення міжнародної підприємницької діяльності ринків.
Сутність поняття привабливості міжнародних товарних ринків
Проведений аналіз наукових розробок з питань привабливості міжнародних ринків дозволяє виокремити такі підходи до розгляду даного поняття.
1. Поняття привабливості міжнародного товарного ринку
2. Поняття привабливості розглядається у контексті привабливості галузі у наукових працях, присвячених питанням стратегічного аналізу діяльності підприємства та стратегічного управління.
3. Поняття привабливості ринку розглядається поряд із поняттям конкурентна ситуація на ринку та конкурентоспроможність підприємства і національної економіки
|
|
|
Розглядаючи поняття привабливості ринку, переважна більшість авторів пов’язує її з показниками ринку, які стосуються оцінки його підприємницького клімату. Розглянемо докладніше наведені погляди на визначення поняття привабливості міжнародного ринку.
Перший підхід ґрунтується на тому, що поняття привабливості міжнародного товарного ринку зазвичай вживається у контексті оцінки та вибору міжнародних ринків для здійснення підприємницької діяльності і пов’язується з аналізом впливу зовнішніх чинників ринкового середовища на діяльність підприємства, яке виходить на ці ринки. Поширеним підходом оцінювання рівня привабливості підприємницького клімату в країні є застосування різних індексів, публікацій інформаційних агентств, пов’язаних з експертно-аналітичним оцінюванням та виведенням інтегрального показника ризику і відповідним ранжируванням країн за допомогою визначення їх інвестиційного рейтингу через аналіз факторів їхнього політичного, економічного, соціально-культурного середовища, ресурсів та інфраструктури. Сучасні рейтинги країни публікуються журналами «Economy», «The Economist» у Міжнародному довіднику галузевого ринку. Крім того, використовується побудова рейтингів ризику в різних країнах за методикою агентства SJ Rundt Associates, ранжирування країн за ступенем нестабільності розвитку.
|
|
|
Другий підхід до визначення поняття привабливості ринку базується на її розгляді у контексті привабливості галузі в наукових джерелах, присвячених питанням стратегічного аналізу діяльності підприємства та стратегічного управління.
Широкого вжитку поняття ринкової привабливості набуло для застосування методу портфельного аналізу діяльності диверсифікованих компаній – у побудові матриці «General Electric». Фахівці в галузі стратегічного управління, які застосовують дану матрицю, називають різні підходи до визначення індикаторів привабливості галузі, які найяскравіше відображено в запропонованих переліках критеріїв. А. А. Томпсон та А. Дж. Стрікленд до критеріїв визначення довгострокової галузевої привабливості відносять: ємність ринку та темп його зростання, технологічні вимоги, рівень конкуренції, вхідні та вихідні бар’єри, сезонні та циклічні коливання, потреби у капіталовкладеннях, загрози та можливості галузей, які розвиваються, прибутковість галузі (ретроспектива і перспектива), вплив соціального, екологічного факторів, державне регулювання.
|
|
|
Згідно з третім підходом, у низці літературних джерел поняття привабливості ринку розглядається поряд з поняттям конкурентна ситуація на ринку і конкурентоспроможність підприємства. М. Портер визначає, що це є взаємопов’язане та залежне поняття від поняття конкурентна ситуація на ринку. Його концепція конкурентної переваги країни («ромб М. Портера») та концепція п’яти сил конкуренції, які визначають потенціал рентабельності галузі6, є основоположними концепціями, які визначають привабливість товарного ринку і набули поширення у економічній літературі. На нашу думку, важливим у даному підході до розгляду привабливості ринку є те, що він акцентує увагу на середовищі країни та взаємодії його із середовищами інших країн, яке здатне посилювати та формувати умови для сприятливої діяльності іноземних підприємств на ринку даної країни.
Розглянувши запропоновані підходи до визначення поняття привабливості міжнародного товарного ринку, ми вважаємо, що вони відображають лише окремі аспекти поняття привабливості ринку. Слід погодитися з тим, що під час оцінювання привабливості ринку потрібно розглядати сукупність багатьох показників розвитку даного ринку. Враховуючи наднаціональний характер світогосподарського простору, ми пропонуємо для розгляду поняття привабливості міжнародного товарного ринку ввести багаторівневу систему показників:
привабливість ринку на мегарівні – світовому рівні;
привабливість ринку на макрорівні – рівні країни;
привабливість ринку на мезорівні – рівні окремої галузі.
Розглядаючи привабливість міжнародного товарного ринку на мегарівні, слід враховувати глобальний характер світогосподарського простору та оцінювати глобально-економічні чинники: стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних ринків, рівень транснаціоналізації та регіональної інтеграції, фактори наднаціонального, міждержавного регулювання міжнародних економічних відносин. Розглядаючи привабливість міжнародного товарного ринку на макрорівні, передусім, слід вести мову про зовнішнє середовище міжнародного ринку, ступінь привабливості для підприємства країни в цілому, факторів її ринкового середовища за такими групами чинників, як політико-правові, економічні, соціокультурні, науково-технічні, демографічні, природно-географічні фактори. Привабливість міжнародного товарного ринку слід розглядати за окремим переліком показників і на мезорівні – рівні окремої галузі, оскільки висока привабливість підприємницького середовища країни та позитивна динаміка її ринкових факторів ще не означатиме достатнього рівня розвитку та привабливості галузевого ринку даної країни. До системи показників привабливості міжнародного товарного ринку на мезорівні можна включити такі показники, як ємність галузевого ринку, темп зростання галузевого ринку, тривалість життєвого циклу товару на ринку, технологічні вимоги, рівень конкуренції, вхідні та вихідні бар’єри на ринку, сезонні та циклічні коливання.
Крім того, слід зазначити, що привабливість ринку залежатиме від суб’єкта, для якого здійснюється оцінювання. На нашу думку, розглядаючи привабливість міжнародного товарного ринку з позиції окремого підприємства, слід оцінювати його можливість реалізувати власний економічний інтерес на ринку. З погляду А. О. Старостіної, економічні інтереси адекватніше характеризують діяльність економічних суб’єктів ринку. Підхід до визначення поняття привабливості товарного ринку з позицій певного економічного інтересу підприємства спостерігається у визначенні О’Шоннессі: «Привабливість галузі визначається тими факторами у галузі та на ринку, які фірма найбільше, хотіла б там виявити або яким вона найбільше намагається запобігти».
Отже, проникаючи на міжнародний ринок, підприємство шукає можливість узгодження економічних інтересів зі всіма суб’єктами ринку – споживачами, конкурентами, постачальниками, посередниками, державними органами. Можливість реалізації економічного інтересу підприємства змінюється у часі, що пояснюється динамічністю ринкового середовища.
Проведений нами аналіз дає змогу сформулювати визначення привабливості міжнародних товарних ринків. Як економічна категорія привабливість міжнародних товарних ринків характеризує економічні відносини між суб’єктами міжнародного ринку – споживачами, конкурентами, постачальниками, посередниками, державними органами з приводу узгодження їхніх економічних інтересів, пов’язаних з виходом та стратегіями їх діяльності на міжнародних товарних ринках у коротко-, середньо- та довгосроковій перспективах. Привабливість ринків можна визначити через ступінь відповідності стану факторів ринкового середовища можливості реалізації економічних інтересів підприємств, пов’язаних з виходом та стратегіями їх діяльності на міжнародних товарних ринках.
Вибір привабливих ринків для здійснення міжнародної підприємницької діяльності підприємства
Залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення вибір привабливих міжнародних ринків може здійснюватися у два способи: 1) суб’єктивно – ґрунтуючись на власних уподобаннях, суб’єктивних відчуттях і очікуваннях, осіб, які приймають рішення; 2) об’єктивно – виходячи із проведеного дослідження ринків та порівняння об’єктивних даних.
Аналізуючи об’єктивні методи відбору міжнародних ринків, слід зазначити: вони являють собою фільтраційні методи, суть яких у початковому визначенні потенційних ринків, поетапному їх оцінюванні та поступовому виключенні найменш привабливих ринків за різними критеріями (фільтрами) у порядку зменшення їх значимості для підприємства. Перелік та число даних критеріїв варіюється у різних підходах авторів.
З погляду Т. М. Циганкової, до об’єктивних методів можна віднести дискретний та комплексний підходи. Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного з параметрів можливих ринків за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування за певною моделлю і теоретично забезпечує найвищий рівень обґрунтованості. Дещо спрощеним і менш витратним з фінансового погляду виступає дискретний підхід, який ґрунтується на оцінці невеликої сукупності найважливіших для фірми показників стану та перспектив розвитку ринку чи інших критеріїв.
Успішність використання дискретного підходу як прийому обґрунтування вибору зарубіжного ринку на підставі аналізу 2–3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні: відповідати цілям виходу фірми на зовнішній ринок; об’єктивно характеризувати стан чи особливості розвитку зарубіжного ринку; бути дослідженими за певний період часу. Загальною вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.
Серед поширених у літературі дискретних моделей відбору привабливих міжнародних ринків – побудова матриць «можливості-ризик» (метод Борга-Ворнера) та «привабливість країни – конкурентоспроможність компанії» (матриця Форда), які передбачають вибір кожним конкретним підприємством переліку важливих для них показників, визначення їх статистичної вагомості і побудову діаграми, що наочно демонструє порівнювальне становище різних країн.
Комплексний підхід до вибору закордонного ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці показників і критеріїв ринку. Серед запропонованих у літературі комплексних методів відбору привабливих для здійснення міжнародної підприємницької діяльності ринків вагоме значення має аналіз наявних можливостей середовища міжнародного бізнесу, який отримав назву SLEPT-аналіз (social/cultural, legal, economic, political, technological) і використовується з метою ідентифікації тих чинників макросередовища (соціокультурних, правових, економічних, політико-правових, технологічних), які суттєво впливають або можуть вплинути на майбутню діяльність фірми на зарубіжних ринках. Крім того, серед поширених комплексних моделей вибору ринку важливе місце належить концепції «чотирьох фільтрів» відбору закордонного ринку, яка передбачає поетапне виключення з розгляду країн за різними критеріями.
Узагальнюючи, слід зазначити, що поряд зі складністю та значними витратами на проведення дослідження, застосування комплексних методів вибору ринку має ряд суттєвих переваг, найвагоміша з яких полягає у здійсненні аналізу привабливості ринку за кількісно-якісними характеристиками ринку відносно можливостей та потреб підприємства. Хоча перелік даних характеристик ринку, які підлягають аналізу, у певних випадках потребує більш чіткої систематизації. Ми вважаємо, що для об’єктивнішого обґрунтування рішення щодо вибору міжнародного ринку можна застосовувати поєднання дискретних та комплексних методів аналізу, оскільки прийняття остаточного рішення щодо майбутнього цільового ринку здійснюється на основі порівняння ринків за кількома найважливішими критеріями.
Дата добавления: 2022-11-11; просмотров: 52; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!