ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ТА ІНШИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ.

ТЕМА 3. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ.

Лекція 3. Облік платників податків.

3.1. Організація обліку платників податків.

3.2. Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших

обов’язкових платежів.

3.3. Порядок подання документів суб’єктами підприємницької діяльності   

    (СПД) для взятя на облік.

3.4. Облік платників податку на додану вартість (ПДВ).

3.5. Порядок зняття з обліку платників податків в органах ДПС.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ.

Облік платників податків створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчис­лення, повнотою та своєчасністю внесення податків і зборів (обов'язкових плате­жів) до бюджетів та цільових фондів.

Реєстрації як платники податків підлягають всі юридичні й фізичні особи, що мають об'єкти оподаткування. З метою централізації обліку платників подат­ків, ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб і Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (ДРФО). Первинний облік платників подат­ків ведеться в журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб.

Автоматизований банк створений для забезпечення єдиного подат­кового обліку платників податків, включає:

• єдиний банк даних юридичних осіб - платників податків;

• реєстр неприбуткових організацій і установ;

• державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО);

• реєстр фізичних осіб - платників податків суб'єктів підприємницької діяльнос­ті (РФО);

• реєстр платників податків - постійних представників нерезидентів в Україні;

• реєстр договорів про спільну діяльність.

    Робота податкових інспекцій з метою забезпечення повноти обліку здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується ДПА України.

 Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної по­даткової служби за станом на перше число кожного місяця проводять звірення районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб - платників податків, а та­кож реєстру фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням актів звірок.

 На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів державної реєст­рації, про зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, підрозділи облі­ку платників податків складають списки суб'єктів підприємницької діяльності, які не з'явились в органи державної податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стягнен­ня податків і підрозділам податкової міліції.

У такому ж порядку передаються матеріали і стосовно платників податків, що в установлені терміни не повідомили орган державної податкової служби про перереєстрацію, реорганізацію, зміни в реєстраційних та статутних документах. Щодо кожного суб'єкта підприємницької діяльності підрозділи примусово­го стягнення податків встановлюють із засновниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності причини ухилення від взяття на облік в органах державної податкової служби та вживають заходи (по телефону, поштою, виїз­дом за місцезнаходженням) щодо залучення суб'єктів підприємництва до обліку і повідомляють про це підрозділ податкової міліції.

Підрозділи органу державної податкової служби :

• стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;

• стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відпові­дальних осіб.

Якщо підрозділом з оподаткування юридичних/фізичних осіб, підрозділом примусового стягнення податків, підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом органу державної податкової служби встановлено відсутність плат­ника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясу­вання фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі й про фактичне міс­цезнаходження) та про допущені порушення податкового законодавства й суму податкового боргу передаються цим підрозділом до підрозділів з обліку платни­ків податків.

Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за мі­сцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місце роз­ташування (місцезнаходження), підрозділи з обліку платників податків або інші підрозділи органу державної податкової служби готують та передають підрозді­лам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця прожи­вання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. Щодо кожного встановлюваного платника подат­ків оформляється один окремий запит незалежно від кількості порушень та несплачених видів податків. До Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб відповідного рівня вносяться дані про подання запиту.

До матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції, включаються акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті захо­ди щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) плат­ника податків, усі отримані відомості про платника податків (у тому числі і про фактичне місцезнаходження), про допущені порушення податкового законодав­ства, суму податкового боргу, анкетні дані відповідальних осіб, розширені ре­єстраційні відомості про платника податків (код, назва, дата реєстрації (перереє­страції), відомі адресні дані, відомості про відкриті/закриті банківські рахунки, види діяльності та всі інші наявні реквізити із відповідного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб).

Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця прожи­вання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків.

Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість устано­влення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного органу державної реєстрації (легалі­зації) надсилають повідомлення про відсутність платника податків за місцезна­ходженням, неповідомлення ним органу державної податкової служби своєї но­вої адреси та неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Таке повідомлення надсилається як стосовно осіб, які не з'явилися до органу державної податкової служби для взяття на облік, так і відносно платників податків, що перебувають на обліку.

  Крім того, органи державної податкової служби координують свою діяль­ність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами Дер­жавного казначейства України, службами безпеки України, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державною митною й контрольно-ревізійною служба­ми, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також із податковими службами інших держав.

З метою контролю за оподаткуванням платників податків органи державної податкової служби, які ве­дуть облік платників, складають і надсилають до органів державної податкової служби вищих рівнів зведений звіт обліку платників податків.

ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ТА ІНШИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення обліку фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки, інші обов'язкові платежі до бюджету й збори у державні цільові фонди. Державний реєстр створюється ДПА.

    Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є:

- дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

- інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;

- інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

- відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;

- відомості відділів реєстрації актів громадського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли.          

     В інформаційний фонд Державного реєстру включаються:

- індивідуальні ідентифікаційні номери, які надаються фізичним особам - платникам і зберігаються за ними протягом всього їх життя;

- загальні відомості про фізичних осіб - платників податків;

- інформація про сплату фізичними особами податків.

Реєстрація фізичних осіб проводиться ДПІ(А) за місцем постійного проживання платника, а для осіб, що не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходу.

Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:

-  прізвище, ім'я, по батькові;

-  дата народження;

-  місце народження (країна, область, район, населений пункт);

-  місце проживання;

-  місце основної роботи;

-  види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.

Ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для викорис­тання суб'єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки, та інші фінансово-кредитні установи в разі:

-  виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;

-  укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;

-  відкриття рахунків в установах банків.

Первинні звітні та облікові документи, пов'язані з проведенням вищезазна­чених операцій, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними за винятком звітних та облікових документів, у яких відсутні ідентифікаційні но­мери осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийнят­тя ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

Дані Державного реєстру використовуються виключно для обліку одержа­них доходів, об'єктів оподаткування, повноти та своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів. Відомості Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і нада­ються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.

Державні податкові інспекції мають право:

-  перевіряти достовірність інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру;

-  надавати інформацію з Державного реєстру іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.

---

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!