Питання 2. Міжнародно-правові акти з регулювання туристської організації
ЛЕКЦИЯ 3. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План
Питання 1.Загальні положення державного регулювання туристської діяльності в Україні
Питання 2. Міжнародно-правові акти з регулювання туристської організації
Питання 3. Структура управління туризмом в Україні
Питання 4. Правовий статус туриста
Питання 1.Загальні положення державного регулювання туристської діяльності в Україні
Туристична галузь відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному житті країни. Вплив туризму посилюється на всі сфери життя і діяльності людини.
Верховною Радою України 15 вересня 1995 року був прийнятий Закон «Про туризм». Цей закон визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону є створення правової бази для створення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб’єктів туристської діяльності, визначення їх обов’язків і відповідальності. Дія цього Закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з наданням туристичних послуг, а також на громадян, які їх отримують.
|
|
|
Закон України «Про туризм» складається з 8 розділів та 40 статей.
Законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону «Про туризм», інших актів законодавства України, що видаються відповідно до них, міжнародних договорів і угод, в яких бере участь Україна.
Державна політика в галузі туризму визначається Верховною Радою України. Центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є Державний комітет України по туризму, повноваження якого визначаються законом України «Про туризм» та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для координації діяльності міністерств і відомств України в галузі туризму створюється Національна рада по туризму, яка є позавідомчим колегіальним органом. Положення та персональний склад Національної ради по туризму затверджується Кабінетом Міністрів України.
Загальні положення:
1. «Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року» Указ Президента України від 10 серпня 1999 року № 973/99.
2. «Про підтримку розвитку туризму в Україні» Указ президента України від 2 березня 2001 року №127/2001.
3. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму. Указ президента України від 14 грудня 2001 року№1213/2001.
|
|
|
4. Про затвердження державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року №583.
5. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583.
До норм загального законодавства належать Закони України:
· «Про захист прав споживачів», від 12 травня 1991 року № 1023 ХІІ, що є основою державного регулювання безпеки товарів і послуг з метою захисту людини, її майнового та природного середовища. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.
· «Про порядок виїзду із України і в’їзду в Україну громадян України», від 21 січня 1994 року № 3857 –ХІІ. Цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.
· «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 23 вересня 1994 року № 185/94.
|
|
|
· «Про страхування», від 7 березня 1996 року № 85/96. Цей закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
· «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270-96. Цей закон визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює правові відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання реклами.
· «Про державний кордон України», від 4 листопада 1991 року №1777-ХІІ. Україна, керуючись Конституцією України, Декларацією про державний суверенітет України та Актом проголошення незалежності України, неухильно проводить політику миру, виступає за зміцнення безпеки народів України виходячи із принципів непорушності державних кордонів, які є відображенням територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, суверенітету та єдності України. Державний кордон України є недоторканним.
· «Про охорону навколишнього середовища»
· «Про правовий статус іноземців», від 4 лютого 1994 року № 3929-ХІІ. Цей Закон визначає правовий статус іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та обов’язки іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов’язаних з їх уїздом в Україну або виїздом з України.
|
|
|
· «Про підприємництво», від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ.
· «Про підприємництва в Україні», від 27 березня 1991 року №887-ХІІ. Цей Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.
· «Про охорону культурної спадщини» тощо
На діяльність туристичного підприємства в Україні поширюється дія всіх законодавчих актів регламентуючих підприємництво в Україні.
****
Питання 2. Міжнародно-правові акти з регулювання туристської організації
Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму – дуже складна система. Постійне розширення міжнародного туристського обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних туристських організацій. Туристські обміни пов’язані з перетинанням державних кордонів, а перебування туристів на території іноземних держав і переміщення по ній, з уваги на єдиний підхід, повинно регулювати міжнародне право.
Низка міжнародних договорів, конвенцій і декларацій міжнародних організацій формулюють основи міжнародно-правового регулювання системи туризму і міжнародних подорожей
1. Загальна декларация прав людини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Складається з 30 статей.
2. Устав Всемирной туристской организации (ВТО) был принят в Мехико, 27 сентября 1970 года. Складається з 45 статей. Генеральный секретарь Международного Союза Официальных Туристских Организаций Роберт К. Лонати.
3. Манильская декларация по мировому туризму. Принята Всемирной конференцией по туризму, проходившей в Маниле (Филиппины) с 27 сентября по 10 октября 1980 года. Состоит из 25 пунктов.
4. Гаагская декларация по туризму, принята в Гаага (Нидерланды) 14 апреля 1989 года, состоит из 10 принципов.
5. Балийская декларация по туризму, принята на о.Бали (Индонезия) с 24-27 сентября 1996 года. Состоит из 10 пунктов.
6. Монреальская декларация «к гуманному и социальному видению туризма»
7. Кодекс туриста. Туристы должны своим поведением способствовать взаимопониманию и дружеским отношениям между народами как на национальном, так и на международном уровне и таким образом содействовать сохранению мира.
8. Хартия туризма, одобрена в 1985 году на 6 сессии Генеральной Ассамблеи ВТО. Право каждого человека на отдых и досуг, включая право на разумное ограничение рабочего дня и на оплачиваемый периодический отпуск, а также право свободно передвигаться без ограничения, кроме тех, которые предусмотрены законом, признаются во всем мире.
9. Глобальный этический кодекс туризма, принят Сантьяго (Чили) 1 октября 1999 года. В нем заложены идеи многих предшествующих аналогичных деклараций и действующих профессиональных кодексов, и он несет в себе новое мышление, отражающее перемены в нашем обществе в конце XX века. Глобальный этический кодекс туризма необходим для того, чтобы помочь максимально усилить выгоды от развития туризма для населения туристических центров и свести к минимуму его отрицательные воздействия на окружающую среду и культурное наследие.
10. Осакская декларация тысячеления, принята 1 октября 2001 года в г. Осаке (Япония). Важный фактор обеспечения мира и международного понимания и что обязательными условиями успешного развития туризма являются мир и безопасность.
11. Сеульская декларация «Мир и туризм», принята в г. Сеул (Республика Корея) 27 сентября 2001 года. Лозунг «Туризм – инструмент мира и диалога между цивилизациями».
****
Питання 3. Структура управління туризмом в Україні
Новий склад Державної служби туризму і курортів: Голова Державної служби туризму і курортів – Пахля Анатолій Іванович (з січня 2006 року). Перший заступник Голови Зубко Юрій Петрович (з 19 липня 2006 року). Заступник Голови Сьомкін Сергій Вікторович (з квітня 2006 року). (табл. 3.3)
Нормативно-правова база туристської діяльності:
· Верховна Рада України.
· Кабінет Міністрів України
· Президент України
· Державна туристична адміністрація України
· Держкомкордон України
· Міністерство культури та туризму
***
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 30; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!