Приклад розрахунку граничної та загальної корисності
| Одиниці блага (Q) | Гранична корисність (ют.) (MU) | Загальна корисність (ют.) (TU) |
| Перша | 100 | 100 |
| Друга | 90 | 190 |
| Третя | 70 | 260 |
| Четверта | 40 | 300 |
| П’ята | 0 | 300 |
| Шоста | -10 | 290 |
Загальна корисність Гранична корисність
Поведінка споживача (споживчий вибір) спрямована на максимізацію корисності. Ціна блага для споживача визначається його граничною корисністю. Отже, криву MU можливо трактувати яка криву попиту на товар.
Взаємозв’язок між кількістю блага, що споживається, і ступенем задоволення потреб від споживання його кожної додаткової одиниці відображає закон спадної граничної корисності або перший закон Госсена.
Німецький юрист та спеціаліст страхової справи Герман Госсен (1810-1858) у 1854 році сформулював економічні закони, які у сучасній науковій літературі з економіки називають «законами Госсена».
Згідно з першим законом Госсена (законом спадної граничної корисності) із зростанням запасу певного блага його гранична корисність зменшується. Тобто, гранична корисність від споживання кожної додаткової одиниці блага буде зменшуватися, що пояснюється поступовим насиченням потреби. При повному задоволенні потреби гранична корисність останньої одиниці блага, що споживалося, дорівнює нулю (у нашому прикладі це п’ята одиниця). Наступні додаткові одиниці блага не приносять задоволення та мають від’ємну граничну корисність. Таким чином, чим більшою кількістю одиниць блага володіє споживач, тим меншу цінність для нього має кожна додаткова його одиниця і тим меншу ціну він згоден за неї сплатити.
|
|
|
Оскільки загальна корисність певного блага є сумою граничних корисностей його одиниць, то із зростанням кількості одиниць блага, що споживаються, загальна корисність збільшується, але у все меншій пропорції.
Варто пам’ятати, що, по-перше, для певних благ (ліки, алкоголь, тютюн) гранична корисність з споживанням кожної додаткової одиниці спочатку зростає і тільки з певного моменту починає діяти закон спадної граничної корисності. По-друге, існують блага, наприклад, антикваріат, гранична корисність кожної додаткової одиниці яких тільки зростає.
Рівновага споживача з позиції кардиналістської теорії. Другий закон Госсена
Споживач досягає рівноваги, якщо одержує максимальну сукупну корисність. Вибір споживача визначається корисністю благ, його доходом та цінами на ринку. Бюджетне обмеження споживача – це та кількість благ, яку він спроможний придбати за свій дохід при певному рівні цін на ринку.
Корисність максимізується якщо відношення граничної корисності до ціни однакове для всіх благ, що споживаються. Тобто, споживач досягає рівноваги, коли розподіляє наявні у нього грошові засоби між різними благами так, що досягає однакового задоволення від кожної останньої одиниці грошей, витраченої на кожне з благ:
|
|
|
MU 1 /P 1 = MU 2 /P 2 = … = MUn/Pn
Зазначена формула відображає правило споживчої рівноваги (правило максимізації корисності), що складає зміст другого закону Госсена: при заданих цінах і бюджеті споживач досягає максимуму корисності тоді, коли відношення граничної корисності до ціни однаково про всіх споживаних благах.
Другий закон Госсена розкриває зміст рівноваги споживача – це ситуація, при якій споживач не може збільшити сукупну корисність, витрачаючи в межах свого доходу більше грошей на одне благо і менше на інше. Розподіляючи дохід відповідно зазначеного закону споживач досягає рівноваги (оптимуму споживача).
Приклад застосування привила споживчої рівноваги
| Блага (Q) | Гранична корисність (MU)(ют.) | Ціна (P) | MU/P |
| Q1 | 100 | 20 | 5 |
| Q2 | 60 | 10 | 6 |
| Q3 | 40 | 5 | 8 |
Як бачимо, споживач не досягає рівноваги, оскільки одиниця доходу, затрачена на придбання Q1, Q2, Q3 не приносить однакову граничну корисність: MU/P – зважена гранична корисність зазначених благ дорівнює відповідно 5; 6; 8 ют. Необхідно продовжити пошук благ, набор яких дозволить реалізувати правило споживчої рівноваги. Критеріями вибору є гранична корисність та ціни благ, доход споживача.
|
|
|
У випадку, що розкриває наступна таблиця, споживач максимізує корисність, тобто, досягає рівноваги: MU1/P1 = MU2/P2 = MU3/P3 =8. Будь-яка зміна у структурі покупок знижує рівень задоволення потреб споживача.
| Блага (Q) | Гранична корисність (MU)(ют.) | Ціна (P) | MU/P |
| Q1 | 160 | 20 | 8 |
| Q2 | 80 | 10 | 8 |
| Q3 | 40 | 5 | 8 |
Отже, раціональний споживчий вибір забезпечує досягнення максимуму загальної корисності при оптимальному використанні обмеженого доходу за умов певного рівня цін.
Питання для самоконтролю
1. Визначте поняття корисності, загальної та граничної корисності.
2. Охарактеризуйте головні постулати теорії споживчого вибору.
3. Розкрийте зміст першого закону Госсена.
4. Як необхідно розподілити обмежений дохід споживача, щоб максимізувати корисність?
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!