Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Лекція 1.
Загально теоретичні та специфічні основи дисципліни.
Предмети та об’єкти обліку і аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-технічній формі, та має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічна діяльність представляє собою заходи та дії по реалізації зовнішньоекономічних зв’язків.
Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність всіх зв’язків між країнами у сфері економіки.
Об’єктами обліку і аналізу зовнішньоекономічної діяльності є майно та джерела його утворення, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, господарські процеси, що складаються з сукупності зовнішньоекономічних операцій, та їх результати.
Найпоширенішим видом зовнішньоекономічної діяльності є торгівля.
В міжнародній торгівлі розрізняють чотири основні види зовнішньоторговельних операцій.
Зовнішньоторговельні операції:
· Експорт – продаж іноземному контрагенту товару з вивезенням його за кордон;
· Імпорт – придбання в іноземного контрагента товару із ввезенням його з-за кордону;
· Реекспорт – продаж раніше імпортованого без доробки товару за кордон;
|
|
· Реімпорт – придбання раніше експортованого без доробки товару із ввезенням з-за кордону.
Основні завдання курсу та принципи зовнішньоекономічної діяльності
Одне з основних завдань бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності – забезпечення керівництва підприємства та інших зацікавлених осіб достатньою інформацією, необхідною для прийняття виважених управлінських рішень, а також створити систему внутрішнього контролю з метою посилення ефективності діяльності підприємств та запобігання крадіжок та інших зловживань.
Організація та здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребують дотримання певних цілей дотриманням наступних вимог:
· відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій в валюті їх здійснення та паралельно в валюті звітності за курсом НБУ на дату здійснення такої операції;
· своєчасне надання адміністрації, податковим і статистичним органам інформації про результати діяльності підприємства, в тому числі зовнішньоекономічної;
· забезпечення своєчасних і правильних розрахунків з зовнішньоторговельними операціями.
Для виконання зазначених вимог та досягнення поставлених цілей необхідно вирішити комплекс задач бухгалтерського обліку.
|
|
Завдання бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності:
§ методологічного характеру – пов’язані з використанням національного Плану рахунків бухгалтерського обліку та правильним відображення на рахунках операцій зовнішньоекономічної діяльності;
§ методичного характеру – пов’язані із систематизацією інформації об’єктах зовнішньоекономічної діяльності;
§ організаційного характеру – раціоналізація бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності, що пов’язана з чітким розподілом функціональних обов’язків серед працівників бухгалтерії;
§ технічного забезпечення – раціональне ведення обліку зовнішньоекономічної діяльності за допомогою комп’ютерної, копіювальної техніки і тощо при наявності матеріальних можливостей.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та порядок їх реєстрації
Виконання умов зовнішньоекономічних договорів передбачає переміщення товару через митний кордон України. Це спричиняє необхідність реєстрації суб’єктів – учасників зовнішньоекономічної діяльності – в митних органах.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, підлягають обліку в митному органі, в зоні діяльності якого вони перебувають. Інформація про цей облік надається митними органами Міністерству статистики, Міністерству економіки і Головній державній податковій адміністрації.
|
|
Якщо необхідним є митне оформлення вантажу, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен звернутися до митного органу (вантажний відділ або митний пост) за місцем своєї державної реєстрації і стати на облік.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Практична реалізація зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на підставі застосування певних правових норм, закріплених в міжнародних та національних нормативних документах, тому вивчення цих документів займає важливе місце серед питань організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій. Ці основоположні нормативно-правові документи є методологічною основою організації зовнішньоекономічної діяльності та її обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України у грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів»
|
|
Структура П(с)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»:
Загальні положення пп.. 1-4 → Визначається сфера дії та основні поняття.
Операції в іноземній валюті пп.. 5-9 → Ця частина застосовується підприємствами при здійсненні обліку операцій, виражених в іноземній валюті (купівля-продаж, кредити тощо)
Фінансова звітність в іноземних валютах пп.. 10-14 → Ця частина застосовується підприємствами при переведенні фінансових звітів закордонних господарських одиниць, які включаються до фінансових звітів підприємства, шляхом консолідації, пропорційної консолідації або методом участі в капіталі.
Розкриття інформації про вплив змін валютних курсів у примітках до фінансової звітності пп..15-16 → Наводяться положення, які підлягають відображенню у примітках.
Норми П(С)БО 21 застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
В останні роки у зв’язку з відміною державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність в Україні майже щомісячно приймаються законодавчі та відомчі нормативні акти з регулювання зовнішньоекономічних відносин, покращення контролю за повнотою розрахунків за експортно-імпортними операціями.
За порушення чинного законодавства України в сфері зовнішньоекономічної діяльності всі суб’єкти, як іноземні, так і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, несуть майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Органи державного регулювання:
v Верховна Рада → * створює законодавчу базу у сфері ЗЕД; * затверджує головні напрями ЗЕД; * розглядає, затверджує та змінює структуру органів державного регулювання; * укладає і ратифікую міжнародні договори України; * встановлює правові режими на території України.
v Кабінет Міністрів → * відповідно до прийнятого законодавства здійснює координацію зовнішньоекономічних зв’язків; * затверджує нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності; * веде переговори та укладає міжнародні договори; * забезпечує складання платіжного балансу.
v Національний банк → *реалізує валютну політику держави; * регулює курс національної валюти; * здійснює облік та розрахунки по одержаних державних кредитах та позиках; * здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву України; * представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн; * видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті.
v Міністерство економіки → * забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики; * здійснює контроль за державними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, законами України.
v Антимонопольний комітет → * здійснює контроль за державними суб’єктами ЗЕД антимонопольного законодавства.
v Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі → * здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД; * приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.
v Державна митна служба → * здійснює митний контроль на території УКРАЇНИ; * затверджує акти з питань митної політики держави.
v Органи місцевого управління ЗЕД → * здійснюють реєстрацію суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ( як суб’єктів господарської діяльності); * контролюють функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.
Для проведення певних видів зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економіки застосовує їх ліцензування та квотування.
Види ліцензійних квот:
Ліцензії:
Ø Антидемпінгова → право на імпорт в Україну певного товару, який є об’єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;
Ø Компенсаційна → право на імпорт в Україну певного товару, який є об’єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;
Ø Спеціальна → право на імпорт в Україну певного товару, який є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;
Ø Генеральна → відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару та/або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару;
Ø Відкрита (індивідуальна) → дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу з визначенням його загального обсягу;
Ø Разова (індивідуальна) → разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції;
Ø Антидемпінгові → граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що є об’єктом антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну, який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.
Квоти:
Ø Компенсаційні → граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну, який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;
Ø Спеціальні → граничний обсяг імпорту В Україну певного товару, що є об’єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;
Ø Глобальні → встановлюються по товару без зазначення конкретних країн, куди товар (товари) експортуються або з яких він (вони) імпортуються;
Ø Індивідуальні → встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з якої він може імпортуватися;
Ø Групові → встановлюються по товару з визначенням групи країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.
Лекція 2
Облік валютних операцій
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!