Порівняльна характеристика звичайного і творчого мислення
| Звичайне мислення | Творче мислення |
| 1. Тенденція до полегшення, спрощення вимог задачі | Тенденція до ускладнення вимог задачі |
| 2. Тенденція до ухиляння від складних кроків | Прагнення йти шляхом поглиблення складності |
| 3. Уявлення про об'єкт нечітке, зосереджене на об'єкті-прототипі | Уявлення про об'єкт чітке, спрямоване на пошук ідеального кінцевого варіанта |
| 4. Уявлення про об'єкт однобічне, поверхове | Уявлення про об'єкт „об'ємне”. Охоплює одночасно його підсистему й надсистему, до яких він належить |
| 5. Уявлення про об'єкт без бачення його розвитку | Об'єкт бачиться в історичному розвитку: у минулому, сьогоденні й майбутньому, якщо буде збережена лінія розвитку |
| 6. Уявлення про об'єкт „жорстке” | Уявлення про об'єкт „пластичне”, легко піддається змінам у просторі й часі |
| 7. Пам'ять підказує близькі, а тому слабкі аналогії | Пам'ять підказує далекі (а тому сильні) аналогії, причому запас інформації постійно поповнюється за рахунок добору принципів, прийомів |
| 8. Бар'єр спеціалізації з часом стає все вищим | Бар'єр спеціалізації постійно руйнується |
| 9. Рівень управління мисленням не зростає | Мислення стає все більш керованим: дослідник оцінює розвиток мислення, відхиляє невдалі варіанти, легко здійснює розумові експерименти |
За результатами аналізу методів активізації мислення було зроблено висновок, що здатність розв'язувати творчі завдання можна і потрібно розвивати через навчання. Так було спростовано думку про „осяяння”, яке не піддається управлінню і відтворенню Дичківська І. С.
Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що, коли дитині 3—6 років, її творча уява, фантазія сягають найвищого розвитку. Та якщо три-чотирирічний малюк мислить нестандартно, часом навіть інтуїтивно, то згодом ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати вже готове, всіма доведене.
Психологічна інерція є бар'єром при створенні, застосуванні нового. Такими психологічними бар'єрами можуть бути:
P боязнь втрутитися в чужу галузь, породжена вузькою спеціалізацією;
P боязнь видатися некомпетентним, що породжує боязнь критики;
P страх перед авторитетом;
P боязнь ідеального як чогось недосяжного, нереального;
P невміння сприймати об'єкт у незвичній функції, тобто творча сліпота.
Для усунення цих бар'єрів необхідно дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності, які передбачають:
P створення для дитини безпечної психологічної бази, до якої вона могла б повертатися, будучи „здивованою” власними відкриттями у процесі пошуків нестандартних рішень;
P підтримання здатності дитини до творчості, неприпустимість несхвальної оцінки творчих спроб;
P терпимість до незвичних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання дітей тощо.
Систему ТРВЗ було адаптовано для роботи з дітьми у школі й дитячому садку. Праці Г. Альтшуллера „Алгоритм винаходу”, „Творчість як точна наука” стали основою так званої творчої педагогіки. (О. Нікашин).
Технологія ТРВЗ для молодших школярів є технологією колективних ігор і занять з детальними методичними рекомендаціями. Вона має на меті максимально підвищити її ефективність. Основу технології становлять ігри-заняття, під час яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечливі властивості предметів, явищ і розв'язувати ці суперечності, і які передбачають самостійний вибір дитиною теми, матеріалу та виду діяльності. Виявлення і розв'язання суперечностей є ключем до творчого мислення.
Гра „Добре — погано” (автори — М. Шустерман і Л. Шуб), яка ґрунтується на положенні про те, що кожен предмет чи явище мають свої позитивні й негативні сторони. Для гри обирають будь-який об'єкт, який не викликає в дитини стійких асоціацій, позитивних або негативних емоцій. Це може бути олівець, книга, лампа тощо. Кожен гравець має назвати, що в об'єкті „погано”, а що „добре”, що подобається і що не подобається, що зручно і що не зручно. Наприклад, поняття „снігопад”: добре ліпити із свіжого снігу снігову бабу, але засніженими шляхами погано їхати машинам; „голосна музика”: добре зранку — швидко прокидаєшся і робиш зарядку, але ввечері заважає робити уроки і спати. Таким чином, гра „добре — погано” сприяє розвитку мовлення дитини, вчить розмірковувати, фантазувати. Для розв'язання протиріч дітям пропонують цікаві ігрові завдання [.?, ] Дичківська І
Методи, які застосовують у даній технології, розвивають пізнавальні та творчі здібності дітей, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв'язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове.
Принцип природовідповідності, який застосовують педагоги стосовно дитини дана концепція визначає одним з провідних. Адже вчитель, навчаючи дитину, повинен знати і враховувати її природу та індивідуальність. Тому що здібності - це результат виховання і навчання в перші 5-6 років життя дитини. Підтвердженням цього є слова відомого педагога В.Сухомлинського, який вважав, що дитина може стати великою особистістю тоді, коли у п’ятирічному віці знатиме не менше 4-5 тисяч слів.
На сьогодні створено Міжнародну, Європейську та регіональні асоціації технології формування та розвитку творчої особистості. У США працює Інститут Альтшуллера. Ця технологія розповсюджена в Канаді, США, Австралії, Японії, країнах Європи та Південної Америки.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 30; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!