Порівняльна характеристика звичайного і творчого мислення



 

Звичайне мислення Творче мислення
1. Тенденція до полегшення, спрощення вимог задачі Тенденція до ускладнення вимог задачі
2. Тенденція до ухиляння від складних кроків Прагнення йти шляхом поглиблення складності
3. Уявлення про об'єкт нечітке, зосереджене на об'єкті-прототипі Уявлення про об'єкт чітке, спрямоване на пошук ідеального кінцевого варіанта
4. Уявлення про об'єкт однобічне, поверхове Уявлення про об'єкт „об'ємне”. Охоплює одночасно його підсистему й надсистему, до яких він належить
5. Уявлення про об'єкт без бачення його розвитку Об'єкт бачиться в історичному розвитку: у минулому, сьогоденні й майбутньому, якщо буде збережена лінія розвитку
6. Уявлення про об'єкт „жорстке” Уявлення про об'єкт „пластичне”, легко піддається змінам у просторі й часі
7. Пам'ять підказує близькі, а тому слабкі аналогії Пам'ять підказує далекі (а тому сильні) аналогії, причому запас інформації постійно поповнюється за рахунок добору принципів, прийомів
8. Бар'єр спеціалізації з часом стає все вищим Бар'єр спеціалізації постійно руйнується
9. Рівень управління мисленням не зростає Мислення стає все більш керованим: дослідник оцінює розвиток мислення, відхиляє невдалі варіанти, легко здійснює розумові експерименти

За результатами аналізу методів активізації мислен­ня було зроблено висновок, що здатність розв'язувати творчі завдання можна і потрібно розвивати через на­вчання. Так було спростовано думку про „осяяння”, яке не піддається управлінню і відтворенню Дичківська І. С.

Результати психолого-педагогічних досліджень свід­чать, що, коли дитині 3—6 років, її творча уява, фантазія сягають найвищого розвитку. Та якщо три-чотирирічний малюк мислить нестандартно, часом навіть інтуїтив­но, то згодом ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати вже готове, всіма доведене.

 Психологічна інерція є бар'єром при створенні, за­стосуванні нового. Такими психологічними бар'єрами можуть бути:

P боязнь втрутитися в чужу галузь, породжена вузькою спеціалізацією;

P боязнь видатися некомпетентним, що породжує боязнь критики;

P страх перед авторитетом;

P боязнь ідеального як чогось недосяжного, нере­ального;

P невміння сприймати об'єкт у незвичній функції, тобто творча сліпота.

Для усунення цих бар'єрів необхідно дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності, які передбачають:

P створення для дитини безпечної психологічної ба­зи, до якої вона могла б повертатися, будучи „здивова­ною” власними відкриттями у процесі пошуків нестан­дартних рішень;

P підтримання здатності дитини до творчості, не­припустимість несхвальної оцінки творчих спроб;

P терпимість до незвичних ідей і запитань, необхід­ність відповідати на всі запитання дітей тощо.

Систему ТРВЗ було адаптовано для роботи з дітьми у школі й дитячому садку. Праці Г. Альтшуллера „Алго­ритм винаходу”, „Творчість як точна наука” стали ос­новою так званої творчої педагогіки. (О. Нікашин).

Технологія ТРВЗ для молодших школя­рів є технологією колективних ігор і занять з детальни­ми методичними рекомендаціями. Вона має на меті максимально підвищити її ефективність. Основу технології становлять ігри-заняття, під час яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти супе­речливі властивості предметів, явищ і розв'язувати ці суперечності, і які передбачають самостійний вибір ди­тиною теми, матеріалу та виду діяльності. Виявлення і розв'язання суперечностей є ключем до творчого мислення.

 Гра „Добре — погано” (автори — М. Шустерман і Л. Шуб), яка ґрунтується на положен­ні про те, що кожен предмет чи явище мають свої позитивні й негативні сторони. Для гри обирають будь-який об'єкт, який не викликає в дитини стійких асоціацій, позитивних або негативних емоцій. Це може бути олі­вець, книга, лампа тощо. Кожен гравець має назвати, що в об'єкті „погано”, а що „добре”, що подобається і що не подобається, що зручно і що не зручно. Наприк­лад, поняття „снігопад”: добре ліпити із свіжого снігу снігову бабу, але засніженими шляхами погано їхати машинам; „голосна музика”: добре зранку — швидко прокидаєшся і робиш зарядку, але ввечері заважає ро­бити уроки і спати. Таким чином, гра „добре — погано” сприяє розвитку мо­влення дитини, вчить розмірковувати, фантазувати. Для розв'язання протиріч дітям пропонують цікаві ігрові завдання [.?, ] Дичківська І

Методи, які застосовують у даній технології, розви­вають пізнавальні та творчі здібності дітей, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформа­цію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибу­довувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв'язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове.

Принцип природовідповідності, який застосовують педагоги стосовно дитини дана концепція визначає одним з провідних. Адже вчитель, навчаючи дитину, повинен знати і враховувати її приро­ду та індивідуальність. Тому що здібності - це результат виховання і навчання в перші 5-6 років життя дитини. Підтвердженням цього є слова відомого педагога В.Сухомлинського, який вважав, що дитина може стати великою особистістю тоді, коли у п’ятирічному віці знатиме не менше 4-5 тисяч слів. 

 На сьогодні ство­рено Міжнародну, Європейську та регіональні асоціації технології формування та розвитку творчої особистості. У США працює Інститут Альтшуллера. Ця тех­нологія розповсюджена в Канаді, США, Австралії, Япо­нії, країнах Європи та Південної Америки.

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 30; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!