Визначення предмета різними авторами.
А.Є Брусиловський -- Злочин, особа злочинця після його засудження, психологія кримінального судочинства, психологія всіх учасників судової процедури.
А.Р. Ратінов -- психічні явища, механізми і закономірності людської психіки, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права.
А.В. Дулов -- Особливості розвитку і прояву психологічних закономірностей, пов'язаних з процесом діяльності по здійсненню правосуддя.
В.Л. Васильєв — Психологічні основи особистості і діяльності в умовах правового регулювання, система «людина-право», головною ланкою в якій є особистість як суб'єкт діяльності.
Юридична психологія як наука ставить перед собою певні завдання, що забезпечують розвиток наукових концепцій і розробку рекомендацій із найбільш ефективного здійснення правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності.
До основних завдань юридичної психології належать:
1 .Вивчення психології особистості юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката й ін.) і його діяльності, психологічних особливостей юридичної процедури;
2. Розгляд психологічної ефективності дії норм права, правотворчого процесу;
3.Дослідження психологічної структури злочину й особи правопорушника, формування антисоціальної настанови і методів попереджуваної діяльності;
4. Вивчення шляхів формування психічної діяльності учасників судочинства з метою найбільш оптимального виконання завдань правосуддя;
|
|
|
5. Розгляд психологічних основ проведення окремих процесуальних дій з метою найефективнішого здійснення пізнавальної діяльності та її організації;
6. Дослідження психологічних закономірностей пенітенціарної діяльності з метою розробки системи заходів, що сприяють корекції поведінки засуджених;
7. Створення рекомендацій щодо навчання працівників правозастосовчих органів, спрямованих на формування професійно необхідних якостей;
8. Розробка практичних рекомендацій для юристів щодо здійснення правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної функцій;
9. Забезпечення правозастосовчої практики психологічним знанням, розробка методик психологічної діагностики й судово-психологічної експертизи;
10. Аналіз психологічних характеристик правового виховання громадян з метою розробки методів профілактичної діяльності щодо окремих осіб і груп населення.
Виконання цих завдань покликане сприяти подальшому удосконаленню правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності, забезпечити практичних працівників науково-обгрунтованими рекомендаціями з оволодіння професійно необхідними якостями.
|
|
|
Отже юридична психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері відносин, що регулюються правом.
Система юридичної психології
Під системою юридичної психології, за висловом М.В. Костицького, розуміють логічне розташування проблем і питань, що вивчається нею, що відображають її рівень розвитку, тенденції і перспективи.
Аналізом системи юридичної психології займаються різні спеціалісти - юристи психологи, юридичні психологи.
Розглянемо окремі підходи до вирішення даного питання.
К.К.Платонов виділяв у юридичній психології правову психологію (предмет — правосвідомість), кримінальну (предмет - причини злочинності, пов'язані з якостями особистості), судову психологію і виправно-трудову психологію.
А.Р.Ратінов вважає, що до системи юридичної психології входять:
1.Загальні питання (предмет, завдання і методи);
2.Правова психологія (психологія нормативно-правової регуляції);
3.Кримінальна психологія (психологія злочинності і особистості злочинця);
4.Судова психологія (психологія слідчої і судової діяльності;
|
|
|
5. Виправна психологія (психологія виправлення і перевиховання правопорушників).
З точки зору навчального процесу у вузі необхідно логічно побудувати систему юридичної психології за М.В.Костицьким.
Відомий український психолог Михайло Васильович Костицький, наш земляк, який займається вивченням юридичної психології запропонував вирішення цієї проблеми керуючись, що при розгляді системи юридичної психології необхідно виходити з того, що вона є самостійною галуззю знання, яка знаходиться на стику психології і юриспруденції, і як будь-яка наука повинна мати: методологію, теорію, історію, технологію практичного застосування теоретичного знання, спрямованість практичного застосування цього знання.
З огляду на це система юридичної психології має бути сформована на принципах, що відповідають завданням становлення і розвитку науки, підпорядкованих тим її закономірностям, дослідження яких забезпечує найбільш плідний розвиток широкого кола юридичних наук. Дослідження у цій галузі знань логічно узгоджується з усіма формами і видами правової діяльності, тому в їхню основу покладено об'єктивно існуючі комплекси правових знань.
Система юридичної психології
|
|
|
I. Частина загальна:
1) предмет, завдання, історія розвитку;
2) методологічні основи і методи;
3) загально-психологічні і соціально-психологічні основи;
4) психологія юридичної праці.
II . Частина особлива:
1) правова психологія;
2) кримінальна психологія;
3) судова психологія - психологія судочинства, психологія слідчих дій, судово-психологічна експертиза;
4) виправна (пенітенціарна) психологія
Традиційно юридична психологія поділяється на загальну й особливу частини. До загальної частини належать питання наукознавчого характеру, а саме: предмет науки, визначення її методів, завдань, місця в системі наук і власне системи науки. Загальна частина охоплює також питання з історії юридичної психології в аспекті передумов її виникнення, аналіз найважливіших етапів її розвитку, тенденцій, що відобразилися у фундаментальних наукових працях, дослідження методологічних засад науки.
У структуру системи юридичної психології послідовно входять ті, вже сформовані напрями, за предметом дослідження яких визначаються її окремі частини.
До них відноситься розділ кримінальної психології, що вивчає психологічні основи формування антисоціальної настанови, психологічну структуру злочину, діагностику виникнення і розвитку груп антисоціального напряму. Цей розчин охоплює також вивчення психологічної сторони профілактичної діяльності в її загально соціальному аспекті й попередження злочинів. Профілактика потребує і вимагає знань з урахуванням психологічних особливостей групи й особистості, правильної діагностики їхньої спрямованості.
Особлива частина юридичної психології охоплює психологію судочинства, яка вивчає значний комплекс питань, пов'язаних із психологічними сторонами судово-слідчої діяльності, до них , зокрема належать проблемні питання психологічної характеристики процесуальної діяльності, що розглядаються, як визначальні в організації судово-слідчої роботи, професійні якості осіб, які здійснюють впровадження у справах, психологічні основи доказування, організації і планування слідчої та судової роботи. Даний розділ охоплює також питання, що характеризують психологічні основи окремих процесуальних дій, таких як слідчий огляд, допит, пред'явлення для впізнання, перевірка показів на місці, слідчий експеримент, обшук, призначення і впровадження судово-психологічної експертизи.
Окремим розділом юридичної психології представлена пенітенціарна психологія (виправно-трудова чи кримінальна-виконавча), що досліджує психологічні характеристики колективів засуджених, психологічні основи процесу їхнього виправлення і перевиховання (корекції). Пенітенціарна психологія досліджує також професійні якості й психологічні характеристики осіб, які виконують виховні функції, з метою розробки рекомендацій з найбільш ефективного здійснення впливу на засуджених.
В юридичній психології, виходячи з характеру досліджуваних нею закономірностей, як відносно самостійності, виділяють чотири основні галузі: правову, кримінальну, судову і пенітенціарну психологію. У свою чергу, кожна галузь відповідно до своєї спрямованості досліджує групи психічних закономірностей, що належать до її предмета.
У сучасній юридичній психології виокремлюють нову галузь юридичної психології - правову.
Ця галузь покликана вивчати психологічні особливості дії права як чинника соціальної регуляції поведінки людини чи групи людей, психологічні закономірності правотворчого процесу, психологічні механізми правосвідомості та праворозуміння.
Кримінальна психологія вивчає:
а) психічні закономірності, пов'язані з формуванням антисоціальних настанов,
мотивів вчинення злочину і протиправних дій, поведінкою осіб, які характеризуються деліквентністю (схильністю до правопорушень);
б) психологію формування груп правопорушників, роль конкретних обставин і факторів, що сприяють їхній появі;
в) форми і способи діяльності, спрямованої на попередження антисоціальних тенденцій, виявлення причин і умов, що у психологічному аспекті сприяють формуванню антисоціальних настанов та їх проявам, розробляє конкретні заходи профілактичного характеру.
Судова психологія як предмет дослідження включає проблематику, що стосується психологічної характеристики правоохоронної діяльності, пізнавальних процесів, пов'язаних з доказуванням, психологічних основ проведення окремих процесуальних дій, а також аналізу психологічної сторони формування внутрішнього переконання. До предмету судової психології належить і вирішення комплексу питань, що характеризують психологічний аспект профілактичної діяльності в сфері судочинства.
Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості пост кримінальної поведінки і відбування покарань у відповідних установах. Предмет її дослідження-психологічна структура особи, яка відбуває покарання (її адаптація, ставлення до встановленого режиму, вироку); психологічний бік формування мікро груп та її їхньої спрямованості; методи впливу та їх оптимальне сполучення, що застосовуються з метою створення необхідного психологічного клімату. До предмета пенітенціарної психології входить також система заходів, які забезпечують розробку і застосування прийомів виховного впливу, навчання педагогічного персоналу (вихователів), формування у них навичок, необхідних для здійснення виховних функцій.
Галузі юридичної психології
Галузі юридичної психології характеризуються різним рівнем розвитку, що пояснюється, з одного боку, потребами правозастосовчої практики, а з іншого - нерівномірністю формування окремих сторін досліджуваних проблем, обмеженістю експериментальних даних, недостатнім залученням суміжних галузей знань, що дають змогу комплексно вивчати закономірності психіки людини.
Становлення юридичної психології як самостійної науки зумовлене тим, що проблеми, які належать до її предмета не могли бути вирішені з використанням даних загальної психології, а вимагали з'ясування специфічних закономірностей, вирішення яких можливе лише на стику психологічної та юридичної наук.
Нова система знань, яка дає змогу поглиблено досліджувати проблеми пов'язані із закономірностями психіки, що проявляються в правовій сфері, створила передумови для самостійного існування юридичної психології. На відміну від закономірностей
загальної психології для закономірностей юридичної психології характерне те, що досліджувані нею психічні явища є наслідком порушення правових приписів або специфіки їхнього виконання в умовах правового регулювання, використання їх у різноманітних сферах людської діяльності і ситуаціях, що потребують застосування норм права.
Правова діяльність як самостійна галузь суспільної практики вимагає вивчення тієї системи психічних явищ, що зумовлені правовим впливом у всіх його формах і проявах. Ці психічні явища різноманітні й породжені особливостями та завданнями кожної сфери застосування норм права.
Інтегративна функція юридичної психології полягає у використанні даних однієї науки для цілей іншої, причому вцьому взаємопроникненні створюються нові проблеми, що потребують вирішення. Цей характер взаємопроникнення знань також є специфічною особливістю юридичної психології як науки.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!