Розмежування підсудності справ між судами ЄС



Судова система ЄС

1. Загальні засади судової системи ЄС.

2. Склад судів ЄС. Вимоги до осіб, що можуть бути призначені суддями та генеральними адвокатами.

3. Юрисдикція судів ЄС. Розмежування підсудності справ між судами ЄС.

4. Процедура розгляду справ у судах ЄС.

 

 

1. Загальні засади судової системи ЄС

(ст. 19 ДЄС, ст. ст. 251-281 ДФЄС, Протокол № 3 про Статут Суду ЄС)

 

Люксембург

 

· Суд ЄС – 1 із 7 інституцій. Наднаціональна.

· Суд ЄС – вища судова інстанція ЄС, яка покликана забезпечувати дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень установчих договорів. Квазисудові: Рада ЄС, ЄК, ЄЦБ

 

· Суд ЄС виконує функції міжнародного, конституційного, адміністративного, арбітражного суду та суду із вирішення трудових спорів.

 

- міжнародний суд: Д v Д (ст. 259, 273 ДФЄС) – мало!!!

- конституційний: офіційне тлумачення норм права ЄС (у т.ч. преюдиц. процедуру – ст. 267 ДФЄС), висновок про відповідність проекту МД (ч. 11 ст. 218 ДФЄС), відповідність норм. актів установчим договорам (ст. 263 ДФЄС)

- адміністративний: скасування нормативних актів ЄС, бездіяльність інституцій, органів та агенцій (ст. 263, 265 ДФЄС)

- арбітражного (арбітражне застереження, ЄС як юр. особа (ст. 272, 340)

- трудові спори (Трибунал із публічної служби ЄС)

 

· Суд ЄС виступає «квазизаконодавчою» інституцією, яка під час вирішення спорів часто здійснює розширювальне тлумачення норм права ЄС та обґрунтовує наявність нових принципів права у правопорядку ЄС. Значна частина таких принципів згодом набула нормативного закріплення в установчих договорах ЄС

 

- Van Gend & Loos 1963 р. – принцип прямої дії норм права ЄС (право на захист у нац. судах фіз. та юр. осіб)

- Costa v ENEL 1964 р. – принцип верховенства права ЄС

- Stauder v міста Ulm 1969 р. – принцип поваги прав людини

- Francovich 1991 р. – принцип відповідальності держав-членів перед індивідами за порушення норм права ЄС

- Köbler 2001 р. – принцип відповідальності за судову помилку

 

Через практику Суду ЄС розвивається право ЄС. Він часто випереджає законодавчі інституції.

 

· Правило прецеденту офіційно не закріплено, однак фактично воно діє:

 

- Принцип рівності, рівного ставлення (справи за аналогічних обставин повинні вирішуватися однаково)

- для однакового застосування норм права ЄС в державах-членах правові позиції Суду мають прецедентний характер. Юридична техніка Суду ЄС: дати максимально абстрактне тлумачення – щоб можна було використовувати без прив’язки до конкретних обставин справи у аналогічних справах у будь-яких державах.

- На практиці дотримується, коли змінює позицію, намагається обґрунтувати необхідність

- Прецеденти ЄСПЛ

- Скорочений розгляд, коли справа є предметом сталої практики Суду (див. справу….)

 

· Суд ЄС поєднує елементи романо-германської (переважно французької: активна роль суду у зборі доказів, виїзні перевірки; генеральні адвокати) та англо-американської моделі судів (судовий прецедент)

 

· Суд ЄС – збірне поняття:

1) Суд Правосуддя ЄС (1952 р., І рішення 1953 р.) (справи C-)

2) Загальний суд (ЄЄА1986 р., з 1989 р); назва змінена ЛД (СПІ) (справи T-)

3) Трибунал з публічної служби ЄС (Ніццький договір 1989 р., 2004 р.) (справи F-)

Субординація!

Судові палати. Патентний суд.

 

15000 рішень. 4 в 1953 р., 600 – 2012 р.

 

ЄСПЛ – не входить у судову систему ЄС. Приєднання до Конвенції – не увійде (не переглядає рішень інших судів). Суди ЄС використовують практику ЄСПЛ!

 

Національні суди держав-членів – не входять, немає субординації (елемент МО!). Суди ЄС не переглядають і не скасовують рішень нац. судів. Вони не тлумачать норму нац. права.

Співпраця з судами ЄС через преюдиціальну процедуру – ст. 267 ДФЄС.

 

 

· Подавати позови до судів ЄС можуть

- держави-члени ЄС,

- держави-члени ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) – про порушення положень Угоди про Європейський економічний простір 1992 (найбільша в світі зона вільної торгівлі)

- інституції, органи, агенції ЄС

- фізичні та юридичні особи (у т.ч. іноземні)

 

Держави-члени і ЄАВТ – проти інших держав-членів, інституцій, органів та агенцій ЄС

Інституції, органи, агенції – проти держав-членів (переважно ЄК), інших інституцій, органів та агенцій; фізичних та юридичних осіб (ЄК) – тільки у випадку договірної відповідальності.

Держави-члени (+ЄАВТ) та інституції, органи та агенції ЄС – привілейовані позивачі. Здатність подавати позови безумовна, коли вважають, що їхні права порушено – подають позов.

 

Фізичні та юридичні особи – проти інституцій, органів та агенцій ЄС (часто ЄК, Microsoft). Не проти держав-членів (на відміну від ЄСПЛ!!!) або один одного ( Costa v ENEL – преюдиціальна!). У державах-членах повинні існувати механізми відповідальності перед приватними особами.

Фізичні та юридичні особи є непривілейованими позивачами. Їх здатність подавати позови обумовлена певними вимогами:

- якщо вони оскаржувати законність актів, такі акти повинні прямо й безпосередньо стосуються таких осіб і такі акти не повинні вимагати здійснення виконавчих заходів (не директиви!!!) (ст. 263 ДФЄС);

- якщо вони подають позов про бездіяльність інституцій, останні повинні бути зобов’язаними прийняти нормативний акт щодо такої особи (ст. 265 ДФЄС).

 

· Рішення Суду Правосуддя ЄС не можуть бути оскаржені до жодного іншого міжнародного суду!!!

· Держави-члени ЄС зобов’язалися не піддавати спори щодо тлумачення і застосування положень установчих договорів жодним іншим способам врегулювання спорів, окрім Суду ЄС (ст. 344 ДФЄС). Тобто ні в Міжнародний суд ООН або інші міжнародні суди.

 

· Рішення судів ЄС є обов’язковими для виконання. Нагляд за виконанням рішень здійснює ЄК. Спеціальної виконавчої служби в ЄС немає.

Якщо проти держави-члена – та виконуються за нормами нац. законодавства. Звіт про це ЄК. Якщо не виконує – штраф ЄК і пеня!!!

 

· Рішення, висновки та ухвали судів ЄС публікуються в «Збірках Європейського Суду» (European Court Reports) усіма 24-ма офіційними мовами ЄС. Мова судочинства – французька (як правило!).

 

2. Склад судів ЄС. Вимоги до осіб, що можуть бути призначені суддями та генеральними адвокатами

· Суд Правосуддя ЄС – 28 суддів, 9 генеральних адвокатів (з 07.10.2015 – 11)

· Загальний суд – 28 суддів (мінімум, зараз без ГА)

· Трибунал з публічної служби ЄС – 7 суддів, без ГА.

 

Судді Суду Правосуддя та Загального суду призначаються урядами держав-членів (консультації з кваліфікаційною колегією) на 6 років з можливістю переобрання (необмежено, є ті, що близько 20 років!). Судді Трибуналу – Рада ЄС.

 

Суд Правосуддя та Загальний суд – по 1 судді від кожної держави-члена, Трибунал – в порядку ротації.

 

Генеральні адвокати – 9 (6 гарантовано призначаються від найбільших держав: Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Іспанії + Польщі new, інші – в порядку ротації). Часто  ex судді!

 

Генеральні адвокати – не класичні адвокати, не захищають сторін (захищають загальноєвропейські інтереси). Проводять не залежно від суду паралельне розслідування та дають мотивований висновок у справі. Гарантія максимально об’єктивного розгляду справи. Висновок не є юридично обов’язковим для суду, проте враховується! У нескладних справах не залучаються. 1 адвокат у справі!

 

Вимоги до суддів та генеральних адвокатів (ст. 253 ДФЄС): обираються з-поміж осіб, чия незалежність є поза сумнівом і які володіють кваліфікацією, необхідною для призначення на найвищі судові посади в їхніх країнах або які є юристами визнаної компетентності (професори).

 

Немає прив’язки до громадянства держав-членів ЄС або обмежень щодо кількості суддів, що мають громадянство 1 держави!

 

Діють в особистій якості.

 

З посади – тільки одностайним голосуванням суддів та генеральних адвокатів!

 

Высшим должностным лицом Судов ЕС яв­ляется председатель, избираемый судьями из своего состава сроком на три года (полномочия Председателя Суда, как правило, неодно­кратно продлеваются). Председатель осуществляет руководство дея­тельностью Суда и его аппарата, распределяет дела между палатами, может производить соединение дел, если они касаются одного и того же предмета. Он обладает также важным правом принимать пред­варительные меры по делу и приостанавливать своим определением действие оспариваемых актов ЕС (до вынесения Судом решения по существу).

Из числа генеральных адвокатов судьи на один год избирают Пер­вого генерального адвоката, в задачу которого входит распределение поступающих дел между этими членами Суда в целях подготовки мо­тивированных заключений.

В качестве вспомогательного должностного лица Суд назначает на шесть лет своего секретаря, который в отличие от Председателя и Первого генерального адвоката не входит в состав этого института. Функции секретаря двоякие:

— во-первых, содействие правосудию (обеспечивает получение и передачу всех документов по делам, в том числе исковых заявлений, рассылку повесток, ведение протокола, является «хранителем печа­ти» Суда);

— во-вторых, административные функции. В качестве заве­дующего канцелярией секретарь осуществляет текущее руководство аппаратом Суда. Его сотрудники (около тысячи человек) непосред­ственно подчиняются именно секретарю.

 

 

3. Юрисдикція судів ЄС.

Розмежування підсудності справ між судами ЄС

 

· Юрисдикція судів ЄС – обов’язкова (як і в ЄСПЛ, не факультативна як в інших міжн. судах).

· Судам ЄС підвідомчі усі спори щодо застосування норм права ЄС. Виключення: Суд не має юрисдикції у спорах у сфері закордонної і безпекової політики – ст. 275 ДФЄС. Отже, предметна юрисдикція судів ЄС є вужчою, ніж предметна компетенція ЄС.

Однак Суд ЄС може контролювати правомірність рішень, якими вводяться обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб (абз. 2 ст. 275 ДФЄС). Зокрема, державні діячі третіх країн (України), яким заборонено в’їзд на територію ЄС можуть оскаржувати такі рішення в Суді ЄС (вводилися проти керівників Придністров’я, Білорусі, Узбекистану… України???).

 

Розмежування підсудності справ між судами ЄС проводиться з урахуванням характеру справи та складу сторін справи.

 

Суд Правосуддя: - Преюдиціальні відповіді (ст. 257 ДФЄС);

- Висновки про відповідність установчих договорів МД (ч. 11 ст. 218 ДФЄС);

- Позови проти держав-членів

- Позивачі – держави-члени, інституції, органи та агенції (загальне правило! Виключення: держава проти ЄК до Загального суду).

 

Загальний суд:

- позивачі – фізичні та юридичні особи (T-201/04 Microsoft v Commission);

- ЄК – тільки в спорах із приватноправових договорів (контрактів).

 

Трибунал з публічної служби: - трудові спори посадових осіб ЄС (у національних органах не розглядає)

 

Субординація: Рішення Трибуналу з публічної служби – можуть оскаржувати ся в Загальному Суді – можуть оскаржуватися в Суді Правосуддя (2 місяці!)

 

Розгляд юридичних спорів є можливим в рамках прямих (безпосередньо Судом ЄС: справи про притягнення держав-членів до відповідальності, про анулювання нормативних актів, про бездіяльність інституцій) і непрямих проваджень (через національні суди, через Суд ЄС – опосередковано: преюдиціальна процедура)

 

Прямі провадження:

 

1) позови про порушення зобов’язань державами-членами (ст. ст. 258-260 ДФЄС) (розгляд тільки в Суді Правосуддя)

 

Антилідери: Італія, Іспанія, Греція, Польща!

 

Підстава – не імплементація директив, нац. законодавство не відповідає праву ЄС, а також інші порушення членських зобов’язань (дуже широкі – ч. 3 ст. 4 ДЄС).

 

Позови – ЄК (рідше ЄІБ, ЄЦБ – проти нац. центробанків єврозони).

Не фіз./юрид особи!!!

 

ЄК подає позов, перед цим заслуховування держави і рекомендації та строки для виправлення протиправної поведінки. Не виконала – до Суду Правосуддя. Визначає фіксований розмір штрафу (+ пеня):

- серйозність порушення (коефіцієнт 1-20)

- тривалість

- наскільки виплата штрафу є гарантією (превенцією) від наступних порушень (індивідуальний мінімальний розмір штрафу для держави-членів – Німеччина min 12,7 млн., Мальта – 180 тис. €)

 

Держава проти держави!

 

Суд – зобов’язання вжити заходів щодо виправлення порушення + сплатити штраф + пеню за невиконання (в розмірі, що не перевищує визначеного ЄК)

          

Приклад: 2005 р. Франція – за недотримання законодавства ЄС у сфері охорони морських біологічних ресурсів та боротьби з браконьєрством – 20 млн. € + пеня 58 млн. € за кожні півроку невиконання!

 

Нагляд за виконанням – ЄК!

 

2) позови про анулювання (ст. 263 ДФЄС) (Суд Правосуддя (держави-члени, інституції…), Загальний суд (фізичні/юридичні особи, непривілейовані) – загальне правило! Є виключення.

 

Анулювання регламентів, директив та рішень, крім рекомендацій та висновків (акти Ради ЄС, ЄК, ЄЦБ, Європарламенту, органів, агенцій) - немає ЄР, Рахункова Палата.

Підстава анулювання – (1) брак компетенції, (2) порушено процедуру прийняття, (3) порушено норму матеріального права ЄС у змісті нормативного акта.

 

Приклади: юридична особа може оскаржити штраф щодо неї, який накладено ЄК за порушення антиконкуренційного законодавства ЄС (T-201/04 Microsoft v Commission)

Національні центробанки – штраф ЄЦБ!

Скарги на рішення агенцій Союзу, що займаються реєстрацією прав інтелектуальної власності (відмова у реєстрації торгівельної марки) (дуже багато!)

 

Строк позовної давності – 2 місяці!

 

3) позови про бездіяльність (ст. 265 ДФЄС) (Суд Правосуддя (держави-члени, інституції…), Загальний суд (фізичні/юридичні особи, непривілейовані) – загальне правило! Є виключення.

 

Підстава – неприйняття нормативного акту, коли це вимагається. Не направлення акту фізичній/юридичній особі!

 

Позови проти ЄП, ЄР, Ради ЄС, Комісії, ЄЦБ, органи, агенції.

 

Обов’язково – перед поданням позову – звернення про бездіяльність до відповідної установи.

Якщо протягом 2 місяців немає результату – позов до Суду протягом наступних 2 міс!

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 22; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!