Особливості організації соціально-педагогічної роботи з неповними сім’ями
У сучасній науці існує безліч типологій сім’ї. Об’єктом соціальної підтримки може стати сім’я будь-якого типу. Однак ступінь потреби у соціальній підтримці буде різна, як різний і її конкретний зміст, ті види допомоги, яких потребують або можуть мати потребу сім’ї, пов’язані з різному типом.
Враховуючи соціально-психологічні характеристики сім’ї, соціально-педагогічна робота з даного напрямку представляється, насамперед, в організації груп само-і взаємодопомоги. Взаємна допомога стає реальністю, коли люди, перед якими стоять спільні проблеми або завдання, об’єднуються для взаємної підтримки і конструктивних дій у вирішенні цих проблем.
Широке застосування отримали навчальні групи. Навчальна група є гарною альтернативою для людей, які в цілому цікавляться проблемами спільного життя. Крім знань навчальна група дає можливість більш нейтрально висловити свою думку, або обговорити свої проблеми, тобто спроектувати їх на утримання навчального курсу. До того ж, зазвичай людям буває легше розповісти оточуючим, що вони відвідують навчальну групу, ніж зізнатися, що є учасниками спеціальної групи для «людей з проблемами».
Так звані групи по спільній діяльності придбали широке поширення в зарубіжних країнах. Сама діяльність може бути різноманітною — велосипедний похід, приготування їжі, спорт в будь-якій формі, відвідування театру з подальшим обговоренням та ін Займатися разом однією справою завжди було надійним методом встановлення гарного контакту, розвитку здібностей до співпраці, спілкування, вирішення конфліктів та прийняття рішень. Групи по спільній діяльності особливо хороші при роботі з молоддю, вони можуть бути дуже корисні для людей, довгий час перебували в різних установах, і не володіють елементарними навичками, необхідними кожній людині у повсякденному житті. Групи по спільній діяльності є також більш відкритими за формою, ніж групи співбесіди: до групи можуть поступово приєднуватися нові учасники або керівники групи. У такого роду групи можуть входити не тільки люди, які відчувають труднощі, але й просто цікаві даної конкретної діяльністю, що дозволить людям різного кола налагодити спілкування.
|
|
|
Ще одним різновидом груп є групи для батьків. Вони дуже схожі на навчальні групи, але тільки їх цілі більш широкі, ніж просте надання знань. В основі освіти для батьків лежить ідея інтегрованої діяльності організацій з охорони здоров’я дітей і матерів. Основну частину керівників груп повинні складати як акушерки і медичні сестри, так і лікарі, соціальні працівники, психологи і так далі.
Група людей, об’єднаних спільними цілями і проблемами, є щось більше, ніж сума її частин. Члени групи можуть об’єднатися для пошуку нового рішення старих проблем, або стосуються їх самих як конкретних людей, або відносяться до більш широким темам, що породжує труднощі для цілих категорій людей. Саме групи націлені на широкомасштабні зміни. Люди мають право об’єднатися для обговорення питань щодо життєвих проблем, що з’явилися у них, і пошуку їх власних рішень, навіть якщо їх причина, в кінцевому рахунку, виявиться соціальної чи політичної. Жодна соціальна чи політична система не знає або не шукає, що було б найкращим для кожної окремої людини: щадний нейтральний підхід або здійснення тотального контролю над нашим життям. Зміни на краще зазвичай здійснюють люди, що борються за те, у що вони вірять – будь-то чистота середовища проживання, більш справедлива система правління або правосуддя, або, наприклад, поліпшення служб охорони здоров’я та соціального захисту.
|
|
|
Група взаємодопомоги батьків, які виховують дітей без матері передбачає комплекс заходів, цілей і завдань з відновлення функцій сім’ї та розвитку її життєвого потенціалу. Увага групи зосереджується на індивідуально-особистісних характеристиках батьків і їх дітей, на можливості та способи подолання труднощів сім’ї та її членів.
|
|
|
Учасники групи взаємодопомоги можуть отримати рекомендації, як долати виникаючі труднощі; в разі потреби отримати матеріальну допомогу; відчути увагу і підтримку з боку інших людей. Ця допомога має особливий сенс, оскільки виходить від людей, які пережили подібні труднощі (смерть дружини, розлучення, а також інші причини, пов’язані з нездатністю матері займатися вихованням дитини). Допомагає і той, кому допомагають, стають рівними хоча б у тому, що перед ними стоять однакові проблеми. Виявивши, що здавалися їм винятковими обставини випадають і на долю інших, люди більше не відчувають себе самотніми у боротьбі з цими обставинами. Їх емоції і переживання як би легітимізовані, до того ж виявляються й шляхи подолання виникає ситуації. Досить гнучкий підхід застосовується до вирішення таких життєвих проблем як втрата близьких, втрата працездатності. Звичайно, не всі члени групи завжди готові допомагати, то така можливість їм надається. У групах, як правило, діє принцип лікує допомоги, при якому завжди присутні взаємність та взаємообмін.
Підбір персоналу для роботи з неповною батьківській родиною видається дуже важливим фактором успішності та продуктивності роботи програми. Виходячи з основної мети програми, — надання комплексної соціальної допомоги і підтримки неповної батьківській родині, необхідна якісна робота фахівців, що займаються реалізацією програми. У зв’язку з чим, підбір персоналу грає одну з головних ролей при реалізації програми. Так як програма має три основних напрямки, найбільш перспективним видається реалізація програми трьома основними фахівцями, які складуть основний робочий ланка програми.
|
|
|
Для проведення зустрічей групи само — і взаємодопомоги батьків, які виховують дітей без матері, необхідний психолог, який має досвід роботи з групою, або досвід ведення групи зустрічей. Важливе значення, при роботі з групою, буде мати особистість психолога. Він повинен мати досвід роботи з чоловіками, точніше з батьками, тому що на групі, як правило, зачіпаються питання внутрішньосімейних відносин, становище батька в сім’ї та ін Психологу на заняттях групи необхідно створити атмосферу зацікавленої участі і утримувати її весь період існування групи.
Для роботи з дітьми з неповних батьківських родин більшою мірою рекомендується соціальний педагог. Професійні та особисті якості цього фахівця, дозволяють застосування тренінгових форм роботи, для підлітків у навчально-пізнавально-розважальній формі, а також організувати літній відпочинок для дітей та їх сімей. Зв’язок соціального педагога з іншими структурами міста (села) дозволить дітям з неповних батьківських родин взяти участь в будь-яких пізнавальних заходах організованих для підростаючого покоління. Для організації дозвілля всієї сім’ї фахівцям, включеним в діяльність програми, спільно з організатором дозвіллєвих заходів, необхідно розробити і реалізувати програми: вечір творчості, день сім’ї, день батька, вечір сміху, пізнавальні вікторини, а також дозвілля сім’ї на свіжому повітрі в літній та зимовий період часу.
Неповні материнські сім’ї вимагають до себе особливої уваги як щодо соціальної роботи з сім’єю, так і щодо психолого-педагогічної допомоги сім’ї. З точки зору компенсації відсутності чоловічого виховання в сім’ї корисно наявність більшого числа чоловіків серед соціальних працівників, соціальних педагогів та вихователів в установах додаткової освіти і т.д. для віруючих в цей перелік обов’язково входять і священики.
Як зазначалося вище, більшість неповних сімей відноситься до категорії малозабезпечених сімей. Тому, в даному випадку, до основних напрямів роботи соціального педагога з незаможними неповними сім’ями можна віднести:
- виявлення такого роду сімей, спостереження за ними, вивчення їх стану, потреб, специфіки виховання дітей та внутрішньосімейних відносин, що дозволить визначити тип сім’ї, напрямки допомоги, яку можна запропонувати, в тому числі залучаючи інших фахівців та організації;
- надання юридичної допомоги, відстоювання інтересів малозабезпечених і членів їх сімей, допомогу в наданні різних консультаційних послуг, захист прав малозабезпечених тощо;
- напрям у разі потреби в службу психологічної допомоги;
- організацію дозвілля та відпочинку дітей з цієї категорії сімей спільно з профспілковими організаціями та адміністрацією підприємств і організацій, які знаходяться на даній території;
- надання допомоги у працевлаштуванні; сприяння у створенні клубів, гуртків, центрів тощо для професійного навчання або перенавчання;
- працевлаштування неповнолітніх;
- допомогу у створенні асоціацій, об’єднань, груп самодопомоги; надання сприяння в організації різних курсів, гуртків і шкіл, у тому числі приватних;
- створення спеціальних фондів.
Переважна частина проблем, що виникають у дітей в процесі соціалізації, має коріння в неблагополуччя неповної сім’ї.
Конкретний зміст соціально-педагогічної роботи з сім’єю в кожному окремому випадку обумовлено типом її неблагополуччя, а також індивідуальними особливостями даної сімейної ситуації. Проте в цілому технології роботи соціального педагога з неблагополучною сім’єю мають багато спільного
Перш за все, їх об’єднує те, що в центрі інтересів соціального педагога знаходиться дитина. Негаразди сім’ї хвилює соціального педагога, на відміну від фахівця з соціальної роботи, остільки, оскільки воно не забезпечує благополуччя дитини. Відповідно соціально-педагогічна реабілітація неповної сім’ї, вплив на всередині сімейне життя спрямовані в першу чергу на забезпечення життєво важливих потреб дитини та захист його базових прав — права на життя і необхідний для повноцінного розвитку рівень життя.
Цим обумовлено і істотна подібність у структурі технологій роботи з неблагополучною сім’єю, які обов’язково включають три рівні: профілактичний; діагностичний; реабілітаційний.
Технології роботи з неблагополучною сім’єю соціальні педагоги можуть використовувати як в загальноосвітніх установах, так і в центрах допомоги сім’ї та дітям, соціальних службах реабілітації сім’ї та ін
Найбільш інтенсивно в Росії розвивається мережа центрів екстреної психологічної допомоги сім’ї і дітям. Пріоритет віддається створенню територіальних центрів соціальної допомоги сім’ї і дітям. Ці центри характеризуються многопрофильностью діяльності та комплексних послуг. У місті Славгороді — це міський Центр допомоги сім’ї і дітям і Славгородський Кризовий центр (філія Алтайського крайового кризового Центру для чоловіків).
Найбільш загальними дієвими заходами поліпшення виховних можливостей неповної сім’ї з боку батьків є збереження та подальша організація сімейного мікроколективу на основі гуманних відносин; створення довірчих відносин у родині, формування почуття взаємодопомоги; залучення дітей у справи і турботи сім’ї; створення атмосфери радості завтрашнього дня, особистісно значущих перспектив життя і діяльності школярів; зростання значущості особистого прикладу, формування у дітей позитивного ідеалу дорослого; розумне співвідношення батьківської любові і пристрасті; тісні контакти з класним керівником, вчителями та вихователями.
Заповнити відсутню дитині вплив можна його спілкуванням з окремо проживають батьком, доцільною організацією життєдіяльності дітей у сім’ї. Найбільш результативною в даному випадку може виявитися використання соціальним педагогом методики сімейного консультування.
Сімейне консультування являє собою «надання соціально-педагогічної консультативної допомоги при соціальних проблемах, конфліктах між дорослими і дітьми в сім’ї». Предметом соціального — педагогічного консультування буде сфера внутрішніх та зовнішніх комунікацій неповної сім’ї: відновлення старих або побудова нових позитивних зв’язків, сприяння у вирішенні конфліктів, гармонізації дитячо-батьківських відносин. Соціальний педагог працює або з сім’єю в цілому (членами неповної сім’ї), або вибудовує консультаційний процес поетапно: від індивідуального консультування членів сім’ї до проведення спільної зустрічі.
Існують різні моделі допомоги неповної сім’ї, які може використовувати соціальний педагог.
1. Педагогічна модель базується на гіпотезі нестачі педагогічної компетентності батьків. Суб’єктом скарги у такому випадку зазвичай виступає дитина. Консультант разом з батьками аналізує ситуацію, намічає програму заходів. Хоча сам батько може бути причиною неблагополуччя, це можливість відкрито не розглядається. Соціальний педагог орієнтується не стільки на індивідуальні можливості батьків дитини, скільки на універсальні з точки зору педагогіки і психології способи виховання.
2. Соціальна модель використовується в тих випадках, коли сімейні труднощі є результат несприятливих обставин. У цих випадках крім аналізу життєвої ситуації і рекомендацій потрібне втручання зовнішніх сил.
3. Психологічна (психотерапевтична) модель використовується тоді, коли причини труднощів дитини лежать у сфері спілкування, особистісних особливостях членів неповної сім’ї. Вона передбачає аналіз сімейної ситуації, психодіагностику особистості, діагностику неповної сім’ї. Практична допомога полягає у подоланні бар’єрів спілкування і причин його порушень.
4. Діагностична модель грунтується на припущенні дефіциту у батьків спеціальних знань про дитину або своїй сім’ї. Об’єкт діагностики — неповна сім’я, а також діти і підлітки з порушеннями і відхиленнями в поведінці. Діагностичне висновок може служити підставою для прийняття організаційного рішення.
5. Медична модель передбачає, що в основі сімейних труднощів лежать хвороби. Завдання психотерапії — діагноз, лікування хворих і адаптація здорових членів сім’ї до хворих.
- Ознайомлення зі службою екстреної психологічної допомоги. («Телефон довіри» надає заочні психологічні послуги дітям, підліткам та батькам, що зазнають труднощі в спілкуванні та вихованні дитини. Діти та їхні батьки можуть зателефонувати за телефоном довіри для зниження психологічного дискомфорту і зміцнення почуття психологічної захищеності).
- Допомога дітям у подоланні труднощів у навчанні.
- Допомога у вирішенні проблем особистого зростання.
- Адаптація в кризові періоди.
- Допомога школярам у виборі вірного напряму в спілкуванні з однолітками або комунікативної переорієнтації.
- Організація дозвілля дітей та їх батьків.
- Збір коштів.
- Навчання способам підвищення самооцінки.
- Духовне просвітництво дітей і батьків.
- Щорічне проведення круглих столів (науково-практичних конференцій) з проблемних тем за участю всіх зацікавлених осіб, педагогів, психологів, валеологів, соціальних педагогів, фахівців з соціальної роботи та ін
- Допомога в подоланні передбачуваних життєвих змін.
- Інформування про роботу різних служб.
Результати проведеного дослідження з необхідністю використовувалися при розробці програми роботи соціального педагога з неповною батьківській сім’єю.
Соціальний педагог може використовувати різні моделі допомоги неповній сім’ї залежно від характеру причин, що викликають проблему дитячо-батьківських відносин.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!