Зміст соціально-педагогічної роботи з багатодітною сім’єю
ТЕМА 24
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З РІЗНИМИ ТИПАМИ СІМЕЙ
Типологія сімей, які потребують соціальної допомоги
Зміст соціально-педагогічної роботи з багатодітною сім’єю
Соціально-педагогічна робота із сім’ї, в яких діти страждають від різних видів насильств з боку батьків або родичів
Соціально-педагогічна робота із сім’ями, які мають дітей-інвалідів.
Соціально-педагогічна діяльність з асоціальними сім’ями
Соціальна підтримка одиноких матерів.
Соціально-педагогічна робота із сім’ями, що перебувають на грані розлучення.
Ведення обліку різних категорій сімей.
Загальна схема діагностичного процесу в роботі з сім’єю
Типологія сімей, які потребують соціальної допомоги
Різні типи сімей, які мають проблеми у взаємостосунках, вихованні дітей, організації своєї життєдіяльності, потребують соціальної допомоги, підтримки, у тому числі матеріального забезпечення, організації побуту, вирішення проблем репродуктивного здоров’я, вільного часу. Визначимо типи сімей, які потребують від соціальних служб тих чи інших видів соціальної допомоги:
· Соціально-демографічної: сім’ї багатодітні, бездітні, які розлучаються, сім’ї з неповнолітніми батьками.
· Матеріально-житлової: малозабезпечені сім’ї, які перебувають у поганих житлових умовах; вагітні жінки, матері, на утриманні яких є неповнолітні діти, або які втратили роботу, потребують роботи зі скороченим днем чи вдома тощо.
|
|
|
· Медико-соціальної: сім’ї з дітьми, батьками-інвалідами з фізичними та психічними захворюваннями, які зловживають спиртними напоями, застосовують наркотичні речовини, мають прояви суїциду.
· Психологічної та соціально-педагогічної:
1) неблагополучні сім’ї - неповні, які ведуть аморальний спосіб життя, зі стійкими конфліктами між батьками та дітьми, сім’ї "нових" українців, зовні благополучні, але такі, що систематично припускають серйозні педагогічні прорахунки внаслідок педагогічної неосвіченості, безграмотності (надмірна батьківська любов, застосування фізичних покарань, формальне ставлення до дитини, неврахування індивідуально-психологічних особливостей дитини в процесі сімейного виховання);
2) діти і підлітки, які знаходяться у несприятливих сімейних умовах; у конфліктних взаємостосунках з батьками, вчителями, однолітками, сусідами; які залишилися без опіки батьків;
3) вихованці дитячих будинків та шкіл-інтернатів; важковиховувані підлітки, які припускають антигромадські вчинки, хуліганські дії; бродяжать, жебрують, ізольовані в колективі однолітків, мають аморальну, протиправну, агресивну поведінку, вживають алкоголь, наркотики, психотропні речовини, мають суїцидні спроби;
|
|
|
4) підлітки, які зазнають насильства, негативного впливу за місцем проживання, навчання (жорстоке ставлення, приниження, образи, домагання, яких дорослі залучають до вживання алкоголю, наркотиків), мають внутріособистісні проблеми, роздратованість, невпевненість у собі, боязкість, сором’язливість тощо.
· Соціально-правової: батьки перебувають у суперечності із законами суспільства, криміногенна обстановка в сім’ї, одного з батьків засуджено; молоді люди, які повернулися з місць позбавлення волі (ВТК, спецшколи, спецПТУ).
Кожна із зазначених категорій вимагає адекватної соціально-психологічної допомоги соціальної служби у підтримці та подоланні конфліктних ситуацій. Завдання полягає в тому, щоб захистити дітей, які зазнають різного роду насильства, від несприятливого впливу середовища, а також допомогти батькам у розв’язуванні складних питань у сімейному вихованні, налагодити взаємостосунки цих батьків зі школою. Тобто допомогти батькам і дітям адаптуватися в оточуючому середовищі, налагодити систему взаємостосунків з державними органами та громадськими організаціями, безконфліктно розв’язувати проблеми.
|
|
|
Відомо, що одним з найбільш значущих і масових базових майданчиків для соціально-педагогічної роботи є школа, що часто допускає прорахунки в роботі з неблагополучними сім’ями, дітьми з таких сімей, важковиховуваними учнями внаслідок професійної непідготовленості до такої роботи, і тому вона потребує підтримки, допомоги у проведенні соціально-педагогічної, психолого-педагогічної та медико-психологічної роботи. Взаємодія соціальних служб зі школою сприяє раціональному розв’язанню складних шкільно-сімейних проблем, які школа не спроможна розв’язати самостійно.
Практика свідчить, що діти, які прийшли до школи, не завжди достатньо підготовлені до навчання і перебування в шкільному колективі. В основному це стосується дітей, які не відвідували дитячих садків, часто хворіли, дітей із затримками психічного розвитку, сором’язливих, боязких. Тому завданням соціального педагога є зниження емоційної напруги таких дітей, навчаючи вчителів використовувати прийоми захисту від психологічних та соціальних стресів, контролю за способом життя дітей у неблагополучних сім’ях, допомогати в поліпшенні сімейного мікроклімату, оцінювати індивідуально-психологічні особливості і можливості дитини, створювати програми оптимізації її розвитку.
|
|
|
Зміст соціально-педагогічної роботи з багатодітною сім’єю
Значної уваги соціальних служб потребують багатодітні сім’ї. Це сім’ї, які мають трьох і більше дітей. Основні проблеми сучасної багатодітної сім’ї — це матеріальні, житлово-побутові, на які, без сумніву, накладаються виховні, рекреативні та комунікативні. Крім того, слід враховувати, що існують різні типи багатодітних сімей, в тому числі й неблагополучні (їх значна кількість), у яких діти з’являються випадково, є небажані або є засобом для одержання різних матеріальних благ. Проте багатодітна сім’я, навіть неблагополучна, має чимало своїх проблем, які їй важче розв’язувати в наш час, коли утримання та виховання навіть одного-двох дітей позбавляє можливості задовольнити культурні потреби, що, звичайно, позначається на вихованні дітей. Неабияке значення, крім матеріальних і житлово-побутових, має розв’язання виховних проблем. Часто молоді батьки не мають спеціальних знань і навичок у плані виховання, а це призводить до того, що в багатодітних сім’ях значною проблемою часто є навіть виховання дітей. Багато дітей з таких сімей не відвідують дошкільних закладів. Важко зараз розв’язувати і проблеми відпочинку цих дітей внаслідок того, що сім’я не в змозі оплатити й путівки, і заняття в гуртках, спортом. Можна сказати, що тут є і своя моральна проблема. У результаті змін, що відбуваються в суспільстві, змінилося ставлення до багатодітних сімей, вони позбавлені багатьох пільг, які мали раніше.
В такій ситуації багатодітна сім’я потребує до себе уваги й допомоги з боку суспільства. Завдання соціальних служб полягають В тому, щоб допомогти багатодітним сім’ям. Такі сім’ї більшою мірою, ніж інші, мають потребу в сімейному лікареві. Їм необхідна допомога і в працевлаштуванні батьків, наданні дітям можливості підробити, в організації їх літнього відпочинку. Батьки з таких сімей потребують спеціальних педагогічних консультацій. У завдання соціальних служб по роботі з багатодітними сім’ями входить організаційна роботаіз залученням організацій і служб, які можуть допомогти такій сім’ї. Важливо співпрацювати з іншими службами, які займаються багатодітними сім’ями ( служби соціального забезпечення, профспілки, різні фонди тощо).
Але слід сказати, що конкретної допомоги з боку соціальної служби потребує кожна конкретна сім’я. Насамперед, це виявлення соціальних, економічних, побутових, психолого-педагогічних, правових, медичних та інших проблем, що існують у кожній сім’ї. Особливого значення для багатодітної сім’ї набуває вирішення проблеми влаштування матері на роботу. Адже в сучасних умовах чимало багатодітних сімей розв’язують свої матеріально-економічні проблеми так: чоловік повністю бере на себе забезпечення сім’ї, вважаючи, що жінка повинна займатися домашнім господарством, і від того буде більше користі, ніж від тих незначних грошей, які вона заробить. Проте, як свідчать дослідження, заняття матері професійною діяльністю позитивно позначається на вихованні дітей, на їх інтелектуальному розвитку, бо в мами з’являється більше знань і соціального досвіду. Вона швидше знаходить контакт з дітьми, усуває сімейні конфлікти.
У зв’язку з цим таким сім’ям слід допомагати у працевлаштуванні чоловіків, дітям дати можливість підробити, а матері — працювати неповний день за плинним графіком. Педагогічні консультації для цих батьків можуть вміщувати такі питання:
§ харчування дітей і збереження їх здоров’я;
§ роль матері і батька в організації правильних взаємостосунків у сім’ї;
§ найбільш поширені помилки у вихованні;
§ виховання дітей з психічними та фізичними вадами.
Заохочення і покарання дітей у багатодітній сім’ї має свою специфіку, тому батьки повинні здобувати спеціальні педагогічні знання у вигляді лекцій та індивідуальних консультацій.
3. Соціально-педагогічна робота із сім’ї, в яких діти страждають від різних видів насильств з боку батьків або родичів
Уваги соціальних працівників вимагають і ті сім’ї, в яких діти страждають від різних видів насильств з боку батьків або родичів: незадоволення потреб дитини в харчуванні, одязі, медичному догляді, чистоті, режимі дня; застосування фізичних покарань, жорстоке виховання (відсутність тепла, надмірна вимогливість без урахування фізичних, емоційних та інтелектуальних можливостей дитини, постійні зауваження, насмішки). Усе це призводить до емоційних травм, відбивається на психічному розвитку дитини, збільшується кількість дитячих суїцидів, випадків бродяжництва, втеч з дому.
Виявити такі сім’ї соціальному педагогові можуть допомогти вихователі дошкільних установ, учителі шкіл, лікарі в поліклініках, сусіди. Дітям у таких випадках можуть допомогти притулки, у яких дитина, яка пішла з дому, може мешкати якийсь час, отримати допомогу, пораду. Такі притулки є зараз майже в кожному великому місті. Крім того, існує практика, коли дитину бере до себе інша сім’я і тримає її деякий час у випадку насильства над нею власних батьків.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!