Галузь “Будівництво” та її техніко-економічні особливості. Господарський та підрядний методи будівництва. Види капіталів у будівництві.
Техніко-економічні особливості будівництва як галузі матеріального виробництва визначаються наступними чинниками:
1. Фіксація будівельної продукції на певній земельній ділянці. Будівельна продукція - будівлі, споруди - створюється на певній земельній ділянці і протягом всього періоду будівництва і експлуатації залишається нерухомою, що зумовлює залежність від вартості земельної ділянки, кон'юнктури цін на ринку землі.
2. Індивідуальний підхід до проектування кожного об’єкту. Індивідуальність будівельної продукції вимагає розробки окремого проекту для створення кожної одиниці продукції, індивідуального визначення вартості об'єкту, формування організаційної системи взаємодії різних суб'єктів господарювання.
3. Залежність від факторів часу. Вплив чинника часу на техніко-економічні показники будівельної продукції зумовлюється дією нормативів трудомісткості та щільним зв’язком з останньою порядку розрахунку загальновиробничих витрат, кошторисного прибутку, адміністративних витрат.
4. Тісний зв'язок будівництва з навколишнім середовищем. Будівництво будь-якого об'єкту здійснюється в певному природному середовищі, яке характеризується своїми топографічними, інженерно-геологічними і кліматичними умовами. У зв'язку з цим для кожного конкретного випадку розробляються конструктивно-компонувальні рішення, які враховують рельєф місцевості, вітрові і снігові навантаження, величину сейсмічної дії, температурний режим.
|
|
|
5. Різноманітні виробничі зв’язки. Будівництво відрізняється різноманіттям виробничих зв'язків. У будівництві будь-яких об'єктів беруть участь десятки, а в будівництві крупних — сотні суб'єктів господарювання (проектно-дослідницькі, науково-дослідні, будівельні і монтажні організації, заводи-виробники технологічного устаткування, постачальники будівельно-монтажного устаткування і будівельних матеріалів, банки і інші суб'єкти господарювання, чий капітал бере участь в будівництві). Кооперація зв'язків в процесі будівництва здійснюється як у сфері поставок і послуг (передбачає обов'язкові поставки певної кількості, комплектність і терміни поставки виробів і матеріалів), так і у сфері виробництва, тобто безпосередньо на об'єкті будівництва шляхом розділення єдиного технологічного процесу на складові взаємозв'язані елементи, здійснення яких виробляється різними виконавцями. Велике число організацій, складність взаємних зв'язків вимагають узгодження робіт всіх учасників будівельного процесу, його чіткій організації в часі і просторі, по видах вживаних засобів механізації, ступеня готовності окремих елементів будівель і споруд для продовження координації роботи.
|
|
|
6. Застосування особливих форм розрахунків за будівельну продукцію. Тривалість технологічного циклу в будівництві зумовила особливу форму розрахунків за будівельну продукцію. Розрахунки ведуться за умовно готову продукцію: за етапи робіт, виконання конструктивних частин будівель або видів робіт. Це зумовлює необхідність встановлення ціни не тільки в цілому за об'єкт, але і за окремі види і етапи робіт. У довгостроковому періоді утруднене формування цін на будівельні роботи, що приводить до складнішої системи ціноутворення і умов розрахунків між взаємодіючими сторонами.
Господарський та підрядний методи будівництва.
У капітальному будівництві набули поширення наступні організаційні форми будівництва:
1) господарський метод - будівництво об'єктів здійснюється власними силами замовника або інвестора шляхом створення в організаційній структурі будівельно-монтажного підрозділ, здійснюючого комплексне будівництво об'єкту;
2) підрядний метод - будівництво об'єкту здійснюється постійно діючими спеціальними будівельними і монтажними організаціями (підрядниками) на підставі договору із замовником.
|
|
|
Сфера застосування господарського методу - умови, коли не представляється можливим організувати рівномірне завантаження будівельних кадрів, а виконання будівельно-монтажних робіт в часі залежить від характеру технологічного процесу основного виробництва (при реконструкції або розширенні діючих підприємств, будівництві невеликих об'єктів на території існуючого підприємства, в сільському будівництві тощо).
Недоліки господарського методу:
- слабка оснащеність спеціалізованою технікою будівельно-монтажних ділянок;
- невисокий рівень кваліфікації робітників;
- неритмічність будівельних процесів;
- текучість будівельних кадрів;
- низький рівень продуктивності праці.
Переваги господарського методу:
- скорочення часу на узгодження, пов'язані із залученням підрядних будівельних організацій,
- загальна зацікавленість колективу в швидкому і якісному здійсненні робіт, що проводяться,
- єдність керівництва експлуатації і будівництва об'єкту.
Сфера застосування підрядного методу – випадки, коли здійснення робіт господарським способом не представляється можливим (підрядний спосіб є основним).
Недоліки підрядного методу:
- більша вартість будівельно-монтажних робіт.
|
|
|
Переваги підрядного методу:
- наявність у підрядних організацій власної матеріально-технічної бази, засобів механізації;
- виробництво будівельних робіт бригадами будівельно-монтажних кадрів відповідних спеціальностей;
- підрядні організації спираються в своїй діяльності на велике механізоване промислове виробництво будівельних конструкцій, деталей, напівфабрикатів.
Здійснення господарської діяльності будівельними підприємствами базується на використанні капіталу. Зокрема, у будівництві виділяють на ступні види капіталів
1) за приналежністю підприємству: власний та запозичений капітал;
2) за цілями використання: виробничий, позиковий та спекулятивний капітал;
3) за формами інвестування: капітал у фінансовій формі, у матеріальній формі та у нематеріальній формі
4) за об'єктами інвестування: основний та обіговий капітал;
5) за формою знаходження в процесі кругообігу: капітал в грошовій формі, у виробничій формі та в товарній формі;
6) за формами власності: приватний та державний капітал;
7) за організаційно-правовими формами діяльності: акціонерний капітал, пайовий капітал та індивідуальний капітал;
8) за характером використання в господарському процесі: працюючий та непрацюючий капітал;
9) за характером використання власниками: споживаний капітал (капітал, що „проїдається") та накопичуваний (реінвестований) капітал;
10) за джерелами залучення: національний та іноземний капітал;
11) по відповідності правовим нормам функціонування: легальний та «тіньовий» капітал.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 340; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!