Об’єкти спільної сумісної власності подружжя
До спільної сумісної власності подружжя належить:
квартири, також ті, які приватизовані одним із подружжям під час шлюбу;
жилі та садові будинки;
земельні ділянки та насадження на них також ті земельні ділянки, які надані безоплатно одному з подружжя;
транспортні засоби;
грошові кошти;
акції та цінні папери;
вклади в банківських та кредитних установах;
страхове відшкодування, сплачене за рахунок спільних коштів;
грошові кошти (доходи) одержані від діяльності приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця;
борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Даний перелік не є вичерпним.
Не має значення, на ім’я якого з подружжя придбане майно та те, що один з подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Не відноситься до спільної сумісної власності подружжя наступне майно, незважаючи на те, що воно набуте під час шлюбу:
- майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу;
- майно, набуте кожним з подружжя на підставі договору дарування;
- майно, набуте кожним з подружжя в порядку спадкування;
- майно, набуте кожним з подружжя за кошти, які належали дружині, чоловіку особисто;
- речі індивідуального користування, у тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
|
|
|
- премії, нагороди, які дружина, чоловік одержали за особисті заслуги. Однак суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню;
- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині, чоловіку, а також як відшкодування завданої дружині, чоловіку моральної шкоди;
- страхові суми, одержані дружиною, чоловіком за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням;
- за рішенням суду - майно, набуте дружиною, чоловіком за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин;
- частка у майні, якщо у придбання майна вкладені, крім спільних коштів, також кошти, що належали одному з подружжя;
- плоди і доходи від речі, яка є об'єктом особистої приватної власності одного з подружжя;
- за рішенням суду - дохід, одержаний за рахунок майна іншого з подружжя, якщо другий з подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні цього майна в управлінні цим майном чи догляді за ним;
- майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця.
Поділ спільної сумісної власності подружжя.
|
|
|
Поділ спільної сумісної власності подружжя може відбуватися двома способами:
- у добровільному порядку (поділ майна подружжя на підставі договору, який посвідчується нотаріально, підлягає державній реєстрації і в якому зазначається порядок поділу всього майна);
- у судовому порядку (у разі недосягнення згоди щодо поділу майна спір вирішується судом).
Поділ майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання та після розірвання шлюбу. Протягом трьох років один з подружжя може звернутися до суду про поділ майна (позовна давність), даний строк починає свій перебіг після розірвання шлюбу або після того, коли особа дізналася про наявне спільне майно.
При вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна подружжя, суд може відступити від засади рівності часток подружжя, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховував, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, з ним проживають діти, зокрема непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
|
|
|
Законодавством України встановлено два способи поділу спільного майна: поділ майна в натурі або виплата грошової компенсації, що відповідає розміру частки подружжя в спільному майні (у разі неможливості поділу майна в натурі). Грошова компенсація можлива за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, у разі не вчинення цих дій, а неподільні речі не можуть бути поділені між ними відповідно до їх часток, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. На практиці, бувають випадки, коли суд зобов’язує реалізувати неподільне майно, а вилучені кошти - поділити.
У разі, коли в процесі поділу спільного майна буде встановлено, що один з подружжя приховав факт відчуження спільного майна,суд враховує вартість цього майна при поділі.
Слід зазначити, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за домовленістю подружжя, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (призначається судова експертиза для встановлення вартості майна).
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!