Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058 – І V .
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 23 вересня 1999р. № 1105-ХІ V .
Ці окремі соціальні закони продовжують визначати порядок отримання дотацій та допомоги від фондів соціального страхування. За відповідними фондами соціального страхування залишається й право контролю своїми коштами.Єдиний внесок не входить до системи оподаткування, тому порядок його нарахування, обчислення та сплати податкове законодавство не регулює.Суми єдиного внеску розподіляються за видами загалнообовязкового соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску.Платників єдиного внеску розділено на дві групи: застраховані особи та страхувальники.Таблиця 5.1Групи платників єдиного внеску| № | Платники єдиного внеску |
| Страхувальники (роботодавці) | |
| 1. | Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; |
| 2. | Фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця); |
| 3. | Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); |
| 4. | Дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; |
| 5. | Дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; |
| 6. | Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства; |
| Застраховані особи | |
| 1. | Фізичні особи-підприємці, що виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. |
| 2. | Працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. |
| 3. | Особи, які забезпечують себе роботою самостійно |
| 4. | Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України |
| 5. | Громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України; |
| 6. | Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді; |
| 7. | Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі; |
| 8. | Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; |
| 9. | Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; |
| 10. | Інші платники єдиного внеску, зазначені у ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. |
База нарахування та утримання єдиного внеску
Базу нарахування та утримання єдиного внеску для різних категорій платників визначено у ст. 7 Закону № 2464.
Для підприємств, установ та організацій, незалежно від форм їх власності, видів діяльності та господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору чи на інших передбачених чинним законодавством умовах, єдиний внесок нараховується на суму оплати праці за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші компенсаційні та заохочувальні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВРта на суму винагороди фізичним особам за цивільно- правовими договорами. Така ж база утримання соціального внеску становитиме для працівників - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що працюють на таких підприємствах.
Юридичні особи, які виплачують допомогу по тимчасовій працездатності, допомогу чи компенсацію зідповідно до законодавства, здійснюють нарахування єдиного внеску на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги або компенсації відповідно до законодавства. Для працівників, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, базою утримання єдиного внеску є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Для осіб, що працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правовими договорами, а також для інших осіб, які отримують заробітну плату за законану роботу чи надані послуги, строк виконати яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що розраховується шляхом ділення виплаченої за результати роботи заробітної плати (доходу) на кількість місяців за які вона нарахована.
Описаний порядок нарахування єдиного внеску поширюється також і на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або середню заробітну плату за вимушений прогул згідно рішення суду.
Нажаль, про традиційні "перехідні" виплати - лікарняні та відпускні - у новому Законі ані слова. Тому надіємось, що під час розроблення підзаконних документів цей нюанс буде обов'язково враховано.
Зауважимо, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування, яка відповідає максимальній сумі доходу застрахованої особи з якої справляється єдиний внесок, що в свою чергу дорівнює п'ятнадцяти розмірам встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нарахування єдиного внеску здійснюється на суми, які не зменшені на суму податків та інших обов’язкових платежів, що згідно чинного законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань відповідно до закону чи за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отриму-
Проводиться нарахування єдиного внеску незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця лачі та використання виплат, які є базою справляння внеску. Крім того, нарахування єдиного внеску не залежать від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Кабінету Міністрів доручено встановити перелік виплат, на які не нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу). Таким чином, база обчислення єдиного внеску повинна бути документально підтверджена.
Розмір єдиного внеску
Єдиний внесок, який нараховує роботодавець на фонд оплати праці найманих працівників, зовсім не єдиний для всіх і залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить кожне окреме підприємство у Фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Оскільки класів ризику є 67, то й розмірів єдиного внеску стільки ж, але у кожного підприємства свій - починаючи з 36,76 % (1-й клас) і закінчуючи 49,7 % (67-й клас). Ставки єдиного внеску на фонд оплати праці для роботодавців наведено у таблиці 2.
Зауважимо, що суб'єкти підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, при визначенні розміру єдиного внеску відносяться до класу професійного ризику виробництва за основним видом його професійної діяльності.
Філіїта представництва, які є відокремленими підрозділами юридичної особи та проводять розрахунки з оплати праці нецентралізовано, під час визначення розміру єдиного внеску відносяться до того виду економічної діяльності, якому відповідає їх діяльність.
Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи проводить свою діяльність у декількох видах економічної діяльності, то клас професійного ризику встановлюється за основним видом його діяльності.
Для бюджетних установ єдиний внесок встановлений у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.
На винагороду за цивільно-правовими договорами або договорами підряду на роботу чи послугу підприємство нараховує єдиний внесок у розмірі 34,7 %.
На суми лікарняних роботодавці нараховують єдиний внесок у розмірі 33,2 %, а на фонд оплати праці інвалідів - 8,41%. Якщо ж інваліду виплачується лікарняний, то розмір єдиного внеску на суму такого лікарняного становить 33,3 %.
Із заробітної плати працівників, у тому числі інвалідів та працівників-іноземців, єдиний внесок утримується за ставкою 3,6 %, а із суми нарахованої працівнику (в тому числі інваліду) допомоги з тимчасової втрати працездатності єдиний внесок утримується у розмірі 2 %.
Фізичні особи, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, повинні сплачувати єдиний внесок за ставкою 2,6 %.
Державні службовці сплачують єдиний внесок у розмірі 6,1 %.
Для наочності інформацію про базу та ставки єдиного внеску наведено в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
База та ставки єдиного внеску
| База | Розміри єдиного внеску, % | |
| Для роботодавців (нарахування) | Для найманих працівників (утримання) | |
| Сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі | Розмір страхового внеску встановлюється залежно від класів професійного ризику виробництва; для бюджетних установ 36,3 | 3,6 |
| Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця | 33,2 | 2 |
| Заробітна працівників-інвалідів | 8,41 | 3,6 |
| Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт чи надання послуг за цивільно-правовими договорами | 34,7 | 2,6 |
Розміри єдиного внеску не є остаточними, оскільки п. 28 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування вносяться Кабінетом Міністрів України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
5.2 Порядок сплати єдиного внеску
Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду , які відкриті і органах Державного казначейства для його зарахування. Сплачені до Пенсійного фонду суми єдиного внеску у визначених пропорціях автоматично перераховуються на централізовані рахунки фондів соціального страхування не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування.
П. 7 ст. 9 Закону встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники зобов'язані сплачувати єдиний внеску, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.Базовим періодом є календарний місяць.
Водночас зауважимо, що страхувальники-роботодавці при кожній виплаті заробітної плати чи доходу, на які нараховується єдиний внесок, повинні сплачувати єдиний внесок (авансові платежі) одночасно з видачею зазначених сум. Це не стосується таких випадків:
• єдиний внесок, який нарахований на зазначені виплати, вже сплачено до 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;
• коли за результатами звіряння платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату внеску, сума якої більша або дорівнює сумі, яка підлягає сплаті.
Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці чи виплату доходу вважається: отримання готівкою відповідних сум;
зарахування заробітної плати чи доходу на рахунок одержувача; перерахування на будь-які цілі за дорученням одержувача;
отримання товарів, послуг, будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок заробітної плати чи доходу;
фактичне проведення з таких виплат відрахувань відповідно до законодавства або виконавчих документів або будь-яких інших відрахувань.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. При чому, якщо у платника одночасно із зобов'язаннями по сплаті єдиного внеску існують зобов'язання зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, передбачених чинним законодавством, або зобов'язань перед іншими кредиторами в першу чергу виконуються зобов'язання зі сплати єдиного внеску, оскільки вони мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями (окрім зобов'язань з виплати заробітної плати чи доходу).
Днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу незалежно від часу зарахування її на рахунок Пенсійного фонду.
Суми єдиного внеску, які помилково сплачені, зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску чи повертаються платникам у строки та порядку, які визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового соціального страхування й Державним казначейством України.
Особливості отримання допомоги з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Порядок отримання допомоги з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазнав змін у зв'язку з введенням в дію Закону № 2464.
Фінансувати страхувальників-роботодавців будуть виконавчі дирекції відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Суми допомоги Фондом соціального страхування перераховуються на окремий поточний рахунок страхувальника в банку. Бюджетні установи повинні відкрити окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства для зарахування страхових коштів. Тобто Фонд перераховує суми страхових коштів не на звичайний поточний рахунок, а на так званий інший "спеціальний". Тому в бухгалтерському обліку кошти Фонду, які надходять на цей рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Механізму зарахування виплачених сум лікарняних та декретних в рахунок сплачених сум єдиного податку не передбачено.
Підставою для отримання фінансування з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є оформлена у встановленому порядку заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за видами.
Після надання Фонду такої заяви протягом десяти робочих днів проводиться фінансування страховими коштами страхувальників-роботодавнів.
Перераховані на спеціальний рахунок кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід використовувати виключно дія надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Не допускається використання вищевказаних коштів для задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до чинного законодавства. Таким чином, роботодавцю необхідно зачекати на фінансування від Фонду соціального страхування і тільки після цього виплачувати його застрахованим особам.
Якщо сума отриманих страхувальником від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, то невикористані суми необхідно повернути до робочого органу протягом трьох робочих днів.
Страхувальники зобов'язані надати відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги у порядку, передбаченому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У Фонду соціального страхування залишається контролююча функція - перевірка правильності обчислення та використання роботодавцями отриманих сум страхових виплат. Саме за неправильне нарахування чи ецільове використання отриманих страхових сум фонди мають право штрафувати підприємства.
5.3 Відображення в бухгалтерському обліку нарахування, утримання та сплати єдиного внеску
Всі платники зобов'язані своєчасно та правильно відображати в обліку операцій з нарахування, утримання та сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських перацій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, для бухгалтерського обліку таких операцій передбачено рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням», до якого відкривають окремий субрахунок 657 «Розрахунки за єдиним внеском».
За кредитом цього субрахунку показують нарахування та утримання єдиного внеску, а за дебетом - його перерахування.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку розрахунків за єдиним внеском наведений у таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Порядок відображення операцій на рахунку 657 "Розрахунки за єдиним внеском "
| № п/п | Зміст операції | Кореспондуючий рахунок |
| Операції по кредиту рахунку | ||
| 1. | Утримано єдиний внесок із заробітної плати працівників, відпускних, винагороди фізичним особам за цивільно- правовими договорами | 661 "Розрахунки за заробітною платою" |
| 2. | Утримано єдиний внесок із сум допомоги з тимчасової втрати працездатності | 663 "Розрахунки за іншими виплатами" |
| 3. | Нараховано єдиний внесок роботодавцем на фонд оплати праці, винагороду фізичним особам за цивільно-правовими договорами, допомогу з тимчасової втрати працездатності | 23 "Виробництво" 91 "Загальновиробничі витрати" 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати на збут" |
| Операції по дебету рахунку | ||
| 1. | Перераховано єдиний внесок | 311 "Поточні рахунки в національній валюті" |
У відомості аналітичного обліку для єдиного внеску відведено окремий рядок. Дані по розрахунках з цього податку записують за місяць і з початку року. Підсумкові дані аналітичної відомості переносять у журнал — ордер № 8, де кредитові обороти по рахунку відображаються по кореспондуючих рахунках, а оборот по дебету дається загальною сумою. Кредитові обороти в кінці місяця переносяться у Головну книгу.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 64; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!
