ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ З НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ
Міністерство аграрної політики ТА ПРОДОВОЛЬСТВА України
Таврійський державний агротехнологічний університет
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Кафедра «Облік і аудит»
ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ В ОПОДАТКУВАННІ
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів ОКР «Спеціаліст»
з напряму 7.03050901 - “Облік і аудит”
денної і заочної форми навчання
Мелітополь, 2011 р.
УДК 330. 101.542 (075.8)
Облік і звітність в оподаткуванні / Опорний конспект лекцій для студентів з напряму 7.03050901 – «Облік і аудит» ОКР «Спеціаліст» – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2011. – С. 184
Розробник: к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту Кучеркова С. О.
Рецензенти:
к.е.н., доц. кафедри фінанси і кредит Якушева І.Є.
Старший державний податковий інспектор відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Толмачова Н.В.
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри обліку і аудиту
Протокол № від 2011 р.
Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу
Протокол № від 2011 р.
ВСТУП
Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку – завершальний етап фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми (держава, власники, партнери по бізнесу, інвестори), так і внутрішніми користувачами і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на внутрішньому і зовнішньому рівнях.
Однією з основних умов ефективної діяльності підприємства є своєчасне та вірне здійснення обліку податкових операцій у податковій звітності.
Держава використовує податкову звітність для контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків за податками, внесками, зборами, неподатковими платежами.
Для того, щоб податкова звітність була ефективним засобом в управлінні народним господарством у цілому і підприємством зокрема, вона має відповідати цілій низці вимог, які встановлюються нормативними актами України та загальноприйнятим правилам.
У посібнику розглядаються теоретичні, практичні і правові аспекти, пов’язані із обліком податків, зборів, обов’язкових платежів і складанням та поданням податкової звітності суб’єктами господарської діяльності.
Мета курсу: надання студентам необхідних теоретичних основ і практичних навичок щодо обліку та порядку складання податкової звітності з різних податків, зборів та обов’язкових платежів; допомогти студентам засвоїти основи та особливості оподаткування суб’єктів різних форм господарювання та аграрних формувань.
Завдання курсу: теоретичні, практичні і правові аспекти, пов’язані з обліком, складанням та поданням податкової звітності суб’єктами господарської діяльності.
Предмет курсу - є сукупність теоретичних, методологічних і практичних питань, пов’язаних з обліком та порядком складання, заповнення і подання податкової звітності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:
знати: основні законодавчі та нормативні документи, які регламентують податкову звітність;
теоретичні основи оподаткування, сутність та види податків, розрізняти види податків, їх основні елементи, сутність та економічну основу;
структуру і порядок складання звітних форм, які подає підприємство до ДПІ;
уміти готувати (нагромаджувати) необхідну для звітності інформацію;
заповнювати (складати) будь-які форми податкової звітності.
вміти:
- використовувати основні законодавчі та нормативні акти, які регламентують порядок обліку та складання податкової звітності на підприємстві;
- складати основні види податкової звітності.
Посібник призначений у першу чергу для студентів спеціальності «Облік і аудит», але не виключена можливість його використання і студентами інших економічних спеціальностей.
Тема 1
Лекція 1
СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ І ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
Мета: вивчити теоретичні аспекти сутності податків, податкової системи і основи побудови податкового обліку.
План викладу і засвоєння матеріалу:
1.1 Сутність та основні функції податків
1.2 Основні принципи побудови податкової системи
1.3 Класифікація податків
1.4 Види податкової звітності. Порядок та терміни подання податкової звітності
Література [1 с. 5-8; 10 с. 5-7; 11 с. 3-6; 14]
Час: 2 години
1.1. Сутність та основні функції податків
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податки - це обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще обов'язкові платежі, яким притаманні риси податків:
- податкові платежі — обов'язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником;
- відрахування, внески - обов'язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Функції податку - це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Вони виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу. Суть фіскальної функції полягає в тому, що з допомогою податків формуються платниками (податковими агентами).
Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
1.2 Основні принципи побудови податкової системи
Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:
1. платники податку;
2. об'єкт оподаткування;
3. база оподаткування;
4. ставка податку;
5. порядок обчислення податку;
6. податковий період;
7. строк та порядок сплати податку;
8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
1.3 Класифікація податків
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних належать такі податки та збори:
1. податок на прибуток підприємств;
2. податок на доходи фізичних осіб;
3. податок на додану вартість;
4. акцизний податок;
5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
6. екологічний податок;
7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
9. плата за користування надрами;
10. плата за землю;
11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
12. збір за спеціальне використання води;
13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
14. фіксований сільськогосподарський податок;
15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
16. мито;
17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
До місцевих податків належать:
1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.
Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
1.4 Види податкової звітності. Порядок та терміни подання податкової звітності
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;
фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;
податкові агенти.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Податкова декларація повинна бути підписана:
керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;
фізичною особою - платником податків або його законним представником;
особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.
Податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Першими двома способами можуть скористатися лише малі підприємства (чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції становить не більше 70 млн. грн.).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.
Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, (крім випадків, що зазначені нижче) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
З моменту подання податкової декларації, податкове зобов'язання платника вважається погодженим і повинно бути сплачене у встановлені цим законом терміни - протягом 10 календарних днів після граничних термінів подання податкової декларації.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого
розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Питання для самоконтролю
1. Сформулюйте поняття «податок».
2. Що таке податкова система.
3. Що Ви розумієте під поняттям «податкова звітність»?
4. Назвіть види податкової звітності.
5. Принципи побудови податкової системи.
6. Основні вимоги до реквізитів податкової звітності.
7. Класифікація податків.
8. Назвіть загальнодержавні і місцеві види податків, зборів, обов'язкових платежів.
Лекції 2, 3
Тема 2
ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ З НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ
Мета : вивчити сутність ПДВ і акцизного податку, порядок обліку і складання податкової звітності з непрямих податків.
План викладу і засвоєння матеріалу:
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!