Міжнародна співпраця в сфері освіти. Тенденції та роль освіти.
Ринок освітніх послуг — це система відносин в ринкових умовах, з приводу купівлі-продажу освітньої послуги, яка в силу цього стає товаром. Важливо розуміти, що на даному ринку об'єктом купівлі-продажу є не сама освіта, як процес набуття знань, а освітня послуга, що включає в себе комплекс матеріальних та нематеріальних ресурсів, необхідних для процесу навчання. Ринок освітніх послуг можна розглядати в двох аспектах: як самостійний елемент та як частину ринку праці.
Науковці-економісти виділяють наступні характеристики ринку освітніх послуг (далі — РОП). Ринок освітніх послуг характеризується:
1) поглибленням селективної функції освіти;
2) розвитком функції адаптації освіти і людини до нових можливостей навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації;
3) посиленням конкурентоспроможності та динамічності працівника на ринку праці;
4) диференціацією форм і видів освітніх послуг;
5) створенням напруги на ринку праці через отримання випускниками незатребуваних спеціальностей;
6) формуванням недержавної освіти на всіх рівнях;
7) змінами суспільної думки, в яких освіта стала сприйматися як найважливіша умова виживання, основа матеріального благополуччя;
8) орієнтацією молоді на престижні професії тощо.
Ринок освітніх послуг в контексті розвитку ринкових відносин трактується, зазвичай, як сфера обігу чи система економічних відносин з приводу купівлі-продажу освітніх послуг. Тобто, якщо ми говоримо про освіту як елемент ринкової економіки, що є специфічним для нашої держави, то на цьому ринку повинні бути продавець, покупець та товар. Л. М. Хижняк пропонує окрім загальновизнаних продавців та споживачів товару, до складу учасників ринку освіти віднести чисельних посередників — освітні фонди, служби зайнятості, біржі праці, органи ліцензування та акредитації освітніх установ тощо. Вони служать механізмами, за допомогою яких освітня послуга просувається на ринок.
|
|
|
Продавцями на ринку освітніх послуг є університети та інші заклади освіти. Покупцями (споживачами) виступають абітурієнти, їх батьки, що обирають навчальний заклад у залежності від цілого ряду умов і параметрів; роботодавці — фірми, установи, організації та підприємства, що оплачують навчання своїх співробітників; підприємства, організації і установи, що наймають випускників. Освітня послуга виступає на ринку освіти товаром, хоча й досить своєрідним. Треба відмітити, що його особливість перш за все полягає у тому, що вона (товар-освітня послуга) одночасно й надається, й споживається. Товаром на ринку освітніх послуг є знання, вміння і навички, запропоновані суб'єктами цього ринку (вузами, приватними викладачами, училищами, коледжами тощо). Угоди між суб'єктами, які пропонують ці послуги у сфері освіти, та його споживачами здійснюються у вигляді обміну.
|
|
|
Однією з тенденцій зміни системи освіти є його комерціалізація. До кінця минулого століття сформувалася ціла галузь світового господарства - міжнародний ринок освітніх послуг з щорічним обсягом продажів у кілька десятків мільярдів доларів і обсягом споживачів в кілька мільйонів студентів. З'явилася нова стаття експорту - отримання вищої освіти іноземними студентами.
За оцінками Всесвітньої торгової організації, ємність світового ринку освіти 50-60 млрд. доларів. Стійкий лідер - США, контролюючі майже чверть світового фінансового освітнього обороту. На другому місці за обсягами освітніх продажів Великобританія з 15 відсотками. Слідом ідуть Німеччина і Франція: перша тримає трохи більше 10% світового ринку, друга трохи менше. Завершують лідерський список Австралія, Канада і Іспанія, освоїли по 7-8% ринку.
Освітні послуги мають ті самі риси, що і всякі послуги:
- Не відчутні,
- Невіддільні від джерела,
- Не постійні по якості,
- Неможливість для транспортування та збереження цих послуг.
|
|
|
Освітні послуги – особисті блага, які допомагають формувати людських капітал і забезпечують умови для цього. Це засіб реалізації потреб людини в розвитку духовному та інтелектуальному, отримання знань, умінь та навичок.
Зростання їх масштабів зумовлене НТП, який підвищує вимоги до знань робітників, а це стимулює мобільність як викладацького, так і студентського контингенту.
В Сфері співпраці в освіті для прикладу можна навести такі організації:
1) Британська рада (англ. British Council) — неміністерський департамент уряду Великої Британії, що займається поширенням британської культури за межами Великої Британії. Є позавідомчим державним органом, який створений королівською милістю і зареєстрований як благодійна організація в Англії. Британська рада вважає своїм покликанням «розбудовувати взаємовигідні культурні та освітні відносини між Сполученим Королівством та іншими країнами та підвищувати розуміння британських творчих ідей і досягнень». Її іноземна мережа простягнулася до 233 населених пунктів у 107 країнах і та територіях. У Великій Британії Британська рада управляє Міжнародною асоціацією студентського обміну для здобуття досвіду за спеціальністю (IAESTE). Ця програма діє у більш ніж 80 країнах по всьому світу і пропонує студентам, які навчаються в Сполученому Королівстві, можливість пройти стажування, призначивши їх на роботу за кордоном. Програма приймає високомотивованих студентів, які здобувають технічну спеціальність, тобто майбутніх інженерів, науковців, архітекторів або фармацевтів, що навчаються на другому курсі або ще старші, мають сильне бажання працювати за кордоном, одночасно проходячи оплачуване стажування за фахом. Такі стажування зазвичай тривають 8-12 тижнів і проходять влітку, однак є можливості отримати роботу строком до одного року, що підходить для кожного, заінтересованого у праці за кордоном під час періоду, коли йому підбирається робота на Батьківщині, або для тих, хто з тих чи інших причин має вільний рік. Програма також надає роботодавцям можливість наймати висококваліфікованих іноземних студентів. Для багатьох компаній, які відчувають дефіцит фахівців, наприклад, у галузі електротехніки, це є важливим джерелом кадрів.
|
|
|
2) Центральноєвропейський університет — приватний університет у Будапешті, Угорщина. Університет заснований у 1991 році та акредитований в Угорщині та США. Викладання ведеться англійською мовою. Метою університету є підтримка відкритого суспільства у посткомуністичних країнах. Концентруючись на гуманітарних та суспільних науках, CEU також пропонує магістерські програми з бізнесу, економіки, права, наук про довкілля та математики. Маючи студентів із понад 100 країн, CEU гордиться своєю інтернаціональною спільнотою, де жодна із націй не є домінуючою національною більшістю. Велику роль у фінансуванні закладу відіграє Джордж Сорос.
Важливою рисою розвитку освіти є його глобальність. Ця риса відбиває наявність інтеграційних процесів у сучасному світі, інтенсивних взаємодій між державами в різних сферах суспільного життя. Освіта з категорії національних пріоритетів високо розвинених країн переходить у категорію світових пріоритетів.
5. Міжнародний лізинг в системі МЕВ.
Сьогодні міжнародний лізинг - одна з найбільш привабливих сфер у міжнародних фінансах і міжнародному маркетингу, він є важливим фінансовим і інвестиційним інструментом в усьому світі.
Як економічна категорія лізинг у своїй основі має оренду.
Лізинг — це комплекс майнових та економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступного передання його у тимчасове користування і володіння за певну плату.
Лізингова операція — це довгострокова оренда матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем на весь строк угоди; специфічна форма фінансування вкладень (або альтернативна форма міжнародного кредитування) в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду.
Основними елементами лізингової операції є:
- об’єкт і суб’єкти (сторони лізингової угоди);
- термін лізингової угоди;
- лізингові платежі;
- послуги, що надаються за лізингом.
Об’єктом лізингової операції є будь-яка форма матеріальних цінностей, яка не зникає у виробничому циклі, а також земельні ділянки та інші природні об’єкти. За природою об’єкта, що орендується, розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна.
Суб’єктами лізингової операції виступають сторони угоди, якими є:
- власник майна (лізингодавець) — особа, яка спеціально придбаває майно для здавання його у тимчасове використання;
- користувач майна (лізингоотримувач) — особа, яка отримує майно у тимчасове використання;
- продавець (постачальник, виробник) майна — особа, яка продає майно, що є об’єктом лізингу;
- інвестор — особа, що бере участь у фінансуванні лізингової угоди (у разі високої вартості угоди для фінансування проекту лізингодавцем залучаються банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та ін.).
Класифікація лізингових угод здійснюється за такими ознаками:
1) залежно від кількості учасників (суб'єктів) угоди:
- прямий лізинг - вид лізингу, згідно з яким власник майна сам, без посередників здає об'єкту лізинг. Це дає змогу виробникові одержувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції і використовувати їх на розширення та технічну реконструкцію виробництва;
- непрямий лізинг - вид лізингу, згідно з яким передавання майна у лізинг відбувається через посередника;
- зворотний лізинг ("ліз-бек") полягає в тому, що лізингова фірма спочатку придбаває у власника обладнання, а потім надає це обладнання продавцеві (початковий власник) в оренду;
2) за умовами амортизації:
- лізинг з повною амортизацією майна і, відповідно, з повною виплатою лізингодавцеві вартості лізингового майна;
- лізинг з неповною амортизацією майна і з неповною виплатою вартості лізингового майна;
3) залежно від ступеня окупності й умов амортизації лізингового майна:
- фінансовий лізинг - це договір (угода) лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення терміну договору об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю;
- оперативний лізинг - це договір (угода) лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший від терміну, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві і може бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу. Договір укладається на строк від двох до п'яти років. Об'єктом такого лізингу виступає обладнання з високими темпами морального старіння;
4) залежно від сектора ринку, де відбуваються лізингові операції:
- внутрішній лізинг - усі учасники угоди представляють одну країну;
- міжнародний (зовнішній) лізинг-лізингодавець і лізингоодержувач перебувають у різних країнах. Продавець майна може перебувати в одній із цих країн чи взагалі в іншій державі;
5) залежно від форми лізингових платежів:
- грошовий лізинг - передбачає, що всі платежі здійснюються у грошовій формі;
- компенсаційний лізинг - передбачає платежі у формі поставки товарів, що виробляються на орендованому обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;
- змішаний лізинг - базується на поєднанні грошових та компенсаційних платежів.
Організації, які займаються лізингом:
а) Європейська регіональна асоціація з лізингу;
б) Азія-лізинг
в) Міжнародний лізинговий клуб;
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 31; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!