Стаття 72. Дефіцит місцевих бюджетів
1. По загальному фонду місцеві бюджети можуть приймався з дефіцитом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання відвідного місцевого бюджету за попередній бюджетний період включно на суму вільного залишку бюджетних коштів.
2. По спеціальному фонду можуть прийматися з дефіцитом виключно бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети у частині дефіциту бюджету розвитку, який покривається за рахунок запозичень.
(Стаття 72 в редакції Закону № 1086-IV від 10.07.2003)
Конституція України (ст. 95) встановила, що держава прагне до збалансованості бюджету України, тому бюджет будь-якого рівня не повинен бути дефіцитним.
Дефіцит бюджету, як визначено в пункті 17 статті 2 Кодексу, є перевищенням видатків бюджету над його доходами. Стаття 14 Кодексу встановлює випадки прийняття державного і місцевих бюджетів з дефіцитом - це дозволяється лише за наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 Кодексу. Стаття 72 в редакції Закону від 10 липня 2003 р. № 1086- IV передбачає можливість прийняття місцевих бюджетів по загальному фонду з дефіцитом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про його виконання за попередній бюджетний період, але тільки на суму вільного залишку бюджетних коштів.
|
|
Залишок бюджетних коштів загального фонду включає обсяг коштів на рахунках відповідного бюджету та розпорядників коштів на кінець дня (п. 20 ст. 2 Кодексу). Шляхом внесення змін у рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання цього бюджету за попередній бюджетний період виключно на суму вільного лишку бюджетних коштів і може місцева рада прийняти рішення про місцевий бюджет з дефіцитом по загальному фонду.
Стаття 73. Позички місцевим бюджетам
1. Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради можуть отримувати короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання таких позичок визначається Міністерством фінансів України.
2. Надання позичок з одного бюджету іншому забороняється.
Позички місцевим бюджетам використовуються на стадії виконання бюджету. При цьому право на застосування позик виникає тільки при виконанні загального фонду бюджету, на спеціальний фонд це право не поширюється (ст. 13 Кодексу). Кошти, що надходять від позичок, спрямовуються на покриття тимчасових касових розривів. Подібні позички можна віднести до короткострокових, бо вони отримуються у фінансово-кредитних установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду відповідно до Порядку, визначеного Міністерством фінансів України.
|
|
Стаття 74. Запозичення до місцевих бюджетів
1. Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу.
2. Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів.
3. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.
4. Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.
|
|
5. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.
6. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених цим Кодексом.
Зміст статті 74 Кодексу є певним відображенням, деталізацією положень статей 15-18 глави 3 «Запозичення» відносно запозичень до місцевих бюджетів. Статтею 74 встановлюються деякі обмеження щодо застосування запозичень до місцевих бюджетів. Це робиться з метою запобігання надмірному борговому навантаженню на бюджети місцевого самоврядування, недопущення порушень платіжної дисципліни. До таких обмежень відносяться:
- чітко визначена мета запозичень;
- обов'язкове повернення;
- обслуговування боргу виключно за рахунок коштів загального фонду бюджету;
- неприпустимість перевищення видатків на обслуговування боргу понад 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного бюджету;
- заборона на нові запозичення протягом п'яти років при порушенні графіку погашення з вини позичальника.
Показово, що хоча йдеться про кошти, що надходять територіальним громадам, порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів регулюється державою і встановлюється Кабінетом Міністрів України (див.: Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 207).
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!