Використання блок-схеми має ряд переваг перед іншими методами документування СВК підприємства, а саме:
1. блок-схема дозволяє наочно відобразити рух документів в середині системи і надає аудиторові можливість прослідкувати зв’язки між рухом документів та процедурами їх перевірки,
2. блок-схема розкриває рух документів таким чином, що за умови її правильного та точного складання можна чітко встановити початкові та кінцеві точки руху документів в розрізі кожної групи господарських операцій,
3. блок-схема допомагає встановити слабкі місця в СВК підприємства.
При складанні блок-схеми традиційно в практиці аудиту використовуються умовні знаки. Основні умовні знаки наведено у таблиці 8.5.1.
Таблиця 8.5.1.
Основні умовні знаки, які застосовуються при складанні блок-схем
Основні правила побудови блок-схеми полягають у наступному:
1. на підставі проведеного опитування працівників підприємства готується основа для блок-схеми у вигляді таблиці, у якій по вертикалі (зліва направо) послідовно вказують підрозділи і посадові особи, що беруть участь у облікових і контрольних процедурах. По горизонталі (зверху-вниз) послідовно відображають всі операції документообігу (від створення чи надходження документів до їх зберігання або виходу за межі підприємства),
2. кожна операція повинна мати свій порядковий номер,
3. схема має починатися з лівого верхнього кута, в якому відображається факт реєстрації документа, і закінчуватись у нижньому правому куті, в якому відображається символ передачі на зберігання, облікового реєстру, переходу документа до іншої схеми, або його передачі за межі підприємства,
|
|
|
4. рух документів у часі відображається по вертикалі, а між відділами чи посадовими особами — по горизонталі,
5. рух кожного примірника документа відображається окремо,
6. символи операцій (X або 0) можуть знаходитися лише на вертикальних лініях,
7. назви документів надписують у середині символів або поряд з ними,
8. потоки інформації показуються пунктиром.
На рисунку 8.5.2. наведено приклад фрагменту блок-схеми.
Рис. 8.5.2. Блок-схема опису системи внутрішнього контролю
Анкети внутрішнього контролю — це форма документування внутрішнього контролю підприємства за допомогою стандартизованих питань. Основна перевага анкети полягає в тому, що вона дозволяє найбільш повно охопити спектр питань, які розкривають зміст внутрішнього контролю на підприємстві.
Переваги практичного використання анкет внутрішнього контролю полягають у наступному:
1. анкету можна підготувати досить швидко на перших етапах здійснення процесу аудиту, що дозволяє її використовувати ще на етапі укладення договору, коли проводиться попередня оцінка ризиків суттєвого викривлення,
|
|
|
2. анкети прості у застосовуванні, вони дозволяють розкрити недоліки процедур контролю у формі, яка є зрозумілою для будь-кого із фахівців аудиторської фірми, що беруть, або будуть брати у майбутньому участь у перевірці фінансової звітності підприємства,
3. анкета дозволяє стандартизувати процедуру опису СВК під час проведення аудиту.
Основний недолік анкети полягає в тому, що окремі елементи системи внутрішнього контролю вивчаються без досягнення повного розуміння цієї системи, оскільки перелік питань включає тільки ті види контролю, які, як правило, використовуються. Крім цього, в анкеті нічого не вказується про доцільність і рівень суттєвості того чи іншого виду контролю, у ній наводиться лише факт його існування чи відсутності. Стандартні анкети внутрішнього контролю через високий рівень їх узагальненості, можуть бути придатними лише для обмеженого кола підприємств, які мають схожу структуру організації, схожі напрямки та види діяльності. Також стандартизовано форма і зміст анкети не дозволяє розкрити слабкі місця внутрішнього контролю, що може, у свою чергу, мати наслідком невідповідний висновок про надійність процедур СВК й заниження ризику суттєвого викривлення.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!